Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ацтекський потрійний союз — політико-військовий союз між містами-державами Месоамерики — Теночтітланом, Тескоко та Тлакопаном. Існував з 1428 до 1521 року. Інша його назва — Імперія ацтеків. Знищений унаслідок вторгнення іспанських колонізаторів на чолі з Ернаном Кортесом.
| Ацтекський потрійний союз | |
| Дата створення / заснування | 1428 |
|---|---|
| Континент | Північна Америка |
| Країна |  Мексика |
| Час/дата припинення існування | 1521 |
 | |
 Ацтекський потрійний союз у Вікісховищі | |
Координати: 19° пн. ш. 99° зх. д. / 19° пн. ш. 99° зх. д.
Заснування
Потрійний союз формувався як військова коаліція для захисту від держави тепанеків Ацкапоцалько. Ініціатором цього об'єднання став Тлатоані Теночтітлану — Іцкоатль. До нього приєдналися , якого вигнали з рідного Тескоко, та Тотоківастлі, тлатоані Тлакопана. Їхні війська вже в 1428 році завдали значної поразки тлатоані Аскапоцалько, а до 1430 року союзники розділили між собою територію тепанекської держави. Правитель Теночтітлану став володарем кольвасів або тольтеків, правитель Тескоко — володарем акольвасів (племена, що займали міста на сході долини Мехіко з містами Вешотл, Коатлічан та Тескоко), правитель Тлакопана — володарем тепанеків. Поступово Теночтітлан та Тескоко почали займати головні ролі в Потрійному союзі. Вже наступник Іцкоатля — Монтесума I — укладає угоду, згідно з якою Теночтітлан та Тескоко отримували 4/5 майбутніх загарбань, а Тлакопан — 1/5.
Побудова імперії
На чолі імперії стояв Huey tlatoani (Великий тлатоані, або Великий Оратор). Ця посада була виборна. Спочатку вибір нового імператора здійснювали представники вищої аристократії (текутлі), очільники кварталів Теночтітлана («кальпулі») та всі громадяни — чоловіки та жінки (масевалі). Оголошувалося, що володаря обрано «панами та простим народом». З Ашаякатля імператора обирали аристократи, начальники кварталів, тлатоані Тескоко та Тлакопана. З Авіцотля імператора обирала Рада чотирьох та очільники Тескоко та Тлакопана. Рада чотирьох складалася з тлакочтекутлі (судді вищого рангу), тлакатекатлі (очільника армії), есвавакатлі (представника аристократії), тліланкалькі (представника народу). Це було викликано підвищенням могутності імперії ацтеків та значення посади Великого тлатоані. Тлатоані Теночтітлану був Великим тлатоані Ацтекської імперії та в низці випадків виконував обов'язки великого жерця — теопішкі — сторожа бога. При його обранні виконувалася давня традиція — обраний на посаду Великого тлатоані, але ще не коронований, повинен був здійснити військовий похід. Цей обряд звався — миття королівських ніг.
Найближчими помічниками імператора були — сивакоатль («віце-король» Теночтітлану) та імперський радник, який повинен був здійснювати правосуддя та слідкувати за тим, щоб народ не піддавався насиллю. Існувала також дорадча рада, куди входило близько 80 старійшин. Вона збиралася для вирішення найскладніших ситуацій.
У залежних містах здебільшого зберігалися тлатоані з місцевих династій, хоча часто до них призначався ще один тлатоані з мешиків. Зазвичай це відбувалося в долині Мехіко, де влада членів Потрійного союзу була незаперечною. Здебільшого в підкорені міста надсилався як тлатоані представник правлячої династі. Так, до моменту свого обрання імператором Монтесума II був тлатоані міста Екатепека, Квітлавак — Істапалапи, Кваутемок — Тлателолько.
У конфліктних ситуаціях призначався військовий губернатор — кваутлатоані («оратор від орла»), суддя вищого рангу — тлакатекутлі («сеньйор серед людей») або військовий очільник — тлакочтекутлі («сеньйор дротиків»). Якщо підкорені міста виявляли постійну непокору, то їхнє населення знищували, а територію заселяли колоністами з Потрійного союзу.
Адміністративний поділ імперії мав такий вигляд:
- міста-держави (союзні, залежні);
- 38 податкових провінцій, де важливу роль відігравав кальпішкі.
Повноваження та зобов'язання різних міст та селищ були переплетені й відрізнялися доволі складною системою. Залежні території мали зобов'язання як перед Потрійним союзом, так і перед колишніми володарями. Так, населені пункти акольваської держави Тескоко мали обов'язки як перед Тескоко, так і перед Теночтітланом.
Найнижчий, місцевий, рівень влади утворювали сільські громади та їхні очільники, а найменше прав мали вільні члени громад — масевали, потім маєки, раби.
Спокій в Імперії ацтеків тримався на:
- благодіяннях або пільгах, які надавалися залежним містам-державам;
- наданні захисту в рамках Потрійного союзу;
- забороні на ведення війн між сусідами;
- захисту громадян від сеньйора (текутлі);
- здійснені жорстких репресій.
Великі тлатоані
- Іцкоатль (1428—1440)
- Монтесума I (1440—1468)
- Ашаякатль (1468—1483)
- Тісок (1483—1486)
- Авіцотль (1486—1502)
- Монтесума II (1502—1520)
- Квітлавак (1520—1520)
- Кваутемок (1520—1521)
Армія
В ацтеків не існувало постійної армії. Під час планування кожного походу збиралася окрема кількість вояків. Рішення щодо військових дій ухвалювалося всіма членами Потрійного союзу. Як правило, міста-держави Теночтітлан та Тескоко виставляли найбільшу кількість військових частин. Очолював походи тлакатекатль, іноді сивакоатль («віце-король»). Найважливішими військовими походами керував особисто імператор.
Проте в мирний час у тлатоані існувала своєрідна гвардія, яка складалася з ветеранів (тіакаванів) та найхоробріших воїнів («квачиків»). Крім того, існували спеціальні загони, сформовані із представників племені отомі, яких вважали досить сильними та хоробрими вояками. Проте керував усіма цими частинами представник аристократії або правлячої династії. Військові знання майбутні командувачі набували у військових школах — телпочкалі («домі молодиків»).
Зброя ацтеків складалася із дротиків або коротких та довгих списів, сокир, булав, пращ, ножів, найбільш загрозливої зброї — палиці (дерев'яного меча) з обсидіановими лезами — маквавітлі. Для оборони мали щити. Найзнатніші воїни мали обладунки, зроблені з бавовни, та шоломи з деревини або кістки. Кожного вояка в поході супроводжував слуга, який переносив його особисті речі, окрім зброї. Війська не мали транспорту для пересування, тому вирушали пішки.
Право
Соціонормативна культура в Ацтекській імперії виявлялася як у звичаї, так і в санкціонованих нормах права, що відповідали потребам держави. Це було на зразок «сукупного права», де цивільні, кримінальні, міждержавні та інші норми співіснували тільки у формі зародків. Право носило станово-класовий характер: відсутність рівності перед законом, наявність спеціальних станових судів. В ацтекському інституті судочинства мали місце як горизонтальні правові зв'язки (вирішення справ без участі держави на рівні громади), так і вертикальні (за участю державних органів і посадових осіб). В останньому випадку це були суди різних інстанцій, із яких найвищою була «Рада чотирьох» і суд Великого тлатоані.
Економіка
Залежні та підкорені міста сплачували податки членам Потрійного союзу. Зобов'язання були: місцеві продукти в сирому або переробленому вигляді, робота, служба. Жителі повинні були обробляти землю та виконувати інші види панщини. Данина була досить великою. Так, провінція Койоланан (долина Оахака) сплачувала 800 тюків або 16000 шт. художньо виконаних накидок або плащів, 3200 шт. довгих накидок, 20 золотих дисків товщиною з палець й розміром із тарілку, дві «комори» кукурудзи, одну — квасолі, одну — насіння шавлії. Одна «комора» вміщувала в себе приблизно 186043 кг. Таким чином, загальна кількість харчів становила 744 172 кг. Головними галузями економіки імперії були: сільське господарство, яке забезпечувало життєдіяльність населення, та ремісництво. Особливо це стосується вирощування кукурудзи. Свої врожаї мешканці долини Мехіко збирали з чинампів — городів на штучних острівцях, створених у лагуні або озері. Вони давали часті та значні врожаї.
Проте ацтеки не мали великої рогатої худоби, що суттєво позначувалося на забезпеченні харчами великої кількості населення, розташованої в долині Мехіко (Анавак). Ремісництво включало в себе: добування та обробку корисних копалин, зокрема срібла, золота, бурштину, жадеїта, нефриту, бавовняне виробництво, виробництво зброї. У часи розквіту імперії значної ваги набули будівельні професії — для спорудження чудових палаців та храмів («теокалі»).
До всього члени Потрійного союзу мали свою сферу впливу, де займалися вимаганням регулярної данини за надання захисту. Здебільшого в підкорені міста надсилався кальпішкі, який повинен був доглядати за збиранням податків та виконанням призначених робіт. Якщо залежні міста відмовлялися від угоди або її порушували, надсилалися каральні експедиції на чолі із тлакатекатлем («людиною храму»).
Водночас формується клас торгівців та їхніх гільдій — почтека. Вони організовували та здійснювали торговельні експедиції, іноді доволі значні, у яких брало участь до тисячі осіб. Торгівці до того ж виконували функції розвідників. Найдосвідченіші з них досліджували економічні та військові ресурси нових країв, їхні перспективи, про що спрямовували звіт імператорові. Після цього той вирушав із походом для захоплення цих земель. Торговці також були добре озброєні й мали військові навички. Наприклад, наприкінці правління Авіцотля на торговельний караван, який рушив до міста Айтлан (кордон сучасних Мексики та Гватемали) напали загони з міста Тевантепека. Але торговці відбили спроби захопити їхнє майно, витримали облогу в місті Кваутенанко, а потім своїми силами оволоділи містом Айотлан. Разом з тим відсутність широкої мережі доріг для пересування торговельних караванів ускладнювало розвиток торгівлі в імперії.
Релігійна та культурна політика
Як основна мова впроваджувався науатль. Головні дописи, офіційні літописи виконувалися саме цією мовою. Починаючи з Іцкоатля йде штучна заміна історії ацтекських народів — старі літописи було знищено й замінено на нові, що влаштовували володарів Теночтітлану, відображали минуле мешиків та підкорених ними народів у потрібному ключі. Після підкорення чергового міста ацтеки призначали як головного бога цієї території Віцилопочтлі, а місцеві боги виступали як його підлеглі. Крім того за часів Монтесуми II побудовано великий храм Коатеокалі, де було зібрано всіх богів імперії. Водночас уведено єдину календарну систему в імперії, яка складалася із трьох циклів (кожен був частиною іншого): ритуального із 260 днів, сонячного — із 365 днів, венеріанського — із 584 днів.
Розквіт імперії
Із моменту створення Потрійного союзу його члени почали активно підкоряти сусідні міста. Найбільших досягнень досягли представники Теночтітлану — починаючи з Іцкоатля й закінчуючи Монтесумою II. Війни велися практично щорічно. Як для захоплення земель, так і полонених, яких приносили в жертву богам. У той же час члени Потрійного союзу займалися розбудовою своїх міст. Розширення імперії призвело до економічного підйому. При цьому відбувається соціальне розшарування населення, а також зміцнення позицій торгівців.
Проте територія збільшувалася нерівномірно — на півночі кордони імперії були на відстані двох денних переходів від Теночтітлану, на півдні й сході — декількох сотень, на заході (Сошимілько) — тисячі кілометрів. До всього існували анклави — міста-держави в долині Пуебло, міста Мецтитлан, Йопі та Тототепек.
Загибель імперії
Перші ознаки розколу Потрійного союзу з'явилися в 1510 році, коли правитель Тескоко — Несавальпілі відмовився підтримувати Монтесуму II в його походах. Це пояснюється зростаючою ролю Теночтітлана в Потрійному союзі. Тепер практично весь вплив та влада імперії належали цьому місту. Тепер Теночтітлан отримував 8/15 здобичі, Тескоко — 4/15, Тлакопан — 3/15. Конфлікт поглибився в 1515 році після смерті Несавальпілі, сина Несавалькойотля, тлатоані Тескоко. Він не зазначив ім'я свого спадкоємця, тому відразу розгорнулася боротьба між партією прихильників Теночтітлану на чолі із племінником Монтесуми II — Какамою — та прихильників збереження незалежності держави, яку очолив Іштлільшочитль. Остаточна криза настала із приходом до Мексики загону Ернана Кортеса в 1519 році. Спочатку відносини між іспанцями та ацтеками складались товариськи. Проте незабаром розбіжності вилилися у війну, унаслідок якої імперія ацтеків перестала існувати, а 13 серпня 1521 року Теночтітлан було захоплено та вщент зруйновано. Останній Імператор ацтеків Кваутемока потрапив у полон. У цьому іспанцям допомагали, зокрема війська тлатоані Тескока. Тобто члени Союзу пішли один проти одного.
Ацтекська імперія в літературі
- Найвідомішим є роман англійського письменника Генрі Гаґґарда «Дочка Монтесуми», де йдеться про останні роки Потрійного союзу.
Джерела
- Hernando de Alvarado Tezozomóc. Crónica mexicana. Col. Crónicas de América. Ed. Dastin. 2002.
- Fernando de Alva Ixtlilxóchitl. Historia de la Nación Mexicana. Ed. Dastin. España 2002.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Actekskij potrijnij soyuz politiko vijskovij soyuz mizh mistami derzhavami Mesoameriki Tenochtitlanom Teskoko ta Tlakopanom Isnuvav z 1428 do 1521 roku Insha jogo nazva Imperiya actekiv Znishenij unaslidok vtorgnennya ispanskih kolonizatoriv na choli z Ernanom Kortesom Actekskij potrijnij soyuzData stvorennya zasnuvannya1428KontinentPivnichna AmerikaKrayina MeksikaChas data pripinennya isnuvannya1521 Actekskij potrijnij soyuz u Vikishovishi Koordinati 19 pn sh 99 zh d 19 pn sh 99 zh d 19 99ZasnuvannyaPotrijnij soyuz formuvavsya yak vijskova koaliciya dlya zahistu vid derzhavi tepanekiv Ackapocalko Iniciatorom cogo ob yednannya stav Tlatoani Tenochtitlanu Ickoatl Do nogo priyednalisya yakogo vignali z ridnogo Teskoko ta Totokivastli tlatoani Tlakopana Yihni vijska vzhe v 1428 roci zavdali znachnoyi porazki tlatoani Askapocalko a do 1430 roku soyuzniki rozdilili mizh soboyu teritoriyu tepanekskoyi derzhavi Pravitel Tenochtitlanu stav volodarem kolvasiv abo toltekiv pravitel Teskoko volodarem akolvasiv plemena sho zajmali mista na shodi dolini Mehiko z mistami Veshotl Koatlichan ta Teskoko pravitel Tlakopana volodarem tepanekiv Postupovo Tenochtitlan ta Teskoko pochali zajmati golovni roli v Potrijnomu soyuzi Vzhe nastupnik Ickoatlya Montesuma I ukladaye ugodu zgidno z yakoyu Tenochtitlan ta Teskoko otrimuvali 4 5 majbutnih zagarban a Tlakopan 1 5 Pobudova imperiyiDokladnishe Ustrij Actekskoyi imperiyi Na choli imperiyi stoyav Huey tlatoani Velikij tlatoani abo Velikij Orator Cya posada bula viborna Spochatku vibir novogo imperatora zdijsnyuvali predstavniki vishoyi aristokratiyi tekutli ochilniki kvartaliv Tenochtitlana kalpuli ta vsi gromadyani choloviki ta zhinki masevali Ogoloshuvalosya sho volodarya obrano panami ta prostim narodom Z Ashayakatlya imperatora obirali aristokrati nachalniki kvartaliv tlatoani Teskoko ta Tlakopana Z Avicotlya imperatora obirala Rada chotiroh ta ochilniki Teskoko ta Tlakopana Rada chotiroh skladalasya z tlakochtekutli suddi vishogo rangu tlakatekatli ochilnika armiyi esvavakatli predstavnika aristokratiyi tlilankalki predstavnika narodu Ce bulo viklikano pidvishennyam mogutnosti imperiyi actekiv ta znachennya posadi Velikogo tlatoani Tlatoani Tenochtitlanu buv Velikim tlatoani Actekskoyi imperiyi ta v nizci vipadkiv vikonuvav obov yazki velikogo zhercya teopishki storozha boga Pri jogo obranni vikonuvalasya davnya tradiciya obranij na posadu Velikogo tlatoani ale she ne koronovanij povinen buv zdijsniti vijskovij pohid Cej obryad zvavsya mittya korolivskih nig Najblizhchimi pomichnikami imperatora buli sivakoatl vice korol Tenochtitlanu ta imperskij radnik yakij povinen buv zdijsnyuvati pravosuddya ta slidkuvati za tim shob narod ne piddavavsya nasillyu Isnuvala takozh doradcha rada kudi vhodilo blizko 80 starijshin Vona zbiralasya dlya virishennya najskladnishih situacij U zalezhnih mistah zdebilshogo zberigalisya tlatoani z miscevih dinastij hocha chasto do nih priznachavsya she odin tlatoani z meshikiv Zazvichaj ce vidbuvalosya v dolini Mehiko de vlada chleniv Potrijnogo soyuzu bula nezaperechnoyu Zdebilshogo v pidkoreni mista nadsilavsya yak tlatoani predstavnik pravlyachoyi dinasti Tak do momentu svogo obrannya imperatorom Montesuma II buv tlatoani mista Ekatepeka Kvitlavak Istapalapi Kvautemok Tlatelolko U konfliktnih situaciyah priznachavsya vijskovij gubernator kvautlatoani orator vid orla suddya vishogo rangu tlakatekutli senjor sered lyudej abo vijskovij ochilnik tlakochtekutli senjor drotikiv Yaksho pidkoreni mista viyavlyali postijnu nepokoru to yihnye naselennya znishuvali a teritoriyu zaselyali kolonistami z Potrijnogo soyuzu Administrativnij podil imperiyi mav takij viglyad mista derzhavi soyuzni zalezhni 38 podatkovih provincij de vazhlivu rol vidigravav kalpishki Povnovazhennya ta zobov yazannya riznih mist ta selish buli perepleteni j vidriznyalisya dovoli skladnoyu sistemoyu Zalezhni teritoriyi mali zobov yazannya yak pered Potrijnim soyuzom tak i pered kolishnimi volodaryami Tak naseleni punkti akolvaskoyi derzhavi Teskoko mali obov yazki yak pered Teskoko tak i pered Tenochtitlanom Najnizhchij miscevij riven vladi utvoryuvali silski gromadi ta yihni ochilniki a najmenshe prav mali vilni chleni gromad masevali potim mayeki rabi Spokij v Imperiyi actekiv trimavsya na blagodiyannyah abo pilgah yaki nadavalisya zalezhnim mistam derzhavam nadanni zahistu v ramkah Potrijnogo soyuzu zaboroni na vedennya vijn mizh susidami zahistu gromadyan vid senjora tekutli zdijsneni zhorstkih represij Veliki tlatoani Ickoatl 1428 1440 Montesuma I 1440 1468 Ashayakatl 1468 1483 Tisok 1483 1486 Avicotl 1486 1502 Montesuma II 1502 1520 Kvitlavak 1520 1520 Kvautemok 1520 1521 ArmiyaDokladnishe Armiya actekiv Actekski voyaki ozbroyeni makvuauitlyami V actekiv ne isnuvalo postijnoyi armiyi Pid chas planuvannya kozhnogo pohodu zbiralasya okrema kilkist voyakiv Rishennya shodo vijskovih dij uhvalyuvalosya vsima chlenami Potrijnogo soyuzu Yak pravilo mista derzhavi Tenochtitlan ta Teskoko vistavlyali najbilshu kilkist vijskovih chastin Ocholyuvav pohodi tlakatekatl inodi sivakoatl vice korol Najvazhlivishimi vijskovimi pohodami keruvav osobisto imperator Prote v mirnij chas u tlatoani isnuvala svoyeridna gvardiya yaka skladalasya z veteraniv tiakavaniv ta najhorobrishih voyiniv kvachikiv Krim togo isnuvali specialni zagoni sformovani iz predstavnikiv plemeni otomi yakih vvazhali dosit silnimi ta horobrimi voyakami Prote keruvav usima cimi chastinami predstavnik aristokratiyi abo pravlyachoyi dinastiyi Vijskovi znannya majbutni komanduvachi nabuvali u vijskovih shkolah telpochkali domi molodikiv Zbroya actekiv skladalasya iz drotikiv abo korotkih ta dovgih spisiv sokir bulav prash nozhiv najbilsh zagrozlivoyi zbroyi palici derev yanogo mecha z obsidianovimi lezami makvavitli Dlya oboroni mali shiti Najznatnishi voyini mali obladunki zrobleni z bavovni ta sholomi z derevini abo kistki Kozhnogo voyaka v pohodi suprovodzhuvav sluga yakij perenosiv jogo osobisti rechi okrim zbroyi Vijska ne mali transportu dlya peresuvannya tomu virushali pishki PravoDokladnishe Pravo actekiv Socionormativna kultura v Actekskij imperiyi viyavlyalasya yak u zvichayi tak i v sankcionovanih normah prava sho vidpovidali potrebam derzhavi Ce bulo na zrazok sukupnogo prava de civilni kriminalni mizhderzhavni ta inshi normi spivisnuvali tilki u formi zarodkiv Pravo nosilo stanovo klasovij harakter vidsutnist rivnosti pered zakonom nayavnist specialnih stanovih sudiv V actekskomu instituti sudochinstva mali misce yak gorizontalni pravovi zv yazki virishennya sprav bez uchasti derzhavi na rivni gromadi tak i vertikalni za uchastyu derzhavnih organiv i posadovih osib V ostannomu vipadku ce buli sudi riznih instancij iz yakih najvishoyu bula Rada chotiroh i sud Velikogo tlatoani EkonomikaDokladnishe Ekonomika actekiv Zberigannya mayisu Zalezhni ta pidkoreni mista splachuvali podatki chlenam Potrijnogo soyuzu Zobov yazannya buli miscevi produkti v siromu abo pereroblenomu viglyadi robota sluzhba Zhiteli povinni buli obroblyati zemlyu ta vikonuvati inshi vidi panshini Danina bula dosit velikoyu Tak provinciya Kojolanan dolina Oahaka splachuvala 800 tyukiv abo 16000 sht hudozhno vikonanih nakidok abo plashiv 3200 sht dovgih nakidok 20 zolotih diskiv tovshinoyu z palec j rozmirom iz tarilku dvi komori kukurudzi odnu kvasoli odnu nasinnya shavliyi Odna komora vmishuvala v sebe priblizno 186043 kg Takim chinom zagalna kilkist harchiv stanovila 744 172 kg Golovnimi galuzyami ekonomiki imperiyi buli silske gospodarstvo yake zabezpechuvalo zhittyediyalnist naselennya ta remisnictvo Osoblivo ce stosuyetsya viroshuvannya kukurudzi Svoyi vrozhayi meshkanci dolini Mehiko zbirali z chinampiv gorodiv na shtuchnih ostrivcyah stvorenih u laguni abo ozeri Voni davali chasti ta znachni vrozhayi Prote acteki ne mali velikoyi rogatoyi hudobi sho suttyevo poznachuvalosya na zabezpechenni harchami velikoyi kilkosti naselennya roztashovanoyi v dolini Mehiko Anavak Remisnictvo vklyuchalo v sebe dobuvannya ta obrobku korisnih kopalin zokrema sribla zolota burshtinu zhadeyita nefritu bavovnyane virobnictvo virobnictvo zbroyi U chasi rozkvitu imperiyi znachnoyi vagi nabuli budivelni profesiyi dlya sporudzhennya chudovih palaciv ta hramiv teokali Do vsogo chleni Potrijnogo soyuzu mali svoyu sferu vplivu de zajmalisya vimagannyam regulyarnoyi danini za nadannya zahistu Zdebilshogo v pidkoreni mista nadsilavsya kalpishki yakij povinen buv doglyadati za zbirannyam podatkiv ta vikonannyam priznachenih robit Yaksho zalezhni mista vidmovlyalisya vid ugodi abo yiyi porushuvali nadsilalisya karalni ekspediciyi na choli iz tlakatekatlem lyudinoyu hramu Pochteka v dorozi Vodnochas formuyetsya klas torgivciv ta yihnih gildij pochteka Voni organizovuvali ta zdijsnyuvali torgovelni ekspediciyi inodi dovoli znachni u yakih bralo uchast do tisyachi osib Torgivci do togo zh vikonuvali funkciyi rozvidnikiv Najdosvidchenishi z nih doslidzhuvali ekonomichni ta vijskovi resursi novih krayiv yihni perspektivi pro sho spryamovuvali zvit imperatorovi Pislya cogo toj virushav iz pohodom dlya zahoplennya cih zemel Torgovci takozh buli dobre ozbroyeni j mali vijskovi navichki Napriklad naprikinci pravlinnya Avicotlya na torgovelnij karavan yakij rushiv do mista Ajtlan kordon suchasnih Meksiki ta Gvatemali napali zagoni z mista Tevantepeka Ale torgovci vidbili sprobi zahopiti yihnye majno vitrimali oblogu v misti Kvautenanko a potim svoyimi silami ovolodili mistom Ajotlan Razom z tim vidsutnist shirokoyi merezhi dorig dlya peresuvannya torgovelnih karavaniv uskladnyuvalo rozvitok torgivli v imperiyi Religijna ta kulturna politikaYak osnovna mova vprovadzhuvavsya nauatl Golovni dopisi oficijni litopisi vikonuvalisya same ciyeyu movoyu Pochinayuchi z Ickoatlya jde shtuchna zamina istoriyi actekskih narodiv stari litopisi bulo znisheno j zamineno na novi sho vlashtovuvali volodariv Tenochtitlanu vidobrazhali minule meshikiv ta pidkorenih nimi narodiv u potribnomu klyuchi Pislya pidkorennya chergovogo mista acteki priznachali yak golovnogo boga ciyeyi teritoriyi Vicilopochtli a miscevi bogi vistupali yak jogo pidlegli Krim togo za chasiv Montesumi II pobudovano velikij hram Koateokali de bulo zibrano vsih bogiv imperiyi Vodnochas uvedeno yedinu kalendarnu sistemu v imperiyi yaka skladalasya iz troh cikliv kozhen buv chastinoyu inshogo ritualnogo iz 260 dniv sonyachnogo iz 365 dniv venerianskogo iz 584 dniv Rozkvit imperiyiTeritoriya Actekskogo potrijnogo soyuzu Iz momentu stvorennya Potrijnogo soyuzu jogo chleni pochali aktivno pidkoryati susidni mista Najbilshih dosyagnen dosyagli predstavniki Tenochtitlanu pochinayuchi z Ickoatlya j zakinchuyuchi Montesumoyu II Vijni velisya praktichno shorichno Yak dlya zahoplennya zemel tak i polonenih yakih prinosili v zhertvu bogam U toj zhe chas chleni Potrijnogo soyuzu zajmalisya rozbudovoyu svoyih mist Rozshirennya imperiyi prizvelo do ekonomichnogo pidjomu Pri comu vidbuvayetsya socialne rozsharuvannya naselennya a takozh zmicnennya pozicij torgivciv Prote teritoriya zbilshuvalasya nerivnomirno na pivnochi kordoni imperiyi buli na vidstani dvoh dennih perehodiv vid Tenochtitlanu na pivdni j shodi dekilkoh soten na zahodi Soshimilko tisyachi kilometriv Do vsogo isnuvali anklavi mista derzhavi v dolini Pueblo mista Mectitlan Jopi ta Tototepek Zagibel imperiyiDokladnishe Ispanske zavoyuvannya actekiv Pershi oznaki rozkolu Potrijnogo soyuzu z yavilisya v 1510 roci koli pravitel Teskoko Nesavalpili vidmovivsya pidtrimuvati Montesumu II v jogo pohodah Ce poyasnyuyetsya zrostayuchoyu rolyu Tenochtitlana v Potrijnomu soyuzi Teper praktichno ves vpliv ta vlada imperiyi nalezhali comu mistu Teper Tenochtitlan otrimuvav 8 15 zdobichi Teskoko 4 15 Tlakopan 3 15 Konflikt poglibivsya v 1515 roci pislya smerti Nesavalpili sina Nesavalkojotlya tlatoani Teskoko Vin ne zaznachiv im ya svogo spadkoyemcya tomu vidrazu rozgornulasya borotba mizh partiyeyu prihilnikiv Tenochtitlanu na choli iz pleminnikom Montesumi II Kakamoyu ta prihilnikiv zberezhennya nezalezhnosti derzhavi yaku ocholiv Ishtlilshochitl Ostatochna kriza nastala iz prihodom do Meksiki zagonu Ernana Kortesa v 1519 roci Spochatku vidnosini mizh ispancyami ta actekami skladalis tovariski Prote nezabarom rozbizhnosti vililisya u vijnu unaslidok yakoyi imperiya actekiv perestala isnuvati a 13 serpnya 1521 roku Tenochtitlan bulo zahopleno ta vshent zrujnovano Ostannij Imperator actekiv Kvautemoka potrapiv u polon U comu ispancyam dopomagali zokrema vijska tlatoani Teskoka Tobto chleni Soyuzu pishli odin proti odnogo Actekska imperiya v literaturiNajvidomishim ye roman anglijskogo pismennika Genri Gaggarda Dochka Montesumi de jdetsya pro ostanni roki Potrijnogo soyuzu DzherelaHernando de Alvarado Tezozomoc Cronica mexicana Col Cronicas de America Ed Dastin 2002 Fernando de Alva Ixtlilxochitl Historia de la Nacion Mexicana Ed Dastin Espana 2002