Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Війна проти Перу-болівійської конфедерації також відома як Війна Конфедерації (іспанська Guerra de la Confederación; іспанська Guerra contra la Confederación Perú-Boliviana) — збройний конфлікт 1836—1839 років, в якому з одного боку брала участь Перу-болівійська конфедерація, а з іншого — Чилі, Аргентина й перуанські дисиденти. Особливість конфлікту полягала в тому, що через антагонізм між чилійським диктатором Порталесом та аргентинським диктатором Росасом ці дві країни вели з Конфедерацією окремі війни, не координуючи дії одне з одним. Поразка у війні призвела до розпаду Конфедерації.
| Війна проти Перу-болівійської конфедерації | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Битва при Юнгаї під час війни проти Конфедерації. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Перу-болівійська конфедерація |  Чилі Перуанські дисиденти Аргентинська конфедерація | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Андрес де Санта-Крус | Хуан Мануель де Росас | ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 9,500 | Чилі: 2,800 Північні перуанці: 1,500 Аргентина: 1,000 | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 3,000 | 5,000 | ||||||||
Передісторія
Створення 1836 року Андресом де Санта-Крусом Перу-болівійської конфедерації спричинило тривогу у сусідів. Політик Дієго Порталес, який стояв за спиною чилійського президента Хосе Хоакіна Прієто, остерігався, що нова держава порушить регіональний баланс сил і з часом поглине Чилі, й тому одразу став ворогом Конфедерації. Між двома країнами існували й економічні суперечності: перуанський порт Кальяо та чилійський Вальпараїсо змагалися за контроль над торговими шляхами в Тихому океані. Всередині Конфедерації також не все було гаразд: північноперуанські землевласники вбачали у Конфедерації загрозу своїм інтересам.
Ще у січні 1835 року майбутній президент Перу Філіпе Сантьяго Салаверрі підписав з Чилі Угоду про дружбу, торгівлю та мореплавство, однак генерал , який усунув його від влади, 14 лютого 1836 року анулював угоду. Після створення Конфедерації Перу підвищило тарифи на чилійське зерно на 250 %, у відповідь Чилі здійснило аналогічний підйом тарифів на перуанський цукор. Тарифна війна була призупинена тільки завдяки втручанню мексиканського посла в Чилі, який узяв на себе роль посередника.
Неоголошена війна між Конфедерацією та Чилі
Після перемоги консерваторів у Чилі колишній диктатор був вигнаний з країни та прибув до Ліми. Він отримав допомогу від уряду Конфедерації для усунення чилійського керівництва, але його експедиція завершилась невдачею: шлюп «Orbegoso» 28 липня 1836 року був захоплений чилійським фрегатом «Monteagudo» та увійшов до складу чилійського флоту, а сам Фрейре, намагаючись взяти Анкуд, потрапив у полон та був ув'язнений на островах .
Після рейду Фрейре Порталес вирішив попередити подальші спроби втручання Конфедерації в ситуацію в Чилі, й організував набіг на Кальяо. Невеликий чилійський флот під командуванням іспанського моряка Вікторіно Гаррідо прибув до Кальяо з візитом дружби, та вночі 21 серпня 1836 року захопив три судна Конфедерації.
Санта-Крус намагався залагодити конфлікт із Чилі шляхом перемовин. Чилійський Конгрес відрядив на перемовини одного з авторів конституції — юриста Маріано Еганью. Чилійська сторона висунула низку вимог: повернення позик, узятих Перу у Чилі, скорочення армій, вибачення за рейд Фрейре та розпуск Конфедерації. Санта-Крус погодився на все, окрім розпуску Конфедерації. У відповідь Чилі 28 грудня 1836 року оголосили війну.
Війна з Аргентиною
Аргентина й Еквадор перебували у дружніх відносинах з Конфедерацією, та спочатку залишались нейтральними у конфлікті. Однак підтримка Санта-Крусом противників аргентинського диктатора Росаса призвела до того, що 9 травня 1837 року Аргентина також оголосила війну Конфедерації. За Конфедерацію вступилась Франція, яка влаштувала морську блокаду Буенос-Айреса, але ці спроби усунути Росаса від влади успіху не мали. На суші, однак, справи у Росаса були не настільки сприятливими: Санта-Крус зумів розбити відряджену проти нього аргентинську армію.
Перебіг війни з Чилі
Кампанія 1837 року
Чилійська громадська думка була проти війни, мети якої вона не розуміла. Коли чилійський уряд запровадив воєнний стан, опозиція звинуватила Порталеса у встановленні диктатури й почала газетну кампанію, спрямовану як проти нього особисто, так і проти непопулярної війни. Армія ще пам'ятала «чистки», що відбувались після громадянської війни 1829 року, та в результаті 4 жовтня 1837 року полковник Хосе Антоніо Відаурре заарештував Порталеса, який здійснював інспекцію казарм в Кільйоті. Помилково розраховуючи на масову підтримку Відаурре атакував Вальпараїсо, але був відбитий контр-адміралом , який очолив оборону міста. Дізнавшись про поразку заколоту, капітан Сантьяго Флорін 6 жовтня 1837 року застрелив заарештованого Порталеса. У подальшому всі учасники змови були схоплені та страчені.
Тим часом ворожі сторони постарались установити контроль над морськими шляхами. В листопаді 1837 року флот Конфедерації, що складався із суден «Socabaya», «Confederación» та «Congreso», вийшов у море й атакував острови Хуан-Фернандес, звільнивши в'язнів, які там перебували, потім завдав ударів по портам Талькауано, Сан-Антоніо, Уаско й Кальдера.
Чилійський уряд відрядив у вересні 1837 року 2800 солдат на суднах під командуванням адміралів Енкалада й , які, висадившись у жовтні на перуанській території, після тривалого та виснажливого маршу, зазнавши дорогою значних втрат, захопили місто Арекіпа. Однак розрахунок чилійців на підтримку місцевого населення не виправдався, й поки Енкалада вів нескінченні перемовини з місцевими лідерами, Санта-Крус підтягнув війська та заблокував місто. 17 листопада 1837 року Енкалада був змушений підписати Паукарпатську угоду, відповідно до якої війна завершувалась, між країнами відновлювались торгові відносини, а чилійська армія отримувала можливість повернутись на батьківщину.
Кампанія 1838 року
Коли у грудні 1837 року Енкалада ганебно повернувся з армією та флотом до Вальпараїсо, спалахнув величезний скандал. Паукарпатську угоду було гнівно відкинуто чилійським урядом, і війна відновилась. Чилійський флот із п'яти лінійних кораблів під командуванням Сімпсона вийшов у море, та 12 січня 1838 року поблизу перуанського порту зустрів ескадру Конфедерації. Бій тривав до темряви без будь-якого результату; обидві сторони оголосили про свою перемогу.
До середини 1838 року чилійці зуміли завоювати панування на морі, а армія, на чолі якої постав генерал Мануель Бульнес Прієто, просувались на Ліму. 21 серпня 1838 року чилійці розбили перуанські війська, лояльні до Конфедерації, й наприкінці жовтня зайняли Ліму, але були змушені залишити її на початку листопада у зв'язку з наближенням великої армії з Болівії під командуванням Санта-Круса. Чилійські війська евакуювались в Уачо.
Тим часом представники жителів Перу зібрались на конгрес та проголосили генерала тимчасовим президентом незалежного Перу.
Кампанія 1839 року
12 січня 1839 року в результаті перемоги у морській битві при Касма чилійський флот став господарем у південно-східній частині Тихого океану. На суші Санта-Крус 6 січня розбив чилійський експедиційний корпус у битві при Буїні, та зайняв місто Юнгай, перерізавши чилійські комунікації. Однак чилійський командувач врахував обстановку — Санта-Крус мав розбиратись зі складною внутрішньополітичною ситуацією в Конфедерації — та вирішив атакувати. У результаті битви при Юнгаї 20 січня 1839 року війська Конфедерації зазнали несподіваної поразки, втративши 2400 чоловік убитими й 1600 полоненими.
Після перемоги при Юнгаї чилійці вирушили на південь та у квітні знову зайняли Ліму. Санта-Крус втік до Еквадору, що призвело до розвалу Конфедерації та припинення війни.
Підсумки
Досягнувши своєї мети — розпуску Конфедерації — чилійські війська залишили Перу, визнавши Гамарру як президента Перу. Однак Гамарра продовжив війну з Болівією; він був не проти ідеї Конфедерації — він був проти того, щоб у Конфедерації домінувала Болівія. Так війна проти Конфедерації перетворилась на , що завершилась 1842 року.
Примітки
- Chile Peru Bolivia Confederation War 1836-1839
- Chile Confederation War, 1836-391 - Flags, Maps, Economy, History, Climate, Natural Resources, Current Issues, International Agreements, Population, Social Statistics, Political System
Література
- «Історія війн. Т.2», — Ростов-на-Дону: видавництво "Феникс, 1997.
Джерела
- Детальна карта війни [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna proti Peru bolivijskoyi konfederaciyi takozh vidoma yak Vijna Konfederaciyi ispanska Guerra de la Confederacion ispanska Guerra contra la Confederacion Peru Boliviana zbrojnij konflikt 1836 1839 rokiv v yakomu z odnogo boku brala uchast Peru bolivijska konfederaciya a z inshogo Chili Argentina j peruanski disidenti Osoblivist konfliktu polyagala v tomu sho cherez antagonizm mizh chilijskim diktatorom Portalesom ta argentinskim diktatorom Rosasom ci dvi krayini veli z Konfederaciyeyu okremi vijni ne koordinuyuchi diyi odne z odnim Porazka u vijni prizvela do rozpadu Konfederaciyi Vijna proti Peru bolivijskoyi konfederaciyi Bitva pri Yungayi pid chas vijni proti Konfederaciyi Bitva pri Yungayi pid chas vijni proti Konfederaciyi Data 1836 1839 Misce Sogodnishnya Boliviya i Peru Privid Regionalne dominuvannya torgovogo shlyahu Tihogo okeanu mozhliva zmina balansu sil na korist Konfederaciyi Rezultat Peremoga Ob yednanoyi vidnovnoyi armiyi Rozpad Peru bolivijskoyi konfederaciyi Argentina bere na sebe kontrol nad spirnim regionom Zhuzhuj odnak ne mozhe zavoyuvati Tarihu Storoni Peru bolivijska konfederaciya Chili Peruanski disidenti Argentinska konfederaciya Komanduvachi Andres de Santa Krus Huan Manuel de Rosas Vijskovi sili 9 500 Chili 2 800 Pivnichni peruanci 1 500 Argentina 1 000 Vtrati 3 000 5 000PeredistoriyaStvorennya 1836 roku Andresom de Santa Krusom Peru bolivijskoyi konfederaciyi sprichinilo trivogu u susidiv Politik Diyego Portales yakij stoyav za spinoyu chilijskogo prezidenta Hose Hoakina Priyeto osterigavsya sho nova derzhava porushit regionalnij balans sil i z chasom pogline Chili j tomu odrazu stav vorogom Konfederaciyi Mizh dvoma krayinami isnuvali j ekonomichni superechnosti peruanskij port Kalyao ta chilijskij Valparayiso zmagalisya za kontrol nad torgovimi shlyahami v Tihomu okeani Vseredini Konfederaciyi takozh ne vse bulo garazd pivnichnoperuanski zemlevlasniki vbachali u Konfederaciyi zagrozu svoyim interesam She u sichni 1835 roku majbutnij prezident Peru Filipe Santyago Salaverri pidpisav z Chili Ugodu pro druzhbu torgivlyu ta moreplavstvo odnak general yakij usunuv jogo vid vladi 14 lyutogo 1836 roku anulyuvav ugodu Pislya stvorennya Konfederaciyi Peru pidvishilo tarifi na chilijske zerno na 250 u vidpovid Chili zdijsnilo analogichnij pidjom tarifiv na peruanskij cukor Tarifna vijna bula prizupinena tilki zavdyaki vtruchannyu meksikanskogo posla v Chili yakij uzyav na sebe rol poserednika Neogoloshena vijna mizh Konfederaciyeyu ta ChiliPislya peremogi konservatoriv u Chili kolishnij diktator buv vignanij z krayini ta pribuv do Limi Vin otrimav dopomogu vid uryadu Konfederaciyi dlya usunennya chilijskogo kerivnictva ale jogo ekspediciya zavershilas nevdacheyu shlyup Orbegoso 28 lipnya 1836 roku buv zahoplenij chilijskim fregatom Monteagudo ta uvijshov do skladu chilijskogo flotu a sam Frejre namagayuchis vzyati Ankud potrapiv u polon ta buv uv yaznenij na ostrovah Pislya rejdu Frejre Portales virishiv poperediti podalshi sprobi vtruchannya Konfederaciyi v situaciyu v Chili j organizuvav nabig na Kalyao Nevelikij chilijskij flot pid komanduvannyam ispanskogo moryaka Viktorino Garrido pribuv do Kalyao z vizitom druzhbi ta vnochi 21 serpnya 1836 roku zahopiv tri sudna Konfederaciyi Santa Krus namagavsya zalagoditi konflikt iz Chili shlyahom peremovin Chilijskij Kongres vidryadiv na peremovini odnogo z avtoriv konstituciyi yurista Mariano Eganyu Chilijska storona visunula nizku vimog povernennya pozik uzyatih Peru u Chili skorochennya armij vibachennya za rejd Frejre ta rozpusk Konfederaciyi Santa Krus pogodivsya na vse okrim rozpusku Konfederaciyi U vidpovid Chili 28 grudnya 1836 roku ogolosili vijnu Vijna z ArgentinoyuArgentina j Ekvador perebuvali u druzhnih vidnosinah z Konfederaciyeyu ta spochatku zalishalis nejtralnimi u konflikti Odnak pidtrimka Santa Krusom protivnikiv argentinskogo diktatora Rosasa prizvela do togo sho 9 travnya 1837 roku Argentina takozh ogolosila vijnu Konfederaciyi Za Konfederaciyu vstupilas Franciya yaka vlashtuvala morsku blokadu Buenos Ajresa ale ci sprobi usunuti Rosasa vid vladi uspihu ne mali Na sushi odnak spravi u Rosasa buli ne nastilki spriyatlivimi Santa Krus zumiv rozbiti vidryadzhenu proti nogo argentinsku armiyu Perebig vijni z ChiliKampaniya 1837 roku Chilijska gromadska dumka bula proti vijni meti yakoyi vona ne rozumila Koli chilijskij uryad zaprovadiv voyennij stan opoziciya zvinuvatila Portalesa u vstanovlenni diktaturi j pochala gazetnu kampaniyu spryamovanu yak proti nogo osobisto tak i proti nepopulyarnoyi vijni Armiya she pam yatala chistki sho vidbuvalis pislya gromadyanskoyi vijni 1829 roku ta v rezultati 4 zhovtnya 1837 roku polkovnik Hose Antonio Vidaurre zaareshtuvav Portalesa yakij zdijsnyuvav inspekciyu kazarm v Kiljoti Pomilkovo rozrahovuyuchi na masovu pidtrimku Vidaurre atakuvav Valparayiso ale buv vidbitij kontr admiralom yakij ocholiv oboronu mista Diznavshis pro porazku zakolotu kapitan Santyago Florin 6 zhovtnya 1837 roku zastreliv zaareshtovanogo Portalesa U podalshomu vsi uchasniki zmovi buli shopleni ta stracheni Tim chasom vorozhi storoni postaralis ustanoviti kontrol nad morskimi shlyahami V listopadi 1837 roku flot Konfederaciyi sho skladavsya iz suden Socabaya Confederacion ta Congreso vijshov u more j atakuvav ostrovi Huan Fernandes zvilnivshi v yazniv yaki tam perebuvali potim zavdav udariv po portam Talkauano San Antonio Uasko j Kaldera Chilijskij uryad vidryadiv u veresni 1837 roku 2800 soldat na sudnah pid komanduvannyam admiraliv Enkalada j yaki visadivshis u zhovtni na peruanskij teritoriyi pislya trivalogo ta visnazhlivogo marshu zaznavshi dorogoyu znachnih vtrat zahopili misto Arekipa Odnak rozrahunok chilijciv na pidtrimku miscevogo naselennya ne vipravdavsya j poki Enkalada viv neskinchenni peremovini z miscevimi liderami Santa Krus pidtyagnuv vijska ta zablokuvav misto 17 listopada 1837 roku Enkalada buv zmushenij pidpisati Paukarpatsku ugodu vidpovidno do yakoyi vijna zavershuvalas mizh krayinami vidnovlyuvalis torgovi vidnosini a chilijska armiya otrimuvala mozhlivist povernutis na batkivshinu Kampaniya 1838 roku Koli u grudni 1837 roku Enkalada ganebno povernuvsya z armiyeyu ta flotom do Valparayiso spalahnuv velicheznij skandal Paukarpatsku ugodu bulo gnivno vidkinuto chilijskim uryadom i vijna vidnovilas Chilijskij flot iz p yati linijnih korabliv pid komanduvannyam Simpsona vijshov u more ta 12 sichnya 1838 roku poblizu peruanskogo portu zustriv eskadru Konfederaciyi Bij trivav do temryavi bez bud yakogo rezultatu obidvi storoni ogolosili pro svoyu peremogu Do seredini 1838 roku chilijci zumili zavoyuvati panuvannya na mori a armiya na choli yakoyi postav general Manuel Bulnes Priyeto prosuvalis na Limu 21 serpnya 1838 roku chilijci rozbili peruanski vijska loyalni do Konfederaciyi j naprikinci zhovtnya zajnyali Limu ale buli zmusheni zalishiti yiyi na pochatku listopada u zv yazku z nablizhennyam velikoyi armiyi z Boliviyi pid komanduvannyam Santa Krusa Chilijski vijska evakuyuvalis v Uacho Tim chasom predstavniki zhiteliv Peru zibralis na kongres ta progolosili generala timchasovim prezidentom nezalezhnogo Peru Kampaniya 1839 roku 12 sichnya 1839 roku v rezultati peremogi u morskij bitvi pri Kasma chilijskij flot stav gospodarem u pivdenno shidnij chastini Tihogo okeanu Na sushi Santa Krus 6 sichnya rozbiv chilijskij ekspedicijnij korpus u bitvi pri Buyini ta zajnyav misto Yungaj pererizavshi chilijski komunikaciyi Odnak chilijskij komanduvach vrahuvav obstanovku Santa Krus mav rozbiratis zi skladnoyu vnutrishnopolitichnoyu situaciyeyu v Konfederaciyi ta virishiv atakuvati U rezultati bitvi pri Yungayi 20 sichnya 1839 roku vijska Konfederaciyi zaznali nespodivanoyi porazki vtrativshi 2400 cholovik ubitimi j 1600 polonenimi Pislya peremogi pri Yungayi chilijci virushili na pivden ta u kvitni znovu zajnyali Limu Santa Krus vtik do Ekvadoru sho prizvelo do rozvalu Konfederaciyi ta pripinennya vijni PidsumkiDosyagnuvshi svoyeyi meti rozpusku Konfederaciyi chilijski vijska zalishili Peru viznavshi Gamarru yak prezidenta Peru Odnak Gamarra prodovzhiv vijnu z Boliviyeyu vin buv ne proti ideyi Konfederaciyi vin buv proti togo shob u Konfederaciyi dominuvala Boliviya Tak vijna proti Konfederaciyi peretvorilas na sho zavershilas 1842 roku PrimitkiChile Peru Bolivia Confederation War 1836 1839 Chile Confederation War 1836 391 Flags Maps Economy History Climate Natural Resources Current Issues International Agreements Population Social Statistics Political SystemLiteratura Istoriya vijn T 2 Rostov na Donu vidavnictvo Feniks 1997 ISBN 5 85880 595 7DzherelaDetalna karta vijni 5 bereznya 2016 u Wayback Machine isp