Сайрі Тупак (*Sayri Tupaq, 1535 —1560) — володар інків (так званий 2-й Інка Вількабамби) у 1544–1560 роках (фактично до 1558 року).
Сайрі Тупак | |
---|---|
Сайрі Тупак з Уртадо де Мендоса | |
Народився | 1535 Перу |
Помер | 1560 Юкай ·отруєно |
Країна | Перу |
Знання мов | іспанська |
Титул | Інка |
Посада | імператор і d |
Термін | 1544–1560 роки |
Попередник | Манко Юпанкі |
Наступник | Тіто Кусі Юпанкі |
Рід | династія Верхнього Куско |
Батько | Манко Юпанкі |
Мати | Кура Окльо |
Брати, сестри | Тупак Амару і Тіто Кусі Юпанкі |
У шлюбі з | Кусі Уаркай |
Діти | Беатріса Клара Койя |
|
Життєпис
Походив з династії Верхнього Куско. Син Манко Юпанкі, володаря інків Вількабамби, та його дружини-сестри Кури Окльо. У 1539 році його мати стратили іспанці. У 1544 році втратив батька, якого отруїли іспанці. Ставши володарем інків, Сайрі Тупак фактично не керував, владу перебрали регенти.
У 1544–1547 роках військові дії з іспанцями припинилися. Останні буи зайняті придушенням заколоту Гонсало Піссаро. В цей час відбувається потужне відродження традиціоналізму. У відсутність войовничого лідера інки Вількабамби припинили свої набіги на іспанські комунікації. Перестали вживатися подальші спроби перейняти іспанські прийоми ведення бою, регенти стали сподіватися, що географічного положення буде достатньо, щоб охороняти їх в тихій ізоляції.
У 1547 році віце-король Педро де Гаска розпочав перемовини з Сайрі Тупаком стосовно підкорення іспанцям. В свою чергу регенти визначили умови підкорення іспанській короні: отримати землі, які Сайрі Тупак на той момент контролював в Вількабамбі, разом з прилеглим до них трикутником території, утвореним злиттям річок Апурімак і Абанкай та королівською дорогою, будинки в Куско, садибу і земельний наділ з будинками в Хакі Хауані. Перемовини тривали протягом 1548–1549 років.
У 1549 році угоду було досягнуто. Для зустрічі Сайрі Тупака рушив прихильник іспанців (оголошений ними Сапа Інкою) стрийко Паулью Інка. Останній досяг Уайнакапако, де раптово захворів та повернувся до Куско. Тут незабаром Паулья Інка помер. Регенти Сайрі Тупака запідозрили зраду з боку іспанців, тому Сайрі Тупак залишився у Вількабамбі.
19 березня 1552 спадкоємець іспанського трону Філіп написав послання Сайрі Тупаку. У ньому він визнав, що Манко був спровокований на те, щоб підняти повстання, і повністю дарували Сайрі Тупаку помилування за будь-які злочини, які могли бути вчинені з часу його сходження на престол. Він також дав обіцянку, що міста Вількабамби не будуть віддані королівською владою в нагороду жодному з іспанців. Але, віце-король, який повинен був доставити цей лист, помер до того, як досяг Перу. Вже король Філіп II повторив умови, викладені в цьому листі, наступному віце-королю, дону Андресу Уртадо де Мендоса, маркізу Каньєте, у березні 1555 року, де просив його продовжити перемовини з метою виманити Інку зі своєї цитаделі.
У 1556 році офіційно вступив на трон, прийнявши ім'я Манко Капак Пачакутек Юпанкі. Як перемовника Уртадо де Мендоса обрав Беатріс Уайльяс Н'юсту, доньку Уайни Капака. Нові перемовини розпочалися у 1557 році, які завершилися згодою Інки оселитися поблизу Куско. 7 жовтня Манко Капак Пачакутек Юпанкі залишив Вількабамбу, проте залишив імператорські регалії братові Тіто Кусі Юпанкі.
Сайрі Тупак прибув до Ліми 5 січня 1558 року. Він був першим і єдиним Інкою, який відвідав столицю іспанців в Перу. Віце-король послав усю міську раду зустрічати Інку на краю міста і оселив його у своєму палаці. За рішення віце-короля Сайрі Тупак отримав землі навколо Оропеси, Хакіхуана (поблизу Куско), 2 земельних володіння, що включали фортецю Пукара, також призначався аделантадо (намісником) та маршалом долини Юкай. Сайрі Тупак став великим землевласником з щорічною рентою у нинішньому обчисленні близько 200 тис. доларів.
Незабаром за згоди папи римського Юлія III на прохання короля Філіппа II та віце-короля де Мендоса) оженився на своїй сестрі Кусі Уаркай. Їх шлюб оформив Хуан Солано, єпископ Куско. Сайрі Тупак став ходити до монастирської церкви Санто-Домінго, побудованої в стінах храму Коріканча. Наприкінці 1558 року Інка Сайрі Тупак і його дружина пройшли обряд хрещення, який звершив єпископ Солано, а конкістадор Алонсо де Інохоса був хрещеним батьком. Інка при хрещенні отримав комбінацію імен свого батька і віце-короля: Дон Дієго Уртадо де Мендоса Інка Манко Капак Юпанкі. Кусі Уаркай хрестилася як Марія Манрике, а їх немовля-донька отримала ім'я Беатріс Клара.
На початку 1559 року перебирається до свого маєтку в долині Юкай. У 1560 року він раптово помер, за думкою деяких дослідників від отрути, яку отримав ще в Куско. Це дало змогу його братові Тіто Кусі Юпанкі офіційно зійти на трон.
Джерела
- Гарсиласо де ла Вега: История государства инков — Ленинград: Наука, 1974
- Куприенко С. А. Завещание Инки Сайри Тупака, второго правителя Вилькабамбы (Куско, 25 октября 1558 года) // Источники XVI–XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С. А. Куприенко.. — К.: Видавець Купрієнко С. А., 2013. — 418 с. — .
- Джон Хемминг. Завоевание империи инков. Проклятие исчезнувшей цивилизации. Издательство: Центрполиграф, М., 2003
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сайрі Тупак |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sajri Tupak Sayri Tupaq 1535 1560 volodar inkiv tak zvanij 2 j Inka Vilkabambi u 1544 1560 rokah faktichno do 1558 roku Sajri TupakSajri Tupak z Urtado de MendosaNarodivsya1535 1535 PeruPomer1560 Yukaj otruyenoKrayina PeruZnannya movispanskaTitulInkaPosadaimperator i dTermin1544 1560 rokiPoperednikManko YupankiNastupnikTito Kusi YupankiRiddinastiya Verhnogo KuskoBatkoManko YupankiMatiKura OkloBrati sestriTupak Amaru i Tito Kusi YupankiU shlyubi zKusi UarkajDitiBeatrisa Klara Kojya Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Verhnogo Kusko Sin Manko Yupanki volodarya inkiv Vilkabambi ta jogo druzhini sestri Kuri Oklo U 1539 roci jogo mati stratili ispanci U 1544 roci vtrativ batka yakogo otruyili ispanci Stavshi volodarem inkiv Sajri Tupak faktichno ne keruvav vladu perebrali regenti U 1544 1547 rokah vijskovi diyi z ispancyami pripinilisya Ostanni bui zajnyati pridushennyam zakolotu Gonsalo Pissaro V cej chas vidbuvayetsya potuzhne vidrodzhennya tradicionalizmu U vidsutnist vojovnichogo lidera inki Vilkabambi pripinili svoyi nabigi na ispanski komunikaciyi Perestali vzhivatisya podalshi sprobi perejnyati ispanski prijomi vedennya boyu regenti stali spodivatisya sho geografichnogo polozhennya bude dostatno shob ohoronyati yih v tihij izolyaciyi U 1547 roci vice korol Pedro de Gaska rozpochav peremovini z Sajri Tupakom stosovno pidkorennya ispancyam V svoyu chergu regenti viznachili umovi pidkorennya ispanskij koroni otrimati zemli yaki Sajri Tupak na toj moment kontrolyuvav v Vilkabambi razom z prileglim do nih trikutnikom teritoriyi utvorenim zlittyam richok Apurimak i Abankaj ta korolivskoyu dorogoyu budinki v Kusko sadibu i zemelnij nadil z budinkami v Haki Hauani Peremovini trivali protyagom 1548 1549 rokiv U 1549 roci ugodu bulo dosyagnuto Dlya zustrichi Sajri Tupaka rushiv prihilnik ispanciv ogoloshenij nimi Sapa Inkoyu strijko Paulyu Inka Ostannij dosyag Uajnakapako de raptovo zahvoriv ta povernuvsya do Kusko Tut nezabarom Paulya Inka pomer Regenti Sajri Tupaka zapidozrili zradu z boku ispanciv tomu Sajri Tupak zalishivsya u Vilkabambi 19 bereznya 1552 spadkoyemec ispanskogo tronu Filip napisav poslannya Sajri Tupaku U nomu vin viznav sho Manko buv sprovokovanij na te shob pidnyati povstannya i povnistyu daruvali Sajri Tupaku pomiluvannya za bud yaki zlochini yaki mogli buti vchineni z chasu jogo shodzhennya na prestol Vin takozh dav obicyanku sho mista Vilkabambi ne budut viddani korolivskoyu vladoyu v nagorodu zhodnomu z ispanciv Ale vice korol yakij povinen buv dostaviti cej list pomer do togo yak dosyag Peru Vzhe korol Filip II povtoriv umovi vikladeni v comu listi nastupnomu vice korolyu donu Andresu Urtado de Mendosa markizu Kanyete u berezni 1555 roku de prosiv jogo prodovzhiti peremovini z metoyu vimaniti Inku zi svoyeyi citadeli U 1556 roci oficijno vstupiv na tron prijnyavshi im ya Manko Kapak Pachakutek Yupanki Yak peremovnika Urtado de Mendosa obrav Beatris Uajlyas N yustu donku Uajni Kapaka Novi peremovini rozpochalisya u 1557 roci yaki zavershilisya zgodoyu Inki oselitisya poblizu Kusko 7 zhovtnya Manko Kapak Pachakutek Yupanki zalishiv Vilkabambu prote zalishiv imperatorski regaliyi bratovi Tito Kusi Yupanki Sajri Tupak pribuv do Limi 5 sichnya 1558 roku Vin buv pershim i yedinim Inkoyu yakij vidvidav stolicyu ispanciv v Peru Vice korol poslav usyu misku radu zustrichati Inku na krayu mista i oseliv jogo u svoyemu palaci Za rishennya vice korolya Sajri Tupak otrimav zemli navkolo Oropesi Hakihuana poblizu Kusko 2 zemelnih volodinnya sho vklyuchali fortecyu Pukara takozh priznachavsya adelantado namisnikom ta marshalom dolini Yukaj Sajri Tupak stav velikim zemlevlasnikom z shorichnoyu rentoyu u ninishnomu obchislenni blizko 200 tis dolariv Nezabarom za zgodi papi rimskogo Yuliya III na prohannya korolya Filippa II ta vice korolya de Mendosa ozhenivsya na svoyij sestri Kusi Uarkaj Yih shlyub oformiv Huan Solano yepiskop Kusko Sajri Tupak stav hoditi do monastirskoyi cerkvi Santo Domingo pobudovanoyi v stinah hramu Korikancha Naprikinci 1558 roku Inka Sajri Tupak i jogo druzhina projshli obryad hreshennya yakij zvershiv yepiskop Solano a konkistador Alonso de Inohosa buv hreshenim batkom Inka pri hreshenni otrimav kombinaciyu imen svogo batka i vice korolya Don Diyego Urtado de Mendosa Inka Manko Kapak Yupanki Kusi Uarkaj hrestilasya yak Mariya Manrike a yih nemovlya donka otrimala im ya Beatris Klara Na pochatku 1559 roku perebirayetsya do svogo mayetku v dolini Yukaj U 1560 roku vin raptovo pomer za dumkoyu deyakih doslidnikiv vid otruti yaku otrimav she v Kusko Ce dalo zmogu jogo bratovi Tito Kusi Yupanki oficijno zijti na tron DzherelaGarsilaso de la Vega Istoriya gosudarstva inkov Leningrad Nauka 1974 Kuprienko S A Zaveshanie Inki Sajri Tupaka vtorogo pravitelya Vilkabamby Kusko 25 oktyabrya 1558 goda Istochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Dzhon Hemming Zavoevanie imperii inkov Proklyatie ischeznuvshej civilizacii Izdatelstvo Centrpoligraf M 2003 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sajri Tupak