Орден Сантьяго гал Orde de Santiago ісп Orden de Santiago або Духовно лицарський орден Сантьяго де Компостелла або Велик

Орден Сантьяго (гал. Orde de Santiago, ісп. Orden de Santiago), або Духовно-лицарський орден Сантьяго де Компостелла, або Великий військовий орден Меча святого Якова Компостельського — католицький військово-чернечий орден, заснований у 1169 році в Касересі. Це один з чотирьох найбільших іспанських військових орденів, інші три — Монтеса, Калатрава і Алькантара.

Заснування ордену

Орден зародився в Касересі — фортеці на півдні Піренейського (Іберійського) півострова в 1158 році. Але орден Сантьяго, на відміну від інших орденів Іберійського півострова, мав з тамплієрами особливий зв'язок, бо був заснований, як і орден храму, спеціально для охорони прочан, які прямували для поклоніння чесним мощам Святого Апостола Якова (Зеведеєвого) в Галісії, і самих мощей, водночас надаючи паломникам і прочанам госпітальєрські послуги.

У 1171 році «брати з Касереса» зобов'язалися захищати володіння архієпископа Компостели. Натомість отримали право носити прапор святого Якова та користуватися заступництвом цього святого, а також прийняли назву лицарів Меча святого Якова — Сантьяго. Незабаром орден почав будувати шпиталі (будинки прочан) і надавати озброєний конвой для забезпечення безпечного проходження паломників в дорозі.

Особливості статуту

Олександр ІІІ, папа римський, котрий затвердив створення ордену

У 1175 році папа Олександр III затвердив Орден Сантьяго. У 1281 році до складу ордену входить Орден Святої Марії Іспанської (або Орден Зірки), колись орден для морських боїв. Відмінною рисою ордену Сантьяго є право одружених лицарів бути повноправними членами ордену.

Орден Сантьяго прийняв статут августинців, який є більш м'яким, ніж статут бенедиктинців. Статут ордена Сантьяго був найменш аскетичним і найменш обтяжливим для його членів з усіх статутів іберійських духовно-лицарських орденів.

Брати ордена слідували правилам гуртожиткового монастирського статуту і постійно вдавалися до релігійних вправ, але вони були звільнені від обов'язкових чернечих обітниць цнотливості (їм дозволялося одружуватися — завдяки цій вільності орден швидко ріс, незабаром перевершивши в чисельності інші ордени) і нестяжання (їм було дозволено володіти особистим майном).

Однак після смерті члена ордену Сантьяго все його майно переходило не до його вдови й дітей, а у володіння ордену, який брав на себе зобов'язання дбати про сім'ю покійного орденського брата.

У XII столітті орден поєднував і чисто чернечі обов'язки (супровід та влаштування на нічліг паломників), і військові, пов'язані з охороною прочан і власних володінь.

Умови прийняття до ордену

Морські походи ордену, для яких були необхідні веслярі на галери, породили своєрідний звичай: кандидати в лицарі повинні були відслужити півроку веслярами; більшість, однак, воліли відкуповуватися від цієї повинності.

Кандидати в члени ордену повинні були підтвердити шляхетність походження всіх своїх дідів і бабок; на ділі, дворянство батька було достатньою умовою.

Військова діяльність ордену

Орден Сантьяго, нарівні з духовно-лицарськими орденами, брав участь у війнах з мусульманами (Реконкісті). Лицарі охороняли кордон від маврів, причому зазвичай діяли самостійно, борючись проти невірних на свій власний розсуд і не зважаючи при цьому на мирні угоди, укладені з маврами королем Арагона, на території котрого знаходилась резиденція магістра лицарів Сантьяго. Таким чином, лицарі Сантьяго не вважали обов'язковим для свого ордену дотримання угод, укладених світською владою з мусульманами.

У ході свого динамічного розвитку, що відбувався протягом наступних десятиліть, орден Сантьяго швидко ріс, обзаводячись новими землями і замками, причому не тільки на Іберійському півострові, але і у Франції, Італії, Святій Землі, Англії, Угорщини і навіть Польщі. Штаб-квартира ордену була розташована в Арагонському замку Монтальбан.

До середини XIII століття орден Сантьяго здобув собі широку популярність і гучну славу у всьому Середземномор'ї, від Португалії до Анатолії.

Символізм емблеми ордену

«Сантьяго Матаморос» (*«Сантьяго — переможець маврів»*). XVII ст.

Знаком приналежності до Ордену Святого Апостола Якова і Меча спочатку було червоне зображення меча (ісп.: «Еспада») з хрестоподібною рукояткою вістрям вниз, але згодом його змінив червоний лілієподібний хрест з нижнім кінцем у формі леза меча.

Меч був доданий до Орденського хреста лицарів Сантьяго в пам'ять про мучеництво Святого Апостола Якова, сина Якова, який проповідував Слово Боже в Іспанії під владою стародавніх римлян і помер від меча тамтешніх язичників (за іншою версією, Святий Апостол Яків Зеведеїв прийняв мученицьку смерть не в Іспанії, а в Палестині, звідки тіло святого було чудесним чином по морю доставлено в Іспанію).

Згодом червоний меч на орденському гербі був переосмислений зі знаряддя страти Апостола в символ збройної боротьби християн з невірними, і образ Святого Якова набув у іспанському і португальському фольклорі чимало рис, які ріднять його зі Святим Великомучеником і Змієборцем Георгієм. Звичайна іберійська іконографія Святого Якова зображує Апостола в образі «винищувача маврів» («Сантьяго Матаморос») — грізного бородатого вершника на білому коні, у плащі, з паломницькою раковиною на капелюсі, прапором з орденським хрестом у лівій руці й занесеним мечем — у правій. Під ногами Якова — тіла мусульман.

Особливості орденського одягу

У лицарів — білі «тамплієрські» плащі та білі накидки-сюрко (довжиною трохи нижче коліна, без рукавів і зазвичай з розрізами в передній і задній частині). І на тому, і на іншому — зображення червоного хреста Сантьяго (червоного меча-«Еспада»).

У сержантів — чорні плащі та чорні накидки-сюрко (довжиною трохи нижче коліна, без рукавів і зазвичай з розрізами в передній і задній частині). І на тому, і на іншому — зображення червоного хреста Сантьяго.

У Великого Пріора обов'язковим елементом одягу є біла відлога поверх білої накидки-сюрко, а також білий плащ, обов'язковий для всіх братів. На плащі і накидці — зображення червоного хреста Сантьяго. У капеланів — аналогічний одяг, тільки чорного кольору.

Див. також

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Орден Сантьяго

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Cruz de Santiago

Noticia del Archivo General de la Militar Orden de Santiago que existe en su convento de Uclés
La Orden de Santiago (ісп.)
La cruz de Santiago (ісп.)