Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Російсько-індіанська війна 1802—1805 років (російсько-тлінгітська) війна) — війна між російськими завойовниками Аляски та корінним народом Аляски, тлінгітами.
Передумови
Російські промислові партії в пошуках каланів спустошували традиційні мисливські угіддя індіанців-тлінгітів. Індіанців також дратувало те, що до складу російських партій входили традиційні вороги індіанців — ескімоси-чугачі. Крім того, самі тлінгіти в цей період досить активно розширювали на півночі своїх земель власну сферу впливу, включивши до неї індіанців-еяків.
Зіткнення тлінгітів з росіянами на ранньому етапі часто завершувались зникненням росіян за нез'ясованих обставин. Так, ще у 1741 році 15 моряків з російського пакетбота «Святий Павло» пропали безвісти в районі бухти Таканіс на острові Якобі. Їх доля невідома.
Перше відкрите збройне зіткнення між силами російської експедиції та тлінгітами відбулось 1792 року на острові . В результаті зіткнення керівник партії промисловців і майбутній правитель Аляски Олександр Баранов вирішив відступити на острів Кадьяк, індіанці також відступили.
Війна
Початковий етап
У травні 1802 року почалися потужні виступи тлінгітів проти росіян з метою вигнати росіян зі своєї землі, а їх флотилію — зі своїх прибережних вод. Перше зіткнення сталася 23 травня. У червні загін в 600 індіанців під проводом Катліана атакував Михайлівську фортецю на острові Сітка. Через день індіанці знищили майже цілком партію Василя Кочесова, яка поверталася до фортеці з промислу сивучів. Наступна партія російських промисловців (165 осіб) була атакована в районі протоки Фредерік в ніч з 19 на 20 червня і повністю знищена. Англійський бриг «Юнікорн» (англ. «Unicorn») капітана [en] врятував групу росіян, що потрапили у полон, в основному жінок і дітей. Барбер потопив одне індіанське каное і змусив видати полонених. В результаті атаки індіанців Сітка була цілком звільнена, що стало важким ударом для російських колоній і особисто для губернатора Аляски Олександра Баранова.
Для підсилення росіян на острові Кадьяк у їх протистоянні з індіанцями на воді в листопаді 1802 прибула шести гарматна бригантина «Св. Єлизавета», що завадило індіанцям здійснити подальший штурм російських колоній. На початку травня 1803 Баранов послав галіот «Св. Олександр Невський» в до , де знаходився значний російський гарнізон, по допомогу для проведення каральної експедиції, але Кусков запропонував Баранову відкласти експедицію на рік.
Взимку 1803-1804 років індіанці напали на два російських розвідзагони в басейні Мідної річки.
Битва при острові Ситка
В 1804 Баранов рушив з Якутата на завоювання острова Сітки. У його загоні було 150 російських і 500-900 алеутських воїнів. Флот складався з легких кораблів «Єрмак», «Олександр», «Катерина» і «Ростислав» та з байдарок алеутів. У вересні корпус досяг Сітки, де виявив шлюп «Нева» Юрія Лисянського, який здійснював навколосвітнє плавання. Для оборони свого острова індіанці збудували дерев'яну фортецю, яку обороняло близько сотні бійців. Росіяни, обстрілявши з корабельних гармат укріплення і поселення, почали штурм, який був відбитий. Під час штурму Баранов отримав серйозне поранений в руку. Однак облога і артилерійські обстріли тривали. Усвідомивши безперспективність опору, індіанці покинули свою фортецю, залишивши в укріпленні близько 30 своїх загиблих воїнів і відступили від поселення. Втрати російської коаліції склали близько 20 осіб. 8 жовтня 1804 роки над завойованим поселенням було піднято російський прапор, після чого почалося будівництво форту і нового поселення, яке отримало назву Ново-Архангельськ.
20 серпня 1805 на чолі з Танухом і Лушваком, і їх союзники з числа тлінгітів спалили і перебили росіян. Напад ретельно спланував і організував Танух, який, користуючись довірою увійшов до фортеці і вбив начальника фортеці, після чого відповідно до переказів за його сигналом «кожен воїн вбив свого російського». Також були перебиті союзники росіян, алеути. Значна частина росіян разом з Дем'яненковим була змушена вирушити в далекий морський перехід і була потоплена штормом. Близько 30 осіб, які відмовилися йти в море, здалися тлінгітам. Падіння Якутата і загибель партії Дем'яненкова стали важким ударом по російських колоніях на Алясці — була втрачена важлива господарська і стратегічна база на узбережжі Америки.
Подальше протистояння
Легка перемога надихнула і об'єднала тлінгітів. Близько 200 воїнів на 8 каное вирішили так само атакувати Костянтинівську фортецю в селищі Нучек в чугацькій затоці, на землі ворожого місцевого племені чугачів. Однак у фортеці виявився один з невільників, що втік від індіанців, який повідомив про їх плани коменданта фортеці, після чого індіанці були запрошені на свято і вирізані. Індіанці, що врятувалися, спричинили паніку серед тлінгітів, частина яких потонула при переправі, інші були перебиті чугачами. Після цієї невдачі почався розлад між тлінгітами та їх союзниками.
Перемир'я
Надалі з індіанцями вдалося укласти перемир'я, але російська американська компанія була змушена вести промисел у водах тлінгітів лише великими партіями і під прикриттям російських кораблів. При цьому тлінгіти і надалі організовано випливали на місця промислу і відкривали вогонь з рушниць, але не по людях, а по звіру, що робило промисел практично неможливим. Також вони при зручних обставинах перехоплювали і нишком вбивали одиночних службовців компанії так, що б довести це було неможливо.
Наслідки
В результаті війни були знищені 2 російські фортеці і селище в Південно-Східній Алясці, що на кілька років зупинило просування росіян у південному напрямку вздовж північно-західного узбережжя Америки. Індіанська загроза і надалі сковувала сили російської американської компанії в районі архіпелагу Олександра і не дозволяла розпочати систематичну колонізацію Південно-Східної Аляски.
Після припинення грабіжницького промислу в угіддях індіанців відносини дещо поліпшилися, була відновила торгівля з тлінгітами, їм було дозволено відновити родове селище біля Новоархангельська.
Примітки
- Гриньов А. В. Американська епопея Олександра Баранова[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 9 серпня 2014. Процитовано 27 січня 2018.
Посилання
- Зорин, А. В. Русско-тлинкитские войны [ 10 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Русско-индейская война в Русской Америке [ 13 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Обойдемся // Эти индейцы воевали с русскими до 2004 года. Они вынудили Россию продать Аляску [ 16 лютого 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- История Русской Америки (1732—1867). — М.: Международные отношения, 1997. Отв. ред. акад. Н. Н. Болховитинов. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosijsko indianska vijna 1802 1805 rokiv rosijsko tlingitska vijna vijna mizh rosijskimi zavojovnikami Alyaski ta korinnim narodom Alyaski tlingitami Oblast rozselennya tlingitivPeredumoviRosijski promislovi partiyi v poshukah kalaniv spustoshuvali tradicijni mislivski ugiddya indianciv tlingitiv Indianciv takozh dratuvalo te sho do skladu rosijskih partij vhodili tradicijni vorogi indianciv eskimosi chugachi Krim togo sami tlingiti v cej period dosit aktivno rozshiryuvali na pivnochi svoyih zemel vlasnu sferu vplivu vklyuchivshi do neyi indianciv eyakiv Zitknennya tlingitiv z rosiyanami na rannomu etapi chasto zavershuvalis zniknennyam rosiyan za nez yasovanih obstavin Tak she u 1741 roci 15 moryakiv z rosijskogo paketbota Svyatij Pavlo propali bezvisti v rajoni buhti Takanis na ostrovi Yakobi Yih dolya nevidoma Pershe vidkrite zbrojne zitknennya mizh silami rosijskoyi ekspediciyi ta tlingitami vidbulos 1792 roku na ostrovi V rezultati zitknennya kerivnik partiyi promislovciv i majbutnij pravitel Alyaski Oleksandr Baranov virishiv vidstupiti na ostriv Kadyak indianci takozh vidstupili VijnaPochatkovij etap U travni 1802 roku pochalisya potuzhni vistupi tlingitiv proti rosiyan z metoyu vignati rosiyan zi svoyeyi zemli a yih flotiliyu zi svoyih priberezhnih vod Pershe zitknennya stalasya 23 travnya U chervni zagin v 600 indianciv pid provodom Katliana atakuvav Mihajlivsku fortecyu na ostrovi Sitka Cherez den indianci znishili majzhe cilkom partiyu Vasilya Kochesova yaka povertalasya do forteci z promislu sivuchiv Nastupna partiya rosijskih promislovciv 165 osib bula atakovana v rajoni protoki Frederik v nich z 19 na 20 chervnya i povnistyu znishena Anglijskij brig Yunikorn angl Unicorn kapitana en vryatuvav grupu rosiyan sho potrapili u polon v osnovnomu zhinok i ditej Barber potopiv odne indianske kanoe i zmusiv vidati polonenih V rezultati ataki indianciv Sitka bula cilkom zvilnena sho stalo vazhkim udarom dlya rosijskih kolonij i osobisto dlya gubernatora Alyaski Oleksandra Baranova Dlya pidsilennya rosiyan na ostrovi Kadyak u yih protistoyanni z indiancyami na vodi v listopadi 1802 pribula shesti garmatna brigantina Sv Yelizaveta sho zavadilo indiancyam zdijsniti podalshij shturm rosijskih kolonij Na pochatku travnya 1803 Baranov poslav galiot Sv Oleksandr Nevskij v do de znahodivsya znachnij rosijskij garnizon po dopomogu dlya provedennya karalnoyi ekspediciyi ale Kuskov zaproponuvav Baranovu vidklasti ekspediciyu na rik Vzimku 1803 1804 rokiv indianci napali na dva rosijskih rozvidzagoni v basejni Midnoyi richki Bitva pri ostrovi Sitka Rosijskij shlyup kapitana Yuriya Lisyanskogo Neva sho brav uchast u Plan forteci indianciv skladenij Yuriyem Lisyanskim pislya yiyi zahoplennya rosiyanami Dokladnishe V 1804 Baranov rushiv z Yakutata na zavoyuvannya ostrova Sitki U jogo zagoni bulo 150 rosijskih i 500 900 aleutskih voyiniv Flot skladavsya z legkih korabliv Yermak Oleksandr Katerina i Rostislav ta z bajdarok aleutiv U veresni korpus dosyag Sitki de viyaviv shlyup Neva Yuriya Lisyanskogo yakij zdijsnyuvav navkolosvitnye plavannya Dlya oboroni svogo ostrova indianci zbuduvali derev yanu fortecyu yaku oboronyalo blizko sotni bijciv Rosiyani obstrilyavshi z korabelnih garmat ukriplennya i poselennya pochali shturm yakij buv vidbitij Pid chas shturmu Baranov otrimav serjozne poranenij v ruku Odnak obloga i artilerijski obstrili trivali Usvidomivshi bezperspektivnist oporu indianci pokinuli svoyu fortecyu zalishivshi v ukriplenni blizko 30 svoyih zagiblih voyiniv i vidstupili vid poselennya Vtrati rosijskoyi koaliciyi sklali blizko 20 osib 8 zhovtnya 1804 roki nad zavojovanim poselennyam bulo pidnyato rosijskij prapor pislya chogo pochalosya budivnictvo fortu i novogo poselennya yake otrimalo nazvu Novo Arhangelsk 20 serpnya 1805 na choli z Tanuhom i Lushvakom i yih soyuzniki z chisla tlingitiv spalili i perebili rosiyan Napad retelno splanuvav i organizuvav Tanuh yakij koristuyuchis doviroyu uvijshov do forteci i vbiv nachalnika forteci pislya chogo vidpovidno do perekaziv za jogo signalom kozhen voyin vbiv svogo rosijskogo Takozh buli perebiti soyuzniki rosiyan aleuti Znachna chastina rosiyan razom z Dem yanenkovim bula zmushena virushiti v dalekij morskij perehid i bula potoplena shtormom Blizko 30 osib yaki vidmovilisya jti v more zdalisya tlingitam Padinnya Yakutata i zagibel partiyi Dem yanenkova stali vazhkim udarom po rosijskih koloniyah na Alyasci bula vtrachena vazhliva gospodarska i strategichna baza na uzberezhzhi Ameriki Podalshe protistoyannya Legka peremoga nadihnula i ob yednala tlingitiv Blizko 200 voyiniv na 8 kanoe virishili tak samo atakuvati Kostyantinivsku fortecyu v selishi Nuchek v chugackij zatoci na zemli vorozhogo miscevogo plemeni chugachiv Odnak u forteci viyavivsya odin z nevilnikiv sho vtik vid indianciv yakij povidomiv pro yih plani komendanta forteci pislya chogo indianci buli zaprosheni na svyato i virizani Indianci sho vryatuvalisya sprichinili paniku sered tlingitiv chastina yakih potonula pri perepravi inshi buli perebiti chugachami Pislya ciyeyi nevdachi pochavsya rozlad mizh tlingitami ta yih soyuznikami Peremir ya Nadali z indiancyami vdalosya uklasti peremir ya ale rosijska amerikanska kompaniya bula zmushena vesti promisel u vodah tlingitiv lishe velikimi partiyami i pid prikrittyam rosijskih korabliv Pri comu tlingiti i nadali organizovano viplivali na miscya promislu i vidkrivali vogon z rushnic ale ne po lyudyah a po zviru sho robilo promisel praktichno nemozhlivim Takozh voni pri zruchnih obstavinah perehoplyuvali i nishkom vbivali odinochnih sluzhbovciv kompaniyi tak sho b dovesti ce bulo nemozhlivo NaslidkiV rezultati vijni buli znisheni 2 rosijski forteci i selishe v Pivdenno Shidnij Alyasci sho na kilka rokiv zupinilo prosuvannya rosiyan u pivdennomu napryamku vzdovzh pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Ameriki Indianska zagroza i nadali skovuvala sili rosijskoyi amerikanskoyi kompaniyi v rajoni arhipelagu Oleksandra i ne dozvolyala rozpochati sistematichnu kolonizaciyu Pivdenno Shidnoyi Alyaski Pislya pripinennya grabizhnickogo promislu v ugiddyah indianciv vidnosini desho polipshilisya bula vidnovila torgivlya z tlingitami yim bulo dozvoleno vidnoviti rodove selishe bilya Novoarhangelska PrimitkiGrinov A V Amerikanska epopeya Oleksandra Baranova nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 9 serpnya 2014 Procitovano 27 sichnya 2018 PosilannyaZorin A V Russko tlinkitskie vojny 10 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Russko indejskaya vojna v Russkoj Amerike 13 sichnya 2018 u Wayback Machine ros Obojdemsya Eti indejcy voevali s russkimi do 2004 goda Oni vynudili Rossiyu prodat Alyasku 16 lyutogo 2018 u Wayback Machine ros Istoriya Russkoj Ameriki 1732 1867 M Mezhdunarodnye otnosheniya 1997 Otv red akad N N Bolhovitinov ros