Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Анто ніо Хосе Франсі ско де Су кре Алькала ісп Antonio José Francisco de Sucre y Alcalá 3 лютого 1795 Кумана Нова Гранад

Антоніо Хосе де Сукре

Антоніо Хосе де Сукре

Анто́ніо Хосе́ Франсі́ско де Су́кре Алькала́ (ісп. Antonio José Francisco de Sucre y Alcalá; 3 лютого 1795, Кумана, Нова Гранада, нині Венесуела — 4 червня 1830, поблизу Пасто, Колумбія) — Великий Маршал Перу (1823), один з лідерів війни за незалежність іспанських колоній в Латинській Америці у 1810–1826 роках. Президент Болівії з 19 червня 1826 до 18 квітня 1828 року. Національний герой Болівії та Еквадору.

Антоніо Хосе де Сукре і Алькала
Antonio José de Sucre y Alcalá
image
Антоніо Хосе де Сукре і Алькала
2-й Президент Болівії
29 грудня 1825 — 18 квітня 1828 року
Попередник: Симон Болівар
Наступник: Хосе Марія Перес де Урдінінеа
 
Народження: 3 лютого 1795(1795-02-03)[1][2][…]
Кумана, Венесуела[4]
Смерть: 4 червня 1830(1830-06-04)[1][2][…] (35 років)
Велика Колумбія
Причина смерті: вогнепальне поранення
Поховання: d
Країна: Іспанська імперія і Велика Колумбія
Шлюб: d
Діти: d
Автограф: image
Нагороди:
image

image Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

1805 року Сукре став до боротьби за незалежність Венесуели та Колумбії. 1820 року був призначений начальником штабу лідера боротьби за незалежність колонії Симона Болівара та став найближчим його соратником. Того ж року, завдяки протекції Болівара, Сукре отримав чин генерала й наказ звільнити Велику Колумбію (нині Еквадор) від іспанської армії.

Залишивши Колумбію на чолі нечисельної армії, Сукре здійснив марш-кидок навколо затоки Гуаякіль та проголосив цю територію під протекторатом Колумбії. Потім його армія дісталась міста Кіто, сучасної столиці Еквадору, розташованого на висоті 3000 м над рівнем моря. 24 травня 1822 року іспанські війська, що захищали місто, були розбиті.

Після цієї перемоги армія Сукре повернула на південний схід та з'єдналась з армією Болівара, здобувши низку перемог. Зокрема, в серпні 1824 року було здобуто перемогу при Хуніні й завершено розгром іспанців у битві при Аякучо. 1824 року Болівар передав управління своєю армією Сукре, який завершив звільнення Перу й Верхнього Перу (нині Болівія).

Після звільнення колоній Сукре став президентом Болівії. На цьому посту він намагався провести низку економічних та політичних реформ, у тому числі експропріацію земель Римо-католицької церкви та створення системи загальної середньої освіти.

1828 року інтриги опозиції та повстання місцевих жителів змусили Сукре подати у відставку й повернутись до Еквадору. Він допомагав захищати Велику Колумбію від атак перуанців 1829 року, а за рік був запрошений очолити скликаний Боліваром «Великий Конгрес», який було покликано об'єднати Еквадор, Колумбію та Венесуелу у федеративну державу. Коли Сукре повернувся з Конгресу до Еквадору 4 червня 1830 року, його вбили поблизу Пасо. Вважають, що убивць підіслав Хосе Марія Обандо, колумбієць та супротивник Болівара, але доказів так і не було знайдено.

На честь Сукре назвали місто на півдні Болівії, штат на північному сході Венесуели та грошова одиниця в Еквадорі.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Сукре Антонио Хосе // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135

Посилання

  • Антоніо Хосе де Сукре [ 24 березня 2012 у Wayback Machine.]
  • Антоніо Хосе Сукре [ 4 травня 2013 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anto nio Hose Fransi sko de Su kre Alkala isp Antonio Jose Francisco de Sucre y Alcala 3 lyutogo 1795 Kumana Nova Granada nini Venesuela 4 chervnya 1830 poblizu Pasto Kolumbiya Velikij Marshal Peru 1823 odin z lideriv vijni za nezalezhnist ispanskih kolonij v Latinskij Americi u 1810 1826 rokah Prezident Boliviyi z 19 chervnya 1826 do 18 kvitnya 1828 roku Nacionalnij geroj Boliviyi ta Ekvadoru Antonio Hose de Sukre i Alkala Antonio Jose de Sucre y AlcalaAntonio Hose de Sukre i Alkala 2 j Prezident Boliviyi 29 grudnya 1825 18 kvitnya 1828 roku Poperednik Simon Bolivar Nastupnik Hose Mariya Peres de Urdininea Narodzhennya 3 lyutogo 1795 1795 02 03 1 2 Kumana Venesuela 4 Smert 4 chervnya 1830 1830 06 04 1 2 35 rokiv Velika KolumbiyaPrichina smerti vognepalne poranennyaPohovannya dKrayina Ispanska imperiya i Velika KolumbiyaShlyub dDiti d Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiya1805 roku Sukre stav do borotbi za nezalezhnist Venesueli ta Kolumbiyi 1820 roku buv priznachenij nachalnikom shtabu lidera borotbi za nezalezhnist koloniyi Simona Bolivara ta stav najblizhchim jogo soratnikom Togo zh roku zavdyaki protekciyi Bolivara Sukre otrimav chin generala j nakaz zvilniti Veliku Kolumbiyu nini Ekvador vid ispanskoyi armiyi Zalishivshi Kolumbiyu na choli nechiselnoyi armiyi Sukre zdijsniv marsh kidok navkolo zatoki Guayakil ta progolosiv cyu teritoriyu pid protektoratom Kolumbiyi Potim jogo armiya distalas mista Kito suchasnoyi stolici Ekvadoru roztashovanogo na visoti 3000 m nad rivnem morya 24 travnya 1822 roku ispanski vijska sho zahishali misto buli rozbiti Pislya ciyeyi peremogi armiya Sukre povernula na pivdennij shid ta z yednalas z armiyeyu Bolivara zdobuvshi nizku peremog Zokrema v serpni 1824 roku bulo zdobuto peremogu pri Hunini j zaversheno rozgrom ispanciv u bitvi pri Ayakucho 1824 roku Bolivar peredav upravlinnya svoyeyu armiyeyu Sukre yakij zavershiv zvilnennya Peru j Verhnogo Peru nini Boliviya Pislya zvilnennya kolonij Sukre stav prezidentom Boliviyi Na comu postu vin namagavsya provesti nizku ekonomichnih ta politichnih reform u tomu chisli ekspropriaciyu zemel Rimo katolickoyi cerkvi ta stvorennya sistemi zagalnoyi serednoyi osviti 1828 roku intrigi opoziciyi ta povstannya miscevih zhiteliv zmusili Sukre podati u vidstavku j povernutis do Ekvadoru Vin dopomagav zahishati Veliku Kolumbiyu vid atak peruanciv 1829 roku a za rik buv zaproshenij ocholiti sklikanij Bolivarom Velikij Kongres yakij bulo poklikano ob yednati Ekvador Kolumbiyu ta Venesuelu u federativnu derzhavu Koli Sukre povernuvsya z Kongresu do Ekvadoru 4 chervnya 1830 roku jogo vbili poblizu Paso Vvazhayut sho ubivc pidislav Hose Mariya Obando kolumbiyec ta suprotivnik Bolivara ale dokaziv tak i ne bulo znajdeno Na chest Sukre nazvali misto na pivdni Boliviyi shtat na pivnichnomu shodi Venesueli ta groshova odinicya v Ekvadori PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Sukre Antonio Hose Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135PosilannyaAntonio Hose de Sukre 24 bereznya 2012 u Wayback Machine Antonio Hose Sukre 4 travnya 2013 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ