Сакате́кас (ісп. Zacatecas, ацт. Zacatecah) — штат в центральній частині Мексики.
Сакатекас | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
— Штат — | ||||||||||
Zacatecas | ||||||||||
| ||||||||||
Столиця | Сакатекас | |||||||||
Країна | Мексика | |||||||||
| ||||||||||
Офіційна мова | Іспанська | |||||||||
Населення | ||||||||||
- повне | 1 351 200 | |||||||||
Етнікон | італ. Zacatecano | |||||||||
Площа | ||||||||||
- повна | 73 252 км² | |||||||||
- широта | 25º 09' - 21º 04' N | |||||||||
- довгота | 100º 48' - 104º 20' W | |||||||||
Висота | ||||||||||
- максимальна | 3 200 м | |||||||||
- мінімальна | 2061 м | |||||||||
Став штатом | 1823 | |||||||||
Вебсайт | zacatecas.gob.mx | |||||||||
Код ISO 3166-2 | MX-ZAC | |||||||||
Штат Сакатекас на мапі Мексики | ||||||||||
|
Площа 73 252 км². Населення 1 351 200 чоловік (2005). Адміністративний центр — місто Сакатекас.
Історія
Період нестабільності (1825-1867)
Наприкінці мексиканської війни за незалежність війська Мігеля Ідальго увійшли до Сакатекаса і атакували війська роялістів повністю розбивши їх. У 1824 році Сакатекас став незалежним штатом. Протягом першої половини XIX століття як і на решті територіях Мексики, час від часу відбувалися протистояння місцевих племен з лібералами та консерваторами. У 1859 році ліберальний лідер Хесус Гонсалес Ортега захопив столицю, повністю узявши під свій контроль управління штатом. Його боротьба проти консерваторів привела до виселення багатьох католицьких священників за межі штату. У 1861 році , під час європейської інтервенції до Мексики, французи окупували Сакатекас, але через 2 роки були вигнані.
В подальші роки до кінця XIX ст. видобуток срібла поліпшив економічний стан штату -- експорт приносив 60% прибутку. Також почали розвиватися технологічні інновації такі як телеграф, телефон, електрика. Була побудована залізнична лінії, яка сполучила штат із містами Сьюдад-Хуарес, Агуаскальєнес та Чіуауа, що дало можливість місцевому населенню виїжджати до Сполучених Штатів у XX столітті на заробітки.
Період Порфіріо Діаса (1876—1910)
Наприкінці XIX століття в штаті Сакатекас почали розвиватися технологічні інновації, такі як телеграф, телефон та електрика. Було побудовано залізничний шлях, який сполучав Сакатекас з іншими штатами Мексики. Сполучення поїздів надало можливість вільного виїзду до таких міст як Сьюдад-Хуарес, Агуаскальєнтас Чіуауа, що також не перешкоджало виїжджати до США.
Революція (1910—1917)
В період революції 1910-1917 років у Сакатекасі відбулася одна з важливих вирішальних битв (битва відома під назвою ісп. La Toma de Zacatecas). У червні 1914 року поблизу столиці штату відбувся бій поміж федеральними військами Вікторіано Уерти та революційними загонами Франціско Вілья, внаслідок якого загинуло близько 7000 солдатів та близько 5000 чоловік було поранено. Все ж таки загонам Вільї вдалося перемогти 12-тисячне військо Уерти. Після цих подій місце битви отримало статус героїчного міста (ісп. Heróica Ciudad). Біля підніжжя гори Серро-де-ла-Буфа був встановлений пам'ятник відважному революціонеру Панчо Вілья.
Наш час
У 1993 році ЮНЕСКО визначили історичний центр Сакатекас як об'єкт всесвітньої спадщини. З 1998 по 2004 рік у штаті запрацював проект щодо розширення автомобільного шляху, який сполучає штати поміж собою.
Економіка штату
Головний прибуток штату — це гірничодобувна промисловість, що становить 13% ВВП штату та 9% всієї країни. Сакатекас багатий на мінеральні руди — тут видобувають свинець, цинк і мідь з невеликими кількостями золота та срібла, а також неметалеві мінерали, такі як каолініт, воластоніт, малахіт, флюорит та барит. У штаті є п'ятнадцять видобувних районів, з яких найважливішими є Фресільо, Сакатекас, Консепсіон-дель-Оро, Сомбререте та Чалхіхітес, а також Нора-де-Анхелес. 21% видобутку золота та 53,2% срібла в країні припадає на Сакатекас. Дві найбільші срібні копальні розміщені в Сакатекас. 17% світового видобутку срібла припадає на Сакатекас.
Примітки
- "Zacatecas". Enciclopedia de Los Municipios y Delegaciones de México Estado de Zacatecas. Instituto para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2010(ісп.)
- "Zacatecas". History Channel(англ.)
- Мексика (1821-1920)
- . Архів оригіналу за 22 листопада 2010. Процитовано 30 вересня 2018.
- "Zacatecas". History Channel(ісп.)
- "Resumen". INEGI(ісп.)
- Edgar Sigler (October 22, 2013). "Zacatecas y Sonora brillan con impuestos". CNN México(ісп.)
- Obel, Mike. "10 Biggest Silver Mines in the World". International Business Times (15 December 2011)(ісп.)
Джерела
- "Zacatecas, estado de clima generoso"(ісп.)[недоступне посилання з липня 2019]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сакатекас (штат) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sakate kas isp Zacatecas act Zacatecah shtat v centralnij chastini Meksiki Sakatekas Shtat ZacatecasGerb SakatekasuStolicya SakatekasKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodinici Koauyila Nuevo LeonDurango San Luyis PotosiNayarit Guanahuato Aguaskalyentes HaliskoOficijna mova IspanskaNaselennya povne 1 351 200Etnikon ital ZacatecanoPlosha povna 73 252 km shirota 25º 09 21º 04 N dovgota 100º 48 104º 20 WVisota maksimalna 3 200 m minimalna 2061 mStav shtatom 1823Vebsajt zacatecas gob mxKod ISO 3166 2 MX ZACShtat Sakatekas na mapi MeksikiShtat Sakatekas na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SakatekasU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sakatekas Plosha 73 252 km Naselennya 1 351 200 cholovik 2005 Administrativnij centr misto Sakatekas IstoriyaPeriod nestabilnosti 1825 1867 Sribni kopalni na asyendi v Fresnillo Gravyura Piyetro Gualdi 1846 Naprikinci meksikanskoyi vijni za nezalezhnist vijska Migelya Idalgo uvijshli do Sakatekasa i atakuvali vijska royalistiv povnistyu rozbivshi yih U 1824 roci Sakatekas stav nezalezhnim shtatom Protyagom pershoyi polovini XIX stolittya yak i na reshti teritoriyah Meksiki chas vid chasu vidbuvalisya protistoyannya miscevih plemen z liberalami ta konservatorami U 1859 roci liberalnij lider Hesus Gonsales Ortega zahopiv stolicyu povnistyu uzyavshi pid svij kontrol upravlinnya shtatom Jogo borotba proti konservatoriv privela do viselennya bagatoh katolickih svyashennikiv za mezhi shtatu U 1861 roci pid chas yevropejskoyi intervenciyi do Meksiki francuzi okupuvali Sakatekas ale cherez 2 roki buli vignani V podalshi roki do kincya XIX st vidobutok sribla polipshiv ekonomichnij stan shtatu eksport prinosiv 60 pributku Takozh pochali rozvivatisya tehnologichni innovaciyi taki yak telegraf telefon elektrika Bula pobudovana zaliznichna liniyi yaka spoluchila shtat iz mistami Syudad Huares Aguaskalyenes ta Chiuaua sho dalo mozhlivist miscevomu naselennyu viyizhdzhati do Spoluchenih Shtativ u XX stolitti na zarobitki Period Porfirio Diasa 1876 1910 Naprikinci XIX stolittya v shtati Sakatekas pochali rozvivatisya tehnologichni innovaciyi taki yak telegraf telefon ta elektrika Bulo pobudovano zaliznichnij shlyah yakij spoluchav Sakatekas z inshimi shtatami Meksiki Spoluchennya poyizdiv nadalo mozhlivist vilnogo viyizdu do takih mist yak Syudad Huares Aguaskalyentas Chiuaua sho takozh ne pereshkodzhalo viyizhdzhati do SShA Revolyuciya 1910 1917 Pam yatnik Fransisko Vilyi v Serro de la Bufa V period revolyuciyi 1910 1917 rokiv u Sakatekasi vidbulasya odna z vazhlivih virishalnih bitv bitva vidoma pid nazvoyu isp La Toma de Zacatecas U chervni 1914 roku poblizu stolici shtatu vidbuvsya bij pomizh federalnimi vijskami Viktoriano Uerti ta revolyucijnimi zagonami Francisko Vilya vnaslidok yakogo zaginulo blizko 7000 soldativ ta blizko 5000 cholovik bulo poraneno Vse zh taki zagonam Vilyi vdalosya peremogti 12 tisyachne vijsko Uerti Pislya cih podij misce bitvi otrimalo status geroyichnogo mista isp Heroica Ciudad Bilya pidnizhzhya gori Serro de la Bufa buv vstanovlenij pam yatnik vidvazhnomu revolyucioneru Pancho Vilya Nash chas U 1993 roci YuNESKO viznachili istorichnij centr Sakatekas yak ob yekt vsesvitnoyi spadshini Z 1998 po 2004 rik u shtati zapracyuvav proekt shodo rozshirennya avtomobilnogo shlyahu yakij spoluchaye shtati pomizh soboyu Ekonomika shtatuDeyaki minerali yaki buli znajdeni na shahtah shtatu Za godinnikovoyu strilkoyu vgori livoruch sriblo topaz kaolinit atakamit barit malahit kalcit Golovnij pributok shtatu ce girnichodobuvna promislovist sho stanovit 13 VVP shtatu ta 9 vsiyeyi krayini Sakatekas bagatij na mineralni rudi tut vidobuvayut svinec cink i mid z nevelikimi kilkostyami zolota ta sribla a takozh nemetalevi minerali taki yak kaolinit volastonit malahit flyuorit ta barit U shtati ye p yatnadcyat vidobuvnih rajoniv z yakih najvazhlivishimi ye Fresilo Sakatekas Konsepsion del Oro Sombrerete ta Chalhihites a takozh Nora de Anheles 21 vidobutku zolota ta 53 2 sribla v krayini pripadaye na Sakatekas Dvi najbilshi sribni kopalni rozmisheni v Sakatekas 17 svitovogo vidobutku sribla pripadaye na Sakatekas Primitki Zacatecas Enciclopedia de Los Municipios y Delegaciones de Mexico Estado de Zacatecas Instituto para el Federalismo y el Desarrollo Municipal 2010 isp Zacatecas History Channel angl Meksika 1821 1920 Arhiv originalu za 22 listopada 2010 Procitovano 30 veresnya 2018 Zacatecas History Channel isp Resumen INEGI isp Edgar Sigler October 22 2013 Zacatecas y Sonora brillan con impuestos CNN Mexico isp Obel Mike 10 Biggest Silver Mines in the World International Business Times 15 December 2011 isp Dzherela Zacatecas estado de clima generoso isp nedostupne posilannya z lipnya 2019 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sakatekas shtat