Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Августін Гамарра-і-Мессія (ісп. Agustín Gamarra y Messia; 27 серпня 1785, Куско — 18 листопада 1841, Болівія) — перуанський військовий, державний і політичний діяч, Великий маршал Перу (1828). Двічі був президентом Перу — 1-й раз з 1 вересня 1829 по 20 грудня 1833, 2-й раз — з 25 серпня 1838 по 11 липня 1840 як тимчасовий президент, і з 11 липня 1840 по 18 листопада 1841.
| Августін Гамарра | |
|---|---|
| ісп. Agustín Gamarra | |
 | |
| Президент Перу | |
| 1829 — 1833 | |
| Президент Перу | |
| 1840 — 1841 | |
| Народився | 27 серпня 1785[1][2] Куско |
| Помер | 18 листопада 1841[1][2] (56 років) d, d, Пандо, Болівія |
| Похований | d |
| Відомий як | політик, військовослужбовець |
| Країна | Перу |
| Alma mater | Q5777149? |
| У шлюбі з | d |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Августін Гаммарра вибрав кар'єру військового, з молодості боровся проти роялістів Перу, воював в Війні за незалежність Перу під командуванням Андреса де Санта-Круса. Брав участь в битві при Аякучо, після вторгнення в Болівію в 1828 році отримав звання маршала.
Після поразки в війні з Великою Колумбією і після його повалення став не надовго час президентом Перу змінивши тимчасового президента Антоніо Гутієрреса де ла Фуенте. Мирний договір з Великою Колумбією був підписаний вже в правління Гамарра.
Уряд Гамарра слідував протилежним курсом прихильників конституційний реформи та обмежував виконавчу владу, він відхилив конституцію 1828 року.
Гамарра був змушений часто покидати столицю, щоб запобігати і придушувати повстання в різних частинах країни, намагаючись зберегти її територіальну цілісність і єдність, під час таких експедицій він залишав своїм заступником свого попередника Антоніо Гутієрреса де ла Фуенте.
Головною ідеєю Гамарра в той час була ідея анексії Болівії, він поділився цією ідеєю з Андресом де Санта Крусом тодішнім президентом Болівії. Але ідея Гамарра не знайшла широкої підтримки оскільки тоді Болівія відчувала себе вже незалежною державою, незважаючи на те, що відокремлена була від Перу в 1824 році генералом Антоніо Сукре.
У 1835 році, коли Орбегосо був змушений підписати договір з Андресом де Санта Крусом про створення Перу-болівійської конфедерації, Гамарра виступав категорично проти цього. Гамарра за допомогою Чилі почав збройний опір, що призвело до бою при Юнга, де Санта Крус зазнав поразки.
Під час свого другого президентства Гамарра був змушений протистояти різним сепаратистським рухам у країні, повстань і підривним діям організованим сусідами. У черговій війні з Болівією в битві при Інгаві в 1841 році Гамарра був переможений і убитий болівійською військами.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Gamarra a druge materine prizvishe Messiya Avgustin Gamarra i Messiya isp Agustin Gamarra y Messia 27 serpnya 1785 Kusko 18 listopada 1841 Boliviya peruanskij vijskovij derzhavnij i politichnij diyach Velikij marshal Peru 1828 Dvichi buv prezidentom Peru 1 j raz z 1 veresnya 1829 po 20 grudnya 1833 2 j raz z 25 serpnya 1838 po 11 lipnya 1840 yak timchasovij prezident i z 11 lipnya 1840 po 18 listopada 1841 Avgustin Gamarraisp Agustin GamarraPrezident Peru1829 1833Prezident Peru1840 1841Narodivsya27 serpnya 1785 1785 08 27 1 2 KuskoPomer18 listopada 1841 1841 11 18 1 2 56 rokiv d d Pando BoliviyaPohovanijdVidomij yakpolitik vijskovosluzhbovecKrayinaPeruAlma materQ5777149 U shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAvgustin Gammarra vibrav kar yeru vijskovogo z molodosti borovsya proti royalistiv Peru voyuvav v Vijni za nezalezhnist Peru pid komanduvannyam Andresa de Santa Krusa Brav uchast v bitvi pri Ayakucho pislya vtorgnennya v Boliviyu v 1828 roci otrimav zvannya marshala Pislya porazki v vijni z Velikoyu Kolumbiyeyu i pislya jogo povalennya stav ne nadovgo chas prezidentom Peru zminivshi timchasovogo prezidenta Antonio Gutiyerresa de la Fuente Mirnij dogovir z Velikoyu Kolumbiyeyu buv pidpisanij vzhe v pravlinnya Gamarra Uryad Gamarra sliduvav protilezhnim kursom prihilnikiv konstitucijnij reformi ta obmezhuvav vikonavchu vladu vin vidhiliv konstituciyu 1828 roku Gamarra buv zmushenij chasto pokidati stolicyu shob zapobigati i pridushuvati povstannya v riznih chastinah krayini namagayuchis zberegti yiyi teritorialnu cilisnist i yednist pid chas takih ekspedicij vin zalishav svoyim zastupnikom svogo poperednika Antonio Gutiyerresa de la Fuente Golovnoyu ideyeyu Gamarra v toj chas bula ideya aneksiyi Boliviyi vin podilivsya ciyeyu ideyeyu z Andresom de Santa Krusom todishnim prezidentom Boliviyi Ale ideya Gamarra ne znajshla shirokoyi pidtrimki oskilki todi Boliviya vidchuvala sebe vzhe nezalezhnoyu derzhavoyu nezvazhayuchi na te sho vidokremlena bula vid Peru v 1824 roci generalom Antonio Sukre U 1835 roci koli Orbegoso buv zmushenij pidpisati dogovir z Andresom de Santa Krusom pro stvorennya Peru bolivijskoyi konfederaciyi Gamarra vistupav kategorichno proti cogo Gamarra za dopomogoyu Chili pochav zbrojnij opir sho prizvelo do boyu pri Yunga de Santa Krus zaznav porazki Pid chas svogo drugogo prezidentstva Gamarra buv zmushenij protistoyati riznim separatistskim ruham u krayini povstan i pidrivnim diyam organizovanim susidami U chergovij vijni z Boliviyeyu v bitvi pri Ingavi v 1841 roci Gamarra buv peremozhenij i ubitij bolivijskoyu vijskami PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582