Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ацтекська кухня — перелік страв та харчів, які використовували у повсякденному житті та під час свят жителі Ацтецької імперії.
Основні страви
Маїс
Основу раціону становила рослинна їжа, зокрема головним джерелом приготування харчів для ацтеків був маїс (кукурудза).
Приготування маїсу було щоденною турботою домогосподарки, і навіть тепер в сільських районах Мексики у жінок це забирає до 6 годин на день. Зерна занурювалися на ніч у вапно, щоб полегшити очищення від лушпиння, потім їх відварювали й чистили. Нарешті, мололи між рифленою кам'яної качалкою і метате (кам'яною плитою на трьох маленьких ніжках). З маїсового борошна зазвичай робили тортіл'ї — тонкі круглі прісні коржі, спечені на плоских глиняних сковородах близько 30 сантиметрів у діаметрі. Тортил'ї швидко черствіли й через кілька годин вже ставали неїстівними, тому до кожного прийому їжі пекли свіжі коржі. Денний раціон трирічної дитини складався з половини тортил'ї, п'ятирічний вже з'їдав цілу, а до тринадцяти років — два коржі на день.
З маїсу також робили щось на зразок каші — алголе — яку приправляли перцем або підсолоджували медом чи сиропом з живиці агави.
Іншою улюбленою стравою були тамале — конвертики з товченого маїсу, начинені пікантними овочами або м'ясом. Налічувалося понад 40 різних форм й начинок тамале. Тамале начиняли грибами, фруктами, рибою, кролячим м'ясом, бобами, індичими яйцями, зеленим й червоним перцем, бджолиним воском, жабами, равликами, пуголовками або аксолотлями (личинками саламандр, які виглядають на кшталт тритонів).
Інша рослинна їжа
Селяни вирощували фрукти, помідори, амарант, шавлія, авокадо, кілька різновидів бобів. Крім того, ацтеки збирали гриби, дикорослі фрукти та овочі.
Озерна їжа
З огляду на те, що місто Теночтітлан розташовувався біля озера, нужда змушувала ацтеків їсти все, що траплялося під руку, вони навчилися вживати в їжу будь-який різновид водяних тварин. Риба була важливим джерелом протеїну. Добували також креветок й личинки водяних комах. Подібна їжа була долею бідняків та запасом на голодні роки, але деякі з цих продуктів вважалися делікатесами. Аксолотль з жовтим перцем було стравою, що личила столу тлатоані.
Личинки комах збирали з м'ясистих листків агави, а в певну пору року вживали в їжу мурашок, буквально розпухлих від поглиненого ними меду.
М'ясна їжа
Для простої сім'ї ацтеків м'ясо було розкішшю. Озеро буяло дичиною, а в разі успіху на суші мисливець міг принести додому оленя або пекарі, хоча найчастіше його здобиччю ставали кролики, зайці, ховрахи або голуби. Ацтеки зневажали отомі з гірських районів, які вживали в їжу «нечистих» тварин — таких, як ящірки, пацюки і змії.
Єдиним домашнім джерелом м'яса були індички та їстівні собаки, які були без шерсті. Натепер ця порода є вимерлою. Їх насильно відгодовували. Вони були не в змозі гавкати, і іспанський хроніст Клавігеро описує їх як тварин «з сумними очима, які боялися гавкати, навіть коли їх б'ють». Однак для селян й ремісників м'ясо птиці або собаки було розкішшю, яка дозволялася в особливих випадках.
Вживання їжі
Простолюд
Зазвичай родина вставала вдосвіта й працювала до 10 години ранку — наставав час для першого прийому їжі, яка для бідняків являла собою лише тарілку маїсової каші. Чоловік, який працював далеко від дому, обмежувався приготовленою дружиною холодною їжею. Для тих, хто працював біля будинку, основний прийом їжі наставав у найспекотніший час дня. Для «непрацюючих класів» за ним, як правило, йшла сієста.
У простолюду навіть основний прийом їжі міг складатися лише з тортіл'ї або маїсових коржів з бобами та ще гострого соусу з помідорів й червоного перцю — ацтеки, як й їхні сьогоднішні нащадки, любили гостру їжу. Ця полуденна трапеза була останньою, за винятком чашки рідкої кашки з насіння амаранту або маїсу, яку їли перед сном. У будинку селянина чи ремісника прийом їжі — лише коротка пауза у денній рутині. Члени родини сідали біля вогнища (у них не було столів) й швидко їли, використовуючи як ложки згорнуті тортил'ї. Якщо були гості, жінки спочатку годували всіх чоловіків тільки після цього сідали снідати самі.
Безіменний конкістадор зауважив, що «їжа цих людей надзвичайно мало, так мало не їсть, напевно, ніхто у світі».
Знать та багатії
Знатні люди, багаті торговці, найбільш забезпечені ремісники харчувалися зовсім по-іншому. Їх їжа набагато різноманітніше, ніч для них — час свят та вечірок. Такі люди могли дозволити собі ананаси й шоколад, які закуповувалися в посушливій області біля Мексиканської затоки (сучасний штат Веракрус), устриць й крабів, черепах та морську рибу, які привозилися з узбережжя.
Великий тлатоані
Володар імперії сидів за ширмою біля столу, вкритого чудовою білосніжною скатертиною. Перш ніж їжа була подана, входило четверо охайних і красивих дівчат, під страви вони клали глиняні жаровні, щоб їжа не охолола. Вони готували їжу для тлатаоні, зокрема понад 300 страв для одного тільки Монтесуми II, також близько 1000 страв готувалося для імператорської варти й гвардії.
Деяке уявлення про те, що виявляли собою 13 імператорських страв, можливо отримати з рукописів Саагуна. Серед мексиканських делікатесів, які він перераховує, були сарана з шавлією, риба з червоним стручковим перцем й томатом, опунція з риб'ячою ікрою, жаби з зеленим перцем, оленина з червоним перцем, помідори та мелене насіння, а також тушкована качка. Обсмажене й підсолене гарбузове насіння йшло як легка закуска.
Напої
Звичайний напій бідняків — вода. Заможні люди могли собі дозволити пити шоколад, який високо цінувався (сама назва — англізований варіант мексиканського слова «чоколатль»). Какао-боби товкли, потім варили у воді з додаванням невеликої кількості маїсової борошна. Масляну плівку видаляли, суміш переливали в судину і збивали в міцну піну, яка поступово танула в роті. Зазвичай шоколад подавали холодним, часто його приправляли медом, ваніллю або різними спеціями.
Алкогольний напій «октлі» виготовлявся зі збродженого соку агави. Ацтекські закони були особливо суворі до п'яниць, але деякі послаблення допускались щодо людей похилого віку й жінок — на тій підставі, що «їх кров холоне», — їм дозволялося октлі, навіть напиватися п'яними за певних свят. На весіллях й святах проводилася велика роздача, всім, хто був старше 30 років, дозволялося пити. Узаконена норма становила 2 кубки на людину, проте це правило часто порушувалося. Дозволялося час від часу випивати носіям і людям, зайнятим іншою важкою фізичною працею, а жінкам давали октлі як тонізуючий напій відразу після пологів.
Антропологи, які вивчають феномен пияцтва, відносили ацтеків до так заних «сухих культур», в яких діють суворі правила та заборони, наприклад випивати можна було лише в певні години (та дні) року, а також під час релігійних діянь.
Наркотики та тютюн
Небезпечний вид інтоксикації викликався наркотиками — такими, як пейотль з кактуса, що росте в пустелях на півночі Мексики і гіркий чорний гриб , «священний гриб», або «плоть богів», який іноді подавали з медом на святах. Пейотль, джерело наркотику мескаліну, загострював зорове сприйняття й викликав кольорові галюцинації, а теонанакатль призводив до прояву у м'якій формі симптомів божевілля з різного роду ілюзіями. Люди, що з'їдають гриб, часом бачили лякливі речі або істот, наприклад змій. Деяким здавалося, що їхні тіла повні хробаків, які їх живцем поїдають. Інші істерично реготали, треті ховалися від чогось, інші навіть вішалися або кидалися зі скель. Насіння в'юнка (відомого як в'юнок пурпуровий, або іпомея, який мексиканці називали ололіукуі, або «священна рослина») також викликали галюцинації, вони застосовувалися як лікувальний засіб.
Багаті ацтеки курили тютюн після закінчення трапези. Тютюн змішували з розмеленим у порох вугіллям, квітами та іншими ароматичними рослинами. Суміш набивали у люльки, зроблені з очерету або з дорожчих матеріалів, наприклад, черепахового панцира, прикрашеного сріблом, або розфарбованого й позолоченого дерева. Ацтеки затискали ніздрі пальцями й вдихали дим.
Література
- Бернардино де Саагун, Куприенко С.А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — .
- Ortiz de Montellano, Bernard R. (1990) Aztec medicine, health, and nutrition
- Sophie D. Coe, America's first cuisines, 1994,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Actekska kuhnya perelik strav ta harchiv yaki vikoristovuvali u povsyakdennomu zhitti ta pid chas svyat zhiteli Acteckoyi imperiyi Acteki snidayutOsnovni straviMayis Osnovu racionu stanovila roslinna yizha zokrema golovnim dzherelom prigotuvannya harchiv dlya actekiv buv mayis kukurudza Prigotuvannya mayisu bulo shodennoyu turbotoyu domogospodarki i navit teper v silskih rajonah Meksiki u zhinok ce zabiraye do 6 godin na den Zerna zanuryuvalisya na nich u vapno shob polegshiti ochishennya vid lushpinnya potim yih vidvaryuvali j chistili Nareshti mololi mizh riflenoyu kam yanoyi kachalkoyu i metate kam yanoyu plitoyu na troh malenkih nizhkah Z mayisovogo boroshna zazvichaj robili tortil yi tonki krugli prisni korzhi specheni na ploskih glinyanih skovorodah blizko 30 santimetriv u diametri Tortil yi shvidko cherstvili j cherez kilka godin vzhe stavali neyistivnimi tomu do kozhnogo prijomu yizhi pekli svizhi korzhi Dennij racion tririchnoyi ditini skladavsya z polovini tortil yi p yatirichnij vzhe z yidav cilu a do trinadcyati rokiv dva korzhi na den Z mayisu takozh robili shos na zrazok kashi algole yaku pripravlyali percem abo pidsolodzhuvali medom chi siropom z zhivici agavi Inshoyu ulyublenoyu stravoyu buli tamale konvertiki z tovchenogo mayisu nachineni pikantnimi ovochami abo m yasom Nalichuvalosya ponad 40 riznih form j nachinok tamale Tamale nachinyali gribami fruktami riboyu krolyachim m yasom bobami indichimi yajcyami zelenim j chervonim percem bdzholinim voskom zhabami ravlikami pugolovkami abo aksolotlyami lichinkami salamandr yaki viglyadayut na kshtalt tritoniv Insha roslinna yizha Selyani viroshuvali frukti pomidori amarant shavliya avokado kilka riznovidiv bobiv Krim togo acteki zbirali gribi dikorosli frukti ta ovochi Ozerna yizha Z oglyadu na te sho misto Tenochtitlan roztashovuvavsya bilya ozera nuzhda zmushuvala actekiv yisti vse sho traplyalosya pid ruku voni navchilisya vzhivati v yizhu bud yakij riznovid vodyanih tvarin Riba bula vazhlivim dzherelom proteyinu Dobuvali takozh krevetok j lichinki vodyanih komah Podibna yizha bula doleyu bidnyakiv ta zapasom na golodni roki ale deyaki z cih produktiv vvazhalisya delikatesami Aksolotl z zhovtim percem bulo stravoyu sho lichila stolu tlatoani Lichinki komah zbirali z m yasistih listkiv agavi a v pevnu poru roku vzhivali v yizhu murashok bukvalno rozpuhlih vid poglinenogo nimi medu M yasna yizha Dlya prostoyi sim yi actekiv m yaso bulo rozkishshyu Ozero buyalo dichinoyu a v razi uspihu na sushi mislivec mig prinesti dodomu olenya abo pekari hocha najchastishe jogo zdobichchyu stavali kroliki zajci hovrahi abo golubi Acteki znevazhali otomi z girskih rajoniv yaki vzhivali v yizhu nechistih tvarin takih yak yashirki pacyuki i zmiyi Yedinim domashnim dzherelom m yasa buli indichki ta yistivni sobaki yaki buli bez shersti Nateper cya poroda ye vimerloyu Yih nasilno vidgodovuvali Voni buli ne v zmozi gavkati i ispanskij hronist Klavigero opisuye yih yak tvarin z sumnimi ochima yaki boyalisya gavkati navit koli yih b yut Odnak dlya selyan j remisnikiv m yaso ptici abo sobaki bulo rozkishshyu yaka dozvolyalasya v osoblivih vipadkah Vzhivannya yizhiProstolyud Zazvichaj rodina vstavala vdosvita j pracyuvala do 10 godini ranku nastavav chas dlya pershogo prijomu yizhi yaka dlya bidnyakiv yavlyala soboyu lishe tarilku mayisovoyi kashi Cholovik yakij pracyuvav daleko vid domu obmezhuvavsya prigotovlenoyu druzhinoyu holodnoyu yizheyu Dlya tih hto pracyuvav bilya budinku osnovnij prijom yizhi nastavav u najspekotnishij chas dnya Dlya nepracyuyuchih klasiv za nim yak pravilo jshla siyesta U prostolyudu navit osnovnij prijom yizhi mig skladatisya lishe z tortil yi abo mayisovih korzhiv z bobami ta she gostrogo sousu z pomidoriv j chervonogo percyu acteki yak j yihni sogodnishni nashadki lyubili gostru yizhu Cya poludenna trapeza bula ostannoyu za vinyatkom chashki ridkoyi kashki z nasinnya amarantu abo mayisu yaku yili pered snom U budinku selyanina chi remisnika prijom yizhi lishe korotka pauza u dennij rutini Chleni rodini sidali bilya vognisha u nih ne bulo stoliv j shvidko yili vikoristovuyuchi yak lozhki zgornuti tortil yi Yaksho buli gosti zhinki spochatku goduvali vsih cholovikiv tilki pislya cogo sidali snidati sami Bezimennij konkistador zauvazhiv sho yizha cih lyudej nadzvichajno malo tak malo ne yist napevno nihto u sviti Znat ta bagatiyi Znatni lyudi bagati torgovci najbilsh zabezpecheni remisniki harchuvalisya zovsim po inshomu Yih yizha nabagato riznomanitnishe nich dlya nih chas svyat ta vechirok Taki lyudi mogli dozvoliti sobi ananasi j shokolad yaki zakupovuvalisya v posushlivij oblasti bilya Meksikanskoyi zatoki suchasnij shtat Verakrus ustric j krabiv cherepah ta morsku ribu yaki privozilisya z uzberezhzhya Velikij tlatoani Volodar imperiyi sidiv za shirmoyu bilya stolu vkritogo chudovoyu bilosnizhnoyu skatertinoyu Persh nizh yizha bula podana vhodilo chetvero ohajnih i krasivih divchat pid stravi voni klali glinyani zharovni shob yizha ne oholola Voni gotuvali yizhu dlya tlataoni zokrema ponad 300 strav dlya odnogo tilki Montesumi II takozh blizko 1000 strav gotuvalosya dlya imperatorskoyi varti j gvardiyi Deyake uyavlennya pro te sho viyavlyali soboyu 13 imperatorskih strav mozhlivo otrimati z rukopisiv Saaguna Sered meksikanskih delikatesiv yaki vin pererahovuye buli sarana z shavliyeyu riba z chervonim struchkovim percem j tomatom opunciya z rib yachoyu ikroyu zhabi z zelenim percem olenina z chervonim percem pomidori ta melene nasinnya a takozh tushkovana kachka Obsmazhene j pidsolene garbuzove nasinnya jshlo yak legka zakuska NapoyiZvichajnij napij bidnyakiv voda Zamozhni lyudi mogli sobi dozvoliti piti shokolad yakij visoko cinuvavsya sama nazva anglizovanij variant meksikanskogo slova chokolatl Kakao bobi tovkli potim varili u vodi z dodavannyam nevelikoyi kilkosti mayisovoyi boroshna Maslyanu plivku vidalyali sumish perelivali v sudinu i zbivali v micnu pinu yaka postupovo tanula v roti Zazvichaj shokolad podavali holodnim chasto jogo pripravlyali medom vanillyu abo riznimi speciyami Alkogolnij napij oktli vigotovlyavsya zi zbrodzhenogo soku agavi Actekski zakoni buli osoblivo suvori do p yanic ale deyaki poslablennya dopuskalis shodo lyudej pohilogo viku j zhinok na tij pidstavi sho yih krov holone yim dozvolyalosya oktli navit napivatisya p yanimi za pevnih svyat Na vesillyah j svyatah provodilasya velika rozdacha vsim hto buv starshe 30 rokiv dozvolyalosya piti Uzakonena norma stanovila 2 kubki na lyudinu prote ce pravilo chasto porushuvalosya Dozvolyalosya chas vid chasu vipivati nosiyam i lyudyam zajnyatim inshoyu vazhkoyu fizichnoyu praceyu a zhinkam davali oktli yak tonizuyuchij napij vidrazu pislya pologiv Antropologi yaki vivchayut fenomen piyactva vidnosili actekiv do tak zanih suhih kultur v yakih diyut suvori pravila ta zaboroni napriklad vipivati mozhna bulo lishe v pevni godini ta dni roku a takozh pid chas religijnih diyan Narkotiki ta tyutyunNebezpechnij vid intoksikaciyi viklikavsya narkotikami takimi yak pejotl z kaktusa sho roste v pustelyah na pivnochi Meksiki i girkij chornij grib svyashennij grib abo plot bogiv yakij inodi podavali z medom na svyatah Pejotl dzherelo narkotiku meskalinu zagostryuvav zorove sprijnyattya j viklikav kolorovi galyucinaciyi a teonanakatl prizvodiv do proyavu u m yakij formi simptomiv bozhevillya z riznogo rodu ilyuziyami Lyudi sho z yidayut grib chasom bachili lyaklivi rechi abo istot napriklad zmij Deyakim zdavalosya sho yihni tila povni hrobakiv yaki yih zhivcem poyidayut Inshi isterichno regotali treti hovalisya vid chogos inshi navit vishalisya abo kidalisya zi skel Nasinnya v yunka vidomogo yak v yunok purpurovij abo ipomeya yakij meksikanci nazivali ololiukui abo svyashenna roslina takozh viklikali galyucinaciyi voni zastosovuvalisya yak likuvalnij zasib Bagati acteki kurili tyutyun pislya zakinchennya trapezi Tyutyun zmishuvali z rozmelenim u poroh vugillyam kvitami ta inshimi aromatichnimi roslinami Sumish nabivali u lyulki zrobleni z ocheretu abo z dorozhchih materialiv napriklad cherepahovogo pancira prikrashenogo sriblom abo rozfarbovanogo j pozolochenogo dereva Acteki zatiskali nizdri palcyami j vdihali dim LiteraturaBernardino de Saagun Kuprienko S A Obshaya istoriya o delah Novoj Ispanii Knigi X XI Poznaniya astekov v medicine i botanike Red i per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 218 s ISBN 978 617 7085 07 1 Ortiz de Montellano Bernard R 1990 Aztec medicine health and nutrition ISBN 0 8135 1562 9 Sophie D Coe America s first cuisines 1994 ISBN 0 292 71159 X