Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цінцунцан ісп Tzintzuntzan місто в мексиканському штаті Мічоакан Лежить на східному березі озера es приблизно за 15 км н

Цінцунцан

Цінцунцан

Цінцунцан (ісп. Tzintzuntzan) — місто в мексиканському штаті Мічоакан. Лежить на східному березі озера [es], приблизно за 15 км на північ від міста [en] і приблизно за 60 км на захід від столиці штату міста Морелія, на висоті близько 2050 м над рівнем моря. Адміністративний центр [es]. Згідно з переписом 2000 року, в місті проживало 3610 осіб.

Місто
Цінцунцан
ісп. Tzintzuntzan

image

Координати 19°37′42″ пн. ш. 101°34′44″ зх. д. / 19.628333333360779° пн. ш. 101.57888888891778834° зх. д. / 19.628333333360779; -101.57888888891778834Координати: 19°37′42″ пн. ш. 101°34′44″ зх. д. / 19.628333333360779° пн. ш. 101.57888888891778834° зх. д. / 19.628333333360779; -101.57888888891778834

Країна image Мексика
Адмінодиниця d
Площа 3 км²
Висота центру 2050 ± 1 м
Населення 14 432 осіб (2015)[1]
GeoNames 3980828
OSM ↑5606570 ·R (Tzintzuntzan Municipality)
image
image
Цінцунцан
Цінцунцан (Мексика)
image Цінцунцан у Вікісховищі
image
Цінцунцан. Піраміди (якати)

Столиця держави Тараска (Пурепеча)

Місто в XIII столітті заснував народ пурепеча. У тому ж столітті воно стало столицею (замість розташованого поблизу [es]) держави, відомої серед істориків як [es]: офіційно вона називалася Цінцунцан. Мовою [es] назва міста означає «місце <, де живуть> колібрі».

Площа доколумбового міста Цінцунцан становила близько 7 км². У місті, розташованому на схилі вище від сучасного міста, виявлено залишки низки багатоступінчастих пірамід, які пурепеча використовували в ритуальних цілях і називали «яката». Якати Цінцунцана мають різні форми: прямокутні, овальні або круглі, Т-подібні (ця форма пірамід характерна для держави Тараско). Населення стародавнього міста становило від 25 до 35 тис. осіб.

Населення всього басейну озера Пацкуаро становило від 60 до 100 тис. осіб. Навколо озера виявлено 91 давнє поселення, з яких місто Цінцунцан було найбільшим.

Цінцунцан залишалося столицею пурепеча (Тараско) до моменту прибуття іспанців 1522 року. Іспанці на чолі з [es], що прибули 1529 року, спалили живцем правителя і зруйнували місто для того, щоб з його каміння спорудити католицькі собори та будинки для іспанської адміністрації, серед яких найбільш примітним був споруджений у XVI ст. великий монастир Святої Анни. Після поразки Нуньо де Гусмана та його відкликання до Іспанії в регіон був направлений Васко де Кірога, і Цинцунцан служив штаб-квартирою іспанської адміністрації на цій території доти, доки резиденцію єпископа не перенесли в Пацкуаро в 1540 році.

Сучасний муніципалітет

Сучасне місто Цінцунцан відоме виробництвом кошиків та текстильним виробництвом. Продовжує діяти монастир Святої Анни, де зберігаються кілька реліквій, які вважають чудотворними. Вважають, що на території монастиря зростають нащадки перших у Америці оливкових дерев.

Площа муніципалітету Цінцунцан складає 165 км². Крім міста Цінцунцана, в муніципалітеті є такі великі населені пункти, як [es], Кукучучу і Лос-Корралес. 1995 року населення муніципалітету становило близько 12500 осіб, з яких 2550 розмовляли індіанськими мовами — переважно та ішкатек.

Примітки

  1. http://www.cuentame.inegi.org.mx/monografias/informacion/mich/territorio/div_municipal.aspx
  2. Smith, p. 411
  3. Adkins.

Література

  • Adkins, Julie. Mesoamerican Anomaly? The Pre-Conquest Tarascan State. — Southern Methodist University Department of Anthropology, 4241. — . — 12. з джерела 19 грудня 2009.
  • Smith, Michael E. City Size in Late Post-Classic Mesoamerica // . — 2005. — Т. 31, № 4 (5). — С. 403. — DOI:10.1177/0096144204274396.

Посилання

  •  — світлини міста та руїн
  • Археологічна пам'ятка Цінцунцан ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cincuncan isp Tzintzuntzan misto v meksikanskomu shtati Michoakan Lezhit na shidnomu berezi ozera es priblizno za 15 km na pivnich vid mista en i priblizno za 60 km na zahid vid stolici shtatu mista Moreliya na visoti blizko 2050 m nad rivnem morya Administrativnij centr es Zgidno z perepisom 2000 roku v misti prozhivalo 3610 osib Misto Cincuncan isp Tzintzuntzan Koordinati 19 37 42 pn sh 101 34 44 zh d 19 628333333360779 pn sh 101 57888888891778834 zh d 19 628333333360779 101 57888888891778834 Koordinati 19 37 42 pn sh 101 34 44 zh d 19 628333333360779 pn sh 101 57888888891778834 zh d 19 628333333360779 101 57888888891778834 Krayina Meksika MeksikaAdminodinicya dPlosha 3 km Visota centru 2050 1 mNaselennya 14 432 osib 2015 1 GeoNames 3980828OSM 5606570 R Tzintzuntzan Municipality CincuncanCincuncan Meksika Cincuncan u VikishovishiCincuncan Piramidi yakati Stolicya derzhavi Taraska Purepecha Misto v XIII stolitti zasnuvav narod purepecha U tomu zh stolitti vono stalo stoliceyu zamist roztashovanogo poblizu es derzhavi vidomoyi sered istorikiv yak es oficijno vona nazivalasya Cincuncan Movoyu es nazva mista oznachaye misce lt de zhivut gt kolibri Plosha dokolumbovogo mista Cincuncan stanovila blizko 7 km U misti roztashovanomu na shili vishe vid suchasnogo mista viyavleno zalishki nizki bagatostupinchastih piramid yaki purepecha vikoristovuvali v ritualnih cilyah i nazivali yakata Yakati Cincuncana mayut rizni formi pryamokutni ovalni abo krugli T podibni cya forma piramid harakterna dlya derzhavi Tarasko Naselennya starodavnogo mista stanovilo vid 25 do 35 tis osib Naselennya vsogo basejnu ozera Packuaro stanovilo vid 60 do 100 tis osib Navkolo ozera viyavleno 91 davnye poselennya z yakih misto Cincuncan bulo najbilshim Cincuncan zalishalosya stoliceyu purepecha Tarasko do momentu pributtya ispanciv 1522 roku Ispanci na choli z es sho pribuli 1529 roku spalili zhivcem pravitelya i zrujnuvali misto dlya togo shob z jogo kaminnya sporuditi katolicki sobori ta budinki dlya ispanskoyi administraciyi sered yakih najbilsh primitnim buv sporudzhenij u XVI st velikij monastir Svyatoyi Anni Pislya porazki Nuno de Gusmana ta jogo vidklikannya do Ispaniyi v region buv napravlenij Vasko de Kiroga i Cincuncan sluzhiv shtab kvartiroyu ispanskoyi administraciyi na cij teritoriyi doti doki rezidenciyu yepiskopa ne perenesli v Packuaro v 1540 roci Suchasnij municipalitetSuchasne misto Cincuncan vidome virobnictvom koshikiv ta tekstilnim virobnictvom Prodovzhuye diyati monastir Svyatoyi Anni de zberigayutsya kilka relikvij yaki vvazhayut chudotvornimi Vvazhayut sho na teritoriyi monastirya zrostayut nashadki pershih u Americi olivkovih derev Plosha municipalitetu Cincuncan skladaye 165 km Krim mista Cincuncana v municipaliteti ye taki veliki naseleni punkti yak es Kukuchuchu i Los Korrales 1995 roku naselennya municipalitetu stanovilo blizko 12500 osib z yakih 2550 rozmovlyali indianskimi movami perevazhno ta ishkatek Primitkihttp www cuentame inegi org mx monografias informacion mich territorio div municipal aspx Smith p 411 Adkins LiteraturaAdkins Julie Mesoamerican Anomaly The Pre Conquest Tarascan State Southern Methodist University Department of Anthropology 4241 12 z dzherela 19 grudnya 2009 Smith Michael E City Size in Late Post Classic Mesoamerica 2005 T 31 4 5 S 403 DOI 10 1177 0096144204274396 Posilannya svitlini mista ta ruyin Arheologichna pam yatka Cincuncan

Дата публікації:
Топ