Libellus de medicinalibus indorum herbis (Мала книга про лікарські трави індіанців) — один з ацтекських кодексів-рукописів, що є латинським перекладом з праці Мартина де ла Круса. Інші назви «Рукопис Бадіано», «Кодекс де ла Крус-Бадіано», «Кодекс Барберіні». Натепер зберігається в бібліотеці національного інституту антропології та історії (Мехіко). Копія — у Королівській бібліотеці Великої Британії (Віндзор).
Історія
Складено до 1552 року мовою науатль (латиницею) Мартіном де ла Крусом з коледжу Санта-Крус-Тлателолько. На замовлення Франсиско де Мендоса, сина Антоніо де Мендоса, віце-короля Нової Іспанії, Хуан Бадіано переклав текст латиною. Водночас оригінал на науатлі не зберігся. Після цього відправлено до Іспанії, де до початку XVII ст. зберігався у королівській бібліотеці. Тоді його знайшов Дієго де Кортавіло-і-Санабрія, фармацевт короля Філіппа IV.
Згодом опинився у власності кардинала Франческо Барберіні. Секретар останнього Касіан дель Поццо зробив копію. Залишався у бібліотеці Барберіні до 1902 року, коли ця бібліотека стала частиною Ватиканської бібліотеки. У 1990 році папа римський Іоанн Павло II повернув його уряду Мексики.
Копія, зроблена дель Поццо, зберігалася у його спадкоємців, була частиною колекції дель Поццо. Була викуплена папою римським Климентом XI, який продав небожу — кардиналу Алессандро Альбані, а той у 1762 році перепродав Георгу III, королю Великої Британії. Останній помістив у королівську бібліотеку.
У 1939 році американським дослідником Вільямом Ґейтсом було здійснено перше ґрунтовне видання цього кодексу (у 2000 році вийшла друга редакція). У 1952 році видано кодекс в Іспанії. У 1964 році (1991 року — друге видання) здійснено повнокольорове видання та переклад іспанською мовою у м. Мехіко.
Опис
Створено на європейському папері. Застосовані кольори: чорний, зелений, жовтий та червоний.
Зміст
Є важливим джерелом для розуміння знань ацтеків у ботаніці та медицині. Складається з 13 глав. Кожна глава з 1 по 8 розповідає про якусь частину тіла та відповідне захворювання: голова, очі, вуха, ніс, зуби, щоки, груди, живіт, коліна і п'яти. Наступні глави — про ліки проти втоми, психічні захворювання, хвороби жінок та дітей, гінекологічні хвороби, пов'язані з повітрям, наведені ознаки близької смерті. В рукописі згадується 227 лікарських рослин, 6 тварин та 1 мінерал. Проте наведено лише 185 малюнків рослин.
Джерела
- Garritz Ruiz, Andoni y Chamizo, José Antonio (1997). Del tequesquite al ADN. Algunas facetas de la química en México (3ª edición). México: Fóndo de Cultura Económica.
- R. Schultes and S. von Reis, eds. Ethnobotany: Evolution of the Discipline. Portland, OR: Discorides Press 1995, pp. 108–130.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: [1] |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Libellus de medicinalibus indorum herbis Mala kniga pro likarski travi indianciv odin z actekskih kodeksiv rukopisiv sho ye latinskim perekladom z praci Martina de la Krusa Inshi nazvi Rukopis Badiano Kodeks de la Krus Badiano Kodeks Barberini Nateper zberigayetsya v biblioteci nacionalnogo institutu antropologiyi ta istoriyi Mehiko Kopiya u Korolivskij biblioteci Velikoyi Britaniyi Vindzor Libellus de medicinalibus indorum herbisIstoriyaSkladeno do 1552 roku movoyu nauatl latiniceyu Martinom de la Krusom z koledzhu Santa Krus Tlatelolko Na zamovlennya Fransisko de Mendosa sina Antonio de Mendosa vice korolya Novoyi Ispaniyi Huan Badiano pereklav tekst latinoyu Vodnochas original na nauatli ne zberigsya Pislya cogo vidpravleno do Ispaniyi de do pochatku XVII st zberigavsya u korolivskij biblioteci Todi jogo znajshov Diyego de Kortavilo i Sanabriya farmacevt korolya Filippa IV Zgodom opinivsya u vlasnosti kardinala Franchesko Barberini Sekretar ostannogo Kasian del Pocco zrobiv kopiyu Zalishavsya u biblioteci Barberini do 1902 roku koli cya biblioteka stala chastinoyu Vatikanskoyi biblioteki U 1990 roci papa rimskij Ioann Pavlo II povernuv jogo uryadu Meksiki Kopiya zroblena del Pocco zberigalasya u jogo spadkoyemciv bula chastinoyu kolekciyi del Pocco Bula vikuplena papoyu rimskim Klimentom XI yakij prodav nebozhu kardinalu Alessandro Albani a toj u 1762 roci pereprodav Georgu III korolyu Velikoyi Britaniyi Ostannij pomistiv u korolivsku biblioteku U 1939 roci amerikanskim doslidnikom Vilyamom Gejtsom bulo zdijsneno pershe gruntovne vidannya cogo kodeksu u 2000 roci vijshla druga redakciya U 1952 roci vidano kodeks v Ispaniyi U 1964 roci 1991 roku druge vidannya zdijsneno povnokolorove vidannya ta pereklad ispanskoyu movoyu u m Mehiko OpisStvoreno na yevropejskomu paperi Zastosovani kolori chornij zelenij zhovtij ta chervonij ZmistYe vazhlivim dzherelom dlya rozuminnya znan actekiv u botanici ta medicini Skladayetsya z 13 glav Kozhna glava z 1 po 8 rozpovidaye pro yakus chastinu tila ta vidpovidne zahvoryuvannya golova ochi vuha nis zubi shoki grudi zhivit kolina i p yati Nastupni glavi pro liki proti vtomi psihichni zahvoryuvannya hvorobi zhinok ta ditej ginekologichni hvorobi pov yazani z povitryam navedeni oznaki blizkoyi smerti V rukopisi zgaduyetsya 227 likarskih roslin 6 tvarin ta 1 mineral Prote navedeno lishe 185 malyunkiv roslin DzherelaGarritz Ruiz Andoni y Chamizo Jose Antonio 1997 Del tequesquite al ADN Algunas facetas de la quimica en Mexico 3ª edicion Mexico Fondo de Cultura Economica R Schultes and S von Reis eds Ethnobotany Evolution of the Discipline Portland OR Discorides Press 1995 pp 108 130 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu 1