Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Російська Америка — сукупність володінь Російської імперії в Північній Америці, що містила Аляску, Алеутські острови, Олександрівський архіпелаг і поселення на тихоокеанському узбережжі сучасних США (Форт Росс).
| Російська Америка | |
| Прапор | Герб |
 |  |
| Дата створення / заснування | 1772 |
|---|---|
| Офіційна мова | російська |
| Континент | Північна Америка |
| Країна |  Російська імперія |
| Столиця | Ново-Архангельськ |
| Валюта | d |
| Замінений на | d |
| На заміну | d |
| Час/дата припинення існування | 18 жовтня 1867 |
| Площа | 1 518 800 км² |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Російська Америка у Вікісховищі | |
Координати: 57°03′ пн. ш. 135°19′ зх. д. / 57.050° пн. ш. 135.317° зх. д.
Історія
Першими росіянами, які з боку Сибіру відкрили Аляску (Америку), була експедиція Семена Дежньова у 1648 році. Існує припущення, що частина мореплавців після корабельної аварії одного з кочів могла висадитися на американський берег і заснувати перше нежиттєздатне поселення Кинговей.
У 1772 році на алеутському Уналашку засновано перше торгове російське поселення.
У 1732 році Михайло Гвоздьов на боті «Святий Гавриїл» здійснив плавання до берегів «Великої землі» (північно-західної Америки), першим з європейців досяг узбережжя Аляски в районі мису Принца Уельського. Гвоздьов визначив координати і наніс на карту близько 300 км узбережжя півострова Сьюард, описав береги протоки і острова, що лежать у ньому. У жовтні 1732 року повернувся в Нижньокамчатський острог.
1741 року експедиція Берінга на двох пакетботах «Святий Петро» (Берінг) і «Святий Павло» (Чиріков) досліджувала Алеутські острови і береги Аляски.
З 1740-х років експансія росіян на Алясці наштовхнулась на опір індіанців, який переріс у російсько-індіанську війну 1802—1805 років.
Російська та Британська Америка
1824 року була підписана , що зафіксувала південний кордон володінь Російської імперії в Алясці на широті 54 ° 40'N. Конвенція також підтверджувала володіння Сполучених Штатів та Великої Британії (до 1846) в Орегоні.
1824 року була підписана про розмежування їхніх володінь в Північній Америці (в Британській Колумбії). За умовами Конвенції встановлювалася прикордонна межа, яка відокремлює володіння Британії від російських володінь на західному узбережжі Північної Америки, що примикає до п-ова Аляски так, що межа проходила на всій береговій смузі, що належить Росії, від 54 ° пн.ш. до 60 ° пн.ш., на відстані 10 миль від кромки океану, враховуючи всі вигини узбережжя. Таким чином, лінія російсько-британського кордону була в цьому місці не прямою (як це було з лінією кордону Аляски та Юкону), а надзвичайно звивистою. У тому ж році англійці будують Ванкувер, який перетворює Форт-Росс в анклав.
Втрата Російської Америки
Неоднозначно зараз історики відносяться до продажу Аляски. Одні дотримуються думки, що ця міра була змушена, через ведення Росією Кримської кампанії (1853 — 1856) і важкого становища на фронтах. Інші наполягають на тому, що це було чисто комерційна угода, яка не позбавлена корупційної складової в російському уряді.
У січні 1841 року Форт Росс був проданий громадянину Мексики Джону Саттеру. А 1867 році Аляска була продана США за 7 200 000 доларів.
1 січня 1868 року 69 солдатів та офіцерів Ново-Архангельського гарнізону виїхали в Ніколаєвськ-на-Амурі на судні РАК «Нахімов». Група, що складалася із колоніальних громадян та креолів, виїхала 24 квітня 1868 року в Ніколаєвськ-на-Амурі на судні . Остання група росіян покинула Ново-Архангельськ 30 листопада 1868 році на купленому для цих цілей судні «Крилата стріла», яке прямувало до Кронштадту. Всього на цьому судні виїхало 309 осіб.
Посилання
- Русская Америка: как Россия приобрела и потеряла Аляску [ 27 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Форт-Росс [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Русско-американский договор 1867, продажа Аляски [ 18 січня 2011 у Wayback Machine.]
- История русской православной церкви на Гавайях [ 4 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Православие на Аляске [ 4 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Научные статьи по истории Русской Америки [ 4 січня 2015 у Wayback Machine.]
- А. А. Кибрик НЕКОТОРЫЕ ФОНЕТИЧЕСКИЕ И ГРАММАТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РУССКОГО ДИАЛЕКТА ДЕРЕВНИ НИНИЛЧИК (АЛЯСКА) [ 4 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Русские на службе в Армии США [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijska Amerika sukupnist volodin Rosijskoyi imperiyi v Pivnichnij Americi sho mistila Alyasku Aleutski ostrovi Oleksandrivskij arhipelag i poselennya na tihookeanskomu uzberezhzhi suchasnih SShA Fort Ross Rosijska Amerika PraporGerb Data stvorennya zasnuvannya1772 Oficijna movarosijska KontinentPivnichna Amerika Krayina Rosijska imperiya StolicyaNovo Arhangelsk Valyutad Zaminenij nad Na zaminud Chas data pripinennya isnuvannya18 zhovtnya 1867 Plosha1 518 800 km Kategoriya map na Vikishovishid Rosijska Amerika u Vikishovishi Koordinati 57 03 pn sh 135 19 zh d 57 050 pn sh 135 317 zh d 57 050 135 317Rosijska Amerika na 1860 r IstoriyaPershimi rosiyanami yaki z boku Sibiru vidkrili Alyasku Ameriku bula ekspediciya Semena Dezhnova u 1648 roci Isnuye pripushennya sho chastina moreplavciv pislya korabelnoyi avariyi odnogo z kochiv mogla visaditisya na amerikanskij bereg i zasnuvati pershe nezhittyezdatne poselennya Kingovej U 1772 roci na aleutskomu Unalashku zasnovano pershe torgove rosijske poselennya U 1732 roci Mihajlo Gvozdov na boti Svyatij Gavriyil zdijsniv plavannya do beregiv Velikoyi zemli pivnichno zahidnoyi Ameriki pershim z yevropejciv dosyag uzberezhzhya Alyaski v rajoni misu Princa Uelskogo Gvozdov viznachiv koordinati i nanis na kartu blizko 300 km uzberezhzhya pivostrova Syuard opisav beregi protoki i ostrova sho lezhat u nomu U zhovtni 1732 roku povernuvsya v Nizhnokamchatskij ostrog 1741 roku ekspediciya Beringa na dvoh paketbotah Svyatij Petro Bering i Svyatij Pavlo Chirikov doslidzhuvala Aleutski ostrovi i beregi Alyaski Z 1740 h rokiv ekspansiya rosiyan na Alyasci nashtovhnulas na opir indianciv yakij pereris u rosijsko indiansku vijnu 1802 1805 rokiv Fort Ross Kaliforniya Karta Lodovitogo morya i Shidnogo okeanu skladena 1844 roku gidrografichnim departamentom Morskogo ministerstva Rosijskoyi Imperiyi z detalnim pokazannyam Rosijskoyi Ameriki Rosijska ta Britanska Amerika 1824 roku bula pidpisana sho zafiksuvala pivdennij kordon volodin Rosijskoyi imperiyi v Alyasci na shiroti 54 40 N Konvenciya takozh pidtverdzhuvala volodinnya Spoluchenih Shtativ ta Velikoyi Britaniyi do 1846 v Oregoni 1824 roku bula pidpisana pro rozmezhuvannya yihnih volodin v Pivnichnij Americi v Britanskij Kolumbiyi Za umovami Konvenciyi vstanovlyuvalasya prikordonna mezha yaka vidokremlyuye volodinnya Britaniyi vid rosijskih volodin na zahidnomu uzberezhzhi Pivnichnoyi Ameriki sho primikaye do p ova Alyaski tak sho mezha prohodila na vsij beregovij smuzi sho nalezhit Rosiyi vid 54 pn sh do 60 pn sh na vidstani 10 mil vid kromki okeanu vrahovuyuchi vsi vigini uzberezhzhya Takim chinom liniya rosijsko britanskogo kordonu bula v comu misci ne pryamoyu yak ce bulo z liniyeyu kordonu Alyaski ta Yukonu a nadzvichajno zvivistoyu U tomu zh roci anglijci buduyut Vankuver yakij peretvoryuye Fort Ross v anklav Vtrata Rosijskoyi Ameriki Dokladnishe Prodazh Alyaski Karta Pivnichno Zahidnoyi Ameriki 1867 z pokazannyam teritorij peredanih Rosijskoyu Imperiyeyu Pivnichno Amerikanskim Spoluchenim Shtatam Neodnoznachno zaraz istoriki vidnosyatsya do prodazhu Alyaski Odni dotrimuyutsya dumki sho cya mira bula zmushena cherez vedennya Rosiyeyu Krimskoyi kampaniyi 1853 1856 i vazhkogo stanovisha na frontah Inshi napolyagayut na tomu sho ce bulo chisto komercijna ugoda yaka ne pozbavlena korupcijnoyi skladovoyi v rosijskomu uryadi U sichni 1841 roku Fort Ross buv prodanij gromadyaninu Meksiki Dzhonu Satteru A 1867 roci Alyaska bula prodana SShA za 7 200 000 dolariv 1 sichnya 1868 roku 69 soldativ ta oficeriv Novo Arhangelskogo garnizonu viyihali v Nikolayevsk na Amuri na sudni RAK Nahimov Grupa sho skladalasya iz kolonialnih gromadyan ta kreoliv viyihala 24 kvitnya 1868 roku v Nikolayevsk na Amuri na sudni Ostannya grupa rosiyan pokinula Novo Arhangelsk 30 listopada 1868 roci na kuplenomu dlya cih cilej sudni Krilata strila yake pryamuvalo do Kronshtadtu Vsogo na comu sudni viyihalo 309 osib PosilannyaRusskaya Amerika kak Rossiya priobrela i poteryala Alyasku 27 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Fort Ross 17 travnya 2014 u Wayback Machine Russko amerikanskij dogovor 1867 prodazha Alyaski 18 sichnya 2011 u Wayback Machine Istoriya russkoj pravoslavnoj cerkvi na Gavajyah 4 sichnya 2015 u Wayback Machine Pravoslavie na Alyaske 4 sichnya 2015 u Wayback Machine Nauchnye stati po istorii Russkoj Ameriki 4 sichnya 2015 u Wayback Machine A A Kibrik NEKOTORYE FONETIChESKIE I GRAMMATIChESKIE OSOBENNOSTI RUSSKOGO DIALEKTA DEREVNI NINILChIK ALYaSKA 4 sichnya 2015 u Wayback Machine Russkie na sluzhbe v Armii SShA 7 sichnya 2014 u Wayback Machine