Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Жан-Бертран Арісті́д (гаїт. креол. Jan Bètran Aristid, фр. Jean-Bertrand Aristide; нар. 15 липня 1953) — гаїтянський державний та політичний діяч, президент країни у 1991, 1994–1996 та 2001–2004 роках.
| Жан-Бертран Арістід фр. Jean-Bertrand Aristide гаїт. креол. Jan Bètran Aristid | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 7 лютого — 1 жовтня 1991 року | |||
| Попередник: | Ерта Паскаль Труійо | ||
| Наступник: | Рауль Седра | ||
| |||
| 12 жовтня 1994 — 7 лютого 1996 року | |||
| Попередник: | Еміль Жонассен | ||
| Наступник: | Рене Преваль | ||
| |||
| 7 лютого 2001 — 29 лютого 2004 року | |||
| Попередник: | Рене Преваль | ||
| Наступник: | Боніфас Александр | ||
| Народження: | 15 липня 1953[1][2] (70 років) d, d, Південний департамент, Гаїті | ||
| Країна: | Гаїті | ||
| Релігія: | католицька церква | ||
| Освіта: | d і d | ||
| Партія: | d | ||
| Шлюб: | d | ||
| | |||
Життєпис
Навчався у школі Святого Джованні Боско в Порт-о-Пренсі. 1974 року закінчив семінарію Нотр-Дам у столиці, до 1979 вивчав філософію в Державному університеті Гаїті. Потім вивчав теологію в Італії, Ізраїлі, Домініканській Республіці, Великій Британії та Канаді. 1983 повернувся на батьківщину, де отримав сан священика та невеличку парафію в Порт-о-Пренсі. Долучився до радикального руху гаїтянських католиків, ордена салезіанів. У проповідях виступав з різкою критикою диктаторського режиму Жана-Клода Дювальє. 1984 брав участь у заворушеннях католицьких священиків, які протестували проти режиму та був засланий до Монреаля. 1985 року повернувся та продовжив проповідувати. 1987 був вигнаний з ордена салезіанів за пропаганду класової боротьби, розпалювання ненависті та спонукання до насильства. 1988 року на нього було здійснено замах.
1990 року виграв президентські перегони, набравши 67 % голосів виборців. 7 лютого 1991 року відбулась його інавгурація.
Семимісячне правління відзначалось явним терором, включаючи відоме «надягання намиста» (надягання палаючої автомобільної шини на людину), для знищення політичних опонентів та використання натовпу для залякування парламенту й судових органів. Військовики виступили проти свого президента. Арістіду запропонували або піти у відставку, або постати перед судом за неодноразове порушення конституції. В присутності кількох послів іноземних держав Арістід вирішив піти у відставку й залишити Гаїті. 30 вересня 1991 року був усунутий від влади, втік до Венесуели, потім — до США. Після відмови хунти від влади під тиском Сполучених Штатів, які погрожували інтервенцією, 15 жовтня 1994 повернувся в Порт-о-Пренс як законно обраний президент. Після завершення терміну повноважень 1995 року відійшов від справ. 1996 року розірвав стосунки зі своєю партією, яка почала проводити неоліберальну політику. 2000 був знову обраний на пост президента, набравши, за офіційними даними, 92 % голосів.
2004 року опозиція, що мала більшість у Сенаті й Палаті депутатів, звинуватила його в корупції. 5 лютого 2004 року в країні почались антиурядові демонстрації та повстання, учасники яких вимагали відставки Арістіда. Повстанці зайняли всі крупні міста, окрім Порт-о-Пренса. 29 лютого 2004 Арістіда було схоплено солдатами американської армії та 1 березня 2004 він прибув до столиці ЦАР Бангі, де перебуває у вигнанні дотепер.
Приватне життя
Окрім рідних гаїтянської креольської та французької знає іспанську, італійську, португальську, іврит та англійську. Пише музику, грає на гітарі, саксофоні, піаніно, кларнеті й барабані.
Одружений, має двох дітей.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Гаїті: хронологія подій (рос.). Газета «Коммерсантъ». 04.08.1994.
Джерела
- Жан Арістід [ 31 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zhan Bertran Aristi d gayit kreol Jan Betran Aristid fr Jean Bertrand Aristide nar 15 lipnya 1953 gayityanskij derzhavnij ta politichnij diyach prezident krayini u 1991 1994 1996 ta 2001 2004 rokah Zhan Bertran Aristid fr Jean Bertrand Aristide gayit kreol Jan Betran Aristid Prapor 37 j Prezident Gayiti 7 lyutogo 1 zhovtnya 1991 roku Poperednik Erta Paskal Truijo Nastupnik Raul Sedra Prapor 38 j Prezident Gayiti 12 zhovtnya 1994 7 lyutogo 1996 roku Poperednik Emil Zhonassen Nastupnik Rene Preval Prapor 40 j Prezident Gayiti 7 lyutogo 2001 29 lyutogo 2004 roku Poperednik Rene Preval Nastupnik Bonifas Aleksandr Narodzhennya 15 lipnya 1953 1953 07 15 1 2 70 rokiv d d Pivdennij departament GayitiKrayina GayitiReligiya katolicka cerkvaOsvita d i dPartiya dShlyub d Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisNavchavsya u shkoli Svyatogo Dzhovanni Bosko v Port o Prensi 1974 roku zakinchiv seminariyu Notr Dam u stolici do 1979 vivchav filosofiyu v Derzhavnomu universiteti Gayiti Potim vivchav teologiyu v Italiyi Izrayili Dominikanskij Respublici Velikij Britaniyi ta Kanadi 1983 povernuvsya na batkivshinu de otrimav san svyashenika ta nevelichku parafiyu v Port o Prensi Doluchivsya do radikalnogo ruhu gayityanskih katolikiv ordena salezianiv U propovidyah vistupav z rizkoyu kritikoyu diktatorskogo rezhimu Zhana Kloda Dyuvalye 1984 brav uchast u zavorushennyah katolickih svyashenikiv yaki protestuvali proti rezhimu ta buv zaslanij do Monrealya 1985 roku povernuvsya ta prodovzhiv propoviduvati 1987 buv vignanij z ordena salezianiv za propagandu klasovoyi borotbi rozpalyuvannya nenavisti ta sponukannya do nasilstva 1988 roku na nogo bulo zdijsneno zamah 1990 roku vigrav prezidentski peregoni nabravshi 67 golosiv viborciv 7 lyutogo 1991 roku vidbulas jogo inavguraciya Semimisyachne pravlinnya vidznachalos yavnim terorom vklyuchayuchi vidome nadyagannya namista nadyagannya palayuchoyi avtomobilnoyi shini na lyudinu dlya znishennya politichnih oponentiv ta vikoristannya natovpu dlya zalyakuvannya parlamentu j sudovih organiv Vijskoviki vistupili proti svogo prezidenta Aristidu zaproponuvali abo piti u vidstavku abo postati pered sudom za neodnorazove porushennya konstituciyi V prisutnosti kilkoh posliv inozemnih derzhav Aristid virishiv piti u vidstavku j zalishiti Gayiti 30 veresnya 1991 roku buv usunutij vid vladi vtik do Venesueli potim do SShA Pislya vidmovi hunti vid vladi pid tiskom Spoluchenih Shtativ yaki pogrozhuvali intervenciyeyu 15 zhovtnya 1994 povernuvsya v Port o Prens yak zakonno obranij prezident Pislya zavershennya terminu povnovazhen 1995 roku vidijshov vid sprav 1996 roku rozirvav stosunki zi svoyeyu partiyeyu yaka pochala provoditi neoliberalnu politiku 2000 buv znovu obranij na post prezidenta nabravshi za oficijnimi danimi 92 golosiv 2004 roku opoziciya sho mala bilshist u Senati j Palati deputativ zvinuvatila jogo v korupciyi 5 lyutogo 2004 roku v krayini pochalis antiuryadovi demonstraciyi ta povstannya uchasniki yakih vimagali vidstavki Aristida Povstanci zajnyali vsi krupni mista okrim Port o Prensa 29 lyutogo 2004 Aristida bulo shopleno soldatami amerikanskoyi armiyi ta 1 bereznya 2004 vin pribuv do stolici CAR Bangi de perebuvaye u vignanni doteper Privatne zhittyaOkrim ridnih gayityanskoyi kreolskoyi ta francuzkoyi znaye ispansku italijsku portugalsku ivrit ta anglijsku Pishe muziku graye na gitari saksofoni pianino klarneti j barabani Odruzhenij maye dvoh ditej PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Gayiti hronologiya podij ros Gazeta Kommersant 04 08 1994 DzherelaZhan Aristid 31 serpnya 2014 u Wayback Machine