Кодекс Коспі (Codex Cospi) — месоамериканський кодекс (міштекський або тлашкаланський) ритуально-астрологічного змісту. Є одним з небагатьох рукописів, створених до появи іспанців у Мексиці, що були збережені. Отримав назву на честь маркиза Фердинанда Коспі. Входить до Групи Борджіа. Натепер зберігається у бібліотеці Болонського університету (Італія). Звідси рукопис має другу назву — «Кодекс Болонья».
Історія
Точна дата створення цього рукопису невідомо. На думку дослідників — у середині XV або напочатку XVII ст. в області Пуебла-Тлашкала Центральної Мексики, представниками східної гілки народу науа. Авторами були декілька художників, що визначено за стилем малювання. До Італії його привіз домініканський чернець Домінго де Бетансос, який у 1533 році подарував його папі римському Клименту VII. Після цього на деякий час його доля невідома, з середини XVII ст. став належити родині Зані. У 1665 році граф Валеріо зані подарував маркизу Фердинанду Коспі. Останній у 1672 році передав його римському Сенату. У 1743 році перейшов у власність Музею Історії наук. У 1803 році — бібліотеці Болонського університету. У 1831–1848 роках відбулося перше видання.
Опис
Складено піктографічним письмом. Кодекс складається з 5 смуг шкіри тварин, швидше за все, оленячої. Загалом утворюють 20 аркушів розміром бл. 18x18 см, загальною довжиною 3,64 м. З них 13 сторінок лицьової сторони й 11 сторінок задньої сторони розмальовані.
Шкіру вкрито білою фарбою (зроблена за допомогою гіпсу), поверх якої нанесені малюнки з обох сторін. За стилем нанесення розрізняють першого, більш досвідченого художника з Пуебла, який малював на лицьовій стороні, та менш досвідченого, пізнішого художника, який відповідно до стиля належав до міста Теуакан (прикордоння Пуебли і Оахаки). Перший застосовував чорну фарбу, суміш кошенілі червоного кольору, жовтий, помаранчевий, синій барвники, зелено-блакитну фарбу. Другий — чорну фарбу, кошеніль, жовту, синю з індіго.
Зміст
На лицьовій стороні розміщено tonalámatl («Книгу долі»), кигу яку використовувалися для пророцтв і віщувань. Також значне місце займає священний календар, що позначено червоними лініями. Читається з лівого нижнього кута до правого верхнього кута.
Частину лицьової сторони (3 сторінки) становить зображення уявлень про «Володарів Будинку Світанку» (Tlahuizcalpantecuhtli) й Венери-Вранішньої Зорі. Зображені Чентеотль, бог маїсу, Чальчіутлікуе, богиня вод, та ягуар, що тримає людське серце. Зображення являють собою різні види негативних впливів планети Венера, які зростають, після 8 днів перебування поза видимістю. Протягом цього вважалося, що Венера перебуває у пеклі. На сторінка 9 і 11 читається знизу вгору, а на 10 — навпаки.
Наступна частина присвячена міфу про Кетцалькоатля. Зображення в цьому сходиться з Кодексом Борджіа і Ватиканським кодексом Б, частково Дрезденським кодексом.
Увесь другий розділ кодекс охоплює період 5 циклів тринадцяти венеріанських років, що відповідає 104 сонячних років, двом циклам 52 років (одній епосі). Описуються події цих часів.
Остання частина лицьової сторони зображує 4 богів (Тонатіу, Чентеотль, Іцтлаколіукі, Міктлантекутлі) перед 4 храмами. Перший спалює ладан, другий — спалює драгоцінні пахощі, третього зображено із совою, четвертий — спалює пахощі перед храмом, створеного із скелету та совою і димом у формі людського черепу.
Задню сторону читають справа наліво. Містить зображення войовничих богів. Нижче богів є числові моделі, виражені за допомогою штрихово-крапочкової системі числення, в якій 1 крапка = 1 і купа = 5.
П'ять сторінок представляють ритуали, спрямованих на захист від небезпечних тварин. Слідом за цим зображені жінки-богині, що сидять у відкритого рота Землі. На думку дослідників це є значенням ткацтва. після цього змальовані мисливські ритуали, спрямовані на здійснення гарно полювання і ловів тварин.
Джерела
- Davíd Carrasco. The Oxford Encyclopedia of Mesoamerican Cultures: The Civilizations of Mexico and Central America. Oxford: Oxford University Press. pp. vol. 1, pp. 274–275. .
- Кодекс Коспі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kodeks Kospi Codex Cospi mesoamerikanskij kodeks mishtekskij abo tlashkalanskij ritualno astrologichnogo zmistu Ye odnim z nebagatoh rukopisiv stvorenih do poyavi ispanciv u Meksici sho buli zberezheni Otrimav nazvu na chest markiza Ferdinanda Kospi Vhodit do Grupi Bordzhia Nateper zberigayetsya u biblioteci Bolonskogo universitetu Italiya Zvidsi rukopis maye drugu nazvu Kodeks Bolonya Kodeks KospiIstoriyaTochna data stvorennya cogo rukopisu nevidomo Na dumku doslidnikiv u seredini XV abo napochatku XVII st v oblasti Puebla Tlashkala Centralnoyi Meksiki predstavnikami shidnoyi gilki narodu naua Avtorami buli dekilka hudozhnikiv sho viznacheno za stilem malyuvannya Do Italiyi jogo priviz dominikanskij chernec Domingo de Betansos yakij u 1533 roci podaruvav jogo papi rimskomu Klimentu VII Pislya cogo na deyakij chas jogo dolya nevidoma z seredini XVII st stav nalezhiti rodini Zani U 1665 roci graf Valerio zani podaruvav markizu Ferdinandu Kospi Ostannij u 1672 roci peredav jogo rimskomu Senatu U 1743 roci perejshov u vlasnist Muzeyu Istoriyi nauk U 1803 roci biblioteci Bolonskogo universitetu U 1831 1848 rokah vidbulosya pershe vidannya OpisSkladeno piktografichnim pismom Kodeks skladayetsya z 5 smug shkiri tvarin shvidshe za vse olenyachoyi Zagalom utvoryuyut 20 arkushiv rozmirom bl 18x18 sm zagalnoyu dovzhinoyu 3 64 m Z nih 13 storinok licovoyi storoni j 11 storinok zadnoyi storoni rozmalovani Shkiru vkrito biloyu farboyu zroblena za dopomogoyu gipsu poverh yakoyi naneseni malyunki z oboh storin Za stilem nanesennya rozriznyayut pershogo bilsh dosvidchenogo hudozhnika z Puebla yakij malyuvav na licovij storoni ta mensh dosvidchenogo piznishogo hudozhnika yakij vidpovidno do stilya nalezhav do mista Teuakan prikordonnya Puebli i Oahaki Pershij zastosovuvav chornu farbu sumish koshenili chervonogo koloru zhovtij pomaranchevij sinij barvniki zeleno blakitnu farbu Drugij chornu farbu koshenil zhovtu sinyu z indigo ZmistNa licovij storoni rozmisheno tonalamatl Knigu doli kigu yaku vikoristovuvalisya dlya proroctv i vishuvan Takozh znachne misce zajmaye svyashennij kalendar sho poznacheno chervonimi liniyami Chitayetsya z livogo nizhnogo kuta do pravogo verhnogo kuta Chastinu licovoyi storoni 3 storinki stanovit zobrazhennya uyavlen pro Volodariv Budinku Svitanku Tlahuizcalpantecuhtli j Veneri Vranishnoyi Zori Zobrazheni Chenteotl bog mayisu Chalchiutlikue boginya vod ta yaguar sho trimaye lyudske serce Zobrazhennya yavlyayut soboyu rizni vidi negativnih vpliviv planeti Venera yaki zrostayut pislya 8 dniv perebuvannya poza vidimistyu Protyagom cogo vvazhalosya sho Venera perebuvaye u pekli Na storinka 9 i 11 chitayetsya znizu vgoru a na 10 navpaki Nastupna chastina prisvyachena mifu pro Ketcalkoatlya Zobrazhennya v comu shoditsya z Kodeksom Bordzhia i Vatikanskim kodeksom B chastkovo Drezdenskim kodeksom Uves drugij rozdil kodeks ohoplyuye period 5 cikliv trinadcyati venerianskih rokiv sho vidpovidaye 104 sonyachnih rokiv dvom ciklam 52 rokiv odnij eposi Opisuyutsya podiyi cih chasiv Ostannya chastina licovoyi storoni zobrazhuye 4 bogiv Tonatiu Chenteotl Ictlakoliuki Miktlantekutli pered 4 hramami Pershij spalyuye ladan drugij spalyuye dragocinni pahoshi tretogo zobrazheno iz sovoyu chetvertij spalyuye pahoshi pered hramom stvorenogo iz skeletu ta sovoyu i dimom u formi lyudskogo cherepu Zadnyu storonu chitayut sprava nalivo Mistit zobrazhennya vojovnichih bogiv Nizhche bogiv ye chislovi modeli virazheni za dopomogoyu shtrihovo krapochkovoyi sistemi chislennya v yakij 1 krapka 1 i kupa 5 P yat storinok predstavlyayut rituali spryamovanih na zahist vid nebezpechnih tvarin Slidom za cim zobrazheni zhinki bogini sho sidyat u vidkritogo rota Zemli Na dumku doslidnikiv ce ye znachennyam tkactva pislya cogo zmalovani mislivski rituali spryamovani na zdijsnennya garno polyuvannya i loviv tvarin DzherelaDavid Carrasco The Oxford Encyclopedia of Mesoamerican Cultures The Civilizations of Mexico and Central America Oxford Oxford University Press pp vol 1 pp 274 275 ISBN 0 19 510815 9 Kodeks Kospi