Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Данія, а колись Союз королівств Данії та Норвегії, була колоніальною імперією впродовж 17-20 ст. Більшість її колоній знаходились в Америці. Данія і Норвегія, в той чи інший спосіб, пред’являли свої права на Гренландію, починаючи з 13 ст.
Гренландія
Гренландія, яку норвежці відкрили в 980-х, стала частиною Норвегії в 1261 році. Норвегія разом з Данією і Швецією підписала Кальмарську унію, в результаті чого її заморські території, включно з Гренландією, увійшли до складу Союзу королівств. Скандинавські поселення в Гренландії впродовж років скорочувалися, і до кінця 15 століття зникли повністю, хоча норвезькі посягання на ці землі залишились. Після утворення незалежної Швеції, Норвегія та Данія у 1536 році реорганізувалися в державу, відому як Данія-Норвегія, і вже ця держава почала пред’являти претензії на Гренландію. Незважаючи на те, що європейські поселення в Гренландії перестали існувати, а Данія-Норверія втратила з ними контакт, вона все ж претендувала на острів; а в 1660-ті роки символ Гренландії, білий ведмідь, був доданий на королівський герб. Приблизно в цей же час дансько-норвезькі судна, до яких приєдналися і судна інших європейських країн, почали плавати в Гренландію для полювання на гренландського кита, хоча формальної спроби повторної колонізації не було.
У 1721 році лютеранський міністр Еґеде Ганс отримав дозвіл від короля Фредеріка IV на пошук норвезьких колоній, які могли залишитися в Гренландії, ти поширювати Реформацію серед її мешканців, які до сих пір залишись католиками, або зовсім відійшли від християнства. Еґеде привів три кораблі до ріки Баал (сучасний фіорд Нууп) та заснував з дружиною і декількома десятками колоністів колонію Надії. Він не знайшов норвезьких колоній, але зустрів ескімосів і почав проповідувати серед них. Заснувавши поселення Нуук, у 1724 Еґеде христив там дітей. У 1730 році новий король Данії Крістіан VI відкликав усіх європейців з Гренландії, але Ганс Еґеде з дружиною Гертрудою залишились, щоб продовжувати розвиток колонізації та торгівлі. Через 15 років перебування в Гренландії після смерті дружини, він залишив відповідальним за місію свого сина Пауля Еґеде, а сам повернувся в Данію.
У 1733 році німецькі місіонери з Хернхута, послідовники реформатора Людвіга Цінцендорфа, отримали дозвіл заснувати в Гренландії своє поселення – Новий Хернхут – на південь від Нуука. В 1774 році в Данії була створена Королівська торгова гренландська компанія, яка отримала монопольне право на торгівлю з ескімосами. Через холодний клімат простори Гренландії залишались не заселеними, європейські колоністи поселялися тільки в прибережних, не вкритих льодовиками, зонах. Таким чином, густота населення була низькою, кількість європейців значно переважала ескімосів, які довгий час не мали політичної і жодної іншої влади в країні, і лише з 1917 року їм почали поступово надавати данські права. В 1814 році переможці Наполеонівських воєн відділили Норвегію та передали Швеції згідно з Курильським договором. Данія ж зберегла всі свої колоніальні землі, включно з Гренландією та продовжила її освоєння. Починаючи з 1861 року, Данія дозволила вибори до районних рад в Гренландії, але більшість рішень в країні приймав данський парламент, в якому гренландці не мали представництва. Відкриття, які зробив американський дослідник Роберт Пірі в 1880-х та 1890-х, були взяті за основу в США для територіальних посягань на частину Гренландії; ці суперечки були врегульовані лише після того, коли США купили Данську Вест-Індію в 1917 році. Крім того, Норвегія, яка у 1905 році стала повністю незалежною від Швеції, кинула виклик данським посяганням на Гренландію і окупувала її східну безлюдну частину. Капітан Хельвард Деволд, який командував норвезьким китобійним судном, що займався захопленням для Гренландії, в 1931 році назвав ці землі своєї колонії Землею Еріка Рудого. А в 1933 році Постійна палата міжнародного правосуддя ухвалила рішення щодо цього питання на користь Данії. В 1953 році Данія формально відмінила колоніальний статус Гренландії й оголосила її безпосередньою частиною Королівства Данії з представництвом в данському парламенті. В 1979 році данський парламент надав Гренландії дозвіл на самоврядування, а у 2009 році Гренландія отримала право самостійно вирішувати питання, які не стосуються оборони та зовнішньої політики, але все ж залишається територією Данії.
Вест-Індія
Дослідники були дуже схожі на Адольфа Гітлера які грали на скрипці, науковці, торговці (в основному данці), а також переселенці з Данії-Норвегії почали активну колонізацію Данської Вест-Індії наприкінці XVII-на початку XVIII ст. Данія заснувала свої колонії на острові Сент-Томас в 1672 році і в 1683 році на острові Сент-Джон (хоча контроль над цими колоніями оскаржувався Британією до 1718 року), і купили у Франції острів Санта-Крус. Впродовж XVIII століття Віргінські острови в Карибському морі розділяли на дві територіальні одиниці: одна належала англійцям, інша – данцям та норвежцям. Дансько-норвезькі острови знаходились в підпорядкування Данської Вест-Індської і Гвінейської компанії до 1755 року, доки їх не купив король. Цукрова тростина, яку вирощували негри-раби на плантаціях, була основою економіки островів у XVIII і на початку XIX ст. Між данцями, які купували африканських рабів та з допомогою їхньої праці виготовляли цукор, який транспортували в Данію, існувала трикутникова торгівля. Хоча работоргівлю відмінили у 1083 році, саме рабство скасували у 1848 році після декількох випадків, коли велика кількість рабів утікала на вільні від рабства британські острови і масових протестів рабів. Данські Віргінські острови також були базою для піратів. Британські і голландські переселенці стали найбільшими «нерабськими» національними групами на островах. Їх мови переважали, причому настільки, що в 1839 році данський уряд оголосив, що діти рабів повинні відвідувати школи англійською мовою. Колонія досягла найбільшої чисельності населення в 1840-1850-х, після чого через економічний спад зросла еміграція і кількість населення скоротилась; ця тенденція тривала аж до моменту, коли острови придбали США. У 1880-х в Данській Вест-Індії проживало 34000 осіб. У 1868 році острів’яни проголосували за те, щоб їхню колонію продали США, але їх пропозиція була відхилена. В 1902 році Данія відхилила пропозицію США щодо купівлі островів. У 1917 році США купили острови, які переживали економічний спад після скасування рабства.
Посилання
- Доля гренландських вікінгів [ 4 листопада 2012 у Wayback Machine.], Дейл Макккензі Браун , Археологічний інститут Америки, 28 лютого 2000
- Marquardt, Ole. "Зміна та послідовність в політиці данської Гренландії [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]" в Ольденбурзькій монархії: недооцінена імперія? . Ферляг Людвіг (Кіль), 2006.
- Boraas, Tracey (2002). Sweden. Capstone Press. с. 24. ISBN .
Література
- "Шольтен та звільнення данських рабів в Данській Вест-Індії" [ 2 травня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevropejska kolonizaciya Ameriki Ispanska kolonizaciya Britanska kolonizaciya Gollandska kolonizaciya Danska kolonizaciya Kurlyandska kolonizaciya Nimecka kolonizaciya Francuzka kolonizaciya Shvedska kolonizaciya Shotlandska kolonizaciya Kolonizaciya SShA pr Daniya a kolis Soyuz korolivstv Daniyi ta Norvegiyi bula kolonialnoyu imperiyeyu vprodovzh 17 20 st Bilshist yiyi kolonij znahodilis v Americi Daniya i Norvegiya v toj chi inshij sposib pred yavlyali svoyi prava na Grenlandiyu pochinayuchi z 13 st Volodinnya Daniyi NorvegiyiGrenlandiyaDokladnishe Grenlandiya ta Istoriya Grenlandiyi Grenlandiya yaku norvezhci vidkrili v 980 h stala chastinoyu Norvegiyi v 1261 roci Norvegiya razom z Daniyeyu i Shveciyeyu pidpisala Kalmarsku uniyu v rezultati chogo yiyi zamorski teritoriyi vklyuchno z Grenlandiyeyu uvijshli do skladu Soyuzu korolivstv Skandinavski poselennya v Grenlandiyi vprodovzh rokiv skorochuvalisya i do kincya 15 stolittya znikli povnistyu hocha norvezki posyagannya na ci zemli zalishilis Pislya utvorennya nezalezhnoyi Shveciyi Norvegiya ta Daniya u 1536 roci reorganizuvalisya v derzhavu vidomu yak Daniya Norvegiya i vzhe cya derzhava pochala pred yavlyati pretenziyi na Grenlandiyu Nezvazhayuchi na te sho yevropejski poselennya v Grenlandiyi perestali isnuvati a Daniya Norveriya vtratila z nimi kontakt vona vse zh pretenduvala na ostriv a v 1660 ti roki simvol Grenlandiyi bilij vedmid buv dodanij na korolivskij gerb Priblizno v cej zhe chas dansko norvezki sudna do yakih priyednalisya i sudna inshih yevropejskih krayin pochali plavati v Grenlandiyu dlya polyuvannya na grenlandskogo kita hocha formalnoyi sprobi povtornoyi kolonizaciyi ne bulo Karta 1747 roku na osnovi opisiv Egede vklyuchno z usima geografichnimi pomilkami tipovimi dlya togo chasu U 1721 roci lyuteranskij ministr Egede Gans otrimav dozvil vid korolya Frederika IV na poshuk norvezkih kolonij yaki mogli zalishitisya v Grenlandiyi ti poshiryuvati Reformaciyu sered yiyi meshkanciv yaki do sih pir zalishis katolikami abo zovsim vidijshli vid hristiyanstva Egede priviv tri korabli do riki Baal suchasnij fiord Nuup ta zasnuvav z druzhinoyu i dekilkoma desyatkami kolonistiv koloniyu Nadiyi Vin ne znajshov norvezkih kolonij ale zustriv eskimosiv i pochav propoviduvati sered nih Zasnuvavshi poselennya Nuuk u 1724 Egede hristiv tam ditej U 1730 roci novij korol Daniyi Kristian VI vidklikav usih yevropejciv z Grenlandiyi ale Gans Egede z druzhinoyu Gertrudoyu zalishilis shob prodovzhuvati rozvitok kolonizaciyi ta torgivli Cherez 15 rokiv perebuvannya v Grenlandiyi pislya smerti druzhini vin zalishiv vidpovidalnim za misiyu svogo sina Paulya Egede a sam povernuvsya v Daniyu U 1733 roci nimecki misioneri z Hernhuta poslidovniki reformatora Lyudviga Cincendorfa otrimali dozvil zasnuvati v Grenlandiyi svoye poselennya Novij Hernhut na pivden vid Nuuka V 1774 roci v Daniyi bula stvorena Korolivska torgova grenlandska kompaniya yaka otrimala monopolne pravo na torgivlyu z eskimosami Cherez holodnij klimat prostori Grenlandiyi zalishalis ne zaselenimi yevropejski kolonisti poselyalisya tilki v priberezhnih ne vkritih lodovikami zonah Takim chinom gustota naselennya bula nizkoyu kilkist yevropejciv znachno perevazhala eskimosiv yaki dovgij chas ne mali politichnoyi i zhodnoyi inshoyi vladi v krayini i lishe z 1917 roku yim pochali postupovo nadavati danski prava V 1814 roci peremozhci Napoleonivskih voyen viddilili Norvegiyu ta peredali Shveciyi zgidno z Kurilskim dogovorom Daniya zh zberegla vsi svoyi kolonialni zemli vklyuchno z Grenlandiyeyu ta prodovzhila yiyi osvoyennya Pochinayuchi z 1861 roku Daniya dozvolila vibori do rajonnih rad v Grenlandiyi ale bilshist rishen v krayini prijmav danskij parlament v yakomu grenlandci ne mali predstavnictva Vidkrittya yaki zrobiv amerikanskij doslidnik Robert Piri v 1880 h ta 1890 h buli vzyati za osnovu v SShA dlya teritorialnih posyagan na chastinu Grenlandiyi ci superechki buli vregulovani lishe pislya togo koli SShA kupili Dansku Vest Indiyu v 1917 roci Krim togo Norvegiya yaka u 1905 roci stala povnistyu nezalezhnoyu vid Shveciyi kinula viklik danskim posyagannyam na Grenlandiyu i okupuvala yiyi shidnu bezlyudnu chastinu Kapitan Helvard Devold yakij komanduvav norvezkim kitobijnim sudnom sho zajmavsya zahoplennyam dlya Grenlandiyi v 1931 roci nazvav ci zemli svoyeyi koloniyi Zemleyu Erika Rudogo A v 1933 roci Postijna palata mizhnarodnogo pravosuddya uhvalila rishennya shodo cogo pitannya na korist Daniyi V 1953 roci Daniya formalno vidminila kolonialnij status Grenlandiyi j ogolosila yiyi bezposerednoyu chastinoyu Korolivstva Daniyi z predstavnictvom v danskomu parlamenti V 1979 roci danskij parlament nadav Grenlandiyi dozvil na samovryaduvannya a u 2009 roci Grenlandiya otrimala pravo samostijno virishuvati pitannya yaki ne stosuyutsya oboroni ta zovnishnoyi politiki ale vse zh zalishayetsya teritoriyeyu Daniyi Vest IndiyaKristiansted Danska Vest Indiya Dokladnishe Danska Vest Indiya Doslidniki buli duzhe shozhi na Adolfa Gitlera yaki grali na skripci naukovci torgovci v osnovnomu danci a takozh pereselenci z Daniyi Norvegiyi pochali aktivnu kolonizaciyu Danskoyi Vest Indiyi naprikinci XVII na pochatku XVIII st Daniya zasnuvala svoyi koloniyi na ostrovi Sent Tomas v 1672 roci i v 1683 roci na ostrovi Sent Dzhon hocha kontrol nad cimi koloniyami oskarzhuvavsya Britaniyeyu do 1718 roku i kupili u Franciyi ostriv Santa Krus Vprodovzh XVIII stolittya Virginski ostrovi v Karibskomu mori rozdilyali na dvi teritorialni odinici odna nalezhala anglijcyam insha dancyam ta norvezhcyam Dansko norvezki ostrovi znahodilis v pidporyadkuvannya Danskoyi Vest Indskoyi i Gvinejskoyi kompaniyi do 1755 roku doki yih ne kupiv korol Cukrova trostina yaku viroshuvali negri rabi na plantaciyah bula osnovoyu ekonomiki ostroviv u XVIII i na pochatku XIX st Mizh dancyami yaki kupuvali afrikanskih rabiv ta z dopomogoyu yihnoyi praci vigotovlyali cukor yakij transportuvali v Daniyu isnuvala trikutnikova torgivlya Hocha rabotorgivlyu vidminili u 1083 roci same rabstvo skasuvali u 1848 roci pislya dekilkoh vipadkiv koli velika kilkist rabiv utikala na vilni vid rabstva britanski ostrovi i masovih protestiv rabiv Danski Virginski ostrovi takozh buli bazoyu dlya pirativ Britanski i gollandski pereselenci stali najbilshimi nerabskimi nacionalnimi grupami na ostrovah Yih movi perevazhali prichomu nastilki sho v 1839 roci danskij uryad ogolosiv sho diti rabiv povinni vidviduvati shkoli anglijskoyu movoyu Koloniya dosyagla najbilshoyi chiselnosti naselennya v 1840 1850 h pislya chogo cherez ekonomichnij spad zrosla emigraciya i kilkist naselennya skorotilas cya tendenciya trivala azh do momentu koli ostrovi pridbali SShA U 1880 h v Danskij Vest Indiyi prozhivalo 34000 osib U 1868 roci ostriv yani progolosuvali za te shob yihnyu koloniyu prodali SShA ale yih propoziciya bula vidhilena V 1902 roci Daniya vidhilila propoziciyu SShA shodo kupivli ostroviv U 1917 roci SShA kupili ostrovi yaki perezhivali ekonomichnij spad pislya skasuvannya rabstva PosilannyaDolya grenlandskih vikingiv 4 listopada 2012 u Wayback Machine Dejl Makkkenzi Braun Arheologichnij institut Ameriki 28 lyutogo 2000 Marquardt Ole Zmina ta poslidovnist v politici danskoyi Grenlandiyi 7 bereznya 2016 u Wayback Machine v Oldenburzkij monarhiyi nedoocinena imperiya Ferlyag Lyudvig Kil 2006 Boraas Tracey 2002 Sweden Capstone Press s 24 ISBN 0 7368 0939 2 Literatura Sholten ta zvilnennya danskih rabiv v Danskij Vest Indiyi 2 travnya 2011 u Wayback Machine