Повстання Понтіака — повстання корінних американських індіанців, які були незадоволені британською колоніальною політикою. У ньому брало участь кілька племен, що проживали на територіях в регіоні Великих озер, а також сучасних штатів Іллінойс і Огайо, які до Семирічної війни контролювали французи. Повстання отримало назву по імені вождя племені оттава Понтіака, одного з лідерів індіанців, які виступили проти англійців.
Активні бойові дії почалися в 1763 — відразу після закінчення Франко-індіанської війни, північноамериканського театру Семирічної війни 1754—1763 рр., і були спровоковані командувачем британською армією генералом Амхерстом, який був схильний вважати індіанців завойованим народом. У травні 1763 індіанці атакували велику кількість британських фортів і поселень. Вісім з них було спалено, сотні прибулих на нові території англійських колоністів були захоплені в полон або вбиті, інші втекли на схід. До 1764 повстання в основному було придушене, але переговори з індіанськими племенами тривали ще два роки і, зокрема, привели до формальної заборони для англійських колоністів захоплювати землі індіанців на захід від гір Аппалачі. У ході придушення повстання індіанців Північної Америки англійцями було знову застосовано біологічну зброю. Перші випадки роздачі та продажу корінним жителям Америки зараженого одягу і тканин відомі ще в 1730-х роках. Тоді віспа знищила кілька племен. Цим досвідом і вирішив скористатися генерал Джеффрі Амхерст. За його наказом індіанцям в районі форту Пітт (сучасне місто Піттсбург) були видані ковдри, заражені вірусом віспи.
Головними лідерами з боку індіанців були: Понтіак і Гуясута. Головними лідерами з боку Британії були: генерал Джеффрі Амхерст (командувач британською армією) і полковник (командир форту Пітт).
27 квітня 1763 Понтіак виступив на раді індіанських вождів поблизу і закликав їх до штурму англійського поселення. 1 травня він особисто відвідав форт, щоб оцінити сили місцевого гарнізону.
7 травня Понтіак спробував раптово атакувати форт Детройт з 300 воїнами, але англійський командир, майор Гладвін, був кимось попереджений про майбутню атаку, і перший штурм був відбитий, після чого індіанці вирізали в окрузі всіх англійців, включаючи жінок і дітей, а форт був обложений загоном з 900 індіанців шести різних племен. Один з схоплених англійських солдатів був з'їдений в ході ритуалу місцевими канібалами. Французьких фермерів індіанці не чіпали.
У липні 1763 були розбиті і знищені англійські війська, які спробували атакувати табір Понтіака. Тим не менш, взяти форт індіанцям не вдалося, і в жовтні Понтіак був змушений зняти облогу.
В інших повсталих районах у період з 16 травня по 2 червня п'ять невеликих англійських фортів, гарнізони яких не були інформовані про повстання, були спалені.
У вересні в районі форту Ніагара індіанці захопили обоз, що прямував в форт, і розбили загони англійців, які намагалися його відстояти. З англійської сторони при цьому загинуло 70 осіб, що вважається найбільш кровопролитною битвою повстання.
З настанням зими індіанці припинили військові дії, але в наступному 1764 їх рейди поновились — в тому числі на територіях, здавна заселених англійцями: у Вірджинії, Пенсільванії, Меріленді. Генерал Амхерст, що вважався відповідальним за втрати, був відсторонений від командування і відкликаний до Лондона. Його замінив генерал Гейдж, який відправив на територію Огайо дві експедиції під командуванням Буке та Бредстріта. Загін полковника Бредстріта налічував близько 1200 солдатів і мав велике підкріплення союзних індіанських племен. Він проїхав у район озера Ері і досяг форту Детройт в серпні 1764 — форти були знову відбудовані, а повсталі схилялися до миру шляхом переговорів, у яких з боку індіанців брав участь впливовий вождь Гуясута.
Загін Буке з 1150 солдатів виступив з форту Пітт в жовтні 1764. У ході переговорів з місцевими племенами полковник Буке зажадав, щоб індіанці повернули всіх полонених, у тому числі дітей, усиновлених індіанськими сім'ями.
З індіанцями, що проживали в басейні Міссісіпі, мир був укладений лише в липні 1766 — там вожді могли розраховувати на постачання зброї з Нового Орлеана, який залишався в руках іспанців, і туди відступив сам Понтіак. Не розраховуючи на військовий успіх, англійці послали до нього своїх представників для переговорів, які тривали протягом року. Їм вдалося укласти з Понтіаком мирний договір, після чого індіанці, які не побажали залишатися на території, підконтрольній англійцям, пішли за річку Міссісіпі, що стала кордоном англійських володінь.
Див. також
Посилання
- Повстання Понтіака. Англійські колонії напередодні війни за незалежність
- Милослав Стингл. ІНДІАНЦІ БЕЗ ТОМАГАВКІВ
- Chevrette, Louis. «Pontiac». Dictionary of Canadian Biography Online.
- Dixon, David. Never Come to Peace Again: Pontiac's Uprising and the Fate of the British Empire in North America. Norman: University of Oklahoma Press, 2005. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya Pontiaka povstannya korinnih amerikanskih indianciv yaki buli nezadovoleni britanskoyu kolonialnoyu politikoyu U nomu bralo uchast kilka plemen sho prozhivali na teritoriyah v regioni Velikih ozer a takozh suchasnih shtativ Illinojs i Ogajo yaki do Semirichnoyi vijni kontrolyuvali francuzi Povstannya otrimalo nazvu po imeni vozhdya plemeni ottava Pontiaka odnogo z lideriv indianciv yaki vistupili proti anglijciv Vozhd indianciv Pontiak zaklikaye do vijni Aktivni bojovi diyi pochalisya v 1763 vidrazu pislya zakinchennya Franko indianskoyi vijni pivnichnoamerikanskogo teatru Semirichnoyi vijni 1754 1763 rr i buli sprovokovani komanduvachem britanskoyu armiyeyu generalom Amherstom yakij buv shilnij vvazhati indianciv zavojovanim narodom U travni 1763 indianci atakuvali veliku kilkist britanskih fortiv i poselen Visim z nih bulo spaleno sotni pribulih na novi teritoriyi anglijskih kolonistiv buli zahopleni v polon abo vbiti inshi vtekli na shid Do 1764 povstannya v osnovnomu bulo pridushene ale peregovori z indianskimi plemenami trivali she dva roki i zokrema priveli do formalnoyi zaboroni dlya anglijskih kolonistiv zahoplyuvati zemli indianciv na zahid vid gir Appalachi U hodi pridushennya povstannya indianciv Pivnichnoyi Ameriki anglijcyami bulo znovu zastosovano biologichnu zbroyu Pershi vipadki rozdachi ta prodazhu korinnim zhitelyam Ameriki zarazhenogo odyagu i tkanin vidomi she v 1730 h rokah Todi vispa znishila kilka plemen Cim dosvidom i virishiv skoristatisya general Dzheffri Amherst Za jogo nakazom indiancyam v rajoni fortu Pitt suchasne misto Pittsburg buli vidani kovdri zarazheni virusom vispi Golovnimi liderami z boku indianciv buli Pontiak i Guyasuta Golovnimi liderami z boku Britaniyi buli general Dzheffri Amherst komanduvach britanskoyu armiyeyu i polkovnik komandir fortu Pitt 27 kvitnya 1763 Pontiak vistupiv na radi indianskih vozhdiv poblizu i zaklikav yih do shturmu anglijskogo poselennya 1 travnya vin osobisto vidvidav fort shob ociniti sili miscevogo garnizonu 7 travnya Pontiak sprobuvav raptovo atakuvati fort Detrojt z 300 voyinami ale anglijskij komandir major Gladvin buv kimos poperedzhenij pro majbutnyu ataku i pershij shturm buv vidbitij pislya chogo indianci virizali v okruzi vsih anglijciv vklyuchayuchi zhinok i ditej a fort buv oblozhenij zagonom z 900 indianciv shesti riznih plemen Odin z shoplenih anglijskih soldativ buv z yidenij v hodi ritualu miscevimi kanibalami Francuzkih fermeriv indianci ne chipali U lipni 1763 buli rozbiti i znisheni anglijski vijska yaki sprobuvali atakuvati tabir Pontiaka Tim ne mensh vzyati fort indiancyam ne vdalosya i v zhovtni Pontiak buv zmushenij znyati oblogu V inshih povstalih rajonah u period z 16 travnya po 2 chervnya p yat nevelikih anglijskih fortiv garnizoni yakih ne buli informovani pro povstannya buli spaleni U veresni v rajoni fortu Niagara indianci zahopili oboz sho pryamuvav v fort i rozbili zagoni anglijciv yaki namagalisya jogo vidstoyati Z anglijskoyi storoni pri comu zaginulo 70 osib sho vvazhayetsya najbilsh krovoprolitnoyu bitvoyu povstannya Z nastannyam zimi indianci pripinili vijskovi diyi ale v nastupnomu 1764 yih rejdi ponovilis v tomu chisli na teritoriyah zdavna zaselenih anglijcyami u Virdzhiniyi Pensilvaniyi Merilendi General Amherst sho vvazhavsya vidpovidalnim za vtrati buv vidstoronenij vid komanduvannya i vidklikanij do Londona Jogo zaminiv general Gejdzh yakij vidpraviv na teritoriyu Ogajo dvi ekspediciyi pid komanduvannyam Buke ta Bredstrita Zagin polkovnika Bredstrita nalichuvav blizko 1200 soldativ i mav velike pidkriplennya soyuznih indianskih plemen Vin proyihav u rajon ozera Eri i dosyag fortu Detrojt v serpni 1764 forti buli znovu vidbudovani a povstali shilyalisya do miru shlyahom peregovoriv u yakih z boku indianciv brav uchast vplivovij vozhd Guyasuta Zagin Buke z 1150 soldativ vistupiv z fortu Pitt v zhovtni 1764 U hodi peregovoriv z miscevimi plemenami polkovnik Buke zazhadav shob indianci povernuli vsih polonenih u tomu chisli ditej usinovlenih indianskimi sim yami Z indiancyami sho prozhivali v basejni Missisipi mir buv ukladenij lishe v lipni 1766 tam vozhdi mogli rozrahovuvati na postachannya zbroyi z Novogo Orleana yakij zalishavsya v rukah ispanciv i tudi vidstupiv sam Pontiak Ne rozrahovuyuchi na vijskovij uspih anglijci poslali do nogo svoyih predstavnikiv dlya peregovoriv yaki trivali protyagom roku Yim vdalosya uklasti z Pontiakom mirnij dogovir pislya chogo indianci yaki ne pobazhali zalishatisya na teritoriyi pidkontrolnij anglijcyam pishli za richku Missisipi sho stala kordonom anglijskih volodin Div takozhSpisok vijn i bitv z indiancyami Pivnichnoyi AmerikiPosilannyaPovstannya Pontiaka Anglijski koloniyi naperedodni vijni za nezalezhnist Miloslav Stingl INDIANCI BEZ TOMAGAVKIV Chevrette Louis Pontiac Dictionary of Canadian Biography Online Dixon David Never Come to Peace Again Pontiac s Uprising and the Fate of the British Empire in North America Norman University of Oklahoma Press 2005 ISBN 0 8061 3656 1