Пуре́печа (: P'urhépecha, ісп. Purépecha або Tarasco) — індіанський народ, що мешкає на північному заході мексиканського штату Мічоакан в районі міст і . Раніше була поширена назва «тараско», від слова tarascue мовою пурепече, що означає «вітчим» або «свідний брат», причина такого вибору назви зараз невідома. Назва народу мовою науатль «Michhuàquê» («ті, що мають рибу») стала основою для утворення назви штату Мічоакан.
Пурепеча P'urhépecha, Tarasco | |
---|---|
Виготовлення сіток індіанцями Пурепеча, 1899 рік | |
Кількість | 202 тис. |
Ареал | Мексика |
Мова | Іспанська |
Релігія | синкретизм традиційних вірувань з католицтвом |
Мова
Мовою все ще розмовляють понад 100 тис. мешканців штату. Зараз також робляться спроби налагодити навчання у школах цією мовою.
Звичаї та традиції
Багато традицій народу все ще живі, у тому числі Jimbani Uexurhina або Новий рік пурепеча, що святкується 1 лютого. Як й інші стята, воно перейняло багато елементів католицтва. Календар пурепеча, подібно до ацтекського Xiuhpohualli, має 18 місяців по 20 днів та 5 додаткових днів у кінці року. Новий рік повинен свякуватися у день появи сузір'я Оріон.
Історія
Точне походження племені залишається невідомим, але лінгвісти відзначають схожість мови пурепеча з мовою кечуа з Південної Америки. Стиль виготовлення кераміки і техніка роботи по металу також ймовірно мають коріння в Південній Америці, тому що нічого подібного до тарасків в Мексиці не було відомо. Перші міста утворилися близько 800 року н. е. До XII ст. утворювася Потрійний союз пурепуча, іречи, касонки з містами Цінцунцан, Пацкуаро, Іуаціо відповідно. До 1250 році відбулося посилення саме пурепеча з містом Цінцунцан, яке перетворилося на центр їхньої імперії (на кшталт як це відбулося з Теночтітланом ацтеків). Столиця височіла на величезній платформі, яку підтримували 5 храмових пірамід, названих «якатас». З цього релігійного і адміністративного центру пурепеча (тараски) вели війни зі своїми сусідами.
Тараски були чудовими майстрами в безлічі ремесел. Їхні знання і мистецтво обробки металів були неперевершеними у всій Мексиці. Вони також досягли досконалості в гончарному мистецтві, в обробці та огранюванні каменю. Їхні гончарні вироби практичного (домашнього) призначення різко відрізняються від екзотичного дизайну похоронних гончарних виробів.
Пурепеча високо цінували такі продукти як мед, бавовна, пір'я, копал, сіль, золото і мідь. Сусідні регіони, які володіли даними ресурсами, швидко ставали першочерговими цілями військової експансії. Коли пурепеча завойовували такі території, то змушували місцевих жителів платити данину цими ресурсами.
У пурепеча процвітав політеїзм. Найдавнішим і шанованим божеством був Курікавері, бог сонця і вогню. Міф про його походження оповідає про те, як Курікавері і його брат заснували поселення навколо озера Пацкуаро. Доколумбівські пурепеча вірили в те, що вони є нащадками Курікавері. Коли правителі і жерці надягали пишне ритуальне вбрання і виконували церемоніальні танці, вони здійснювали зв'язок з божественними предками.
Ацтеки робили не одну спробу завоювання земель пурепеча, але жодного разу не досягали своєї мети. У Теночтітлана на заході був тільки один головний суперник — пурепеча. У битвах з їхньою армією ацтеки постійно зазнавали відчутних втрат. Жоден з ацтекських великах тлатаоні не зуміли досягти успіху.
Після прибуття до Мексики іспанських конкістадорів на чолі із Ернано Кортесом, Монтесума II відправив до тарасків своїх посланців з проханням про допомогу. Замість допомоги ацтеків принесли в жертву богам. У 1521 році після тривалої і кривавої облоги Теночтітлан був узятий іспанськими конкістадорами. Столиця пурепеча дочекалася тієї ж долі в 1522 році. Останній правитель, Тангашоан II, надав чисто символічний опір іспанцям. Побачивши, що правитель підкорився волі іспанців, вся інша імперія здалася без опору. Після конкісти іспанська корона призначила Васко де Кірога управляти селищами пурепеча.
Після Конкісти іспанські місіонери влаштували утопічний експеримент в колишній державі пурепеча — вони зробили так, щоб кожне селище займалося тільки певним видом ремесла — і тепер в районі озера Пацкуаро (центрі колишньої імперії) живе безліч кваліфікованих ремісників: теслярів, гончарів, ткачів і майстрів з обробки міді.
На відміну від ацтеків, від держави пурепеча не залишилося власних документальних хронік, на момент конкісти в Мічоакане не було місіонера-історика, готового записати зі слів місцевих жителів всю історію Імперії. Найкращим джерелом історичної інформації з доколумбової історії пурепеча є «Relacion de Michoacan», записаний невідомим іспанським ченцем францисканцем близько 1538 року.
Володарі пурепеча
- Сікуірача (1250–1290)
- Пауакуме (1290–1320)
- Уапеані (1320–1360)
- Куратаме (1360–1390)
- Таріакурі (1390–1420)
- Тангахоан I (1420–1435)
- Суанг I (1435–1450)
- Ціцік Пандакуаре (1450–1479)
- Суанг II Чаракі (1479–1519)
- Тангахоан II Кальцонцін (1519–1523)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пурепеча |
- . Архів оригіналу за 15 вересня 2019. Процитовано 13 грудня 2008.
- Quintanar Hinojosa, Beatriz (February 2008). [www.mexicodesconocido.com.mx Breves]. México Desconocido. 372: 9.
{{}}
: Перевірте схему|url=
()
Джерела
- The Tarasco culture and empire
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pure pecha P urhepecha isp Purepecha abo Tarasco indianskij narod sho meshkaye na pivnichnomu zahodi meksikanskogo shtatu Michoakan v rajoni mist i Ranishe bula poshirena nazva tarasko vid slova tarascue movoyu purepeche sho oznachaye vitchim abo svidnij brat prichina takogo viboru nazvi zaraz nevidoma Nazva narodu movoyu nauatl Michhuaque ti sho mayut ribu stala osnovoyu dlya utvorennya nazvi shtatu Michoakan Purepecha P urhepecha TarascoVigotovlennya sitok indiancyami Purepecha 1899 rikKilkist202 tis ArealMeksikaMovaIspanskaReligiyasinkretizm tradicijnih viruvan z katolictvomMovaMovoyu vse she rozmovlyayut ponad 100 tis meshkanciv shtatu Zaraz takozh roblyatsya sprobi nalagoditi navchannya u shkolah ciyeyu movoyu Zvichayi ta tradiciyiRibalka purepecha na ozeri Packuaro 2005 rik Bagato tradicij narodu vse she zhivi u tomu chisli Jimbani Uexurhina abo Novij rik purepecha sho svyatkuyetsya 1 lyutogo Yak j inshi styata vono perejnyalo bagato elementiv katolictva Kalendar purepecha podibno do actekskogo Xiuhpohualli maye 18 misyaciv po 20 dniv ta 5 dodatkovih dniv u kinci roku Novij rik povinen svyakuvatisya u den poyavi suzir ya Orion IstoriyaDerzhava purepecha Tochne pohodzhennya plemeni zalishayetsya nevidomim ale lingvisti vidznachayut shozhist movi purepecha z movoyu kechua z Pivdennoyi Ameriki Stil vigotovlennya keramiki i tehnika roboti po metalu takozh jmovirno mayut korinnya v Pivdennij Americi tomu sho nichogo podibnogo do taraskiv v Meksici ne bulo vidomo Pershi mista utvorilisya blizko 800 roku n e Do XII st utvoryuvasya Potrijnij soyuz purepucha irechi kasonki z mistami Cincuncan Packuaro Iuacio vidpovidno Do 1250 roci vidbulosya posilennya same purepecha z mistom Cincuncan yake peretvorilosya na centr yihnoyi imperiyi na kshtalt yak ce vidbulosya z Tenochtitlanom actekiv Stolicya visochila na velicheznij platformi yaku pidtrimuvali 5 hramovih piramid nazvanih yakatas Z cogo religijnogo i administrativnogo centru purepecha taraski veli vijni zi svoyimi susidami Taraski buli chudovimi majstrami v bezlichi remesel Yihni znannya i mistectvo obrobki metaliv buli neperevershenimi u vsij Meksici Voni takozh dosyagli doskonalosti v goncharnomu mistectvi v obrobci ta ogranyuvanni kamenyu Yihni goncharni virobi praktichnogo domashnogo priznachennya rizko vidriznyayutsya vid ekzotichnogo dizajnu pohoronnih goncharnih virobiv Purepecha visoko cinuvali taki produkti yak med bavovna pir ya kopal sil zoloto i mid Susidni regioni yaki volodili danimi resursami shvidko stavali pershochergovimi cilyami vijskovoyi ekspansiyi Koli purepecha zavojovuvali taki teritoriyi to zmushuvali miscevih zhiteliv platiti daninu cimi resursami U purepecha procvitav politeyizm Najdavnishim i shanovanim bozhestvom buv Kurikaveri bog soncya i vognyu Mif pro jogo pohodzhennya opovidaye pro te yak Kurikaveri i jogo brat zasnuvali poselennya navkolo ozera Packuaro Dokolumbivski purepecha virili v te sho voni ye nashadkami Kurikaveri Koli praviteli i zherci nadyagali pishne ritualne vbrannya i vikonuvali ceremonialni tanci voni zdijsnyuvali zv yazok z bozhestvennimi predkami Acteki robili ne odnu sprobu zavoyuvannya zemel purepecha ale zhodnogo razu ne dosyagali svoyeyi meti U Tenochtitlana na zahodi buv tilki odin golovnij supernik purepecha U bitvah z yihnoyu armiyeyu acteki postijno zaznavali vidchutnih vtrat Zhoden z actekskih velikah tlataoni ne zumili dosyagti uspihu Pislya pributtya do Meksiki ispanskih konkistadoriv na choli iz Ernano Kortesom Montesuma II vidpraviv do taraskiv svoyih poslanciv z prohannyam pro dopomogu Zamist dopomogi actekiv prinesli v zhertvu bogam U 1521 roci pislya trivaloyi i krivavoyi oblogi Tenochtitlan buv uzyatij ispanskimi konkistadorami Stolicya purepecha dochekalasya tiyeyi zh doli v 1522 roci Ostannij pravitel Tangashoan II nadav chisto simvolichnij opir ispancyam Pobachivshi sho pravitel pidkorivsya voli ispanciv vsya insha imperiya zdalasya bez oporu Pislya konkisti ispanska korona priznachila Vasko de Kiroga upravlyati selishami purepecha Pislya Konkisti ispanski misioneri vlashtuvali utopichnij eksperiment v kolishnij derzhavi purepecha voni zrobili tak shob kozhne selishe zajmalosya tilki pevnim vidom remesla i teper v rajoni ozera Packuaro centri kolishnoyi imperiyi zhive bezlich kvalifikovanih remisnikiv teslyariv gonchariv tkachiv i majstriv z obrobki midi Na vidminu vid actekiv vid derzhavi purepecha ne zalishilosya vlasnih dokumentalnih hronik na moment konkisti v Michoakane ne bulo misionera istorika gotovogo zapisati zi sliv miscevih zhiteliv vsyu istoriyu Imperiyi Najkrashim dzherelom istorichnoyi informaciyi z dokolumbovoyi istoriyi purepecha ye Relacion de Michoacan zapisanij nevidomim ispanskim chencem franciskancem blizko 1538 roku Volodari purepecha Sikuiracha 1250 1290 Pauakume 1290 1320 Uapeani 1320 1360 Kuratame 1360 1390 Tariakuri 1390 1420 Tangahoan I 1420 1435 Suang I 1435 1450 Cicik Pandakuare 1450 1479 Suang II Charaki 1479 1519 Tangahoan II Kalconcin 1519 1523 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Purepecha Arhiv originalu za 15 veresnya 2019 Procitovano 13 grudnya 2008 Quintanar Hinojosa Beatriz February 2008 www mexicodesconocido com mx Breves Mexico Desconocido 372 9 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte shemu url dovidka DzherelaThe Tarasco culture and empireCya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim