Libellus de medicinalibus indorum herbis Мала книга про лікарські трави індіанців один з ацтекських кодексів рукописів щ

Libellus de medicinalibus indorum herbis (Мала книга про лікарські трави індіанців) — один з ацтекських кодексів-рукописів, що є латинським перекладом з праці Мартина де ла Круса. Інші назви «Рукопис Бадіано», «Кодекс де ла Крус-Бадіано», «Кодекс Барберіні». Натепер зберігається в бібліотеці національного інституту антропології та історії (Мехіко). Копія — у Королівській бібліотеці Великої Британії (Віндзор).

Історія

Складено до 1552 року мовою науатль (латиницею) Мартіном де ла Крусом з коледжу Санта-Крус-Тлателолько. На замовлення Франсиско де Мендоса, сина Антоніо де Мендоса, віце-короля Нової Іспанії, Хуан Бадіано переклав текст латиною. Водночас оригінал на науатлі не зберігся. Після цього відправлено до Іспанії, де до початку XVII ст. зберігався у королівській бібліотеці. Тоді його знайшов Дієго де Кортавіло-і-Санабрія, фармацевт короля Філіппа IV.

Згодом опинився у власності кардинала Франческо Барберіні. Секретар останнього Касіан дель Поццо зробив копію. Залишався у бібліотеці Барберіні до 1902 року, коли ця бібліотека стала частиною Ватиканської бібліотеки. У 1990 році папа римський Іоанн Павло II повернув його уряду Мексики.

Копія, зроблена дель Поццо, зберігалася у його спадкоємців, була частиною колекції дель Поццо. Була викуплена папою римським Климентом XI, який продав небожу — кардиналу Алессандро Альбані, а той у 1762 році перепродав Георгу III, королю Великої Британії. Останній помістив у королівську бібліотеку.

У 1939 році американським дослідником Вільямом Ґейтсом було здійснено перше ґрунтовне видання цього кодексу (у 2000 році вийшла друга редакція). У 1952 році видано кодекс в Іспанії. У 1964 році (1991 року — друге видання) здійснено повнокольорове видання та переклад іспанською мовою у м. Мехіко.

Опис

Створено на європейському папері. Застосовані кольори: чорний, зелений, жовтий та червоний.

Зміст

Є важливим джерелом для розуміння знань ацтеків у ботаніці та медицині. Складається з 13 глав. Кожна глава з 1 по 8 розповідає про якусь частину тіла та відповідне захворювання: голова, очі, вуха, ніс, зуби, щоки, груди, живіт, коліна і п'яти. Наступні глави — про ліки проти втоми, психічні захворювання, хвороби жінок та дітей, гінекологічні хвороби, пов'язані з повітрям, наведені ознаки близької смерті. В рукописі згадується 227 лікарських рослин, 6 тварин та 1 мінерал. Проте наведено лише 185 малюнків рослин.

Джерела

Garritz Ruiz, Andoni y Chamizo, José Antonio (1997). Del tequesquite al ADN. Algunas facetas de la química en México (3ª edición). México: Fóndo de Cultura Económica.
R. Schultes and S. von Reis, eds. Ethnobotany: Evolution of the Discipline. Portland, OR: Discorides Press 1995, pp. 108–130.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: [1]