Теско́ко — стародавнє місто-держава у Месоамериці, біля озера Тескоко, одне із засновників Імперії ацтеків. У давнину займало 450 га з населенням близько 25 тисяч осіб.
Тескоко | |
---|---|
19°31′45″ пн. ш. 98°53′48″ зх. д. / 19.52944444442777794° пн. ш. 98.89666666672778206° зх. д.Координати: 19°31′45″ пн. ш. 98°53′48″ зх. д. / 19.52944444442777794° пн. ш. 98.89666666672778206° зх. д. | |
Розташування | d |
Тип | місто-держава і альтепетль |
Медіафайли у Вікісховищі |
Початкова історія
Засновником міста у XII ст. було плем'ям чичимеків, який деякий час були гегемонами у долині Мехіко. У 1337 році плем'я акольхуас на чолі із Квінацином уклало із спорідненими племенами з міст Коатлічан та Хвексотла, завдяки чому вдалося вигнати чичимеків з міста Тескоко. При цьому загинув останній тлатоані чичимеків — ім'я його невідоме. З цього моменту воно стає столицею племені акольхуас, яку було перенесено з місто Коатлінчан.
Втім вже незабаром Тескоко стає васалом міста-держави Ацкапотцалько. У 1395—1400 роках Тескоко на чолі із володарем Течотлалатлем намагалися скинути владу Ацкапотцалько, проте невдало. Наступний володар Іштлільхочитль I у 1409—1417 роках зміг досягти фактичної незалежності, скориставшись боротьбою Тезозомока, тлатоані Ацкапотцалько, з повсталими містами долини Мехіко. Втім у 1418 році Тезозомок зумів зібрати свої сили й рушити проти Тескоко, у вирішальній битві акольхуас зазнали поразки, а Іштлільхочитль I загинув або його було незабаром страчено. Держава Тескоко була приєднана до Ацкапотцалько.
Лише у 1427 році, після смерті Тезозомока, акольхуас зуміли об'єднати свої сили з мішкетакми з Теночтітлана та тепанеками з Тлакопана й розбити ворогів. У 1428 році Тескоко стає співзасновником Імперії ацтеків.
Частина імперії
Спочатку вплив Тескоко дорівнювався значенню Теночтітлана, втім поступово Тескоко стала поступатися своєму союзникові, залишивши собі лише автономію. У зовнішній політиці Тескоко стала повністю підпорядковуватися Теночтітлану.
Разом з тим Тескоко активно підтримував загарбницькі заходи Теночтітлану, користувався їх результатами, зокрема захопленими речами, рабами, коштовностями. До того ж мала близько 30 % відсотків усіх податків імперії. безпосереднього Тескоко підкорялося 14 значних міст.
Тескоко було відомо з одного боку, розвитком освіти та культури. З іншого — різноманітними реформами у соціальній та економічній сферах, зокрема саме у Тескоко у 1505 році було вперше скасовано спадкову форму рабства.
Конфлікт з Теночтітланом
На початку XVI сторіччя позначилися протиріччя з Теночтітланом. Тлатоані Тескоко були невдоволені спочатку надзвичайним підняттям впливу Теночтітлану в порівнянні з Тескоко. Згодом проблеми посилилися у зв'язку з політикою Монтесуми II щодо централізації та зміцнення країни. Вже 1510-х роках тлатоані Незауалпілі фактично відмовився надавати війська при військових походах великого тлатоані. Ще більш погіршилися відносини зі смертю Незауалпілі у 1515 році. Почалася боротьба за владу між його синами, в яку втрутився Монтесума II. Зрештою тлатоані стає небіж останнього — Какама. Інший претендент — Іштлільхочитль — розпочав партизанську війну, а згодом перейшов на бік Ернана Кортеса, активно допомагаючи йому здолати Теночтітлан.
Подальша історія
Завдяки зраді Іштлільхочитля Тескоко після зруйнування Теночтітлана зумів отримати низку пільг від іспанських загарбників. Протягом колонізаційного періоду залишався значним містом віце-королівства Нова Іспанія. У незалежній Мексиці з 1827 до 1830 року був столицею штату Мехіко.
Тлатоані Тескоко
Династія Чичимеків:
- (д/н—1232)
- (1232—163)
- (1263—1298)
- ім'я невідоме (1298—1337)
Династія Акольхуас
- (1337—1357)
- (1357—1409)
- Іштлільхочитль I (1409—1418)
Династія Тезозомока:
- (1418—1427)
- Макстла (1427—1428)
Династія Акольхуас (відновлена):
- Незауалькойотль (1428—1472)
- Незауалпілі (1472—1515)
- Какама (1516—1520)
- (1520)
- (1520—1521)
- (1520—1521)
- (1521—1531)
- (1531—1539)
- (1539—1564)
Джерела
- Hicks, Frederic (1982) Tetzcoco in the Early 16th Century: The State, the City and the Calpolli. American Ethnologist 9:230-249. (англ.)
- Margaret Rich Greer, Walter Mignolo et Maureen Quilligan, Rereading the Black Legend: the discourses of religious and racial difference in the Renaissance empires, University of Chicago Press, 2007 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Teskoko Tesko ko starodavnye misto derzhava u Mesoamerici bilya ozera Teskoko odne iz zasnovnikiv Imperiyi actekiv U davninu zajmalo 450 ga z naselennyam blizko 25 tisyach osib Teskoko19 31 45 pn sh 98 53 48 zh d 19 52944444442777794 pn sh 98 89666666672778206 zh d 19 52944444442777794 98 89666666672778206 Koordinati 19 31 45 pn sh 98 53 48 zh d 19 52944444442777794 pn sh 98 89666666672778206 zh d 19 52944444442777794 98 89666666672778206Roztashuvannya dTip misto derzhava i altepetl Mediafajli u Vikishovishi Pagorb Teskocin z palacom tlatoani TeskokoPochatkova istoriyaOzera Teskoko z golovnimi mistami Tenochtitlan Teskoko Tlakopan Zasnovnikom mista u XII st bulo plem yam chichimekiv yakij deyakij chas buli gegemonami u dolini Mehiko U 1337 roci plem ya akolhuas na choli iz Kvinacinom uklalo iz sporidnenimi plemenami z mist Koatlichan ta Hveksotla zavdyaki chomu vdalosya vignati chichimekiv z mista Teskoko Pri comu zaginuv ostannij tlatoani chichimekiv im ya jogo nevidome Z cogo momentu vono staye stoliceyu plemeni akolhuas yaku bulo pereneseno z misto Koatlinchan Vtim vzhe nezabarom Teskoko staye vasalom mista derzhavi Ackapotcalko U 1395 1400 rokah Teskoko na choli iz volodarem Techotlalatlem namagalisya skinuti vladu Ackapotcalko prote nevdalo Nastupnij volodar Ishtlilhochitl I u 1409 1417 rokah zmig dosyagti faktichnoyi nezalezhnosti skoristavshis borotboyu Tezozomoka tlatoani Ackapotcalko z povstalimi mistami dolini Mehiko Vtim u 1418 roci Tezozomok zumiv zibrati svoyi sili j rushiti proti Teskoko u virishalnij bitvi akolhuas zaznali porazki a Ishtlilhochitl I zaginuv abo jogo bulo nezabarom stracheno Derzhava Teskoko bula priyednana do Ackapotcalko Lishe u 1427 roci pislya smerti Tezozomoka akolhuas zumili ob yednati svoyi sili z mishketakmi z Tenochtitlana ta tepanekami z Tlakopana j rozbiti vorogiv U 1428 roci Teskoko staye spivzasnovnikom Imperiyi actekiv Chastina imperiyiSpochatku vpliv Teskoko dorivnyuvavsya znachennyu Tenochtitlana vtim postupovo Teskoko stala postupatisya svoyemu soyuznikovi zalishivshi sobi lishe avtonomiyu U zovnishnij politici Teskoko stala povnistyu pidporyadkovuvatisya Tenochtitlanu Razom z tim Teskoko aktivno pidtrimuvav zagarbnicki zahodi Tenochtitlanu koristuvavsya yih rezultatami zokrema zahoplenimi rechami rabami koshtovnostyami Do togo zh mala blizko 30 vidsotkiv usih podatkiv imperiyi bezposerednogo Teskoko pidkoryalosya 14 znachnih mist Teskoko bulo vidomo z odnogo boku rozvitkom osviti ta kulturi Z inshogo riznomanitnimi reformami u socialnij ta ekonomichnij sferah zokrema same u Teskoko u 1505 roci bulo vpershe skasovano spadkovu formu rabstva Konflikt z TenochtitlanomNa pochatku XVI storichchya poznachilisya protirichchya z Tenochtitlanom Tlatoani Teskoko buli nevdovoleni spochatku nadzvichajnim pidnyattyam vplivu Tenochtitlanu v porivnyanni z Teskoko Zgodom problemi posililisya u zv yazku z politikoyu Montesumi II shodo centralizaciyi ta zmicnennya krayini Vzhe 1510 h rokah tlatoani Nezaualpili faktichno vidmovivsya nadavati vijska pri vijskovih pohodah velikogo tlatoani She bilsh pogirshilisya vidnosini zi smertyu Nezaualpili u 1515 roci Pochalasya borotba za vladu mizh jogo sinami v yaku vtrutivsya Montesuma II Zreshtoyu tlatoani staye nebizh ostannogo Kakama Inshij pretendent Ishtlilhochitl rozpochav partizansku vijnu a zgodom perejshov na bik Ernana Kortesa aktivno dopomagayuchi jomu zdolati Tenochtitlan Podalsha istoriyaZavdyaki zradi Ishtlilhochitlya Teskoko pislya zrujnuvannya Tenochtitlana zumiv otrimati nizku pilg vid ispanskih zagarbnikiv Protyagom kolonizacijnogo periodu zalishavsya znachnim mistom vice korolivstva Nova Ispaniya U nezalezhnij Meksici z 1827 do 1830 roku buv stoliceyu shtatu Mehiko Tlatoani TeskokoVolodari Teskoko Dinastiya Chichimekiv d n 1232 1232 163 1263 1298 im ya nevidome 1298 1337 Dinastiya Akolhuas 1337 1357 1357 1409 Ishtlilhochitl I 1409 1418 Dinastiya Tezozomoka 1418 1427 Makstla 1427 1428 Dinastiya Akolhuas vidnovlena Nezaualkojotl 1428 1472 Nezaualpili 1472 1515 Kakama 1516 1520 1520 1520 1521 1520 1521 1521 1531 1531 1539 1539 1564 DzherelaHicks Frederic 1982 Tetzcoco in the Early 16th Century The State the City and the Calpolli American Ethnologist 9 230 249 angl Margaret Rich Greer Walter Mignolo et Maureen Quilligan Rereading the Black Legend the discourses of religious and racial difference in the Renaissance empires University of Chicago Press 2007 angl