Купівля-продаж Аляски (англ. Alaska purchase — придбання Аляски) — угода між Російською імперією і Сполученими Штатами Америки про продаж заморських володінь Російської імперії на північному заході Північної Америки, за 7 200 000 доларів. Договір був остаточно виконаний 1 серпня 1868 року. За ним Російська імперія позбулась більшої частини своїх територій, що складали Російську Америку.
Купівля-продаж Аляски | |
Місце розташування | Вашингтон |
---|---|
Дата й час | 30 березня 1867 |
Учасник(и) | Російська імперія і США |
Source of transfer | Російська імперія |
Destination of transfer | США |
Купівля-продаж Аляски у Вікісховищі |
Головною причиною продажу Аляски переважна більшість світового наукового історичного співтовариства однозначно називає програш Російської імперії Кримської війни (1853—1856). Радянсько-путінська історіографія головним чином спирається на два аргументи, а саме: Аляску майже за безцінок продали, щоб «задобрити США» та запропонувати їм свою «дружбу», бо «вони і так могли забрати Аляску силою задарма». Також з 1960-х поширюється міф, що Аляску насправді віддали в оренду на 100 років.
Історія
Після програшу Кримської війни від коаліції Великої Британії та Франції Російська імперія опинилася у складному фінансовому становищі. Царський уряд боявся втрати Аляски без будь-якої компенсації в разі нового військового конфлікту, особливо якщо він відбуватиметься зі Сполученим Королівством Великої Британії та Ірландії, від чийого флоту надзвичайно важко захищати віддалену територію і він може легко перемогти російські війська. Тим більш, що до того часу Велика Британія вже мала відкриті золоті копальні в прибережній до Аляски території Британської Колумбії і активно цікавилася золотими запасами сусідньої Аляски. Тому Олександр II вирішив продати Аляску Сполученим Штатам і доручив російському послові у Вашингтоні баронові Едуарду фон Стеклю вступити в переговори з тодішнім держсекретарем США Вільямом Сьюардом.
Але ще напередодні Кримської війни ідею продати Аляску в досить делікатній формі висловлював генерал-губернатор Східного Сибіру Микола Муравйов-Амурський. Його міркування зводилися до того, що питання про передачу Сполученим Штатам російських заокеанських володінь рано чи пізно буде поставлене і захистити ці віддалені території Російської імперії не зможе. Російське населення на Алясці становило тоді за різними підрахунками від 600 до 800 чоловік. Креолів налічувалося близько 1900, алеутів трохи менше п'яти тисяч. На цій території проживало 40 000 індіанців тлінкитів, які не вважали себе підданими Російської імперії. Для освоєння території площею понад 1,5 мільйона км², настільки далекого від інших російських земель, росіян було явно недостатньо.
Жодної російської колонії не було створено на Алясці, але Російська Православна Церква відправляла до тубільців місіонерів і будувала церкви. Близько 700 росіян домагалися суверенітету на території, яка вдвічі більша за Техас.
Ініціатива продажу Аляски Сполученим Штатам належить князю Костянтину і посланнику Російської імперії в США Е. Стеклю, які починаючи з 1857 року наполягали на необхідності позбавити Російську імперію від невиправдано високих фінансових витрат на утримання цієї території та російських торгових компаній, що перебувають на ній, а також з метою уникнення небезпеки військового зіткнення через Аляску з Великою Британією або навіть Сполученими Штатами.
Імператор Олександр II та уряд Російської імперії знали про наявність багатих золотоносних руд біля Аляски (як знав про них, зокрема, державний секретар США У. Сьюард).. Але це обставина лише прискорила ухвалення рішення про продаж Аляски з побоювання, що американські золотошукачі, почувши про багаті поклади золота, почнуть самостійно і в масовому масштабі проникати на цю російську територію та захоплювати її, що може призвести в будь-якому випадку до її втрати через неможливість захистити її чи навіть до конфлікту зі США.
Переговори про придбання Аляски у Російської імперії почалися 1867 року при президенті Ендрю Джонсоні (1808—1875) за наполяганням державного секретаря Вільяма Сьюарда. 28 грудня 1866 року на особливому засіданні в парадному залі міністерства закордонних справ Російської імперії, що проходив за участю імператора Олександра II, великого князя Костянтина, міністра закордонних справ Олександра Горчакова, міністра фінансів Михайла Рейтерна, керівника морського міністерства Миколи Краббе та посланця у Вашингтоні Едуарда Стекля, було ухвалено продати російські володіння у Північній Америці. О 4-й годині ранку 30 березня 1867 року був підписаний договір про продаж Російською імперією Аляски Сполученим Штатам Америки за 7 200 000 доларів (11 мільйонів царських рублів).
Більшість дослідників сходяться на тому, що договір про продаж Аляски був взаємовигідним результатом здійснення американських геополітичних амбіцій і заснованого на тверезому розрахунку рішення Російської імперії зосередити зусилля на освоєнні Приамур'я і Примор'я, приєднаних до Російської імперії 1860 року. У самій Америці в той час було мало охочих купувати величезну територію, яку противники угоди називали заповідником для білих ведмедів. Сенат США ратифікував договір лише більшістю в один голос. Але коли на Алясці були виявлені золото, і багаті мінеральні ресурси, ця угода була визнана головним досягненням адміністрації президента Ендрю Джонсона.
Саме найменування Аляска з'явилося при проходженні договору про покупку через Сенат США. Тоді сенатор Чарльз Самнер у своїй промові на захист придбання нових територій, дотримуючись традицій корінного населення Алеутських островів, дав їм нове найменування Аляска, тобто «Велика земля».
1 серпня 1868 року російський повірений у справах у Вашингтоні барон Стекль отримав у казначействі Північноамериканських Сполучених Штатів чек на 7 мільйонів 200 тис. доларів. Ця фінансова операція поставила крапку в одній з найбільших у світовій історії угод з продажу територіальних володінь. Російські колонії на Північноамериканському континенті площею 1 519 тис. км², згідно з договором, підписаним 18 (30) березня 1867 року, перейшли під суверенітет Сполучених Штатів.
Офіційна церемонія передачі Аляски відбулася ще до отримання чека — 18 жовтня 1867 року. У цей день в столиці російських поселень у Північній Америці Ново-Архангельску (нині місто Сітка) під артилерійський салют і при параді військових двох країн було спущено російський прапор і піднято американський. 18 жовтня в США відзначається «День Аляски». У самому штаті офіційним святом вважається день підписання Договору 30 березня.
1884 року Аляска отримала статус округу, 1912 року була офіційно оголошена територією США. 1969 року Аляска стала 49-м штатом Сполучених Штатів. У січні-лютому 1977 року між урядами СРСР і США відбувся обмін нотами, які підтверджували, що передбачена договором 1867 року «західна межа уступленних територій», що проходить у Північному океані, Чукотскому і Беринговому морях, використовується для розмежування районів юрисдикції СРСР і США в галузі рибальства в цих морських районах. Після розпаду СРСР правонаступником укладених Союзом міжнародних угод стала Російська Федерація.
Розповсюдження чуток
В першій половині 1960-х років в Радянському Союзі серед населення стали розповсюджуватись чутки, що начебто Російської імперії свого часу продала Аляску США «не на зовсім», а здала в оренду за гроші строком на 100 років. І ось в 1967 році, коли сповняться ці сто років, «ми зажадаємо свою землю назад». Більшість населення СРСР було історично неосвіченим і звісно ніколи у вічі не бачило документів та текстів царських угод, тим більш з урядом на той час «ворожих» до СРСР США. Точна дата продажу Аляски США більшості «радянських трудящих» також була невідомою. Тому одна з версій цієї ж чутки свідчила, що «Аляску продала Катерина ІІ строком на 150 років»
Кому і для чого знадобилося розповсюджувати цю чутку в інформаційно повністю закритому цензурою СРСР — можна тільки здогадуватися.
Див. також
Примітки
- Montaigne, Fen (7 липня, 2016). «Tracing Alaska's Russian Heritage». Smithsonian Journeys Travel Quarterly(англ.)
- Аляска // Энциклопедия российско-американских отношений, XVIII—XX века / Авт.-сост. Иванян Э. А.; При участии: канд. истор. наук В. И. Батюка, М. Л. Литвиновой, докт. истор. наук В. О. Печатнова. — М.: Международные отношения, 2001. С. 20—22. — 692 с. — .(рос.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Купівля-продаж Аляски |
- Treaty with Russia for the Purchase of Alaska and related resources at the Library of Congress [ 29 березня 2015 у Wayback Machine.]
- Text of Treaty with Russia [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
- Meeting of Frontiers, Library of Congress [ 2 листопада 2008 у Wayback Machine.]
- Original Document of Check to Purchase Alaska [ 14 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Britannica article [ 20 серпня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kupivlya prodazh Alyaski angl Alaska purchase pridbannya Alyaski ugoda mizh Rosijskoyu imperiyeyu i Spoluchenimi Shtatami Ameriki pro prodazh zamorskih volodin Rosijskoyi imperiyi na pivnichnomu zahodi Pivnichnoyi Ameriki za 7 200 000 dolariv Dogovir buv ostatochno vikonanij 1 serpnya 1868 roku Za nim Rosijska imperiya pozbulas bilshoyi chastini svoyih teritorij sho skladali Rosijsku Ameriku Kupivlya prodazh Alyaski Misce roztashuvannyaVashington Data j chas30 bereznya 1867 Uchasnik i Rosijska imperiya i SShA Source of transferRosijska imperiya Destination of transferSShA Kupivlya prodazh Alyaski u Vikishovishi Alyasku poznacheno chervonim Golovnoyu prichinoyu prodazhu Alyaski perevazhna bilshist svitovogo naukovogo istorichnogo spivtovaristva odnoznachno nazivaye progrash Rosijskoyi imperiyi Krimskoyi vijni 1853 1856 Radyansko putinska istoriografiya golovnim chinom spirayetsya na dva argumenti a same Alyasku majzhe za bezcinok prodali shob zadobriti SShA ta zaproponuvati yim svoyu druzhbu bo voni i tak mogli zabrati Alyasku siloyu zadarma Takozh z 1960 h poshiryuyetsya mif sho Alyasku naspravdi viddali v orendu na 100 rokiv IstoriyaPislya prograshu Krimskoyi vijni vid koaliciyi Velikoyi Britaniyi ta Franciyi Rosijska imperiya opinilasya u skladnomu finansovomu stanovishi Carskij uryad boyavsya vtrati Alyaski bez bud yakoyi kompensaciyi v razi novogo vijskovogo konfliktu osoblivo yaksho vin vidbuvatimetsya zi Spoluchenim Korolivstvom Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi vid chijogo flotu nadzvichajno vazhko zahishati viddalenu teritoriyu i vin mozhe legko peremogti rosijski vijska Tim bilsh sho do togo chasu Velika Britaniya vzhe mala vidkriti zoloti kopalni v priberezhnij do Alyaski teritoriyi Britanskoyi Kolumbiyi i aktivno cikavilasya zolotimi zapasami susidnoyi Alyaski Tomu Oleksandr II virishiv prodati Alyasku Spoluchenim Shtatam i doruchiv rosijskomu poslovi u Vashingtoni baronovi Eduardu fon Steklyu vstupiti v peregovori z todishnim derzhsekretarem SShA Vilyamom Syuardom Chek yakim oplachena kupivlya Alyaski Ale she naperedodni Krimskoyi vijni ideyu prodati Alyasku v dosit delikatnij formi vislovlyuvav general gubernator Shidnogo Sibiru Mikola Muravjov Amurskij Jogo mirkuvannya zvodilisya do togo sho pitannya pro peredachu Spoluchenim Shtatam rosijskih zaokeanskih volodin rano chi pizno bude postavlene i zahistiti ci viddaleni teritoriyi Rosijskoyi imperiyi ne zmozhe Rosijske naselennya na Alyasci stanovilo todi za riznimi pidrahunkami vid 600 do 800 cholovik Kreoliv nalichuvalosya blizko 1900 aleutiv trohi menshe p yati tisyach Na cij teritoriyi prozhivalo 40 000 indianciv tlinkitiv yaki ne vvazhali sebe piddanimi Rosijskoyi imperiyi Dlya osvoyennya teritoriyi plosheyu ponad 1 5 miljona km nastilki dalekogo vid inshih rosijskih zemel rosiyan bulo yavno nedostatno Zhodnoyi rosijskoyi koloniyi ne bulo stvoreno na Alyasci ale Rosijska Pravoslavna Cerkva vidpravlyala do tubilciv misioneriv i buduvala cerkvi Blizko 700 rosiyan domagalisya suverenitetu na teritoriyi yaka vdvichi bilsha za Tehas Iniciativa prodazhu Alyaski Spoluchenim Shtatam nalezhit knyazyu Kostyantinu i poslanniku Rosijskoyi imperiyi v SShA E Steklyu yaki pochinayuchi z 1857 roku napolyagali na neobhidnosti pozbaviti Rosijsku imperiyu vid nevipravdano visokih finansovih vitrat na utrimannya ciyeyi teritoriyi ta rosijskih torgovih kompanij sho perebuvayut na nij a takozh z metoyu uniknennya nebezpeki vijskovogo zitknennya cherez Alyasku z Velikoyu Britaniyeyu abo navit Spoluchenimi Shtatami Imperator Oleksandr II ta uryad Rosijskoyi imperiyi znali pro nayavnist bagatih zolotonosnih rud bilya Alyaski yak znav pro nih zokrema derzhavnij sekretar SShA U Syuard Ale ce obstavina lishe priskorila uhvalennya rishennya pro prodazh Alyaski z poboyuvannya sho amerikanski zolotoshukachi pochuvshi pro bagati pokladi zolota pochnut samostijno i v masovomu masshtabi pronikati na cyu rosijsku teritoriyu ta zahoplyuvati yiyi sho mozhe prizvesti v bud yakomu vipadku do yiyi vtrati cherez nemozhlivist zahistiti yiyi chi navit do konfliktu zi SShA Peregovori pro pridbannya Alyaski u Rosijskoyi imperiyi pochalisya 1867 roku pri prezidenti Endryu Dzhonsoni 1808 1875 za napolyagannyam derzhavnogo sekretarya Vilyama Syuarda 28 grudnya 1866 roku na osoblivomu zasidanni v paradnomu zali ministerstva zakordonnih sprav Rosijskoyi imperiyi sho prohodiv za uchastyu imperatora Oleksandra II velikogo knyazya Kostyantina ministra zakordonnih sprav Oleksandra Gorchakova ministra finansiv Mihajla Rejterna kerivnika morskogo ministerstva Mikoli Krabbe ta poslancya u Vashingtoni Eduarda Steklya bulo uhvaleno prodati rosijski volodinnya u Pivnichnij Americi O 4 j godini ranku 30 bereznya 1867 roku buv pidpisanij dogovir pro prodazh Rosijskoyu imperiyeyu Alyaski Spoluchenim Shtatam Ameriki za 7 200 000 dolariv 11 miljoniv carskih rubliv Bilshist doslidnikiv shodyatsya na tomu sho dogovir pro prodazh Alyaski buv vzayemovigidnim rezultatom zdijsnennya amerikanskih geopolitichnih ambicij i zasnovanogo na tverezomu rozrahunku rishennya Rosijskoyi imperiyi zoserediti zusillya na osvoyenni Priamur ya i Primor ya priyednanih do Rosijskoyi imperiyi 1860 roku U samij Americi v toj chas bulo malo ohochih kupuvati velicheznu teritoriyu yaku protivniki ugodi nazivali zapovidnikom dlya bilih vedmediv Senat SShA ratifikuvav dogovir lishe bilshistyu v odin golos Ale koli na Alyasci buli viyavleni zoloto i bagati mineralni resursi cya ugoda bula viznana golovnim dosyagnennyam administraciyi prezidenta Endryu Dzhonsona Same najmenuvannya Alyaska z yavilosya pri prohodzhenni dogovoru pro pokupku cherez Senat SShA Todi senator Charlz Samner u svoyij promovi na zahist pridbannya novih teritorij dotrimuyuchis tradicij korinnogo naselennya Aleutskih ostroviv dav yim nove najmenuvannya Alyaska tobto Velika zemlya 1 serpnya 1868 roku rosijskij povirenij u spravah u Vashingtoni baron Stekl otrimav u kaznachejstvi Pivnichnoamerikanskih Spoluchenih Shtativ chek na 7 miljoniv 200 tis dolariv Cya finansova operaciya postavila krapku v odnij z najbilshih u svitovij istoriyi ugod z prodazhu teritorialnih volodin Rosijski koloniyi na Pivnichnoamerikanskomu kontinenti plosheyu 1 519 tis km zgidno z dogovorom pidpisanim 18 30 bereznya 1867 roku perejshli pid suverenitet Spoluchenih Shtativ Oficijna ceremoniya peredachi Alyaski vidbulasya she do otrimannya cheka 18 zhovtnya 1867 roku U cej den v stolici rosijskih poselen u Pivnichnij Americi Novo Arhangelsku nini misto Sitka pid artilerijskij salyut i pri paradi vijskovih dvoh krayin bulo spusheno rosijskij prapor i pidnyato amerikanskij 18 zhovtnya v SShA vidznachayetsya Den Alyaski U samomu shtati oficijnim svyatom vvazhayetsya den pidpisannya Dogovoru 30 bereznya 1884 roku Alyaska otrimala status okrugu 1912 roku bula oficijno ogoloshena teritoriyeyu SShA 1969 roku Alyaska stala 49 m shtatom Spoluchenih Shtativ U sichni lyutomu 1977 roku mizh uryadami SRSR i SShA vidbuvsya obmin notami yaki pidtverdzhuvali sho peredbachena dogovorom 1867 roku zahidna mezha ustuplennih teritorij sho prohodit u Pivnichnomu okeani Chukotskomu i Beringovomu moryah vikoristovuyetsya dlya rozmezhuvannya rajoniv yurisdikciyi SRSR i SShA v galuzi ribalstva v cih morskih rajonah Pislya rozpadu SRSR pravonastupnikom ukladenih Soyuzom mizhnarodnih ugod stala Rosijska Federaciya Rozpovsyudzhennya chutokV pershij polovini 1960 h rokiv v Radyanskomu Soyuzi sered naselennya stali rozpovsyudzhuvatis chutki sho nachebto Rosijskoyi imperiyi svogo chasu prodala Alyasku SShA ne na zovsim a zdala v orendu za groshi strokom na 100 rokiv I os v 1967 roci koli spovnyatsya ci sto rokiv mi zazhadayemo svoyu zemlyu nazad Bilshist naselennya SRSR bulo istorichno neosvichenim i zvisno nikoli u vichi ne bachilo dokumentiv ta tekstiv carskih ugod tim bilsh z uryadom na toj chas vorozhih do SRSR SShA Tochna data prodazhu Alyaski SShA bilshosti radyanskih trudyashih takozh bula nevidomoyu Tomu odna z versij ciyeyi zh chutki svidchila sho Alyasku prodala Katerina II strokom na 150 rokiv Komu i dlya chogo znadobilosya rozpovsyudzhuvati cyu chutku v informacijno povnistyu zakritomu cenzuroyu SRSR mozhna tilki zdogaduvatisya Div takozhPechena Alyaska Rosijsko indianska vijnaPrimitkiMontaigne Fen 7 lipnya 2016 Tracing Alaska s Russian Heritage Smithsonian Journeys Travel Quarterly angl Alyaska Enciklopediya rossijsko amerikanskih otnoshenij XVIII XX veka Avt sost Ivanyan E A Pri uchastii kand istor nauk V I Batyuka M L Litvinovoj dokt istor nauk V O Pechatnova M Mezhdunarodnye otnosheniya 2001 S 20 22 692 s ISBN 5 7133 1045 0 ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kupivlya prodazh Alyaski Treaty with Russia for the Purchase of Alaska and related resources at the Library of Congress 29 bereznya 2015 u Wayback Machine Text of Treaty with Russia 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Meeting of Frontiers Library of Congress 2 listopada 2008 u Wayback Machine Original Document of Check to Purchase Alaska 14 chervnya 2008 u Wayback Machine Britannica article 20 serpnya 2008 u Wayback Machine