Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андрес де Санта-Крус (ісп. Andrés de Santa Cruz; 5 грудня 1792, Ла-Пас, Болівія — 25 вересня 1865, Франція) — південноамериканський політичний та військовий діяч. Президент Перу 1827 року, президент Болівії у 1829–1839 роках. Бригадний генерал з 1822 року.
| Андрес де Санта-Крус Andrés de Santa Cruz | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 27 січня — 9 червня 1827 року | ||
| Попередник: | Симон Болівар | |
| Наступник: | ||
| ||
| 11 серпня 1836 — 25 серпня 1838 року | ||
| Попередник: | Філіпе Сантьяго Салаверрі | |
| Наступник: | Августін Гамарра | |
| ||
| 24 травня 1829 — 20 січня 1839 року | ||
| Попередник: | Хосе Мігель де Веласко Франко | |
| Наступник: | Хосе Мігель де Веласко Франко | |
| ||
| 28 жовтня 1836 — 20 січня 1839 року | ||
| Народження: | 5 грудня 1801[1][2] Пуно, Перу | |
| Смерть: | 1923[1][3][…] Сен-Назер | |
| Країна: | Перу, Перу-болівійська конфедерація і Болівія | |
| Військова служба | ||
| Звання: | бригадний генерал (1822) | |
| Автограф: |  | |
| | ||
Ранні роки
Андрес де Санта-Крус народився 5 грудня 1792 року в місті Ла-Пас, яке незадовго перед цим було передано від віце-королівства Перу до віце-королівства Ла-Плата. Його батько був іспанцем, а мати індіанкою зі знатного роду, у подальшому Санта-Крус стверджував, що через мати він є нащадком інкських вождів. Навчання він розпочав у своєму рідному місті в жіночому монастирі, потім навчався у семінарії міста Куско, але 1809 року залишив навчання та повернувся в Ла-Пас.
Військова кар'єра
Після повернення додому батько влаштував його в драгунський полк іспанської армії. Брав участь у захисті Верхнього Перу від аргентинських заколотників, здобув три перемоги, проте в результаті поразки в одній із битв опинився в полоні та був доставлений до Буенос-Айреса. Санта-Крус зміг перебратись до Ріо-де-Жанейро, а потім — до Ліми, в нагороду за ці кампанії його було призначено командувачем в регіоні Чорріллос.
На момент висадки повстанців на узбережжі Перу на чолі з Хосе де Сан-Мартіном Андрес де Санта-Крус командував міліцейським підрозділом. Чинив опір повстанцям, але в одній із битв, 6 грудня 1820 року, роялісти зазнали поразки, і Санта-Крус потрапив у полон.
В полоні він прийняв бік повстанців та був зарахований до Армії Патріотів, у званні Санта-Крус швидко доріс до полковника, успішно брав участь у битвах проти прибічників іспанської корони. Брав участь у повстанні 26 лютого з метою тиску на конгрес Перу та призначення президентом .
Коли 17 лютого 1821 року Симон Болівар приймав президентство Перу, Андрес де Санта-Крус долучився до його армії та був призначений начальником штабу перуанського дивізіону. Потім займав пост начальника штабу Армії Патріотів під час звільнення Болівії, як нагороду за цю кампанію отримав звання маршала та був призначений префектом до однієї з болівійських провінцій. Після від'їзду Болівара до Великої Колумбії Санта-Крус був призначений керівником виконавчої влади в Перу і залишався на цьому посту до падіння боліварського режиму, 27 січня 1827 року. Після чого прийняв пост президента й залишався на ньому до обрання конгресом 9 червня 1827 року нового президента.
Президент Болівії
Віддаленого від влади Санта-Круса призначили послом в Чилі, але його викликали до Болівії, де він був призначений на пост президента. Присягу Санта-Крус склав 24 травня 1829 року. Країну він застав у жахливому стані, її роздирали внутрішні суперечки, вона була вкрай близькою до банкрутства. Вжиті ним заходи призвели фактично до збереження Болівії як держави. Він ухвалив конституцію країни, а також цивільний кодекс, який було засновано на Кодексі Наполеона. Була проведено чистку лав політичної еліти країни, фактично ліквідовано опозицію. Також було проведено реформу державного апарату. За правління Андреса де Санта-Круса було також реформовано армію, приведено до ладу фінанси й запроваджено нову валюту.
Авторитарний режим, встановлений Санта-Крусом, приніс стабільність у країні, натомість більшість країн Латинської Америки перебувала в постійних заворушеннях. Окрім того, авторитарний режим послужив основою для головного задуму Санта-Круса: про заснування об'єднаної Перу-болівійської держави.
Додержуючись своєї мети, як президент Болівії, для заснування Перу-болівійської держави Санта-Крус, користуючись нестабільністю в Перу, організував там кілька повстань. Найкраща можливість представилась Санта-Крусу, коли перуанський президент звернувся до нього по допомогу задля перемоги над повсталим воєначальником Філіпе Сантьяго Салаверрі. Санта-Крус завдав поразки Августіну Гамаррі 13 серпня 1835 року, потім, 4 лютого 1836 року, зазнав поразки, а потім був страчений Філіпе Сантьяго Салаверрі. За підбурення Санта-Круса було засновано дві республіки — Південного та Північного Перу, які визнали його як Верховного Правителя. Він скликав Конгрес із законодавців республік та Болівії, на якому 1 травня 1837 року було прийнято конституцію нової держави — Перу-болівійської конфедерації. Під його керівництвом було підписано угоду, яка проголошувала його Верховним Правителем конфедерації на десять років.
Наділений значними повноваженнями Санта-Крус намагався встановити в Перу той же тип авторитарного правління, як і в Болівії. Он видав низку законів, таких як цивільний кодекс, кримінальний кодекс. Провів реформу податкової системи, також обмежив державні видатки, що призвело до значного зростання статку держави в цілому. Проте ідея конфедерації не знайшла широкої підтримки серед простого населення, невдоволеного розчиненням національної ідентифікації. Багато перуанських політиків — противників ідеї конфедерації — були змушені виїхати до Чилі, де вони знайшли підтримку одного з міністрів уряду Чилі. Спільно вони спорядили військову експедицію, але були оточені військами Санта-Круса та були змушені здатись. Друга експедиція виявилась більш вдалою та здобула перемогу над Санта-Крусом у битві при Юнгай 20 січня 1839 року, що призвело до розпуску конфедерації.
Подальші роки
Після поразки й уходу з посади Верховного Правителя Перу-болівійської конфедерації 20 лютого 1839 року Санта-Крус втік до Еквадору, звідки намагався організувати змову з метою повернення влади. 13 жовтня 1843 року він висадився на перуанському узбережжі з метою проникнення до Болівії, але був узятий у полон та виданий чилійській владі, де був узятий під варту з 1844 до 1846 року. Після звільнення з в'язниці його було призначено на посаду посла у кількох європейських країнах. Брав участь у виборах президента Болівії, але програв; після нетривалого перебування в Аргентині вирушив до Франції, де провів решту життя у Версалі. Помер Санта-Круз у містечку Бевуар неподалік від Нанта 25 вересня 1865 року, рівно за сто років рештки старого маршала були перевезені на батьківщину до Болівії, де були перепоховані в урочистій обстановці поблизу президентського палацу.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Енциклопедія Брокгауз
Джерела
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andres de Santa Krus isp Andres de Santa Cruz 5 grudnya 1792 La Pas Boliviya 25 veresnya 1865 Franciya pivdennoamerikanskij politichnij ta vijskovij diyach Prezident Peru 1827 roku prezident Boliviyi u 1829 1839 rokah Brigadnij general z 1822 roku Andres de Santa Krus Andres de Santa CruzAndres de Santa Krus 9 j Prezident Peru 27 sichnya 9 chervnya 1827 roku Poperednik Simon Bolivar Nastupnik Timchasovij Prezident Peru 11 serpnya 1836 25 serpnya 1838 roku Poperednik Filipe Santyago Salaverri Nastupnik Avgustin Gamarra 7 j Prezident Boliviyi 24 travnya 1829 20 sichnya 1839 roku Poperednik Hose Migel de Velasko Franko Nastupnik Hose Migel de Velasko Franko 1 j Verhovnij Pravitel Peru bolivijskoyi konfederaciyi 28 zhovtnya 1836 20 sichnya 1839 roku Narodzhennya 5 grudnya 1801 1801 12 05 1 2 Puno PeruSmert 1923 1 3 Sen NazerKrayina Peru Peru bolivijska konfederaciya i Boliviya Vijskova sluzhba Zvannya brigadnij general 1822 Avtograf Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiAndres de Santa Krus narodivsya 5 grudnya 1792 roku v misti La Pas yake nezadovgo pered cim bulo peredano vid vice korolivstva Peru do vice korolivstva La Plata Jogo batko buv ispancem a mati indiankoyu zi znatnogo rodu u podalshomu Santa Krus stverdzhuvav sho cherez mati vin ye nashadkom inkskih vozhdiv Navchannya vin rozpochav u svoyemu ridnomu misti v zhinochomu monastiri potim navchavsya u seminariyi mista Kusko ale 1809 roku zalishiv navchannya ta povernuvsya v La Pas Vijskova kar yeraSanta Krus Pislya povernennya dodomu batko vlashtuvav jogo v dragunskij polk ispanskoyi armiyi Brav uchast u zahisti Verhnogo Peru vid argentinskih zakolotnikiv zdobuv tri peremogi prote v rezultati porazki v odnij iz bitv opinivsya v poloni ta buv dostavlenij do Buenos Ajresa Santa Krus zmig perebratis do Rio de Zhanejro a potim do Limi v nagorodu za ci kampaniyi jogo bulo priznacheno komanduvachem v regioni Chorrillos Vijna za nezalezhnist PeruNa moment visadki povstanciv na uzberezhzhi Peru na choli z Hose de San Martinom Andres de Santa Krus komanduvav milicejskim pidrozdilom Chiniv opir povstancyam ale v odnij iz bitv 6 grudnya 1820 roku royalisti zaznali porazki i Santa Krus potrapiv u polon V poloni vin prijnyav bik povstanciv ta buv zarahovanij do Armiyi Patriotiv u zvanni Santa Krus shvidko doris do polkovnika uspishno brav uchast u bitvah proti pribichnikiv ispanskoyi koroni Brav uchast u povstanni 26 lyutogo z metoyu tisku na kongres Peru ta priznachennya prezidentom Koli 17 lyutogo 1821 roku Simon Bolivar prijmav prezidentstvo Peru Andres de Santa Krus doluchivsya do jogo armiyi ta buv priznachenij nachalnikom shtabu peruanskogo divizionu Potim zajmav post nachalnika shtabu Armiyi Patriotiv pid chas zvilnennya Boliviyi yak nagorodu za cyu kampaniyu otrimav zvannya marshala ta buv priznachenij prefektom do odniyeyi z bolivijskih provincij Pislya vid yizdu Bolivara do Velikoyi Kolumbiyi Santa Krus buv priznachenij kerivnikom vikonavchoyi vladi v Peru i zalishavsya na comu postu do padinnya bolivarskogo rezhimu 27 sichnya 1827 roku Pislya chogo prijnyav post prezidenta j zalishavsya na nomu do obrannya kongresom 9 chervnya 1827 roku novogo prezidenta Prezident BoliviyiViddalenogo vid vladi Santa Krusa priznachili poslom v Chili ale jogo viklikali do Boliviyi de vin buv priznachenij na post prezidenta Prisyagu Santa Krus sklav 24 travnya 1829 roku Krayinu vin zastav u zhahlivomu stani yiyi rozdirali vnutrishni superechki vona bula vkraj blizkoyu do bankrutstva Vzhiti nim zahodi prizveli faktichno do zberezhennya Boliviyi yak derzhavi Vin uhvaliv konstituciyu krayini a takozh civilnij kodeks yakij bulo zasnovano na Kodeksi Napoleona Bula provedeno chistku lav politichnoyi eliti krayini faktichno likvidovano opoziciyu Takozh bulo provedeno reformu derzhavnogo aparatu Za pravlinnya Andresa de Santa Krusa bulo takozh reformovano armiyu privedeno do ladu finansi j zaprovadzheno novu valyutu Avtoritarnij rezhim vstanovlenij Santa Krusom prinis stabilnist u krayini natomist bilshist krayin Latinskoyi Ameriki perebuvala v postijnih zavorushennyah Okrim togo avtoritarnij rezhim posluzhiv osnovoyu dlya golovnogo zadumu Santa Krusa pro zasnuvannya ob yednanoyi Peru bolivijskoyi derzhavi Peru bolivijska konfederaciyaDoderzhuyuchis svoyeyi meti yak prezident Boliviyi dlya zasnuvannya Peru bolivijskoyi derzhavi Santa Krus koristuyuchis nestabilnistyu v Peru organizuvav tam kilka povstan Najkrasha mozhlivist predstavilas Santa Krusu koli peruanskij prezident zvernuvsya do nogo po dopomogu zadlya peremogi nad povstalim voyenachalnikom Filipe Santyago Salaverri Santa Krus zavdav porazki Avgustinu Gamarri 13 serpnya 1835 roku potim 4 lyutogo 1836 roku zaznav porazki a potim buv strachenij Filipe Santyago Salaverri Za pidburennya Santa Krusa bulo zasnovano dvi respubliki Pivdennogo ta Pivnichnogo Peru yaki viznali jogo yak Verhovnogo Pravitelya Vin sklikav Kongres iz zakonodavciv respublik ta Boliviyi na yakomu 1 travnya 1837 roku bulo prijnyato konstituciyu novoyi derzhavi Peru bolivijskoyi konfederaciyi Pid jogo kerivnictvom bulo pidpisano ugodu yaka progoloshuvala jogo Verhovnim Pravitelem konfederaciyi na desyat rokiv Nadilenij znachnimi povnovazhennyami Santa Krus namagavsya vstanoviti v Peru toj zhe tip avtoritarnogo pravlinnya yak i v Boliviyi On vidav nizku zakoniv takih yak civilnij kodeks kriminalnij kodeks Proviv reformu podatkovoyi sistemi takozh obmezhiv derzhavni vidatki sho prizvelo do znachnogo zrostannya statku derzhavi v cilomu Prote ideya konfederaciyi ne znajshla shirokoyi pidtrimki sered prostogo naselennya nevdovolenogo rozchinennyam nacionalnoyi identifikaciyi Bagato peruanskih politikiv protivnikiv ideyi konfederaciyi buli zmusheni viyihati do Chili de voni znajshli pidtrimku odnogo z ministriv uryadu Chili Spilno voni sporyadili vijskovu ekspediciyu ale buli otocheni vijskami Santa Krusa ta buli zmusheni zdatis Druga ekspediciya viyavilas bilsh vdaloyu ta zdobula peremogu nad Santa Krusom u bitvi pri Yungaj 20 sichnya 1839 roku sho prizvelo do rozpusku konfederaciyi Podalshi rokiPislya porazki j uhodu z posadi Verhovnogo Pravitelya Peru bolivijskoyi konfederaciyi 20 lyutogo 1839 roku Santa Krus vtik do Ekvadoru zvidki namagavsya organizuvati zmovu z metoyu povernennya vladi 13 zhovtnya 1843 roku vin visadivsya na peruanskomu uzberezhzhi z metoyu proniknennya do Boliviyi ale buv uzyatij u polon ta vidanij chilijskij vladi de buv uzyatij pid vartu z 1844 do 1846 roku Pislya zvilnennya z v yaznici jogo bulo priznacheno na posadu posla u kilkoh yevropejskih krayinah Brav uchast u viborah prezidenta Boliviyi ale prograv pislya netrivalogo perebuvannya v Argentini virushiv do Franciyi de proviv reshtu zhittya u Versali Pomer Santa Kruz u mistechku Bevuar nepodalik vid Nanta 25 veresnya 1865 roku rivno za sto rokiv reshtki starogo marshala buli perevezeni na batkivshinu do Boliviyi de buli perepohovani v urochistij obstanovci poblizu prezidentskogo palacu PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227Dzherela angl