Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Одяг ацтеків — сукупність предметів, виробів створених в Потрійному союзі, якими покривали своє тіло різні верстви населення ацтекського суспільства. Складався переважно зі бавовних, шкіряних виробів, пір'я птахів.
Сировина
Сировиною для текстильного виробництва служили бавовна, волокна агави, рідше волокна пальми (iztol). Бавовник у Мексиканській долині не вирощувався, тому сирець туди доставляли з південних провінцій імперії.
Як матеріали також використовувалися пух кроликів (tochomitl) і пір'я птахів. Найчастіше використовували пір'я качок і гусей, як диких, так і спеціально для цих цілей розведених. Для виготовлення більш дорогих виробів застосовувалися пір'я екзотичних тропічних або просто більш рідкісних птахів. Їх або доставляли як трофей чи данину, або отримували за посередництвом торгівлі з більш південних областей нинішньої Центральної Америки (переважно з районів сучасного Чіапаса, а також Гватемали). Серед найцінніших і найбільш дорогих були: зелені пір'я кетцалів (quetzal або quetzaltototl), папуги (toztli), рожевої і сірої чаплі (aztatl).
Ткацтво
Ацтекські ткалі працювали на верстатах двох типів. Один з них (досі використовуваний в окремих місцях Мексики) зафіксовано на малюнках кодексів. При його функціонуванні один кінець з основою прикріплювався до пояса ткалі, а інший — до дерева або стовпа. На півночі Мексики переважно використовувався верстат іншого типу — у вигляді жорсткої рами певних розмірів. Кінцевий продукт в обох випадках являв собою порівняно короткий і вузький шматок тканини, який міг використовуватися без якого-небудь доопрацювання.
Для виготовлення бавовняної нитки використовувалося веретено (tzaualoni) завдовжки 25-30 см, що складається з стрижня і диска (malacatl). Кінець веретена поміщали в посудину, щоб зручніше було обертати, вправні майстрині могли прясти навіть при ходьбі. Диск веретена робили з різних матеріалів, часто прикрашали узорами. Ткацтво в ацтеків перебувала на доволі професійному рівні. Незважаючи на примітивні верстати, вдавалося виробляти одяг вишуканий та якісний.
Найтонші бавовняні тканини вироблялися в м. Тескоко. Більш прості та більш якісні вироблялися у м. (розташований за межами Мексиканської долини, на території теперішнього штату Веракрус).
Кроляче хутро спеціально пряли або додавали при прядінні бавовняної нитки. Використовували пух з черевця, тому він не втрачав якостей при пранні, зберігав шовковистість; вироби з пуху кролика були природного кольору або фарбовані.
Перо очищали за допомогою глини, в результаті чого воно ставало м'яким. Після цього його використовували безпосередньо у виробництві тих чи інших виробів. Пір'я ж птахів просто впліталися в тканину в процесі ткацтва, при цьому як додаткове знаряддя використовували голки — шипи агави. Водночас перетворилося на самостійну галузь виробництва з пір'я. Майстри-амантеки (manteca, amantecatl) досягли великих висот. Їхні вироби з пір'я або з їх використанням нерідко з категорії ремісничих по праву потрапляли в розряд творів прикладного мистецтва.
Груба тканина з волокон агави мала набагато більше поширення, ніж вироби з бавовни, оскільки тканина з волокон агави йшла на одяг (як чоловічій, так і жіночій) для основної частини населення країни — членів громади. Після розм'якшення листя агави та витягування з них волокнистих ниток, які бували різної якості і товщини, ацтеки ткали з них полотна доволі високої якості.
Одяг
Виробництво одягу в ацтеків не включали крою та шиття, оскільки ацтекський одяг складався з незшитих шматків тканини, якими обмотували тіло — пов'язок, плащів, накидок, спідниць. Основу становив одинарний шматок тканини, різниця полягала лише в його розмірі, якості і ціні.
Головним елементом чоловічого одягу була пов'язка на стегнах — машталь (maxtlatl), яка в розгорнутому вигляді нагадувала велику хустку. Іноді її доповнювали прикрасами у вигляді китичок. Інший важливий елемент чоловічого одягу — мантія, або накидка (milmatli, tilma, tilmatl). Накидки різнилися за кольором, якістю, могли мати облямівку, бахрому. Взимку носили накидки, підбиті пером. Заможні ацтеки зазвичай мали 2-3 таких плащі-накидки.
Під час ритуалу сходження на трон великому тлатоані його одягали в найдорожчий одяг, взуття, прикраси, втім на плечі йому накидали плащ з волокон агави, прикрашений золотими деталями.
Основу жіночого одягу становила сорочка-спідниця (huipilli) — типу накидки. Залежно від традицій, матеріального достатку, а також пори року ацтекські жінки надягали одночасно 2-4 таких накидки різної довжини, в результаті на них опинялося декілька виступаючих одна з-під однієї спідниць, перехоплених іноді спеціальним поясом (nelpiloni). Знатні жінки в урочистих випадках надягали особливі шати (quechquemitl), відомі також тим, що ними вбирали статуї богинь. Перший вид одягу переважав на півдні, другий — на півночі й в горах.
Урочистий або ритуальний одяг, створений з використанням пір'я дорогих і рідкісних птахів мав свої спеціальні назви: «божественний костюм» (tequemitl), «костюм з пір'я кетцалів» (quetzalquemitl), «костюм з пір'я колібрі» (uitziliquemitl), «костюм з блакитного пір'я» (xiuhtocoquemitl). У такі шати зазвичай убирали статуї богів.
Військове вбрання
Важливим елементом урочистих шат були багато прикрашені щити, на яких виділено до 7 видів традиційного орнаменту, з яких найвідомішими були quetzalcuexyo (так званий хуастекський) та quetzalxicalcoliuhqui (так званий грецький). Всі ці вироби виготовлялися в Тлателолько, , , .
Головний убор
Головних уборів зазвичай не носили, зав'язуючи при цьому волосся вузлом, але з урахуванням клімату і пори року могли носити головний убір на кшталт шапок з пуху різного кольору.
Часто з пір'я робили своєрідні прикраси для шоломів знаті, окремі головні убори для жерців, вищої аристократії, тлатоані (голів міст-держав) та великого тлатоані (імператора). Відомі урочисті й церемоніальні головні убори певної форми і виду, що прикріплюється у разі потреби до спини або плечей, які надягали, зокрема, воїни, жерці та ін. Відомо до 12 видів таких головних уборів. Одні з них робилися в наслідування реальним або міфологічним істотам і персонажам (tzitzimit; quaxolotl), інші подібні головні убори були більш вільними за формою (quetzapatzactli).
Взуття
Простолюдини носили сандалі (cacti), які були зроблені з волокон агави. Більш заможні мешканці імперії, а також вояки носили сандалі із спеціальним захисним покриттям (cosehuatl). Знать та заможні торговці-почтека багато прикрашали своє взуття. Для цього використовували золото, дорогоцінні камені, шкури ягуарів і пір'я птахів.
Інші вироби
Використання тканин ацтеками був вельми різноманітним. Робили, у тому числі і на продаж, різні покривала, простирадла, килими, накидки. Спеціально для великого тлатоані та членів його родини вироблялися шпалери, тканини для обтягання м'яких меблів, скатертини, рушники та серветки.
Особливої розміру шматки бавовняної тканини використовувалися і як засіб обігу в торгівлі.
Фарби і барвники
Використовувалися органічного і неорганічного походження. Їх робили з листя, квітів, коренів. Серед барвників тваринного походження найбільш важливою вважалася кошеніль (інтенсивно-червоного або темно-малинового кольору), яку отримували з висушених тілець комах (від їх назви походить і саме слово «кошеніль»), що живуть на кактусі (опунції). Кошеніль виробляли в Мексиканської долині і в суміжних районах Тлашкали і Пуебли.
Фарба жовтого кольору органічного походження («жовтий бальзам») носила назву ахін (axin). Її отримували з личинок, що живуть на дереві місцевої породи. Личинок збирали, підігрівали на вогні, а масу, що виділялася при цьому, збирали на лист кукурудзи і загортали.
Фарби рослинного походження були набагато більшим і різноманітніше — з тропічних районів доставляли жовту фарбу (xochipilli), який отримували з особливих квітів і звалася «фарба з жовтих квітів». З «блакитних квітів» отримували синю і блакитну фарбу (matlalli), а також світло-блакитну (texotli або xoquic) — в такий колір полюбляли фарбувати одяг. Для її отримання з тропічної рослини xiuhquilitl, з якої вичавлювали сік, що потім випарювали.
Помаранчеву фарбу отримували з насіння рослини achiyotl. Чорну фарбу (tlilli) отримували декількома способами: найчастіше її роль виконував вугільний порошок, що отримували при спалюванні сосни, пальми. Пальмовий барвник (tlilliocotl) готували в особливій посудині (tlicomalli). Червону фарбу отримували з насіння чагарнику анатта.
Джерела
- Coord. Pablo Escalante Gonzalbo. (2004). La vida cotidiana en México Tomo I. México: FCE — ColMex. 968-16-7291-7.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Одяг ацтеків |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Odyag actekiv sukupnist predmetiv virobiv stvorenih v Potrijnomu soyuzi yakimi pokrivali svoye tilo rizni verstvi naselennya actekskogo suspilstva Skladavsya perevazhno zi bavovnih shkiryanih virobiv pir ya ptahiv Odyag actekivSirovinaSirovinoyu dlya tekstilnogo virobnictva sluzhili bavovna volokna agavi ridshe volokna palmi iztol Bavovnik u Meksikanskij dolini ne viroshuvavsya tomu sirec tudi dostavlyali z pivdennih provincij imperiyi Yak materiali takozh vikoristovuvalisya puh krolikiv tochomitl i pir ya ptahiv Najchastishe vikoristovuvali pir ya kachok i gusej yak dikih tak i specialno dlya cih cilej rozvedenih Dlya vigotovlennya bilsh dorogih virobiv zastosovuvalisya pir ya ekzotichnih tropichnih abo prosto bilsh ridkisnih ptahiv Yih abo dostavlyali yak trofej chi daninu abo otrimuvali za poserednictvom torgivli z bilsh pivdennih oblastej ninishnoyi Centralnoyi Ameriki perevazhno z rajoniv suchasnogo Chiapasa a takozh Gvatemali Sered najcinnishih i najbilsh dorogih buli zeleni pir ya ketcaliv quetzal abo quetzaltototl papugi toztli rozhevoyi i siroyi chapli aztatl TkactvoActekski tkali pracyuvali na verstatah dvoh tipiv Odin z nih dosi vikoristovuvanij v okremih miscyah Meksiki zafiksovano na malyunkah kodeksiv Pri jogo funkcionuvanni odin kinec z osnovoyu prikriplyuvavsya do poyasa tkali a inshij do dereva abo stovpa Na pivnochi Meksiki perevazhno vikoristovuvavsya verstat inshogo tipu u viglyadi zhorstkoyi rami pevnih rozmiriv Kincevij produkt v oboh vipadkah yavlyav soboyu porivnyano korotkij i vuzkij shmatok tkanini yakij mig vikoristovuvatisya bez yakogo nebud doopracyuvannya Dlya vigotovlennya bavovnyanoyi nitki vikoristovuvalosya vereteno tzaualoni zavdovzhki 25 30 sm sho skladayetsya z strizhnya i diska malacatl Kinec veretena pomishali v posudinu shob zruchnishe bulo obertati vpravni majstrini mogli pryasti navit pri hodbi Disk veretena robili z riznih materialiv chasto prikrashali uzorami Tkactvo v actekiv perebuvala na dovoli profesijnomu rivni Nezvazhayuchi na primitivni verstati vdavalosya viroblyati odyag vishukanij ta yakisnij Najtonshi bavovnyani tkanini viroblyalisya v m Teskoko Bilsh prosti ta bilsh yakisni viroblyalisya u m roztashovanij za mezhami Meksikanskoyi dolini na teritoriyi teperishnogo shtatu Verakrus Krolyache hutro specialno pryali abo dodavali pri pryadinni bavovnyanoyi nitki Vikoristovuvali puh z cherevcya tomu vin ne vtrachav yakostej pri pranni zberigav shovkovistist virobi z puhu krolika buli prirodnogo koloru abo farbovani Pero ochishali za dopomogoyu glini v rezultati chogo vono stavalo m yakim Pislya cogo jogo vikoristovuvali bezposeredno u virobnictvi tih chi inshih virobiv Pir ya zh ptahiv prosto vplitalisya v tkaninu v procesi tkactva pri comu yak dodatkove znaryaddya vikoristovuvali golki shipi agavi Vodnochas peretvorilosya na samostijnu galuz virobnictva z pir ya Majstri amanteki manteca amantecatl dosyagli velikih visot Yihni virobi z pir ya abo z yih vikoristannyam neridko z kategoriyi remisnichih po pravu potraplyali v rozryad tvoriv prikladnogo mistectva Gruba tkanina z volokon agavi mala nabagato bilshe poshirennya nizh virobi z bavovni oskilki tkanina z volokon agavi jshla na odyag yak cholovichij tak i zhinochij dlya osnovnoyi chastini naselennya krayini chleniv gromadi Pislya rozm yakshennya listya agavi ta vityaguvannya z nih voloknistih nitok yaki buvali riznoyi yakosti i tovshini acteki tkali z nih polotna dovoli visokoyi yakosti OdyagVirobnictvo odyagu v actekiv ne vklyuchali kroyu ta shittya oskilki actekskij odyag skladavsya z nezshitih shmatkiv tkanini yakimi obmotuvali tilo pov yazok plashiv nakidok spidnic Osnovu stanoviv odinarnij shmatok tkanini riznicya polyagala lishe v jogo rozmiri yakosti i cini Golovnim elementom cholovichogo odyagu bula pov yazka na stegnah mashtal maxtlatl yaka v rozgornutomu viglyadi nagaduvala veliku hustku Inodi yiyi dopovnyuvali prikrasami u viglyadi kitichok Inshij vazhlivij element cholovichogo odyagu mantiya abo nakidka milmatli tilma tilmatl Nakidki riznilisya za kolorom yakistyu mogli mati oblyamivku bahromu Vzimku nosili nakidki pidbiti perom Zamozhni acteki zazvichaj mali 2 3 takih plashi nakidki Pid chas ritualu shodzhennya na tron velikomu tlatoani jogo odyagali v najdorozhchij odyag vzuttya prikrasi vtim na plechi jomu nakidali plash z volokon agavi prikrashenij zolotimi detalyami Osnovu zhinochogo odyagu stanovila sorochka spidnicya huipilli tipu nakidki Zalezhno vid tradicij materialnogo dostatku a takozh pori roku actekski zhinki nadyagali odnochasno 2 4 takih nakidki riznoyi dovzhini v rezultati na nih opinyalosya dekilka vistupayuchih odna z pid odniyeyi spidnic perehoplenih inodi specialnim poyasom nelpiloni Znatni zhinki v urochistih vipadkah nadyagali osoblivi shati quechquemitl vidomi takozh tim sho nimi vbirali statuyi bogin Pershij vid odyagu perevazhav na pivdni drugij na pivnochi j v gorah Urochistij abo ritualnij odyag stvorenij z vikoristannyam pir ya dorogih i ridkisnih ptahiv mav svoyi specialni nazvi bozhestvennij kostyum tequemitl kostyum z pir ya ketcaliv quetzalquemitl kostyum z pir ya kolibri uitziliquemitl kostyum z blakitnogo pir ya xiuhtocoquemitl U taki shati zazvichaj ubirali statuyi bogiv Vijskove vbrannya Vazhlivim elementom urochistih shat buli bagato prikrasheni shiti na yakih vidileno do 7 vidiv tradicijnogo ornamentu z yakih najvidomishimi buli quetzalcuexyo tak zvanij huastekskij ta quetzalxicalcoliuhqui tak zvanij greckij Vsi ci virobi vigotovlyalisya v Tlatelolko Golovnij uborGolovnih uboriv zazvichaj ne nosili zav yazuyuchi pri comu volossya vuzlom ale z urahuvannyam klimatu i pori roku mogli nositi golovnij ubir na kshtalt shapok z puhu riznogo koloru Golovnij ubir actekiv Chasto z pir ya robili svoyeridni prikrasi dlya sholomiv znati okremi golovni ubori dlya zherciv vishoyi aristokratiyi tlatoani goliv mist derzhav ta velikogo tlatoani imperatora Vidomi urochisti j ceremonialni golovni ubori pevnoyi formi i vidu sho prikriplyuyetsya u razi potrebi do spini abo plechej yaki nadyagali zokrema voyini zherci ta in Vidomo do 12 vidiv takih golovnih uboriv Odni z nih robilisya v nasliduvannya realnim abo mifologichnim istotam i personazham tzitzimit quaxolotl inshi podibni golovni ubori buli bilsh vilnimi za formoyu quetzapatzactli VzuttyaProstolyudini nosili sandali cacti yaki buli zrobleni z volokon agavi Bilsh zamozhni meshkanci imperiyi a takozh voyaki nosili sandali iz specialnim zahisnim pokrittyam cosehuatl Znat ta zamozhni torgovci pochteka bagato prikrashali svoye vzuttya Dlya cogo vikoristovuvali zoloto dorogocinni kameni shkuri yaguariv i pir ya ptahiv Inshi virobiVikoristannya tkanin actekami buv velmi riznomanitnim Robili u tomu chisli i na prodazh rizni pokrivala prostiradla kilimi nakidki Specialno dlya velikogo tlatoani ta chleniv jogo rodini viroblyalisya shpaleri tkanini dlya obtyagannya m yakih mebliv skatertini rushniki ta servetki Osoblivoyi rozmiru shmatki bavovnyanoyi tkanini vikoristovuvalisya i yak zasib obigu v torgivli Farbi i barvnikiVikoristovuvalisya organichnogo i neorganichnogo pohodzhennya Yih robili z listya kvitiv koreniv Sered barvnikiv tvarinnogo pohodzhennya najbilsh vazhlivoyu vvazhalasya koshenil intensivno chervonogo abo temno malinovogo koloru yaku otrimuvali z visushenih tilec komah vid yih nazvi pohodit i same slovo koshenil sho zhivut na kaktusi opunciyi Koshenil viroblyali v Meksikanskoyi dolini i v sumizhnih rajonah Tlashkali i Puebli Farba zhovtogo koloru organichnogo pohodzhennya zhovtij balzam nosila nazvu ahin axin Yiyi otrimuvali z lichinok sho zhivut na derevi miscevoyi porodi Lichinok zbirali pidigrivali na vogni a masu sho vidilyalasya pri comu zbirali na list kukurudzi i zagortali Farbi roslinnogo pohodzhennya buli nabagato bilshim i riznomanitnishe z tropichnih rajoniv dostavlyali zhovtu farbu xochipilli yakij otrimuvali z osoblivih kvitiv i zvalasya farba z zhovtih kvitiv Z blakitnih kvitiv otrimuvali sinyu i blakitnu farbu matlalli a takozh svitlo blakitnu texotli abo xoquic v takij kolir polyublyali farbuvati odyag Dlya yiyi otrimannya z tropichnoyi roslini xiuhquilitl z yakoyi vichavlyuvali sik sho potim viparyuvali Pomaranchevu farbu otrimuvali z nasinnya roslini achiyotl Chornu farbu tlilli otrimuvali dekilkoma sposobami najchastishe yiyi rol vikonuvav vugilnij poroshok sho otrimuvali pri spalyuvanni sosni palmi Palmovij barvnik tlilliocotl gotuvali v osoblivij posudini tlicomalli Chervonu farbu otrimuvali z nasinnya chagarniku anatta DzherelaCoord Pablo Escalante Gonzalbo 2004 La vida cotidiana en Mexico Tomo I Mexico FCE ColMex 968 16 7291 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Odyag actekiv