Франсиско Васкес де Коронадо (1510—1547\54) — іспанський конкістадор, уродженець Саламанки, що відкрив басейн річки Колорадо, верхів'я річки Ріо-Гранде, Великий Каньйон, південну частину Скелястих гір. Першим пройшов через Великі рівнини до 40° п. ш.
Франсиско Васкес де Коронадо | |
---|---|
ісп. Francisco Vázquez de Coronado y Luján | |
Ім'я при народженні | ісп. Francisco Vázquez de Coronado y Luján |
Народився | 1510[1][4][…] Саламанка, Кастилія і Леон, Іспанія |
Помер | 22 вересня 1554[1][2][…] Мехіко, Іспанська імперія, Іспанія |
Країна | Іспанія |
Діяльність | мандрівник-дослідник, конкістадор |
Галузь | конкістадор, наукова експедиція і губернатор |
Знання мов | іспанська[1] |
Автограф | |
|
Біографія
Відомо, що він служив при віце-королі Нової Іспанії (сучасна Мексика) Антоніо де Мендоса, прибувши з ним з Іспанії. Коронадо проявив себе придушенням повстання індіанців і 1538 року був призначений губернатором Нової Галісії (північний захід Мексики). Мендоса у 1540 році відправив експедицію на чолі із Коронадо на пошук легендарних золотих міст на півночі Америки. Можливо підґрунтям для експедиції були чутки про Ацтлан. Загін складався з 320 іспанців та 700 індіанців. Він також відрядив два кораблі під головуванням Ернандо де Аларкона для дослідження західного узбережжя Північної Америки. Наприкінці лютого основна експедиція вийшла з селища Кампостела (Західна Мексика) на північний захід. По долині річки вийшли до річки , переправившися через яку, попрямували далі на північний схід.
У липні 1540 року експедиція Коронадо досягла міста Сіболи. Індіанці зуні зустріли його недружньо, і він вирішив штурмувати місто. Підозрюючи його наміри, військо містян виступило за межі Сіболи в поле. Коронадо в запеклому бою розгромив індіанців, і вони поспіхом відступили у місто. Переслідуючи їх, іспанці увірвалися всередину і після запеклого бою підкорили Сіболу, але омріяного золота не знайшли.
У серпні 1540 Ернандо де Аларкон заплив у Каліфорнійську затоку, де відкрив гирло річки Колорадо. Загін Гарсії Лопеса де Карденаса дійшов до Аризони, де першим серед європейців побачив Гранд-Каньйон. Пізньої осені загони Коронадо об'єдналися у верхів'ях Ріо-Гранде, біля лівої притоки її — річки Пекос, (поблизу сучасного Санта-Фе) і розташувалися на зимовище, відбиваючи постійні набіги індіанців.
Відбивши тубільців, іспанці навесні вийшли в техаський каньйон Пало-Дуро. Там довелося затриматися, оскільки Коронадо з 30 вершниками зробив вилазку на північ (в Канзас) у пошуках багатої скарбами Квівіри. Як далеко він зайшов на північ невідомо. Ймовірно переправився через Арканзас і дістався до низин Міссурі. Золота іспанці не знайшли.
Зрештою у 1542 році Коронадо повернувся в Нову Галісію, розорений витратами на марні пошуки скарбів. Хоча йому довелося захищатися без особливого успіху в королівській аудієнсії від звинувачень у безвідповідальності та авантюризмі, місце в міській раді Мехіко він зберігав до самої смерті 22 вересня 1554 року. Його племінник Хуан Васкес де Коронадо (1523—1565) здійснив завоювання Коста-Рики і був при цьому гуманним. Філіп II надав йому в 1565 році спадкове звання Аделантадо Коста-Рики, яким називалися його нащадки до 1823 року.
Пам'ять
На честь Коронадо названо багато вулиць, доріг, шкіл, готелів, житлових комплексів, торгових центрів і харчових підприємств на південному заході США, Північній Мексиці, в Іспанії. На місці початку експедиції на кордоні Мексики та США засновано Національний меморіальний комплекс Коронадо.
Цікаві факти
- У фільмі «Індіана Джонс і останній хрестовий похід» молодий Індіана пробує забрати у грабіжників скарбів золотий хрест, що начебто належав Коронадо, якому його буцімто подарував у 1521 році Ернан Кортес.
- В американському фантастичному бойовику 2008 року «Скарби конкістадорів: Таємниця загубленого міста» Коронадо на пошуки Ельдорадо відправив багатотисячну армію, яка уся загинула від нападу ожилих скелетів.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119097273 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Джерела
- MCN Vázquez de Coronado, Francisco (1510—1554) [1] (ісп.)
- Crónica de la Expedición de Francisco Vázquez de Coronado a las Grandes Praderas de Norteamérica, incluye la Relación de la jornada de Cíbola, de Pedro Castañeda de Nájera, y el Descubrimiento de las Siete Ciudades, de fray Marcos de Niza. Edición de Ángel Luis Encinas Moral, Madrid 2016, Miraguano Ediciones. (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransisko Vaskes de Koronado 1510 1547 54 ispanskij konkistador urodzhenec Salamanki sho vidkriv basejn richki Kolorado verhiv ya richki Rio Grande Velikij Kanjon pivdennu chastinu Skelyastih gir Pershim projshov cherez Veliki rivnini do 40 p sh Fransisko Vaskes de Koronadoisp Francisco Vazquez de Coronado y LujanIm ya pri narodzhenniisp Francisco Vazquez de Coronado y LujanNarodivsya1510 1 4 Salamanka Kastiliya i Leon IspaniyaPomer22 veresnya 1554 1554 09 22 1 2 Mehiko Ispanska imperiya IspaniyaKrayinaIspaniyaDiyalnistmandrivnik doslidnik konkistadorGaluzkonkistador naukova ekspediciya i gubernatorZnannya movispanska 1 Avtograf Mediafajli u Vikishovishi Shlyah ekspediciyi F KoronadoBiografiyaVidomo sho vin sluzhiv pri vice koroli Novoyi Ispaniyi suchasna Meksika Antonio de Mendosa pribuvshi z nim z Ispaniyi Koronado proyaviv sebe pridushennyam povstannya indianciv i 1538 roku buv priznachenij gubernatorom Novoyi Galisiyi pivnichnij zahid Meksiki Mendosa u 1540 roci vidpraviv ekspediciyu na choli iz Koronado na poshuk legendarnih zolotih mist na pivnochi Ameriki Mozhlivo pidgruntyam dlya ekspediciyi buli chutki pro Actlan Zagin skladavsya z 320 ispanciv ta 700 indianciv Vin takozh vidryadiv dva korabli pid golovuvannyam Ernando de Alarkona dlya doslidzhennya zahidnogo uzberezhzhya Pivnichnoyi Ameriki Naprikinci lyutogo osnovna ekspediciya vijshla z selisha Kampostela Zahidna Meksika na pivnichnij zahid Po dolini richki vijshli do richki perepravivshisya cherez yaku popryamuvali dali na pivnichnij shid U lipni 1540 roku ekspediciya Koronado dosyagla mista Siboli Indianci zuni zustrili jogo nedruzhno i vin virishiv shturmuvati misto Pidozryuyuchi jogo namiri vijsko mistyan vistupilo za mezhi Siboli v pole Koronado v zapeklomu boyu rozgromiv indianciv i voni pospihom vidstupili u misto Peresliduyuchi yih ispanci uvirvalisya vseredinu i pislya zapeklogo boyu pidkorili Sibolu ale omriyanogo zolota ne znajshli U serpni 1540 Ernando de Alarkon zapliv u Kalifornijsku zatoku de vidkriv girlo richki Kolorado Zagin Garsiyi Lopesa de Kardenasa dijshov do Arizoni de pershim sered yevropejciv pobachiv Grand Kanjon Piznoyi oseni zagoni Koronado ob yednalisya u verhiv yah Rio Grande bilya livoyi pritoki yiyi richki Pekos poblizu suchasnogo Santa Fe i roztashuvalisya na zimovishe vidbivayuchi postijni nabigi indianciv Vidbivshi tubilciv ispanci navesni vijshli v tehaskij kanjon Palo Duro Tam dovelosya zatrimatisya oskilki Koronado z 30 vershnikami zrobiv vilazku na pivnich v Kanzas u poshukah bagatoyi skarbami Kviviri Yak daleko vin zajshov na pivnich nevidomo Jmovirno perepravivsya cherez Arkanzas i distavsya do nizin Missuri Zolota ispanci ne znajshli Zreshtoyu u 1542 roci Koronado povernuvsya v Novu Galisiyu rozorenij vitratami na marni poshuki skarbiv Hocha jomu dovelosya zahishatisya bez osoblivogo uspihu v korolivskij audiyensiyi vid zvinuvachen u bezvidpovidalnosti ta avantyurizmi misce v miskij radi Mehiko vin zberigav do samoyi smerti 22 veresnya 1554 roku Jogo pleminnik Huan Vaskes de Koronado 1523 1565 zdijsniv zavoyuvannya Kosta Riki i buv pri comu gumannim Filip II nadav jomu v 1565 roci spadkove zvannya Adelantado Kosta Riki yakim nazivalisya jogo nashadki do 1823 roku Pam yatNa chest Koronado nazvano bagato vulic dorig shkil goteliv zhitlovih kompleksiv torgovih centriv i harchovih pidpriyemstv na pivdennomu zahodi SShA Pivnichnij Meksici v Ispaniyi Na misci pochatku ekspediciyi na kordoni Meksiki ta SShA zasnovano Nacionalnij memorialnij kompleks Koronado Cikavi faktiU filmi Indiana Dzhons i ostannij hrestovij pohid molodij Indiana probuye zabrati u grabizhnikiv skarbiv zolotij hrest sho nachebto nalezhav Koronado yakomu jogo bucimto podaruvav u 1521 roci Ernan Kortes V amerikanskomu fantastichnomu bojoviku 2008 roku Skarbi konkistadoriv Tayemnicya zagublenogo mista Koronado na poshuki Eldorado vidpraviv bagatotisyachnu armiyu yaka usya zaginula vid napadu ozhilih skeletiv PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Deutsche Nationalbibliothek Record 119097273 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578DzherelaMCN Vazquez de Coronado Francisco 1510 1554 1 isp Cronica de la Expedicion de Francisco Vazquez de Coronado a las Grandes Praderas de Norteamerica incluye la Relacion de la jornada de Cibola de Pedro Castaneda de Najera y el Descubrimiento de las Siete Ciudades de fray Marcos de Niza Edicion de Angel Luis Encinas Moral Madrid 2016 Miraguano Ediciones isp