Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (квітень 2015) |
Джон Саттер або Йоганн Зуттер (англ. John Sutter, нім. Johann August Sutter; 15 лютого 1803 — 18 червня 1880) — американський піонер «дикого Заходу», авантюрист і підприємець швейцарського походження. Він народився у Кандерні (у базельському кантоні Швейцарії), де його батько Йоганн Якоб Зуттер був відомим виробником паперу та власником друкарень. Біографи подають суперечливі відомості про його життя, та і сама його особистість була дуже суперечлива, тому встановити істину неможливо.
Джон Саттер | |
---|---|
англ. John Augustus Sutter | |
Джон Саттері. | |
Народився | 15 лютого 1803 Кандерн, Швейцарія |
Помер | 18 червня 1880 (77 років) Сан-Франциско, Каліфорнія, США |
Поховання | d |
Громадянство | США |
Діяльність | підприємець |
Знання мов | туніська арабська[1] |
Суспільний стан | рабовласник[d] |
Діти | d |
|
Ранні роки
За свідченням біографа Саттера Іріса Енгстранда з дитинства малий Йоганн відзначався успадкованою від батька підприєливістю, любов'ю до книжок, красномовством і вмінням знаходити друзів. Молодим хлопцем він ніби поступив на службу у швайцарську гвардію французького короля Карла Х і служив там до липня 1830 року, коли тоді у Парижі вибухнула відома Липнева революція. Король був скинутий і молодий вояк мусив обирати новий життєвий шлях. Цьому суперечить його одруження з дочкою багатої вдовиці Аннетою Дюбольд, що сталося за чотири роки до повалення Карла Х. Аннета регулярно народжувала йому дітей — трьох хлопчиків і дівчинку. Однак одного дня він покинув родину і втік до Франції, імовірно через борги, які не міг повернути, що загрожувало йому в'язницею. Поневіряючись по корах, він випадково пристав до групи німецьких мандрівних ремісників, яких одної ночі обікрав і подався до Парижу. Там він завітав до одного багатого замовника свого батька і через підроблений документ дістав від нього велику суму грошей. З цим грошима він вирушив на пароплаві з Гавру до Америки і через два місяці вже був у Нью-Йорку. Два роки він займався будь-якою роботою, відкрив свою кнайпу у передмісті Фордгем, але така доля його не влаштовувала. Він продав кнайпу, купив собі фіру і знову-таки з німецькими мандрівниками подався до штату Міссурі, де неподалік від Сент-Луїсу купує кавалок землі стає дрібним фермером. Вирощує кукурудзу, бавовну, пщеницю, тютюн. Справи починають йти добре, але від людей він чує захоплючі оповідки про багатий Захід і, нарешті, не витримує жадоби нових пригод, продає усе нажите добро, знову купує віз і знову пускається у мандри разом з групою місіонерів. Після довгих пригод, під час яких Зуттер (тепер вже Саттер) побував і на Гаваях, він потрапляє у Сан-Франциско, тоді ще невеличкий порт [en] (іспанською «добра трава»), Каліфорнії, яка тоді ще належала Мексиці.
На підйомі
З дитинства Джон володів французькою, в Америці засвоїв англійську і вивчив іспанську. Очевидно, він мав і інші здібності, які дозволили йому згуртувати довкола себе досить велику групу людей різних національностей, переважно індіанців. Це дозволило йому отримати дозвіл на заснування поселення в долині річки Сакраменто у губернатора Каліфорнії, який мав тоді резиденцію у Монтерею. Поселення він назвав «Нова Гельвеція» — за старовинною назвою рідної Швейцарії. Поселенці у кількості близько трьохсот людей взялися до праці: корчували ліс, ставили житлові й господарські будівлі, орали землю, розводили худобу. Через два роки на фермі вже працювало більше тисячі індіанців і триста європейців. Стадо налічувало кілька тисяч корів і кілька сотень коней. Для захисту від войовничих аборигенів ферму (чи то ранчо) одразу обнесли дерв'яною огорожею, а пізніше замінили її на кам'яний мур чотириметрової висоти. Це вже була невеличка фортеця, на вежах якої встановили гармати. Однак поступово Саттер налагодив добросусідські стосунки з індіанськими племенами і залучив їх до роботи у себе. Губернатор призначив Саттера охоронцем північних границь штату, надавши звання капітана. Користуючись прихильністю губернатора, Саттер отримував дозволи на заснування нових ферм, його володіння розросталися. Окрім землеробства і тваринництва Саттер закладав фруктові сади, оливкові та фінікові гаї. Вироблені продукти експортувалися морем до портів Північної і Південної Америки. На мисі Горн налагодилися зв'язки з Нью-Йорком і навіть з Лондоном, де закупали сільськогосподарські та промислові знаряддя, якісне насіння. Люди почали називати Саттера генералом.
У 1848 році Мексика і США підписують угоду про передачу Каліфорнії, Техасу, Нової Мексики і Аризони Сполученим штатам. Перед Саттером відкрилися нові перспективи, і після чотирнадцяти років мовчання він написав листа до своєї дружини та запросив їхати разом із дітьми до нього, обіцяючи щедро віддячити за усі прикрощі, яких він завдав родині.
Трагічний фінал
Ще до початку підписання угоди між Мексикою та США, буквально за кілька тижнів перед тим, помічник Саттера, Джеймс Маршал приніс йому жменю золотого піску, який виявив на дні лотка недавно поставленого водяного млина на ріці , притоки Сакраменто. Вони мали намір зберегти відкриття у таємниці, але через взаємну неуважність про золото довідався один зі службовців — цього було досить, щоб звістка швидко поширилася серед найближчого оточення.
Вже за кілька тижнів перші золотошукачі привезли до Сан-Франциско велику кількість золота, і цю новину поширили газети. Негайно ферми Саттера спорожніли: усі працівники вдалися до пошуків золота. Ще за рік усю Каліфорнію заполонили шукачі легкої наживи зі всього світу. Під час золотої лихоманки закладаються нові міста, в яких панують закони Дикого Заходу зі злочинністю, шахрайством, гральними домами, проституцією. Усе велике господарство Саттера приходить в занепад, він живе у своєму маєтку лише з кількома найвідданішими працівниками, але не втрачає надії захистити свої права через суди у Каліфорнії і Вашингтоні. У цей час до нього приїжджає родина. Дружина була в розпачі, проте діти взялися до роботи, щоб зберегти хоч те, що лишилося. За два роки виросла нова ферма, яка постачала золотошукачам продукти харчування. Можна було би знову повторити той самий пройдений шлях, але Саттер шукав справедливості, намагаючись виселити кілька сотень прибульців зі своїх законних земель. Він витрачав гроші на адвокатів та поїздки по судах і, нарешті, у 1855 році Каліфорнійський суд виносить рішення: права, надані Саттерові мексиканським урядом, дійсні і в США, а всі новозбудовані поселення мають належати йому. Рішення мав підтвердити суд у Вашингтоні, тож Саттер вирушив туди. Але звістка про рішення суду швидко поширилася поміж людей. Обурення розрослося до крайньої межі, і розлючена юрба почала нищити володіння Саттера: підпалили садибу, зруйнували лісопилки, млини, порубали фруктові дерева. Після цього діти вже не змогли відновити господарство і їхня подальша доля склалася тяжко. Тим часом суд у Вашингтоні скасував рішення Каліфорнійського суду, і найбагатша людина Америки (а може, навіть і всього світу) опинилася у стані повного банкрутства. Тим не менше, уряд призначив йому пенсію, втім, він і далі він до самої смерті безуспішно клопотав про реституцію. Жив у Вашингтоні разом з дружиною і весь час нарікав на невдячність американців.
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 25 квітня 2014.
Посилання
- The discovery of gold [ 2 липня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad kviten 2015 Dzhon Satter abo Jogann Zutter angl John Sutter nim Johann August Sutter 15 lyutogo 1803 18 chervnya 1880 amerikanskij pioner dikogo Zahodu avantyurist i pidpriyemec shvejcarskogo pohodzhennya Vin narodivsya u Kanderni u bazelskomu kantoni Shvejcariyi de jogo batko Jogann Yakob Zutter buv vidomim virobnikom paperu ta vlasnikom drukaren Biografi podayut superechlivi vidomosti pro jogo zhittya ta i sama jogo osobistist bula duzhe superechliva tomu vstanoviti istinu nemozhlivo Dzhon Satterangl John Augustus SutterDzhon Satteri Narodivsya 15 lyutogo 1803 1803 02 15 Kandern ShvejcariyaPomer 18 chervnya 1880 1880 06 18 77 rokiv San Francisko Kaliforniya SShAPohovannya dGromadyanstvo SShADiyalnist pidpriyemecZnannya mov tuniska arabska 1 Suspilnij stan rabovlasnik d Diti d Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Satter Ranni rokiZa svidchennyam biografa Sattera Irisa Engstranda z ditinstva malij Jogann vidznachavsya uspadkovanoyu vid batka pidpriyelivistyu lyubov yu do knizhok krasnomovstvom i vminnyam znahoditi druziv Molodim hlopcem vin nibi postupiv na sluzhbu u shvajcarsku gvardiyu francuzkogo korolya Karla H i sluzhiv tam do lipnya 1830 roku koli todi u Parizhi vibuhnula vidoma Lipneva revolyuciya Korol buv skinutij i molodij voyak musiv obirati novij zhittyevij shlyah Comu superechit jogo odruzhennya z dochkoyu bagatoyi vdovici Annetoyu Dyubold sho stalosya za chotiri roki do povalennya Karla H Anneta regulyarno narodzhuvala jomu ditej troh hlopchikiv i divchinku Odnak odnogo dnya vin pokinuv rodinu i vtik do Franciyi imovirno cherez borgi yaki ne mig povernuti sho zagrozhuvalo jomu v yazniceyu Poneviryayuchis po korah vin vipadkovo pristav do grupi nimeckih mandrivnih remisnikiv yakih odnoyi nochi obikrav i podavsya do Parizhu Tam vin zavitav do odnogo bagatogo zamovnika svogo batka i cherez pidroblenij dokument distav vid nogo veliku sumu groshej Z cim groshima vin virushiv na paroplavi z Gavru do Ameriki i cherez dva misyaci vzhe buv u Nyu Jorku Dva roki vin zajmavsya bud yakoyu robotoyu vidkriv svoyu knajpu u peredmisti Fordgem ale taka dolya jogo ne vlashtovuvala Vin prodav knajpu kupiv sobi firu i znovu taki z nimeckimi mandrivnikami podavsya do shtatu Missuri de nepodalik vid Sent Luyisu kupuye kavalok zemli staye dribnim fermerom Viroshuye kukurudzu bavovnu pshenicyu tyutyun Spravi pochinayut jti dobre ale vid lyudej vin chuye zahoplyuchi opovidki pro bagatij Zahid i nareshti ne vitrimuye zhadobi novih prigod prodaye use nazhite dobro znovu kupuye viz i znovu puskayetsya u mandri razom z grupoyu misioneriv Pislya dovgih prigod pid chas yakih Zutter teper vzhe Satter pobuvav i na Gavayah vin potraplyaye u San Francisko todi she nevelichkij port en ispanskoyu dobra trava Kaliforniyi yaka todi she nalezhala Meksici Na pidjomiZ ditinstva Dzhon volodiv francuzkoyu v Americi zasvoyiv anglijsku i vivchiv ispansku Ochevidno vin mav i inshi zdibnosti yaki dozvolili jomu zgurtuvati dovkola sebe dosit veliku grupu lyudej riznih nacionalnostej perevazhno indianciv Ce dozvolilo jomu otrimati dozvil na zasnuvannya poselennya v dolini richki Sakramento u gubernatora Kaliforniyi yakij mav todi rezidenciyu u Montereyu Poselennya vin nazvav Nova Gelveciya za starovinnoyu nazvoyu ridnoyi Shvejcariyi Poselenci u kilkosti blizko trohsot lyudej vzyalisya do praci korchuvali lis stavili zhitlovi j gospodarski budivli orali zemlyu rozvodili hudobu Cherez dva roki na fermi vzhe pracyuvalo bilshe tisyachi indianciv i trista yevropejciv Stado nalichuvalo kilka tisyach koriv i kilka soten konej Dlya zahistu vid vojovnichih aborigeniv fermu chi to rancho odrazu obnesli derv yanoyu ogorozheyu a piznishe zaminili yiyi na kam yanij mur chotirimetrovoyi visoti Ce vzhe bula nevelichka fortecya na vezhah yakoyi vstanovili garmati Odnak postupovo Satter nalagodiv dobrosusidski stosunki z indianskimi plemenami i zaluchiv yih do roboti u sebe Gubernator priznachiv Sattera ohoroncem pivnichnih granic shtatu nadavshi zvannya kapitana Koristuyuchis prihilnistyu gubernatora Satter otrimuvav dozvoli na zasnuvannya novih ferm jogo volodinnya rozrostalisya Okrim zemlerobstva i tvarinnictva Satter zakladav fruktovi sadi olivkovi ta finikovi gayi Virobleni produkti eksportuvalisya morem do portiv Pivnichnoyi i Pivdennoyi Ameriki Na misi Gorn nalagodilisya zv yazki z Nyu Jorkom i navit z Londonom de zakupali silskogospodarski ta promislovi znaryaddya yakisne nasinnya Lyudi pochali nazivati Sattera generalom U 1848 roci Meksika i SShA pidpisuyut ugodu pro peredachu Kaliforniyi Tehasu Novoyi Meksiki i Arizoni Spoluchenim shtatam Pered Satterom vidkrilisya novi perspektivi i pislya chotirnadcyati rokiv movchannya vin napisav lista do svoyeyi druzhini ta zaprosiv yihati razom iz ditmi do nogo obicyayuchi shedro viddyachiti za usi prikroshi yakih vin zavdav rodini Tragichnij finalShe do pochatku pidpisannya ugodi mizh Meksikoyu ta SShA bukvalno za kilka tizhniv pered tim pomichnik Sattera Dzhejms Marshal prinis jomu zhmenyu zolotogo pisku yakij viyaviv na dni lotka nedavno postavlenogo vodyanogo mlina na rici pritoki Sakramento Voni mali namir zberegti vidkrittya u tayemnici ale cherez vzayemnu neuvazhnist pro zoloto dovidavsya odin zi sluzhbovciv cogo bulo dosit shob zvistka shvidko poshirilasya sered najblizhchogo otochennya Vzhe za kilka tizhniv pershi zolotoshukachi privezli do San Francisko veliku kilkist zolota i cyu novinu poshirili gazeti Negajno fermi Sattera sporozhnili usi pracivniki vdalisya do poshukiv zolota She za rik usyu Kaliforniyu zapolonili shukachi legkoyi nazhivi zi vsogo svitu Pid chas zolotoyi lihomanki zakladayutsya novi mista v yakih panuyut zakoni Dikogo Zahodu zi zlochinnistyu shahrajstvom gralnimi domami prostituciyeyu Use velike gospodarstvo Sattera prihodit v zanepad vin zhive u svoyemu mayetku lishe z kilkoma najviddanishimi pracivnikami ale ne vtrachaye nadiyi zahistiti svoyi prava cherez sudi u Kaliforniyi i Vashingtoni U cej chas do nogo priyizhdzhaye rodina Druzhina bula v rozpachi prote diti vzyalisya do roboti shob zberegti hoch te sho lishilosya Za dva roki virosla nova ferma yaka postachala zolotoshukacham produkti harchuvannya Mozhna bulo bi znovu povtoriti toj samij projdenij shlyah ale Satter shukav spravedlivosti namagayuchis viseliti kilka soten pribulciv zi svoyih zakonnih zemel Vin vitrachav groshi na advokativ ta poyizdki po sudah i nareshti u 1855 roci Kalifornijskij sud vinosit rishennya prava nadani Satterovi meksikanskim uryadom dijsni i v SShA a vsi novozbudovani poselennya mayut nalezhati jomu Rishennya mav pidtverditi sud u Vashingtoni tozh Satter virushiv tudi Ale zvistka pro rishennya sudu shvidko poshirilasya pomizh lyudej Oburennya rozroslosya do krajnoyi mezhi i rozlyuchena yurba pochala nishiti volodinnya Sattera pidpalili sadibu zrujnuvali lisopilki mlini porubali fruktovi dereva Pislya cogo diti vzhe ne zmogli vidnoviti gospodarstvo i yihnya podalsha dolya sklalasya tyazhko Tim chasom sud u Vashingtoni skasuvav rishennya Kalifornijskogo sudu i najbagatsha lyudina Ameriki a mozhe navit i vsogo svitu opinilasya u stani povnogo bankrutstva Tim ne menshe uryad priznachiv jomu pensiyu vtim vin i dali vin do samoyi smerti bezuspishno klopotav pro restituciyu Zhiv u Vashingtoni razom z druzhinoyu i ves chas narikav na nevdyachnist amerikanciv Div takozhKalifornijska zolota lihomankaPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2014 Procitovano 25 kvitnya 2014 PosilannyaThe discovery of gold 2 lipnya 2008 u Wayback Machine angl