Храм Коріканча (храм Сонця), кеч. Qurikancha, дослівно. «Золотий храм», первинна назва кеч. Intikancha — найголовніший храм імперії інків та область навколо в нього з комплексом релігійних споруд, що розташовувалися в столиці Куско. Назва з кечуа перекладається як «Золотий храм», колишня назва Інтіканча, тобто «Храм Сонця». На тепер залишилися лише окремі частини будівель. Зведено за наказом Сапа Інки Пачакутіка.
Коріканча | |
Гірський хребет | Анди |
---|---|
Культура | Сім'я інків |
Країна | Перу[1] |
Адміністративна одиниця | Куско |
Коріканча у Вікісховищі |
Координати: 13°31′12″ пд. ш. 71°58′32″ зх. д. / 13.520111000028° пд. ш. 71.97572200002778686° зх. д.
Історія
«Храм Сонця» був найважливішим храмом Імперії Інків, споруджений в 1438 р. Зруйнований після вторгнення конкістадорів. У цей час у центрі міста Куско в Перу збереглися руїни храму. Після сильного землетрусу в 1650 р. над ними був надстрункий Собор Санто-Доминго (Святого Домініка). Чотири колишні приміщення храму були використані під монастир Сильний землетрус в 1950 р. ушкодило собор і оголило деякі руїни інкського храму
Опис
Коріканча розташовувалася у Верхньому Куско, місці перебування імператора, представники правлячої династії, верховного духівництва, найвищаї знаті. Сам Храм Коріканча зведено неподалік від головної площі Уакапата (Радощі).
Центральний храм району Коріканча був присвячений «батькові інків» богу-Сонцю Інті. Стіни Храму Сонця зверху донизу були облицьовані золотими пластинами, оскільки для інків золото було символом Сонця. Усередині храму знаходився вівтар з величезним зображенням сонячного диска, від якого у всіх напрямках виходили золоті промені. У східних і західних його стінах були зроблені великі брами, через які сонячні промені проникали в святиню, від чого масивний золотий диск вівтаря спалахував тисячами вогнів. Коли іспанські загарбники Куско ділили награбовану в столиці інків здобич, одному з конкістадорів — Мансіо Сьєрра де Легісамо — дістався цей важкий сонячний диск із золота.
В святині Коріканча шанувалися мумії померлих володарів. Їх поміщали уздовж стін храму, де вони сиділи на величних тронах із золота. Крім того, мумії стояли на підвищенні, яке було вкрито килимом, витканим з золота.
Фрагмент опису храму відомим латиським географом і письменником :
„У великому „золотому” залі храму, стіни якого були викладені золотими пластинами (рис...), можна побачити зображення трьох богів... Зображення бога Сонця – золотий диск з викарбуваним на ньому чоловічим обличчям в обрамленні променів – містилося на західній стіні... Місяць був зображений у вигляді великої овальної золотої пластини, на якій теж було викарбувано людське обличчя. Там була й золота статуя людини на зріст як десятирічна дитина (бог )... У головному залі в золотих кріслах сиділи мумії володарів-небіжчиків, там стояв також чудовий золотий трон, на якому під час релігійних церемоній сидів живий сапа інка. У храмі Сонця струмувало п'ять фонтанів. Золотими трубами вода надходила в кам'яні, золоті й срібні басейни, де мили жертовних тварин і плоди. Увесь численний посуд та інші предмети, що використовувались під час релігійних церемоній, виготовляли із золота і срібла... Біля храму „ріс” „золотий сад”, присвячений богові Сонцю, де були відлиті чи викувані із золота дерева, кущі, квіти, а також лами, птахи, плазуни й статуї людей”.
До Храму Сонця прилягав палац, де розміщувався Верховний жрець Уільяк Уму. Його будинок і п'ять інших будівель, в яких жили помічники Верховного жерця, були вкриті білою соломою з вплетеною в неї золотий дротом.
У районі Коріканча шанувалося не тільки Сонце. У сусідньому храмі шанувався срібний Місяць — дружина і сестра Сонця. На вівтарі Храму Місяця виблискував масивний срібний диск. Уздовж стін Храму Місяця на срібних тронах сиділи мумії покійних дружин верховних Інків.
Третя з святинь в Коріканчі була присвячена Венері. Будівля цього храму, що складається з двох частин встояло перед атаками іспанських конкістадорів і досі прикрашає Куско. На іншій стороні комплексу будівель в Коріканча розташовувалися два святилища: одне з них було присвячено грому, інше — блискавки, близько такого ж розміру, що і останнє, було третє святилище, в якому шанувалася веселка.
До «єпархії» Коріканча належав жертовник. Його вузькі жолоби, по яких стікала кров тварин, убитих за ритуалом, збереглися до сьогодення. Зокрема, тут знаходився маленький внутрішній дворик, в якому стояла велика, вирубана з кам'яної брили, посудина. В ній для Сапа Інків готувалося улюблене ними маїсове пиво — чічу. У цій кам'яній посудині здійснювала ритуальне обмивання під час офіційного «вінчання» койя — сестра і законної дружина Інки.
Усе золото з храмів Коріканчи були розграбовані іспанцями. За свідченнями очевидців лише з однією будівлі було знято 700 золотих пластин вагою 500 іспанських песо.
Галерея
- Коріканча
- перебудовані залишки стін храму Коріканча в соборі Санто-Домінго в м. Куско
- стіна храму Коріканча часів інків, вбудована в собор Санто-Домінго
- деталь зовнішньої стіни
- Коріканча — вид з ріки.
Література
- Куприенко C. А., Ракуц Н. В. К вопросу о реформировании культа и храмового хозяйства в инкской империи (Перу, XV в.) : ( )[рос.] // Латинская Америка : журнал. — М., 2013. — Вып. 4. — С. 72-82. — ISSN 0044-748X.
- Источники XVI-XVII веков по истории инков: хроники, документы, письма / Под ред. С.А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 418 с. — .
- Суспільно-господарський устрій імперії інків Тавантінсуйу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук : 07.00.02 / Купрієнко Сергій Анатолійович ; КНУ імені Тараса Шевченка. — К. : ЛОГОС, 2013. — 20 с.
- , Доклад о древностях этого королевства Перу / пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 151 с. — .
- Талах В.Н., Америка первоначальная. Источники по истории майя, науа (астеков) и инков / Ред. В. Н. Талах, С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 370 с. — .
Примітки
- GeoNames — 2005.
- Julien, Catherine: Die Inka, München, 2007, , S. 41
- Willey, Gordon R.: Das Alte Amerika, Propyläen Kunstgeschichte, Band 19, Berlin, , S.310
- http://www.kodges.ru/2007/12/20/artur-lielajjs-zoloto-inkov.html [ 31 травня 2010 у Wayback Machine.] Золото инков. Автор: Артур Лиелайс Издательство: Рига: Лиесма. 1974 Страниц: 291
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hram Korikancha hram Soncya kech Qurikancha doslivno Zolotij hram pervinna nazva kech Intikancha najgolovnishij hram imperiyi inkiv ta oblast navkolo v nogo z kompleksom religijnih sporud sho roztashovuvalisya v stolici Kusko Nazva z kechua perekladayetsya yak Zolotij hram kolishnya nazva Intikancha tobto Hram Soncya Na teper zalishilisya lishe okremi chastini budivel Zvedeno za nakazom Sapa Inki Pachakutika KorikanchaGirskij hrebetAndiKulturaSim ya inkivKrayina Peru 1 Administrativna odinicyaKusko Korikancha u Vikishovishi Koordinati 13 31 12 pd sh 71 58 32 zh d 13 520111000028 pd sh 71 97572200002778686 zh d 13 520111000028 71 97572200002778686Istoriya Hram Soncya buv najvazhlivishim hramom Imperiyi Inkiv sporudzhenij v 1438 r Zrujnovanij pislya vtorgnennya konkistadoriv U cej chas u centri mista Kusko v Peru zbereglisya ruyini hramu Pislya silnogo zemletrusu v 1650 r nad nimi buv nadstrunkij Sobor Santo Domingo Svyatogo Dominika Chotiri kolishni primishennya hramu buli vikoristani pid monastir Silnij zemletrus v 1950 r ushkodilo sobor i ogolilo deyaki ruyini inkskogo hramuOpisKorikancha roztashovuvalasya u Verhnomu Kusko misci perebuvannya imperatora predstavniki pravlyachoyi dinastiyi verhovnogo duhivnictva najvishayi znati Sam Hram Korikancha zvedeno nepodalik vid golovnoyi ploshi Uakapata Radoshi Centralnij hram rajonu Korikancha buv prisvyachenij batkovi inkiv bogu Soncyu Inti Stini Hramu Soncya zverhu donizu buli oblicovani zolotimi plastinami oskilki dlya inkiv zoloto bulo simvolom Soncya Useredini hramu znahodivsya vivtar z velicheznim zobrazhennyam sonyachnogo diska vid yakogo u vsih napryamkah vihodili zoloti promeni U shidnih i zahidnih jogo stinah buli zrobleni veliki brami cherez yaki sonyachni promeni pronikali v svyatinyu vid chogo masivnij zolotij disk vivtarya spalahuvav tisyachami vogniv Koli ispanski zagarbniki Kusko dilili nagrabovanu v stolici inkiv zdobich odnomu z konkistadoriv Mansio Syerra de Legisamo distavsya cej vazhkij sonyachnij disk iz zolota V svyatini Korikancha shanuvalisya mumiyi pomerlih volodariv Yih pomishali uzdovzh stin hramu de voni sidili na velichnih tronah iz zolota Krim togo mumiyi stoyali na pidvishenni yake bulo vkrito kilimom vitkanim z zolota Fragment opisu hramu vidomim latiskim geografom i pismennikom U velikomu zolotomu zali hramu stini yakogo buli vikladeni zolotimi plastinami ris mozhna pobachiti zobrazhennya troh bogiv Zobrazhennya boga Soncya zolotij disk z vikarbuvanim na nomu cholovichim oblichchyam v obramlenni promeniv mistilosya na zahidnij stini Misyac buv zobrazhenij u viglyadi velikoyi ovalnoyi zolotoyi plastini na yakij tezh bulo vikarbuvano lyudske oblichchya Tam bula j zolota statuya lyudini na zrist yak desyatirichna ditina bog U golovnomu zali v zolotih krislah sidili mumiyi volodariv nebizhchikiv tam stoyav takozh chudovij zolotij tron na yakomu pid chas religijnih ceremonij sidiv zhivij sapa inka U hrami Soncya strumuvalo p yat fontaniv Zolotimi trubami voda nadhodila v kam yani zoloti j sribni basejni de mili zhertovnih tvarin i plodi Uves chislennij posud ta inshi predmeti sho vikoristovuvalis pid chas religijnih ceremonij vigotovlyali iz zolota i sribla Bilya hramu ris zolotij sad prisvyachenij bogovi Soncyu de buli vidliti chi vikuvani iz zolota dereva kushi kviti a takozh lami ptahi plazuni j statuyi lyudej Do Hramu Soncya prilyagav palac de rozmishuvavsya Verhovnij zhrec Uilyak Umu Jogo budinok i p yat inshih budivel v yakih zhili pomichniki Verhovnogo zhercya buli vkriti biloyu solomoyu z vpletenoyu v neyi zolotij drotom U rajoni Korikancha shanuvalosya ne tilki Sonce U susidnomu hrami shanuvavsya sribnij Misyac druzhina i sestra Soncya Na vivtari Hramu Misyacya vibliskuvav masivnij sribnij disk Uzdovzh stin Hramu Misyacya na sribnih tronah sidili mumiyi pokijnih druzhin verhovnih Inkiv Tretya z svyatin v Korikanchi bula prisvyachena Veneri Budivlya cogo hramu sho skladayetsya z dvoh chastin vstoyalo pered atakami ispanskih konkistadoriv i dosi prikrashaye Kusko Na inshij storoni kompleksu budivel v Korikancha roztashovuvalisya dva svyatilisha odne z nih bulo prisvyacheno gromu inshe bliskavki blizko takogo zh rozmiru sho i ostannye bulo tretye svyatilishe v yakomu shanuvalasya veselka Do yeparhiyi Korikancha nalezhav zhertovnik Jogo vuzki zholobi po yakih stikala krov tvarin ubitih za ritualom zbereglisya do sogodennya Zokrema tut znahodivsya malenkij vnutrishnij dvorik v yakomu stoyala velika virubana z kam yanoyi brili posudina V nij dlya Sapa Inkiv gotuvalosya ulyublene nimi mayisove pivo chichu U cij kam yanij posudini zdijsnyuvala ritualne obmivannya pid chas oficijnogo vinchannya kojya sestra i zakonnoyi druzhina Inki Use zoloto z hramiv Korikanchi buli rozgrabovani ispancyami Za svidchennyami ochevidciv lishe z odniyeyu budivli bulo znyato 700 zolotih plastin vagoyu 500 ispanskih peso GalereyaKorikancha perebudovani zalishki stin hramu Korikancha v sobori Santo Domingo v m Kusko stina hramu Korikancha chasiv inkiv vbudovana v sobor Santo Domingo detal zovnishnoyi stini Korikancha vid z riki LiteraturaKuprienko C A Rakuc N V K voprosu o reformirovanii kulta i hramovogo hozyajstva v inkskoj imperii Peru XV v ros Latinskaya Amerika zhurnal M 2013 Vyp 4 S 72 82 ISSN 0044 748X Istochniki XVI XVII vekov po istorii inkov hroniki dokumenty pisma Pod red S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 418 s ISBN 978 617 7085 03 3 Suspilno gospodarskij ustrij imperiyi inkiv Tavantinsuju avtoref dis na zdobuttya nauk stupenya kand istor nauk 07 00 02 Kupriyenko Sergij Anatolijovich KNU imeni Tarasa Shevchenka K LOGOS 2013 20 s Doklad o drevnostyah etogo korolevstva Peru per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 151 s ISBN 978 617 7085 09 5 Talah V N Amerika pervonachalnaya Istochniki po istorii majya naua astekov i inkov Red V N Talah S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 370 s ISBN 978 617 7085 00 2 PrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 Julien Catherine Die Inka Munchen 2007 ISBN 978 3 406 41875 4 S 41 Willey Gordon R Das Alte Amerika Propylaen Kunstgeschichte Band 19 Berlin ISBN 3 549 050356 S 310 http www kodges ru 2007 12 20 artur lielajjs zoloto inkov html 31 travnya 2010 u Wayback Machine Zoloto inkov Avtor Artur Lielajs Izdatelstvo Riga Liesma 1974 Stranic 291