Ацтекські кодекси (Mēxihcatl āmoxtli) — середньовічні рукописи з піктографічними письменами ацтеків та коментарями іспанською мовою. Переважну більшість створено після занепаду Ацтекської імперії — у XVI–XVII ст. Найвідомішими колекціонерами кодексів були Лоренцо Ботуріні, Жозеф Обен і Євген Гупіль.
Історія
Кодексами (ацтекською amoxtli, множина — amoxtin) вчені зазвичай називають різні рукописи, створені ацтеками або іспанцями в ацтекському стилі. Час появи перших рукописів в ацтеків достеменно невідомий. Відомо, що вони існували з XIII ст. На думку дослідників, традицію їх створення ацтеки перейняли у тепанеків та сапотеків чи майя. Під час володарювання великого тлатоані Іцкоатля за пропозицією чіуакоатля Тлакаелеля усі давні ацтекські рукописи були знищені. Створенням нових кодексів зайнявся сам Тлакаелель.
Управління Теночтітланом і провінціями імперії потребувало значної кількості документів, циркулювали розпорядження і звіти між столицею та іншими містами. Ацтеки були знайомі з бюрократизмом і офіційним листуванням. Клани вели земельні реєстри, і, коли Ернан Кортес увійшов до Теночтітлана, він виявив в архіві тлатоані мапу, яка показувала всі ріки і затоки протягом 400 миль уздовж північного узбережжя. Кожен храм мав бібліотеку релігійних та астрологічних манускриптів-кодексів, у той час як великі господарства, як у Монтесуми II, за свідченням іспанців рукописів було так багато, що вони заповнювали увесь будинок.
В ацтеків були писарі для кожної галузі знань. Перші займалися хроніками, записуючи в строгому порядку все, що відбувалося кожного року, вказуючи день, місяць і годину. Інші відали генеалогією, записуючи родовід правителів і знатних людей, реєструючи новонароджених та викреслюючи померлих. Деякі малювали кордон і прикордонні знаки міст, провінцій і сіл, а також розподіл земель, вказуючи, кому вони належать. Ще одні писарі вели книги законів, інші описували обряди та церемонії. Жерці записували все, що стосувалося храмів з їхніми доктринами, описували святкування на честь їх богів, а також календарі.
Більшість ацтекських кодексів було знищено у 1520-1530-х роках за наказом Хуана де Сумарраги, єпископа Мехіко. Суто ацтекських кодексів фактично не збереглося через діяльність Себастьяна де Фуенлеаля й Бернардіно де Саагуна.
Опис
Кожен кодекс складався зі смуги довжиною близько 12 метрів (найбільший становить 13,55 м) і заввишки близько 20 см, виготовленої з ацтекського паперу — аматля, європейського паперу, волокон агави або оленячої шкури і складеної зигзагом, наче сучасна карта. Кінці смуги приклеювалися до тонких дерев'яних пластинок, що слугували обкладинками і прикрашалися малюнками або бірюзовими дисками. Обидві сторони смуги були вкриті письменами і малюнками, а окремі сторінки були розділені на секції червоними і чорними лініями. Кожна сторінка зазвичай читалася зверху вниз, хоча в деяких кодексах розташування тексту зигзагоподібне або навіть йде поперек сторінки. Кодекс ацтеки переглядали зліва направо. Окремі кодекси написані з обох сторін.
Перегортання сторінок по-європейськи попросту не мало ніякого сенсу, як, втім, і згортання рулонів, оскільки рукописи читалися не «посторінково», а «пороздільно». Зміст книги складався з окремих тематичних розділів, які в просторовому плані охоплювали лише кілька сторінок. Крім того, розкривши книгу, видно, що кожна сторінка горизонтально мовби поділена на частини — «параграфи». Параграф легко впізнати по розташованому на його початку вертикальному стовпцю знаків днів і невеликому малюнку у супроводі ієрогліфічного тексту. Подібні книжки скидалися на витвори мистецтва.
Частина кодексів написані лише чорною фарбою, деякі — зі застосуванням червоної та чорної, інші — чорної, зеленої, жовтої, червоної, білої.
Мова
Написані піктографічними письменами ацтеків, іспанською мовою, мовою науатль латинськими буквами.
Характеристика
Ці кодекси є важливим джерелом всього, що стосується давньої Центральної Мексики. Вони охоплюють знання з історії, географії, економіки, податків, торгівлі, суспільних та земельних відносин, мистецтва, будівництва, іригації, календаря, міфології, філософії.
Найзначущими є Кодекс Мендоса, Кодекс Теллеріано-Ременсіс, Флорентійський кодекс, Кодекс Товар, Кодекс Чимальпопока, Кодекс Мальябекіано, Libellus de medicinalibus indorum herbis, Аннали Тлателолько.
Існуються дві групи кодексів-рукописів: (їх поєднує наявність календарів та інформації щодо віщувань) — (Кодекс Борджіа, Кодекс Порфіріо Діас, Кодекс Коспі, Кодекс Фейєрварі-Майєр, Кодекс Лод, Ватиканський кодекс Б); — (Кодекс Мальябекіано, Кодекс Тудела, Кодекс Вейтія, Кодекс Іштлільшочитль). Інколи Кодекс Селден відносять до першої групи, проте більшість дослідників вважають його частиною міштекських .
Інші кодекси: Кодекс Ботуріні, Кодекс Ацкатітлан, Бурбонський кодекс, Ватиканський кодекс A (3738), Кодекс Коскатцін, Карта Куаутінчана, Кодекс Обен, Кодекс Осуна, Кодекс Уешоцінко, Кодекс Шолотль.
Джерела
- James Lockhart, We People Here: Nahuatl Accounts of the Conquest of Mexico, translated and edited. University of California Press, 1991
- Charles Gibson, The Aztecs Under Spanish Rule. Stanford University Press, 1964
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ацтекські кодекси |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Actekski kodeksi Mexihcatl amoxtli serednovichni rukopisi z piktografichnimi pismenami actekiv ta komentaryami ispanskoyu movoyu Perevazhnu bilshist stvoreno pislya zanepadu Actekskoyi imperiyi u XVI XVII st Najvidomishimi kolekcionerami kodeksiv buli Lorenco Boturini Zhozef Oben i Yevgen Gupil Kodeks ObenaIstoriyaKodeksami actekskoyu amoxtli mnozhina amoxtin vcheni zazvichaj nazivayut rizni rukopisi stvoreni actekami abo ispancyami v actekskomu stili Chas poyavi pershih rukopisiv v actekiv dostemenno nevidomij Vidomo sho voni isnuvali z XIII st Na dumku doslidnikiv tradiciyu yih stvorennya acteki perejnyali u tepanekiv ta sapotekiv chi majya Pid chas volodaryuvannya velikogo tlatoani Ickoatlya za propoziciyeyu chiuakoatlya Tlakaelelya usi davni actekski rukopisi buli znisheni Stvorennyam novih kodeksiv zajnyavsya sam Tlakaelel Upravlinnya Tenochtitlanom i provinciyami imperiyi potrebuvalo znachnoyi kilkosti dokumentiv cirkulyuvali rozporyadzhennya i zviti mizh stoliceyu ta inshimi mistami Acteki buli znajomi z byurokratizmom i oficijnim listuvannyam Klani veli zemelni reyestri i koli Ernan Kortes uvijshov do Tenochtitlana vin viyaviv v arhivi tlatoani mapu yaka pokazuvala vsi riki i zatoki protyagom 400 mil uzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Kozhen hram mav biblioteku religijnih ta astrologichnih manuskriptiv kodeksiv u toj chas yak veliki gospodarstva yak u Montesumi II za svidchennyam ispanciv rukopisiv bulo tak bagato sho voni zapovnyuvali uves budinok V actekiv buli pisari dlya kozhnoyi galuzi znan Pershi zajmalisya hronikami zapisuyuchi v strogomu poryadku vse sho vidbuvalosya kozhnogo roku vkazuyuchi den misyac i godinu Inshi vidali genealogiyeyu zapisuyuchi rodovid praviteliv i znatnih lyudej reyestruyuchi novonarodzhenih ta vikreslyuyuchi pomerlih Deyaki malyuvali kordon i prikordonni znaki mist provincij i sil a takozh rozpodil zemel vkazuyuchi komu voni nalezhat She odni pisari veli knigi zakoniv inshi opisuvali obryadi ta ceremoniyi Zherci zapisuvali vse sho stosuvalosya hramiv z yihnimi doktrinami opisuvali svyatkuvannya na chest yih bogiv a takozh kalendari Bilshist actekskih kodeksiv bulo znisheno u 1520 1530 h rokah za nakazom Huana de Sumarragi yepiskopa Mehiko Suto actekskih kodeksiv faktichno ne zbereglosya cherez diyalnist Sebastyana de Fuenlealya j Bernardino de Saaguna OpisKozhen kodeks skladavsya zi smugi dovzhinoyu blizko 12 metriv najbilshij stanovit 13 55 m i zavvishki blizko 20 sm vigotovlenoyi z actekskogo paperu amatlya yevropejskogo paperu volokon agavi abo olenyachoyi shkuri i skladenoyi zigzagom nache suchasna karta Kinci smugi prikleyuvalisya do tonkih derev yanih plastinok sho sluguvali obkladinkami i prikrashalisya malyunkami abo biryuzovimi diskami Obidvi storoni smugi buli vkriti pismenami i malyunkami a okremi storinki buli rozdileni na sekciyi chervonimi i chornimi liniyami Kozhna storinka zazvichaj chitalasya zverhu vniz hocha v deyakih kodeksah roztashuvannya tekstu zigzagopodibne abo navit jde poperek storinki Kodeks acteki pereglyadali zliva napravo Okremi kodeksi napisani z oboh storin Peregortannya storinok po yevropejski poprostu ne malo niyakogo sensu yak vtim i zgortannya ruloniv oskilki rukopisi chitalisya ne postorinkovo a porozdilno Zmist knigi skladavsya z okremih tematichnih rozdiliv yaki v prostorovomu plani ohoplyuvali lishe kilka storinok Krim togo rozkrivshi knigu vidno sho kozhna storinka gorizontalno movbi podilena na chastini paragrafi Paragraf legko vpiznati po roztashovanomu na jogo pochatku vertikalnomu stovpcyu znakiv dniv i nevelikomu malyunku u suprovodi iyeroglifichnogo tekstu Podibni knizhki skidalisya na vitvori mistectva Chastina kodeksiv napisani lishe chornoyu farboyu deyaki zi zastosuvannyam chervonoyi ta chornoyi inshi chornoyi zelenoyi zhovtoyi chervonoyi biloyi MovaNapisani piktografichnimi pismenami actekiv ispanskoyu movoyu movoyu nauatl latinskimi bukvami HarakteristikaCi kodeksi ye vazhlivim dzherelom vsogo sho stosuyetsya davnoyi Centralnoyi Meksiki Voni ohoplyuyut znannya z istoriyi geografiyi ekonomiki podatkiv torgivli suspilnih ta zemelnih vidnosin mistectva budivnictva irigaciyi kalendarya mifologiyi filosofiyi Najznachushimi ye Kodeks Mendosa Kodeks Telleriano Remensis Florentijskij kodeks Kodeks Tovar Kodeks Chimalpopoka Kodeks Malyabekiano Libellus de medicinalibus indorum herbis Annali Tlatelolko Isnuyutsya dvi grupi kodeksiv rukopisiv yih poyednuye nayavnist kalendariv ta informaciyi shodo vishuvan Kodeks Bordzhia Kodeks Porfirio Dias Kodeks Kospi Kodeks Fejyervari Majyer Kodeks Lod Vatikanskij kodeks B Kodeks Malyabekiano Kodeks Tudela Kodeks Vejtiya Kodeks Ishtlilshochitl Inkoli Kodeks Selden vidnosyat do pershoyi grupi prote bilshist doslidnikiv vvazhayut jogo chastinoyu mishtekskih Inshi kodeksi Kodeks Boturini Kodeks Ackatitlan Burbonskij kodeks Vatikanskij kodeks A 3738 Kodeks Koskatcin Karta Kuautinchana Kodeks Oben Kodeks Osuna Kodeks Ueshocinko Kodeks Sholotl DzherelaJames Lockhart We People Here Nahuatl Accounts of the Conquest of Mexico translated and edited University of California Press 1991 Charles Gibson The Aztecs Under Spanish Rule Stanford University Press 1964Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Actekski kodeksi