Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антоніо де Мендоса-і-Пачеко (ісп. Antonio de Mendoza y Pacheco; нар. між 1490 та 1495 — пом. 21 липня 1552) — іспанський державний діяч, дипломат, віцекороль Нової Іспанії у 1535—1550 роках та віцекороль Перу у 1551—1552 роках.
| Антоніо де Мендоса | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1490[1] Гранада, Гранадський емірат[2] |
| Помер | 21 липня 1552 Ліма, Перу[2] |
| Країна | Іспанія |
| Діяльність | дипломат, офіцер, лицар, політик, мандрівник-дослідник |
| Знання мов | іспанська[3] |
| Посада | d, d і посол |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | d |
| Батько | d |
| Нагороди |  |
 | |
| |
Життєпис
Молоді роки
Походив зі знатної родини Мендоса. Син Ініго Лопес де Мендоса-і-Кіноне, 2-го графа Тендільо та 1-го маркіза Мондехара, і Франциски Пачеко Портокарреро. Народився у Мондехар або Алькала-ла-Реаль. Точна дата народження також невідома, називають 1590, 1593 або 1595 роки. Здобув домашню освіту. Здобував політичні навчання під час керування батьком області Гранади. Тут навчався толерантності до інших релігій, оскільки на той момент в Гранадській області (називалося королівство Гранада) більшість населення складали мусульмани.
Служба в Європі
У 1516 році служив у Фландрії. У 1517 році виконував дипломатичні доручення в Англії. У 1526 році як нагорода родині Мендоса під час поїздки короля Карла I до Севільї на весілля з Ізабелою Португальською, Антоніо де Мендоса призначається послом до Угорського королівства. На цій посаді сприяв визнанню брата іспанського короля Фердинанда Габсбурга королем Угорщини.
У 1527—1530 роках перебував у Німеччині. У 1528 році призначається цивільним губернатором Леону, проте керував цієї областю через своїх підлеглих. У 1530 році був присутній на коронації Карла Габсбурга як імператор.
Нова Іспанія
Антоніо де Мендоса стає першим віце-королем Нової Іспанії, на посаду призначенно 17 квітня 1535 року. Того ж року за його наказом засновано монетний двір у Мехіко, який з 1536 року став карбувати мідні й срібні монети.
Він відразу звернув увагу на геноцидні вчинки голови Аудієнції Нуньо Бельтран де Гусмана. Підбурюваний єпископом Бартоломе де Лас Касасом і єпископом Хуаном де Сумарраги, Мендоса у 1536 році наказав заарештувати і посадити до в'язниці Гусмана. Потім його повернули до Іспанії, де він і помер в безвісності і ганьбі. В цей же час запросив до себе друкаря Хуана Паблоса, який очолив засновану Мендосою друкарню, що стала першою в Мексиці.
У 1536 році разом з єпископом Сумаррагою організував коледж Санта-Крус-де-Тлателолько. Головним його завданням, за задумом засновників, було формування слухняною іспанцям індіанської «еліти», яка проводила б у масах місцевого населення бажану завойовникам політику: в коледж приймалися сини касиків та інших представників індіанської знаті, з тим щоб місцева аристократія змогла взяти участь в «цивілізаторській діяльності», що проводилася іспанськими колонізаторами.
У 1537 році було розкрито й придушено змову чорних рабів. У 1539 році надав кошти фраю Маркосу де Нізу в пошуках міфічних островів Сібола та Ківіра. У 1540 році фінансував експедицію Франциско Васкеса де Коронадо, що дослідив землі на північ (сучасні південно-східні штати США), завдяки чого кордони віце-королівства було розширено. У 1541 році за наказом Мендоси засновано місто Вальядолід (сьогодні м. Морелія, штат Мічоакан).
У 1541 році стало Міштонське повстання жителів (на території сучасного мексиканського штату Халіско) проти іспанського правління. Під керівництвом Тенамаштлі індіанці, переважно плем'я касканес, зміцнили свої позиції біля міст Міштон, Ночістлан та інших, одночасно ведучи облогу Гвадалахари. Бачачи, що своїми силами не впоратися з настільки потужним повстанням, діючий губернатор району Крістобаль де Онате звернувся за допомогою до віце-короля Мендоси. Останній відправив на допомогу загін на чолі із Педро де Альварадо, який очолив атаку на Ночістлан. Втіс іспанці зазнали поразки, а Альварадо загинув.
Тоді Мендоса особисто виступив з військом із 300 вершників, 300 піхотинців, 8 гармат при підтримці 20-30 тис. тлашкаланців та тацтеків Тескоко. З цим військом він, незважаючи на запеклий опір, повторно відвойовував місто за містом. До 8 грудня 1542 більшість осередків опору було придушено. Після цього за наказом Мендоси тисячі індіанців відправлено у копальні, іспанські плантації-гасієнди.
У 1542 році відправив експедицію на чолі із Хуаном Родрігесом Кабрільо, який вперше дослідив узбережжя Каліфорнії (до затоки Сан-Дієго). Того ж року відправив іншу морську експедицію на чолі із Лопесом де Вільялобосом до Філіппін. Розпочато ґрунтовні роботи з перетворення Веракрусу на великий порт задля транспортування з Нової Іспанії до Іспанії транспортів із сріблом.
У 1543—1545 роках виступав проти впровадження нових законів Карла I, що поліпшували становище індіанців. Такі дії Мендоси знайшли підтримку серед іспанських колоністів-ідальго. Згодом він здобув підтримку в самій Іспанії й закони було скасовано. Водночас віце-король намагався не збурювати місцеве населення надмірною жорстокістю.
У 1546 році Мендоса разом із Сумаррагою домігся надання Мехіко статусу митрополії, а самого Сумарраги призначення архієпископом у 1548 році. У 1548 році сприяв побудові численних копалень у штаті Сапатек. У 1549 році Мендоси призначають губернатором й головою Аудієнції Перу. У 1550 році він передав свої повноваження Луїсу де Веласко
Перу
У 1551 році, після наполегливих клопотань Антоніо де Мендоса (вже після переїзду останнього до Перу), король Філіп II (як регент) і королева-мати підписали указ про створення університету в Мехіко, дарувавши йому привілеї, які мав найстаріший з іспанських університетів — Саламанкський.
У 1551 році з м. Навіддада морес Мендоса прибув до Перу. На той час він був вже тяжко хворий. Втім відправив свого молодшого сина Франциско об'єхати основні області віце-королівства Перу, щоб з'ясувати економічні можливості та політичне становище, оскільки на той час інки чинили спротив на чолі із Сайрі Тупаком.
Того ж року видав наказ щодо реалізації королівського дозволу на заснування університету Сан-Маркос в монастирі Санто-Домінго-де-Ліма. Водночас підтримав роботу хроніста Хуана де Бетансоса щодо складання історії інків. У 1552 році у Лімі провів слухання за участю суддів, прокурорів, правників, адвокатів та чиновників віце-королівства. При цьому намагався впорядкувати питання власності індіанців. Втім помер у Лімі 21 липня 1552 року. Поховано у кафедральному соборі Ліми.
Родина
Дружина — Каталіна де Варгас
Діти:
- Ініго
- Франциска
- Франциско (1523/1524-1565), кавалер ордена Сантьяго
Примітки
- https://www.britannica.com/biography/Antonio-de-Mendoza
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118913328 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела
- Orozco Linares, Fernando, Gobernantes de México. Mexico City: Panorama Editorial, 1985, .
- Gonzalez J., Alpuche A. La Universidad de Mexico. Mexico, 1960, p. 28
Посилання
- Антоніо де Мендоса [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.] Британська енциклопедія (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Mendosa a druge materine prizvishe Pacheko Antonio de Mendosa i Pacheko isp Antonio de Mendoza y Pacheco nar mizh 1490 ta 1495 pom 21 lipnya 1552 ispanskij derzhavnij diyach diplomat vicekorol Novoyi Ispaniyi u 1535 1550 rokah ta vicekorol Peru u 1551 1552 rokah Antonio de MendosaNarodivsya 1490 1 Granada Granadskij emirat 2 Pomer 21 lipnya 1552 Lima Peru 2 Krayina IspaniyaDiyalnist diplomat oficer licar politik mandrivnik doslidnikZnannya mov ispanska 3 Posada d d i posolVijskove zvannya generalKonfesiya katolictvoRid dBatko dNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Pohodiv zi znatnoyi rodini Mendosa Sin Inigo Lopes de Mendosa i Kinone 2 go grafa Tendilo ta 1 go markiza Mondehara i Franciski Pacheko Portokarrero Narodivsya u Mondehar abo Alkala la Real Tochna data narodzhennya takozh nevidoma nazivayut 1590 1593 abo 1595 roki Zdobuv domashnyu osvitu Zdobuvav politichni navchannya pid chas keruvannya batkom oblasti Granadi Tut navchavsya tolerantnosti do inshih religij oskilki na toj moment v Granadskij oblasti nazivalosya korolivstvo Granada bilshist naselennya skladali musulmani Sluzhba v Yevropi U 1516 roci sluzhiv u Flandriyi U 1517 roci vikonuvav diplomatichni doruchennya v Angliyi U 1526 roci yak nagoroda rodini Mendosa pid chas poyizdki korolya Karla I do Sevilyi na vesillya z Izabeloyu Portugalskoyu Antonio de Mendosa priznachayetsya poslom do Ugorskogo korolivstva Na cij posadi spriyav viznannyu brata ispanskogo korolya Ferdinanda Gabsburga korolem Ugorshini U 1527 1530 rokah perebuvav u Nimechchini U 1528 roci priznachayetsya civilnim gubernatorom Leonu prote keruvav ciyeyi oblastyu cherez svoyih pidleglih U 1530 roci buv prisutnij na koronaciyi Karla Gabsburga yak imperator Nova Ispaniya Antonio de Mendosa staye pershim vice korolem Novoyi Ispaniyi na posadu priznachenno 17 kvitnya 1535 roku Togo zh roku za jogo nakazom zasnovano monetnij dvir u Mehiko yakij z 1536 roku stav karbuvati midni j sribni moneti Vin vidrazu zvernuv uvagu na genocidni vchinki golovi Audiyenciyi Nuno Beltran de Gusmana Pidburyuvanij yepiskopom Bartolome de Las Kasasom i yepiskopom Huanom de Sumarragi Mendosa u 1536 roci nakazav zaareshtuvati i posaditi do v yaznici Gusmana Potim jogo povernuli do Ispaniyi de vin i pomer v bezvisnosti i ganbi V cej zhe chas zaprosiv do sebe drukarya Huana Pablosa yakij ocholiv zasnovanu Mendosoyu drukarnyu sho stala pershoyu v Meksici U 1536 roci razom z yepiskopom Sumarragoyu organizuvav koledzh Santa Krus de Tlatelolko Golovnim jogo zavdannyam za zadumom zasnovnikiv bulo formuvannya sluhnyanoyu ispancyam indianskoyi eliti yaka provodila b u masah miscevogo naselennya bazhanu zavojovnikam politiku v koledzh prijmalisya sini kasikiv ta inshih predstavnikiv indianskoyi znati z tim shob misceva aristokratiya zmogla vzyati uchast v civilizatorskij diyalnosti sho provodilasya ispanskimi kolonizatorami U 1537 roci bulo rozkrito j pridusheno zmovu chornih rabiv U 1539 roci nadav koshti frayu Markosu de Nizu v poshukah mifichnih ostroviv Sibola ta Kivira U 1540 roci finansuvav ekspediciyu Francisko Vaskesa de Koronado sho doslidiv zemli na pivnich suchasni pivdenno shidni shtati SShA zavdyaki chogo kordoni vice korolivstva bulo rozshireno U 1541 roci za nakazom Mendosi zasnovano misto Valyadolid sogodni m Moreliya shtat Michoakan U 1541 roci stalo Mishtonske povstannya zhiteliv na teritoriyi suchasnogo meksikanskogo shtatu Halisko proti ispanskogo pravlinnya Pid kerivnictvom Tenamashtli indianci perevazhno plem ya kaskanes zmicnili svoyi poziciyi bilya mist Mishton Nochistlan ta inshih odnochasno veduchi oblogu Gvadalahari Bachachi sho svoyimi silami ne vporatisya z nastilki potuzhnim povstannyam diyuchij gubernator rajonu Kristobal de Onate zvernuvsya za dopomogoyu do vice korolya Mendosi Ostannij vidpraviv na dopomogu zagin na choli iz Pedro de Alvarado yakij ocholiv ataku na Nochistlan Vtis ispanci zaznali porazki a Alvarado zaginuv Todi Mendosa osobisto vistupiv z vijskom iz 300 vershnikiv 300 pihotinciv 8 garmat pri pidtrimci 20 30 tis tlashkalanciv ta tactekiv Teskoko Z cim vijskom vin nezvazhayuchi na zapeklij opir povtorno vidvojovuvav misto za mistom Do 8 grudnya 1542 bilshist oseredkiv oporu bulo pridusheno Pislya cogo za nakazom Mendosi tisyachi indianciv vidpravleno u kopalni ispanski plantaciyi gasiyendi U 1542 roci vidpraviv ekspediciyu na choli iz Huanom Rodrigesom Kabrilo yakij vpershe doslidiv uzberezhzhya Kaliforniyi do zatoki San Diyego Togo zh roku vidpraviv inshu morsku ekspediciyu na choli iz Lopesom de Vilyalobosom do Filippin Rozpochato gruntovni roboti z peretvorennya Verakrusu na velikij port zadlya transportuvannya z Novoyi Ispaniyi do Ispaniyi transportiv iz sriblom U 1543 1545 rokah vistupav proti vprovadzhennya novih zakoniv Karla I sho polipshuvali stanovishe indianciv Taki diyi Mendosi znajshli pidtrimku sered ispanskih kolonistiv idalgo Zgodom vin zdobuv pidtrimku v samij Ispaniyi j zakoni bulo skasovano Vodnochas vice korol namagavsya ne zburyuvati misceve naselennya nadmirnoyu zhorstokistyu U 1546 roci Mendosa razom iz Sumarragoyu domigsya nadannya Mehiko statusu mitropoliyi a samogo Sumarragi priznachennya arhiyepiskopom u 1548 roci U 1548 roci spriyav pobudovi chislennih kopalen u shtati Sapatek U 1549 roci Mendosi priznachayut gubernatorom j golovoyu Audiyenciyi Peru U 1550 roci vin peredav svoyi povnovazhennya Luyisu de Velasko Peru U 1551 roci pislya napoleglivih klopotan Antonio de Mendosa vzhe pislya pereyizdu ostannogo do Peru korol Filip II yak regent i koroleva mati pidpisali ukaz pro stvorennya universitetu v Mehiko daruvavshi jomu privileyi yaki mav najstarishij z ispanskih universitetiv Salamankskij U 1551 roci z m Naviddada mores Mendosa pribuv do Peru Na toj chas vin buv vzhe tyazhko hvorij Vtim vidpraviv svogo molodshogo sina Francisko ob yehati osnovni oblasti vice korolivstva Peru shob z yasuvati ekonomichni mozhlivosti ta politichne stanovishe oskilki na toj chas inki chinili sprotiv na choli iz Sajri Tupakom Togo zh roku vidav nakaz shodo realizaciyi korolivskogo dozvolu na zasnuvannya universitetu San Markos v monastiri Santo Domingo de Lima Vodnochas pidtrimav robotu hronista Huana de Betansosa shodo skladannya istoriyi inkiv U 1552 roci u Limi proviv sluhannya za uchastyu suddiv prokuroriv pravnikiv advokativ ta chinovnikiv vice korolivstva Pri comu namagavsya vporyadkuvati pitannya vlasnosti indianciv Vtim pomer u Limi 21 lipnya 1552 roku Pohovano u kafedralnomu sobori Limi RodinaDruzhina Katalina de Vargas Diti Inigo Franciska Francisko 1523 1524 1565 kavaler ordena SantyagoPrimitkihttps www britannica com biography Antonio de Mendoza Deutsche Nationalbibliothek Record 118913328 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563DzherelaOrozco Linares Fernando Gobernantes de Mexico Mexico City Panorama Editorial 1985 ISBN 968 38 0260 5 Gonzalez J Alpuche A La Universidad de Mexico Mexico 1960 p 28PosilannyaAntonio de Mendosa 21 listopada 2015 u Wayback Machine Britanska enciklopediya angl