Операція «Підтримка демократії» (англ. Operation Uphold Democracy) — військова операція збройних сил США з вторгнення на основі резолюції ООН № 940 від 31 липня 1994 року на територію Гаїті з метою повалення військової хунти, що захопила владу в країні у наслідок антиконституційного перевороту в 1991 році та відновлення влади законно обраного президента країни Жан-Бертрана Арістіда.
Операція «Підтримка демократії» Operation Uphold Democracy | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Захоплення американськими військовими 10-ї гірсько-піхотної дивізії аеропорту Порт-о-Пренс. 22 вересня 1994 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
США Польща Аргентина | Гаїті | ||||||
Командувачі | |||||||
Білл Клінтон Джордж Фішер Жан-Бертран Арістід | Рауль Седра Еміль Жонассен Робер Мальваль | ||||||
Військові сили | |||||||
14 000 1 000 1 000 | 7000 | ||||||
Втрати | |||||||
1 загинув | 100—200 загиблих |
Передумови
У грудні 1990 року харизматичний римсько-католицький священик Жан-Бертран Арістід переміг на [en], здобувши 67 % голосів місцевого населення. Вибори були визнані світовою спільнотою й 7 лютого 1991 року Ж.-Б. Арістід вступив у посаду президента країни. Однак, через незадоволення результатами обрання голови держави, гаїтянське військове керівництво виступило проти законно обраного президента й у вересні 1991 року він був змушений втекти з Гаїті спочатку до Венесуели, а потім до США. З жовтня 1991 до червня 1992 року Ж. Нерет де-факто очолював незаконний уряд республіки, а у червні 1992 року парламент визначив М. Базена прем'єр-міністром Гаїті, який по суті керував державою, за відсутності лідера на посади президента країни. У червні 1993 року ООН ввело ембарго на нафту та зброю, що змусило гаїтянський генералітет сісти за стіл переговорів.
3 липня 1993 року Президент країни Жан-Бертран Арістід та головнокомандувач генерал-лейтенант Р. Седра підписали в Говернорс мирну угоду, яка передбачала поступовий 10-кроковий процес відновлення конституційного ладу в країні та передачі її законно обраному президенту по поверненню до 30 жовтня 1993 року.
Однак, гаїтянські військовики зірвали мирний процес, політична та правова ситуація в країні різко загострилась, Гаїті охопили масові факти репресій, вбивств, тортур та зґвалтувань, тому ООН відновила свої економічні санкції.
31 липня 1994 року ООН прийняла резолюцію 940, яка авторизувала право усіх членів Об'єднаних Націй до застосування будь-яких засобів для скидання військової хунти в країні й відновлення президентства Арістіда.
Операція
США перейняли на себе зобов'язання лідируючої нації у формуванні багатонаціональних сил для проведення військової операції під кодовим найменуванням «Підтримка демократії» з повалення антиконституційної влади на Гаїті. 19 вересня 1994 року Багатонаціональні сили для Гаїті (англ. Multinational Force for Haiti (MNF)) розпочали миротворчу операцію з вторгнення до країни. Елементи сил, що базувались на Пуерто-Рико та в Південній Флориді підготувались до висадки масштабного повітряного десанту, якому передувала висадка передових підрозділів Об'єднаного командування спеціальних операцій (75-й полк рейнджерів, 3-тя група спецоперацій і 7-ма авіаційна транспортна група).
19 вересня 1994 року понад 100 військово-транспортних літаків з 3 900 десантниками 82-ї повітряно-десантної дивізії злетіли з бази Форт Брегг і взяли курс на Гаїті. Але через кілька хвилин, коли американці запевнились, що гаїтянські військові погодились з умовами проведення операції мирним шляхом та не чинитимуть опір, був даний відбій і повітряна армада повернула назад. Генерал Р. Седра розпорядився розібрати барикади і не перешкоджати висадці американського морського десанту, покликаного здійснити зміну режиму. Того ж дня 3 000 морських піхотинців висадилися на Гаїті. 1-ша бригада 10-ї гірсько-піхотної дивізії висадилась в порту Порт-о-Пренс з борту авіаносця USS «Дуайт Ейзенхауер».
Сполучення загроз з демонстрацією могутньої сили та вмілі, 11-годинні переговори з представниками гаїтянської хунти здобули відмінні результати. Багатонаціональні сили загальною чисельністю 20 000 американських і ще 2 000 вояків з інших країн висадились на узбережжя Гаїті не зустрічаючи опір з боку місцевих сил. Головними завданнями цього угруповання було відновлення демократичного порядку у державі, ліквідація військового режиму, повернення президента Арістіда до влади, встановлення умов безпеки в містах та на ключових об'єктах, допомога з реабілітацією цивільного правління, тренування поліцейських сил та допомога в проведенні виборів. Значну роль у реалізації цих завдань зіграли сили спеціальних операцій особливо у сільській місцевості.
Операція «Підтримка демократії» мала значний успіх. 31 березня 1995 року американський контингент передав усі повноваження .
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Operation Uphold Democracy |
- OPERATION UPHOLD DEMOCRACY
Джерела
- . www.pdhealth.mil, Deployment Health Clinical Center. Архів оригіналу за 29 травня 2007. Процитовано 6 October 2006.
- Operation Uphold Democracy. www.globalsecurity.org. Процитовано 10 July 2007.
Література
- Н. М. Весела. Місія ООН на Гаїті // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
Примітки
- Виноски
- Джерела
Відео
- Operation Uphold Democracy (1994—1994)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Operaciya Pidtrimka demokratiyi angl Operation Uphold Democracy vijskova operaciya zbrojnih sil SShA z vtorgnennya na osnovi rezolyuciyi OON 940 vid 31 lipnya 1994 roku na teritoriyu Gayiti z metoyu povalennya vijskovoyi hunti sho zahopila vladu v krayini u naslidok antikonstitucijnogo perevorotu v 1991 roci ta vidnovlennya vladi zakonno obranogo prezidenta krayini Zhan Bertrana Aristida Operaciya Pidtrimka demokratiyi Operation Uphold Democracy Zahoplennya amerikanskimi vijskovimi 10 yi girsko pihotnoyi diviziyi aeroportu Port o Prens 22 veresnya 1994 Zahoplennya amerikanskimi vijskovimi 10 yi girsko pihotnoyi diviziyi aeroportu Port o Prens 22 veresnya 1994 Data 19 veresnya 1994 31 bereznya 1995 Misce Gayiti Rezultat Uspih operaciyi mirna okupaciya teritoriyi krayini bez zitknennya mizh protivnikami povalennya antikonstitucijnogo rezhimu ta vidnovlennya vladi zakonno obranogo prezidenta Respubliki Gayiti Storoni SShA Polsha Argentina Gayiti Komanduvachi Bill Klinton Dzhordzh Fisher Zhan Bertran Aristid Raul Sedra Emil Zhonassen Rober Malval Vijskovi sili 14 000 1 000 1 000 7000 Vtrati 1 zaginuv 100 200 zagiblihPeredumoviU grudni 1990 roku harizmatichnij rimsko katolickij svyashenik Zhan Bertran Aristid peremig na en zdobuvshi 67 golosiv miscevogo naselennya Vibori buli viznani svitovoyu spilnotoyu j 7 lyutogo 1991 roku Zh B Aristid vstupiv u posadu prezidenta krayini Odnak cherez nezadovolennya rezultatami obrannya golovi derzhavi gayityanske vijskove kerivnictvo vistupilo proti zakonno obranogo prezidenta j u veresni 1991 roku vin buv zmushenij vtekti z Gayiti spochatku do Venesueli a potim do SShA Z zhovtnya 1991 do chervnya 1992 roku Zh Neret de fakto ocholyuvav nezakonnij uryad respubliki a u chervni 1992 roku parlament viznachiv M Bazena prem yer ministrom Gayiti yakij po suti keruvav derzhavoyu za vidsutnosti lidera na posadi prezidenta krayini U chervni 1993 roku OON vvelo embargo na naftu ta zbroyu sho zmusilo gayityanskij generalitet sisti za stil peregovoriv 3 lipnya 1993 roku Prezident krayini Zhan Bertran Aristid ta golovnokomanduvach general lejtenant R Sedra pidpisali v Governors mirnu ugodu yaka peredbachala postupovij 10 krokovij proces vidnovlennya konstitucijnogo ladu v krayini ta peredachi yiyi zakonno obranomu prezidentu po povernennyu do 30 zhovtnya 1993 roku Odnak gayityanski vijskoviki zirvali mirnij proces politichna ta pravova situaciya v krayini rizko zagostrilas Gayiti ohopili masovi fakti represij vbivstv tortur ta zgvaltuvan tomu OON vidnovila svoyi ekonomichni sankciyi 31 lipnya 1994 roku OON prijnyala rezolyuciyu 940 yaka avtorizuvala pravo usih chleniv Ob yednanih Nacij do zastosuvannya bud yakih zasobiv dlya skidannya vijskovoyi hunti v krayini j vidnovlennya prezidentstva Aristida OperaciyaSShA perejnyali na sebe zobov yazannya lidiruyuchoyi naciyi u formuvanni bagatonacionalnih sil dlya provedennya vijskovoyi operaciyi pid kodovim najmenuvannyam Pidtrimka demokratiyi z povalennya antikonstitucijnoyi vladi na Gayiti 19 veresnya 1994 roku Bagatonacionalni sili dlya Gayiti angl Multinational Force for Haiti MNF rozpochali mirotvorchu operaciyu z vtorgnennya do krayini Elementi sil sho bazuvalis na Puerto Riko ta v Pivdennij Floridi pidgotuvalis do visadki masshtabnogo povitryanogo desantu yakomu pereduvala visadka peredovih pidrozdiliv Ob yednanogo komanduvannya specialnih operacij 75 j polk rejndzheriv 3 tya grupa specoperacij i 7 ma aviacijna transportna grupa 19 veresnya 1994 roku ponad 100 vijskovo transportnih litakiv z 3 900 desantnikami 82 yi povitryano desantnoyi diviziyi zletili z bazi Fort Bregg i vzyali kurs na Gayiti Ale cherez kilka hvilin koli amerikanci zapevnilis sho gayityanski vijskovi pogodilis z umovami provedennya operaciyi mirnim shlyahom ta ne chinitimut opir buv danij vidbij i povitryana armada povernula nazad General R Sedra rozporyadivsya rozibrati barikadi i ne pereshkodzhati visadci amerikanskogo morskogo desantu poklikanogo zdijsniti zminu rezhimu Togo zh dnya 3 000 morskih pihotinciv visadilisya na Gayiti 1 sha brigada 10 yi girsko pihotnoyi diviziyi visadilas v portu Port o Prens z bortu avianoscya USS Duajt Ejzenhauer Spoluchennya zagroz z demonstraciyeyu mogutnoyi sili ta vmili 11 godinni peregovori z predstavnikami gayityanskoyi hunti zdobuli vidminni rezultati Bagatonacionalni sili zagalnoyu chiselnistyu 20 000 amerikanskih i she 2 000 voyakiv z inshih krayin visadilis na uzberezhzhya Gayiti ne zustrichayuchi opir z boku miscevih sil Golovnimi zavdannyami cogo ugrupovannya bulo vidnovlennya demokratichnogo poryadku u derzhavi likvidaciya vijskovogo rezhimu povernennya prezidenta Aristida do vladi vstanovlennya umov bezpeki v mistah ta na klyuchovih ob yektah dopomoga z reabilitaciyeyu civilnogo pravlinnya trenuvannya policejskih sil ta dopomoga v provedenni viboriv Znachnu rol u realizaciyi cih zavdan zigrali sili specialnih operacij osoblivo u silskij miscevosti Operaciya Pidtrimka demokratiyi mala znachnij uspih 31 bereznya 1995 roku amerikanskij kontingent peredav usi povnovazhennya Div takozhIstoriya Gayiti Netradicijni bojovi diyi Operaciya Nosorig Operaciya Prajm Chens PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Operation Uphold Democracy OPERATION UPHOLD DEMOCRACYDzherela www pdhealth mil Deployment Health Clinical Center Arhiv originalu za 29 travnya 2007 Procitovano 6 October 2006 Operation Uphold Democracy www globalsecurity org Procitovano 10 July 2007 LiteraturaN M Vesela Misiya OON na Gayiti Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4PrimitkiVinoski DzherelaVideoOperation Uphold Democracy 1994 1994