Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Медицина ацтеків — система знань стосовно хвороб фізичного й психологічного характеру та набір засобів й шляхів їх лікування, що існувало у народів Ацтекської імперії.
Медична справа
У ацтеків виробилися чіткі форми організації медичної справи. Існував спеціальний орган, який займався регулюванням діяльності лікарів — жерців і народних медиків — тікітл (ticitl).
У Теночтітлані, Тескоко та інших містах створювалися військові «госпіталі», а також спеціальні приміщення для ізоляції виродків, альбіносів, хворих невиліковними і невідомими хворобами. Під час масових захворювань здійснювалися ефективні заходи щодо обмеження місця небезпечної хвороби, а родини тлатоані і знаті терміново покидали район лиха. У ацтекському війську, за свідченням Ернана Кортеса, були спеціальні люди для виносу поранених з поля бою на кшталт санітарів.
Лікування
Лікарське лікування було тісно пов'язане з магією, водночас воно ґрунтувалося на багатовіковому емпіричному досвіді. Її необхідність також було пов'язано з частими військовикими походами, під час яких отримувалися поранення різного виду, та переміщенням населення, що призводило до епідемій.
Причинами хвороб вважалися особливості календарного року, погані вчинки і гріхи, невчинення жертвоприношень, позаземні і магічні сили, які не залежать від людини. Ацтекські лікарі вважали, що хвороби ніг, виразки та застуди насилає бог дощу Тлалок. Поряд з цим визнавалися і цілком природні причини захворювань, пов'язані з життям самого хворого.
Ацтеки мали доволі розвинуті уявлення про будову людського тіла. Вони застосовували декілька сот термінів для позначення частин людського тіла. Більшість дослідників пов'язує ці пізнання з традицією ритуальних жертвоприношень, коли у встановлені дні у великої кількості людей, принесених в жертву богам, розкривалася грудна клітка і виймалося серце. При цьому черепа жертв зберігалися.
Вміли вправляти переломи, зафіксовувати пошкодженні частини шинами з бальзового дерева, закріплюючи ліанами або рослинними волокнами. Зламана кістка зросталася досить швидко. Висмоктуючи або роблячи надрізи гострим обсидіановим лезом, вони могли витягти зламані наконечники стріл. Рани зашивались за допомогою колючок і волокон агави на кшталт голки і нитки.
Ацтекські лікарі часто практикували кровопускання. Надріз робився обсидиановив лезом. Колючками мексиканського кактуса краю ранки розсовувалися, тим самим сприяючи кровотечі. У випадку втрати свідомості, в жертву приносили ідичку. Добутий з її слинних залоз сік давали пацієнтові.
У випадку інших хвороб застосовувалися зазвичай лікарські засоби з трав. На думку деяких вчених, ацтеки знали близько 3000 лікарських рослин. Лікарі мали спеціальні сади з лікарськими травами. Так, квіткою гвоздики лікували кашель, настій кори кориці допомагав при безплідді, м'ятою знімалися шлункові болі і розлади, глодом загоювали старі запалені рани, за допомогою чорнобиля виліковувалися кишкові та шлункові кольки. Засобом від ревматизму і порушення кровообігу вважалися компреси із стебел кропиви. Настій з ліан вживався при хворобах нирок.
Активно застосовувався тютюн з метою лікування. Так, вдихання аромату свіжого зеленого листя рослини полегшувало тривалі головні болі. Від застуди і нежиті зелені або потовчені листя втирали у внутрішню частину рота, для заживлення поранень і опіків. Хвороби гланд шиї лікували витяганням кореня ураженої частини з приміщенням на це місце теплого, змішаного з сіллю тютюну. Також застосовувався як протидіарейний, наркотичний та пом'якшувальний засіб.
Проте ацтекам були відомі лікарські засоби тваринного та іншого походження. Так бальзам ашін (axin), який отримували з личинок з місцевої породи дерев, яких підігрівали на вогні, використовували для виготовлення мазей ноги, щоб уберегтися від холоду, а також щоб шкіра на них не тріскалася. Їм також мазали губи, щоб вони не обвітрювалися і не тріскалися; при подагрі на хворе місце клали або чистий ашін, або суміші з особливою травою (colotzicaztli). При непритомності та втрати свідомості пили відвар зі шкіри жаби. На цій основі, між іншим, створений так званий буфаріан, який сучасні медики застосовують саме при цих явищах.
При м'язових болях, запаленнях, розтягненнях застосовували чапопоте (chapopote, chapopotle) — сиру нафту, що тривалий час знаходилася під впливом повітря. Змішуючи чапопоте з ашіном, ацтеки отримували еластичну пахучу смолу — чікле (chicle), яку жували скрізь. Вона була свого роду зубною пастою — відбілювала, очищала і зміцнювала зуби, знищувала поганий запах з рота. Цю суміш також застосовували при лікування нежиті та як заспокійливий засіб. Використовували чапопоте і як пом'якшувальний засіб при курінні тютюну. Виготовлювачі продавці тютюну створювали суміш, яка включала різні сорти тютюну, ароматичні рослинні добавки, зокрема пелюстки квітів, ваніль, а також особливі коріння і гриби, що мають наркотичні властивості. Цю суміш палили в цілях отримання душевного спокою і викликання приємних відчуттів.
Високого рівня на континенті досягло мистецтво допомоги породіллі і лікування жіночих хвороб. На думку більшості дослідників, ацтекська медицина в цій області не поступалася сучасній їй європейській. Народжували стоячи навколішки або сидячи навпочіпки. Як правило, породіллі допомагали дві жінки: один підтримувала її ззаду, а інша брала новонародженої дитини. Годування дітей грудьми починали з 2-3 дня після народження і продовжували іноді до 3-4 років (для стимуляції виділення молока застосовували спеціальні медичні рослини). При патологічних пологах застосовували ембріотомію. Достовірних відомостей стосовно прижиттєвої операції кесарського розтину в ацтеків немає.
Лікувальне та гігієнічне значення відігравали парові лазні (temazcalli). Ацтекські лазні являли собою низькі, з вузьким входом споруди, висотою 1,5 м, довжиною 2-3 м. Одна їх стіна викладалася з природного каменю. Готуючи баню, її нагрівали настільки, що стіни розпалювалися. Потім закривали двері і обливали усередині стіни водою, викликаючи інтенсивне випаровування, при цьому використовуючи зв'язки листя кукурудзи чи інших специфічних рослин. У лазнях лікувалися насамперед від застуди, а також готувалися до пологів і обмивали новонародженого, робили масаж і лікували шкірні захворювання сірчистими водами.
Медицина також долучала до лікування допомогою духів і божеств. Найдивніші і містичні процедури нерідко виробляли вельми сприятливий вплив на душевне здоров'я хворих. При цьому застосовували галюциногенні засоби, які робилися насамперед з грибів (teonanactl — ) та кактуса-пейотля ().
Як своєрідний лікувальний засіб застосовували собак шолоіцкуінтлі, яку вважали здатною знімати головний і зубний біль, коліки, ревматизм, усі типи суглобових і хребетних болів, неврит, від звичайних хвороб, запобігати подальшій вагітності (якщо жінка згодує пуповину своєї останнього дитини шоло, це буде прохання Богу Мертвих не посилати їй більше дітей). Ацтеки вірили, що ці собаки мають здатність переносити хворобу з тіла хворого на своє власне.
Гігієна
У столиці Теночтітлані (з населенням близько 150 тис. осіб) за чистотою стежили спеціальні команди, загальною чисельністю близько 1000 осіб. На вулицях цього міста було так чисто, що за свідченням конкістадорів, «не про що було спіткнутися». Чиста питна вода надходила до Теночтітлану з гір по двох кам'яним водопроводам.
Для гігієни голови з тропічної рослини шіукілітль (xiuhquilitl) вичавлювали сік, який потім випарювали. Потім цим рідким кремом змащували голову, щоб не з'вилися воші.
Анестезія
Знеболення, як вважають, було загальним і досягалося застосуванням настою трав, що володіють наркотичним ефектом, соків кактусів та інших рослин; їх соки і настої діяли протягом декількох діб. Так, ацтеки застосовували свіжий сік, екстрагований з кори «чудо-дерева» ілін, що знімав біль і прискорював загоєння пошкоджених тканин.
Джерела
- Dickson SA. Panacea or Precious Bane. Tobacco in 16th Century Literature. New York: New York Public Library, 1954
- Aguilar-Moreno, Manuel (2007). Handbook to Life in the Aztec World. Oxford and New York: Oxford University Press. .
- Бернардино де Саагун, Куприенко С. А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X–XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К.: Видавець Купрієнко С. А., 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Medicina actekiv sistema znan stosovno hvorob fizichnogo j psihologichnogo harakteru ta nabir zasobiv j shlyahiv yih likuvannya sho isnuvalo u narodiv Actekskoyi imperiyi Likuvannya vispi Florentijskij kodeksMedichna spravaU actekiv virobilisya chitki formi organizaciyi medichnoyi spravi Isnuvav specialnij organ yakij zajmavsya regulyuvannyam diyalnosti likariv zherciv i narodnih medikiv tikitl ticitl U Tenochtitlani Teskoko ta inshih mistah stvoryuvalisya vijskovi gospitali a takozh specialni primishennya dlya izolyaciyi virodkiv albinosiv hvorih nevilikovnimi i nevidomimi hvorobami Pid chas masovih zahvoryuvan zdijsnyuvalisya efektivni zahodi shodo obmezhennya miscya nebezpechnoyi hvorobi a rodini tlatoani i znati terminovo pokidali rajon liha U actekskomu vijsku za svidchennyam Ernana Kortesa buli specialni lyudi dlya vinosu poranenih z polya boyu na kshtalt sanitariv LikuvannyaLikarske likuvannya bulo tisno pov yazane z magiyeyu vodnochas vono gruntuvalosya na bagatovikovomu empirichnomu dosvidi Yiyi neobhidnist takozh bulo pov yazano z chastimi vijskovikimi pohodami pid chas yakih otrimuvalisya poranennya riznogo vidu ta peremishennyam naselennya sho prizvodilo do epidemij Prichinami hvorob vvazhalisya osoblivosti kalendarnogo roku pogani vchinki i grihi nevchinennya zhertvoprinoshen pozazemni i magichni sili yaki ne zalezhat vid lyudini Actekski likari vvazhali sho hvorobi nig virazki ta zastudi nasilaye bog doshu Tlalok Poryad z cim viznavalisya i cilkom prirodni prichini zahvoryuvan pov yazani z zhittyam samogo hvorogo Acteki mali dovoli rozvinuti uyavlennya pro budovu lyudskogo tila Voni zastosovuvali dekilka sot terminiv dlya poznachennya chastin lyudskogo tila Bilshist doslidnikiv pov yazuye ci piznannya z tradiciyeyu ritualnih zhertvoprinoshen koli u vstanovleni dni u velikoyi kilkosti lyudej prinesenih v zhertvu bogam rozkrivalasya grudna klitka i vijmalosya serce Pri comu cherepa zhertv zberigalisya Vmili vpravlyati perelomi zafiksovuvati poshkodzhenni chastini shinami z balzovogo dereva zakriplyuyuchi lianami abo roslinnimi voloknami Zlamana kistka zrostalasya dosit shvidko Vismoktuyuchi abo roblyachi nadrizi gostrim obsidianovim lezom voni mogli vityagti zlamani nakonechniki stril Rani zashivalis za dopomogoyu kolyuchok i volokon agavi na kshtalt golki i nitki Actekski likari chasto praktikuvali krovopuskannya Nadriz robivsya obsidianoviv lezom Kolyuchkami meksikanskogo kaktusa krayu ranki rozsovuvalisya tim samim spriyayuchi krovotechi U vipadku vtrati svidomosti v zhertvu prinosili idichku Dobutij z yiyi slinnih zaloz sik davali paciyentovi U vipadku inshih hvorob zastosovuvalisya zazvichaj likarski zasobi z trav Na dumku deyakih vchenih acteki znali blizko 3000 likarskih roslin Likari mali specialni sadi z likarskimi travami Tak kvitkoyu gvozdiki likuvali kashel nastij kori korici dopomagav pri bezpliddi m yatoyu znimalisya shlunkovi boli i rozladi glodom zagoyuvali stari zapaleni rani za dopomogoyu chornobilya vilikovuvalisya kishkovi ta shlunkovi kolki Zasobom vid revmatizmu i porushennya krovoobigu vvazhalisya kompresi iz stebel kropivi Nastij z lian vzhivavsya pri hvorobah nirok Aktivno zastosovuvavsya tyutyun z metoyu likuvannya Tak vdihannya aromatu svizhogo zelenogo listya roslini polegshuvalo trivali golovni boli Vid zastudi i nezhiti zeleni abo potovcheni listya vtirali u vnutrishnyu chastinu rota dlya zazhivlennya poranen i opikiv Hvorobi gland shiyi likuvali vityagannyam korenya urazhenoyi chastini z primishennyam na ce misce teplogo zmishanogo z sillyu tyutyunu Takozh zastosovuvavsya yak protidiarejnij narkotichnij ta pom yakshuvalnij zasib Prote actekam buli vidomi likarski zasobi tvarinnogo ta inshogo pohodzhennya Tak balzam ashin axin yakij otrimuvali z lichinok z miscevoyi porodi derev yakih pidigrivali na vogni vikoristovuvali dlya vigotovlennya mazej nogi shob uberegtisya vid holodu a takozh shob shkira na nih ne triskalasya Yim takozh mazali gubi shob voni ne obvitryuvalisya i ne triskalisya pri podagri na hvore misce klali abo chistij ashin abo sumishi z osoblivoyu travoyu colotzicaztli Pri nepritomnosti ta vtrati svidomosti pili vidvar zi shkiri zhabi Na cij osnovi mizh inshim stvorenij tak zvanij bufarian yakij suchasni mediki zastosovuyut same pri cih yavishah Pri m yazovih bolyah zapalennyah roztyagnennyah zastosovuvali chapopote chapopote chapopotle siru naftu sho trivalij chas znahodilasya pid vplivom povitrya Zmishuyuchi chapopote z ashinom acteki otrimuvali elastichnu pahuchu smolu chikle chicle yaku zhuvali skriz Vona bula svogo rodu zubnoyu pastoyu vidbilyuvala ochishala i zmicnyuvala zubi znishuvala poganij zapah z rota Cyu sumish takozh zastosovuvali pri likuvannya nezhiti ta yak zaspokijlivij zasib Vikoristovuvali chapopote i yak pom yakshuvalnij zasib pri kurinni tyutyunu Vigotovlyuvachi prodavci tyutyunu stvoryuvali sumish yaka vklyuchala rizni sorti tyutyunu aromatichni roslinni dobavki zokrema pelyustki kvitiv vanil a takozh osoblivi korinnya i gribi sho mayut narkotichni vlastivosti Cyu sumish palili v cilyah otrimannya dushevnogo spokoyu i viklikannya priyemnih vidchuttiv Visokogo rivnya na kontinenti dosyaglo mistectvo dopomogi porodilli i likuvannya zhinochih hvorob Na dumku bilshosti doslidnikiv actekska medicina v cij oblasti ne postupalasya suchasnij yij yevropejskij Narodzhuvali stoyachi navkolishki abo sidyachi navpochipki Yak pravilo porodilli dopomagali dvi zhinki odin pidtrimuvala yiyi zzadu a insha brala novonarodzhenoyi ditini Goduvannya ditej grudmi pochinali z 2 3 dnya pislya narodzhennya i prodovzhuvali inodi do 3 4 rokiv dlya stimulyaciyi vidilennya moloka zastosovuvali specialni medichni roslini Pri patologichnih pologah zastosovuvali embriotomiyu Dostovirnih vidomostej stosovno prizhittyevoyi operaciyi kesarskogo roztinu v actekiv nemaye Likuvalne ta gigiyenichne znachennya vidigravali parovi lazni temazcalli Actekski lazni yavlyali soboyu nizki z vuzkim vhodom sporudi visotoyu 1 5 m dovzhinoyu 2 3 m Odna yih stina vikladalasya z prirodnogo kamenyu Gotuyuchi banyu yiyi nagrivali nastilki sho stini rozpalyuvalisya Potim zakrivali dveri i oblivali useredini stini vodoyu viklikayuchi intensivne viparovuvannya pri comu vikoristovuyuchi zv yazki listya kukurudzi chi inshih specifichnih roslin U laznyah likuvalisya nasampered vid zastudi a takozh gotuvalisya do pologiv i obmivali novonarodzhenogo robili masazh i likuvali shkirni zahvoryuvannya sirchistimi vodami Medicina takozh doluchala do likuvannya dopomogoyu duhiv i bozhestv Najdivnishi i mistichni proceduri neridko viroblyali velmi spriyatlivij vpliv na dushevne zdorov ya hvorih Pri comu zastosovuvali galyucinogenni zasobi yaki robilisya nasampered z gribiv teonanactl ta kaktusa pejotlya Yak svoyeridnij likuvalnij zasib zastosovuvali sobak sholoickuintli yaku vvazhali zdatnoyu znimati golovnij i zubnij bil koliki revmatizm usi tipi suglobovih i hrebetnih boliv nevrit vid zvichajnih hvorob zapobigati podalshij vagitnosti yaksho zhinka zgoduye pupovinu svoyeyi ostannogo ditini sholo ce bude prohannya Bogu Mertvih ne posilati yij bilshe ditej Acteki virili sho ci sobaki mayut zdatnist perenositi hvorobu z tila hvorogo na svoye vlasne Gigiyena U stolici Tenochtitlani z naselennyam blizko 150 tis osib za chistotoyu stezhili specialni komandi zagalnoyu chiselnistyu blizko 1000 osib Na vulicyah cogo mista bulo tak chisto sho za svidchennyam konkistadoriv ne pro sho bulo spitknutisya Chista pitna voda nadhodila do Tenochtitlanu z gir po dvoh kam yanim vodoprovodam Dlya gigiyeni golovi z tropichnoyi roslini shiukilitl xiuhquilitl vichavlyuvali sik yakij potim viparyuvali Potim cim ridkim kremom zmashuvali golovu shob ne z vilisya voshi AnesteziyaZnebolennya yak vvazhayut bulo zagalnim i dosyagalosya zastosuvannyam nastoyu trav sho volodiyut narkotichnim efektom sokiv kaktusiv ta inshih roslin yih soki i nastoyi diyali protyagom dekilkoh dib Tak acteki zastosovuvali svizhij sik ekstragovanij z kori chudo dereva ilin sho znimav bil i priskoryuvav zagoyennya poshkodzhenih tkanin DzherelaDickson SA Panacea or Precious Bane Tobacco in 16th Century Literature New York New York Public Library 1954 Aguilar Moreno Manuel 2007 Handbook to Life in the Aztec World Oxford and New York Oxford University Press ISBN 978 0 19 533083 0 Bernardino de Saagun Kuprienko S A Obshaya istoriya o delah Novoj Ispanii Knigi X XI Poznaniya astekov v medicine i botanike Red i per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 218 s Mesoamerika Istochniki Istoriya Chelovek ISBN 978 617 7085 07 1