Альтепетль (Āltepētl) — основна територіально-адміністративна та політична одиниця в Ацтецькій імперії, а також у сусідніх державах Стародавньої Мексики.
Характеристика
«Альтепетль» спочатку визначав групу людей, організованих територіально, від слова atl — «вода» і tepetl — «гора». Це було пов'язано з тим, що поселення зазвичай виникало у джерела. З часом альтепетль стало відповідати слову «місто».
За значимістю альтепетлі були різними. Найважливіші з них, виділяються ступенем своєї могутності, визначалися як huey altepetl (уей альтепетль) — «велике місто». Це були вже міста-держави. Часто лише саме їх називали «альтепетль», підкреслюючи меншовартість підлеглим їх поселень та невеличких міст, а саму державу позначали як тлатокайотль.
До утворення Потрійного союзу Мексиканська долина в кінці XIII — початку XIV ст. була розділена між більш ніж 50 містами-державами. З часом вони стали об'єднуватися в союзи — уей тлатокайотль (велика держава). На кінець XIX ст. в Мексиканській долині склалося 8 таких конфедерацій, що збігалися з етнічними територіями: союзи ацтеків (теночков або мешиков), тепанеків, аколуа, чалько, шочімілько, колуа, куітлауак, мішкік.
Деякий час найпотужнішим уей тлатокайотлем був союз на чолі із уей альтепелем Ацкапоцалько, таким об'єднанєм була Ацтецька імперія на початку свого існування існування — до 1436 року, коли було зламано опір уей тлатокайотля чалько.
З цього моменту починаються процеси перетворення союзу на централізовану державу, особливо вони набули значних обсягів за імператора (уей тлатоані) Монтесуми II. В цей момент більшість підпорядкованих альтепетль втрачають свою автономію. Вони мали різний статус, більш потужній та стратегічно важливі стають центрами тлайакатль («провінцій») імперії. Таких було 38 альтепетль. Тоді ж альтепетль з навколишньою округою стає базовою одиницею Потрійного союзу. В низці альтепель призначався «військовий губернатор» — куаутлато. Втім в невеличких альтепетль зберігався спадковий володар — тлатоані, особливо якщо він ретельно виконував усі обов'язки (військові, податкові та ін.) перед Теночтітланом.
У результаті до 1510-х років в Ацтецькій імперії як альтепетль з давніми правами та впливом залишилися лише члени Потрійного союзу — Теночтітлан, Тескоко та Тлакопан. Втім два останні уей альтепетля вже поступалися впливом і могуттю першому.
В Мексиканській долині на момент приходу іспанських конкістадорів залишалися незалежними альтепетлі Тлашкала, Уешкоцінко, Чолула, на півночі — Цінцунцан пурепеча.
Джерела
- Талах В. Н., Куприенко С. А. Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко.. — К.: Видавець Купрієнко С. А., 2013. — 370 с. — .
- Noguez, Xavier. Altepetl // The Oxford Encyclopedia of Mesoamerican Cultures: The Civilizations of Mexico and Central America / Davíd Carrasco. — Oxford: Oxford University Press, 2001. — P. vol. 1, pp. 12-13. — .
- Lockhart, James. Los nahuas después de la Conquista. Historia social y cultural de la población indígena del México central, siglos XVI—XVIII, México: FCE, 1999. Págs. 717.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альтепетль |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Altepetl Altepetl osnovna teritorialno administrativna ta politichna odinicya v Acteckij imperiyi a takozh u susidnih derzhavah Starodavnoyi Meksiki Altepetl TlashkalaHarakteristika Altepetl spochatku viznachav grupu lyudej organizovanih teritorialno vid slova atl voda i tepetl gora Ce bulo pov yazano z tim sho poselennya zazvichaj vinikalo u dzherela Z chasom altepetl stalo vidpovidati slovu misto Za znachimistyu altepetli buli riznimi Najvazhlivishi z nih vidilyayutsya stupenem svoyeyi mogutnosti viznachalisya yak huey altepetl uej altepetl velike misto Ce buli vzhe mista derzhavi Chasto lishe same yih nazivali altepetl pidkreslyuyuchi menshovartist pidleglim yih poselen ta nevelichkih mist a samu derzhavu poznachali yak tlatokajotl Do utvorennya Potrijnogo soyuzu Meksikanska dolina v kinci XIII pochatku XIV st bula rozdilena mizh bilsh nizh 50 mistami derzhavami Z chasom voni stali ob yednuvatisya v soyuzi uej tlatokajotl velika derzhava Na kinec XIX st v Meksikanskij dolini sklalosya 8 takih konfederacij sho zbigalisya z etnichnimi teritoriyami soyuzi actekiv tenochkov abo meshikov tepanekiv akolua chalko shochimilko kolua kuitlauak mishkik Deyakij chas najpotuzhnishim uej tlatokajotlem buv soyuz na choli iz uej altepelem Ackapocalko takim ob yednanyem bula Actecka imperiya na pochatku svogo isnuvannya isnuvannya do 1436 roku koli bulo zlamano opir uej tlatokajotlya chalko Z cogo momentu pochinayutsya procesi peretvorennya soyuzu na centralizovanu derzhavu osoblivo voni nabuli znachnih obsyagiv za imperatora uej tlatoani Montesumi II V cej moment bilshist pidporyadkovanih altepetl vtrachayut svoyu avtonomiyu Voni mali riznij status bilsh potuzhnij ta strategichno vazhlivi stayut centrami tlajakatl provincij imperiyi Takih bulo 38 altepetl Todi zh altepetl z navkolishnoyu okrugoyu staye bazovoyu odiniceyu Potrijnogo soyuzu V nizci altepel priznachavsya vijskovij gubernator kuautlato Vtim v nevelichkih altepetl zberigavsya spadkovij volodar tlatoani osoblivo yaksho vin retelno vikonuvav usi obov yazki vijskovi podatkovi ta in pered Tenochtitlanom U rezultati do 1510 h rokiv v Acteckij imperiyi yak altepetl z davnimi pravami ta vplivom zalishilisya lishe chleni Potrijnogo soyuzu Tenochtitlan Teskoko ta Tlakopan Vtim dva ostanni uej altepetlya vzhe postupalisya vplivom i moguttyu pershomu V Meksikanskij dolini na moment prihodu ispanskih konkistadoriv zalishalisya nezalezhnimi altepetli Tlashkala Ueshkocinko Cholula na pivnochi Cincuncan purepecha DzherelaTalah V N Kuprienko S A Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 Noguez Xavier Altepetl The Oxford Encyclopedia of Mesoamerican Cultures The Civilizations of Mexico and Central America David Carrasco Oxford Oxford University Press 2001 P vol 1 pp 12 13 ISBN 0 19 510815 9 Lockhart James Los nahuas despues de la Conquista Historia social y cultural de la poblacion indigena del Mexico central siglos XVI XVIII Mexico FCE 1999 Pags 717 ISBN 968165269XVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Altepetl