Сен-Мартен (фр. Collectivité de Saint-Martin) — заморська спільнота (collectivité d'outre-mer) Франції у Вест-Індії, яка займає північну частину острова Святого Мартина (південну частину займає Сінт-Мартен, який є самоврядною державою зі значною автономією у складі Нідерландів) і низку прилеглих острівців Карибського моря. Утворена 22 лютого 2007 року. Раніше входила до складу заморського департаменту Гваделупа. Адміністративний центр — Маріго.
Сен-Мартен | |||
| |||
Гімн: «Марсельєза» | |||
Столиця | Маріго country H G O | ||
---|---|---|---|
Офіційні мови | Французька | ||
Форма правління | Заморська спільнота Франції | ||
- Президент | Емманюель Макрон | ||
- Президент регіональної ради | (Frantz Gumbs) | ||
- Префект | (Jacques Simonnet) | ||
Заморська спільнота | Франції | ||
- Як окрема Заморська спільнота | 15 липня 2007 | ||
Площа | |||
- Загалом | 53,2 км² | ||
- Внутр. води | незначний % | ||
Населення | |||
- оцінка 2007 | 35 925 (215) | ||
- Густота | 675 чол/км² | ||
ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||
- Повний | 421 млн. USD (не входить) | ||
- На душу населення | $14,500 USD (не входить) | ||
Валюта | Євро (EUR ) | ||
Часовий пояс | Atlantic (UTC−4) | ||
Коди ISO 3166 | MF / MAF / 663 | ||
Домен | .mf, також використовуються .fr і .gp | ||
Телефонний код | +590 | ||
|
Географія
Сен-Мартен займає північну частину Острова Святого Мартина, який розташований у північній частині навітряної групи Малих Антильських островів, на північному сході Карибського моря, за 260 км від Гваделупи і за 310 км на схід від Пуерто-Рико. Поруч розташовуются інші невеликі острови: Сінт-Естатіус (за 60 км), Саба (за 50 км), Сен-Бартелемі (за 35 км) і Ангілья (за 30 км). Загалом Сан-Мартен має площу 53,2 км² та включає в себе декілька навколишніх острівців, найбільший з яких має площу 1,2 км².
Сен-Мартен створений вулканічними породами, горбистий, має багато пагорбів, як-от пік Параді (424 м), гора Карета (401 м), Флагстаффе (390 м), гора Франція (387 м), Аккордс (322 м) Маріго Хілл (307 м), O'Рейлі. Між пагорбами розташовані долини Коломбьє, Каретта, Гранд Фонд, Моха, Петі-Фонд, Джонс-Гут тощо. А також рівнини — Беллев'є, Ла Саванна, Конкордія Куартьє Орлеанс. Берегова лінія обрамлена затоками і закритими бухтами, частина яких перекрита греблями і перетворена на соляні озера. Найбільша лагуна, Сімпсон Бей, розташована на заході Сен-Мартена. На Сен-Мартені розташовано багато пляжів з білосніжним піском. Основні пляжи з боку Карибського моря: Лонг Бей, Байо-Руж, Анс, Хеппі Бей, Гранд Казе, Анс Марсель, з боку Атлантичного океану — Іст Бей, Бей Роти.
На Сен-Мартені розташовані солені ставки де раніше видобували сіль, це Гішар, Гранд Казе, Шевріз, Кул де Сак. Вони були створені шляхом руйнування мангрових чагарників. Сьогодні практично нічого не залишилось від первісних мангрових чагарників, які до втручання людини були широко поширені. Джерела прісної води немає. На Сен-Мартені є заповідник який складається з 2687 га морської території та 173 га наземної, включає в себе східну частину Сен-Мартена де збереглись мангрові чагарники, також у нього входять навколишні острівці, включаючи Тінтамаре.
Маріго є основним містом, а також столицею. Воно розташовано на заході Сен-Мартена на всій піщаній смузі між затокою і лагуною Сімпсон-Бей. Інші містечка розташовані на низинах біля узбережжя, але поступово заселяються і схили.
Клімат
Сен-Мартен розташований у тропічній кліматичній зоні поруч з міжтропічною зоною. Клімат тропічний, завдяки пасатам має достатню вологість. На Сен-Мартені переважно сонячна погода з приємною прохолодою через морський бриз тримається увесь рік. Взимку температура повітря становить +27 °С, влітку — близько 32 °С. Річна норма опадів становить 1150 мм. Максимум опадів — з вересня по листопад, під час яких відзначається вісім дощових днів на місяць. Найсухішим вважається час з лютого по квітень, коли кількість дощових днів досягає трьох на місяць. Острів розташований в смузі пасатів і ураганів. Температура поверхні моря біля Сен-Мартена, відрізняється завидною постійністю між 25 °С і +28 °C. Найсприятливіший час для туристів — з середини грудня до кінця квітня.
Флора і фауна
Флора
До колонізації Сен-Мартена європейцями він був весь покритий рослинністю, але внаслідок розвитку сільського господарства, створення пасовищ шляхом спалювання дерев та рослин, а також вирубування для палива, майже вся первинна рослинність була знищена. У сучасності не в урбанізованих районах, переважно на пагорбах, поширена ксерофітна рослинність, а саме акація. На рівнинах переважно савани з високою Гвінейською травою (Panicum maximum). Ростуть лісові дерева — акація, Залізне дерево та його різні види.
Фауна
Фауна ссавців складається з кажанів (8 видів — Artibeus jamaicensis, Ardops nichollsi, Monophyllus plethodon, Brachyphylla cavernarum, Molossus molossus, Tadarida brasiliensis, Natalus stramineus, Noctilio leporinus), єнотів, мангустів, щурів і мишей. Знайдені рештки вимерлого виду гігантського гризуна Amblyrhiza inundata, який важив 50-200 кг.
Птахів близько 100 видів (морських, прибережних, наземних).
З рептилій зубчата черепаха, ящірки, гекони, 2 види невеликих неотруйних змій. З земноводних 2 види жаб.
Як і скрізь на землі, на Сен-Мартені є членистоногі, включаючи комах яких є багато видів. Найпомітніші метелики. Також є 4 види комарів, які є шкідливими для людини і можуть переносити хвороби. Також є оси.
Історія
Рання історія
Перші археологічні знахідки присутності людини на Острові Святого Мартина датуються приблизно . Ймовірно це були племена сібонеї які розмовляли аравакською мовою.
Близько 800 року н. е. з басейна Ориноко в Південній Америці на острів мігрувала інша група араваків. Вони жили в селах де будували будинки з солом'яними дахами, які були достатньо міцними щоб опиратися бурям. Основою їх життя було сільське господарство та рибальство. В південній частині острова були нашарування солі, яку видобували індіанці. Через це вони називали острів «Sualouiga», що означало «сіль землі», також індіанці називали острів «Землею жінок».
Згодом на острові почали з'являтися індіанці з того ж регіону з якого свого часу переселилося тодішнє населення. Це були войовничі племена кариби. Вони винищили чоловіків араваків і змішалися з місцевими жінками. Згодом у індіанців було дві мови, одна у чоловіків, а інша у жінок яка передавалася з покоління в покоління. Коли європейці відкрили Новий світ, кариби майже повністю витіснили араваків з острова.
Колоніальна ера
У 1493 році, під час другої експедиції Христофора Колумба в Новий світ, він відкрив острів і назвав його Острів Сен-Мартин («Isla de San Martín»), тому що цей день, 11 листопада, був день Святого Мартина Турського. Але іспанці не обживали острів і не надавали йому серйозного значення. Пізніше Франція та Нідерланди почали цікавитися островом. Французи хотіли колонізувати острови між Тринідадом і Бермудськими островами. Нідерландці ж знайшли в острові зручне розташування на півдорозі між колоніями Новий Амстердам (нинішній Нью-Йорк) і Бразилія. Перше французьке поселення виникло в 1624 році, яке складалося з переселенців з острова Сент-Кіттс. Вони почали вирощувати тютюн. У 1626 році капітан П'єр Белен сьє д'Еснамбюк за наказом кардинала Рішельє створив Товариство Святого Христофора, якому було доручено освоєння французьких колоній в Карибському морі. Експедиція вирушила з Гавра в 1627 році. Серед екіпажу був і Клод де Белен, капітан міліції, та перший офіційний правитель Сен-Мартена.
Коли на Острові Святого Мартина налагодили виробництво солі, тютюну та іншого іспанці зацікавились островом. У цей час в Європі вирувала Вісімдесятирічна війна між Нідерландами та Іспанією та іншими країнами. Іспанці вирішили захопити острів і в 1633 році висадились і взяли контроль майже над усім островом. Вони побудували форт та закріпились на острові. Голландці декілька разів намагалися повернутися на свою територію та всі спроби були невдалими. Французи ж, незважаючи на перебування на півдні острова іспанців, на сході продовжували вирощувати тютюн. У 1648 році Іспанія програла Вісімдесятирічну війну, а іспанський гарнізон залишив острів.
Коли іспанці звільнили острів французькі поселенці з острова Сент-Кіттс почали заселяти Острів Святого Мартина. Водночас нідерландці з острова Сінт-Естатіус також почали переселятися на острів. Після деякого початкового конфлікту, обидві сторони зрозуміли, що ніхто не піде на поступки. Віддаючи перевагу уникненню нової війни, вони вирішили мирно поділити острів на дві частини.
Згідно з легендою, щоб поділити острів, представнику від кожної етнічної громади було запропоновано рухатися в протилежні сторони, там де вони зустрінуться, обійшовши острів, там і буде проведена межа. Спритний француз пройшов більше, і Франції дісталося 3/5 острова. Але насправді Франція мала більший флот і за угодою 23 травня 1648 року їм дісталося більша територія — 53 км², голландцям дісталося 34 км². Тим не менш надалі було багато конфліктів щодо кордону, допоки в 1839 році кордон не був остаточно поділений і має такий вигляд донині. З цієї нагоди у 1948 році на кордоні був розміщений пам'ятний знак про 300-ліття розподілу острову. Також в XVIII—XIX на острів декілька разів висаджувались англійці та окупували його. З новими розробками вирощування бавовни, тютюну, цукру та видобування солі на острів було завезено багато рабів. Та 12 липня 1848 року на французькій стороні острова було скасовано рабство. Поступово Сен-Мартен почав втрачати своє вигідне географічне становище і втрачав прибутки. Тому 11 лютого 1850 рада Гваделупи, якій підпорядковувався Сен-Мартен, надала йому статус вільного порту, де митні збори не стягувалися.
Сучасна історія
В 1960-х роках на Сен-Мартені почався розвиток туризму. Була проведена електрифікація, побудований завод з опріснення води, в 1972 році побудували аеропорт, налагодили трансляцію телебачення та радіо. У 1985 році Сен-Мартен зробили зоною безмитної торгівлі. Інвестори почали приходити на острів та будувати готелі, кафе, магазини тощо. 16 грудня 1989 року на Сен-Мартені відбулась зустріч президентів Франції Франсуа Міттерана та Сполучених Штатів Джорджа Буша-старшого. 7 грудня 2003 року на Сен-Мартені був проведений референдум, 76,17 % голосів проголосувало за відокремлення від Гваделупи в окрему адміністративну одиницю. А 15 липня 2007 року рішення вступило в силу.
Політична система
Населення
- Вуличний торгівець
- Місцеві жителі
-
Чисельність населення — 30,2 тис. (оцінка на липень 2010 року).
Етно-расовий склад: креоли (мулати), негри, Гваделупської метиси (франко-індійського походження), білі, індійці.
Мови: французька (офіційна), багато хто також володіє англійською, голландською, патуа (креольська на основі французької), іспанською, папиаменто (креольська на основі голландської).
Релігії: в основному католики, а також свідки Єгови, протестанти, індуїсти.
Економіка
- Готель
- Торговий центр
- Місцева кухня
- Базар
Господарська діяльність концентрується на обслуговуванні туристів.
Сільське господарство не розвинене через відсутність джерел прісної води, в невеликих масштабах ведеться рибальство.
Практично все продовольство, а також промислові товари та паливо імпортуються.
Галерея
- Католицька церква
- Столиця Маріго
- Смітник біля моря
- Аптека
-
Посилання
- (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sen Marten fr Collectivite de Saint Martin zamorska spilnota collectivite d outre mer Franciyi u Vest Indiyi yaka zajmaye pivnichnu chastinu ostrova Svyatogo Martina pivdennu chastinu zajmaye Sint Marten yakij ye samovryadnoyu derzhavoyu zi znachnoyu avtonomiyeyu u skladi Niderlandiv i nizku prileglih ostrivciv Karibskogo morya Utvorena 22 lyutogo 2007 roku Ranishe vhodila do skladu zamorskogo departamentu Gvadelupa Administrativnij centr Marigo Sen Marten fr Collectivite de Saint Martin Gerb Gimn Marselyeza Roztashuvannya Sen Martena Stolicya Marigo 18 05 pn sh 63 03 zh d country H G O Oficijni movi Francuzka Forma pravlinnya Zamorska spilnota Franciyi Prezident Emmanyuel Makron Prezident regionalnoyi radi Frantz Gumbs Prefekt Jacques Simonnet Zamorska spilnota Franciyi Yak okrema Zamorska spilnota 15 lipnya 2007 Plosha Zagalom 53 2 km Vnutr vodi neznachnij Naselennya ocinka 2007 35 925 215 Gustota 675 chol km VVP PKS 2005 r ocinka Povnij 421 mln USD ne vhodit Na dushu naselennya 14 500 USD ne vhodit Valyuta Yevro a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 EUR a Chasovij poyas Atlantic UTC 4 Kodi ISO 3166 MF MAF 663 Domen mf takozh vikoristovuyutsya fr i gp Telefonnij kod 590 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sen Marten Franciya GeografiyaSen Marten zajmaye pivnichnu chastinu Ostrova Svyatogo Martina yakij roztashovanij u pivnichnij chastini navitryanoyi grupi Malih Antilskih ostroviv na pivnichnomu shodi Karibskogo morya za 260 km vid Gvadelupi i za 310 km na shid vid Puerto Riko Poruch roztashovuyutsya inshi neveliki ostrovi Sint Estatius za 60 km Saba za 50 km Sen Bartelemi za 35 km i Angilya za 30 km Zagalom San Marten maye ploshu 53 2 km ta vklyuchaye v sebe dekilka navkolishnih ostrivciv najbilshij z yakih maye ploshu 1 2 km Topografichna mapa Ostrova Svyatogo Martina Sen Marten stvorenij vulkanichnimi porodami gorbistij maye bagato pagorbiv yak ot pik Paradi 424 m gora Kareta 401 m Flagstaffe 390 m gora Franciya 387 m Akkords 322 m Marigo Hill 307 m O Rejli Mizh pagorbami roztashovani dolini Kolombye Karetta Grand Fond Moha Peti Fond Dzhons Gut tosho A takozh rivnini Bellev ye La Savanna Konkordiya Kuartye Orleans Beregova liniya obramlena zatokami i zakritimi buhtami chastina yakih perekrita greblyami i peretvorena na solyani ozera Najbilsha laguna Simpson Bej roztashovana na zahodi Sen Martena Na Sen Marteni roztashovano bagato plyazhiv z bilosnizhnim piskom Osnovni plyazhi z boku Karibskogo morya Long Bej Bajo Ruzh Ans Heppi Bej Grand Kaze Ans Marsel z boku Atlantichnogo okeanu Ist Bej Bej Roti Na Sen Marteni roztashovani soleni stavki de ranishe vidobuvali sil ce Gishar Grand Kaze Shevriz Kul de Sak Voni buli stvoreni shlyahom rujnuvannya mangrovih chagarnikiv Sogodni praktichno nichogo ne zalishilos vid pervisnih mangrovih chagarnikiv yaki do vtruchannya lyudini buli shiroko poshireni Dzherela prisnoyi vodi nemaye Na Sen Marteni ye zapovidnik yakij skladayetsya z 2687 ga morskoyi teritoriyi ta 173 ga nazemnoyi vklyuchaye v sebe shidnu chastinu Sen Martena de zbereglis mangrovi chagarniki takozh u nogo vhodyat navkolishni ostrivci vklyuchayuchi Tintamare Marigo ye osnovnim mistom a takozh stoliceyu Vono roztashovano na zahodi Sen Martena na vsij pishanij smuzi mizh zatokoyu i lagunoyu Simpson Bej Inshi mistechka roztashovani na nizinah bilya uzberezhzhya ale postupovo zaselyayutsya i shili Klimat Sen Marten roztashovanij u tropichnij klimatichnij zoni poruch z mizhtropichnoyu zonoyu Klimat tropichnij zavdyaki pasatam maye dostatnyu vologist Na Sen Marteni perevazhno sonyachna pogoda z priyemnoyu proholodoyu cherez morskij briz trimayetsya uves rik Vzimku temperatura povitrya stanovit 27 S vlitku blizko 32 S Richna norma opadiv stanovit 1150 mm Maksimum opadiv z veresnya po listopad pid chas yakih vidznachayetsya visim doshovih dniv na misyac Najsuhishim vvazhayetsya chas z lyutogo po kviten koli kilkist doshovih dniv dosyagaye troh na misyac Ostriv roztashovanij v smuzi pasativ i uraganiv Temperatura poverhni morya bilya Sen Martena vidriznyayetsya zavidnoyu postijnistyu mizh 25 S i 28 C Najspriyatlivishij chas dlya turistiv z seredini grudnya do kincya kvitnya Panorama Plyazhu Oriyent Bich Flora i fauna Flora Do kolonizaciyi Sen Martena yevropejcyami vin buv ves pokritij roslinnistyu ale vnaslidok rozvitku silskogo gospodarstva stvorennya pasovish shlyahom spalyuvannya derev ta roslin a takozh virubuvannya dlya paliva majzhe vsya pervinna roslinnist bula znishena U suchasnosti ne v urbanizovanih rajonah perevazhno na pagorbah poshirena kserofitna roslinnist a same akaciya Na rivninah perevazhno savani z visokoyu Gvinejskoyu travoyu Panicum maximum Rostut lisovi dereva akaciya Zalizne derevo ta jogo rizni vidi Fauna Fauna ssavciv skladayetsya z kazhaniv 8 vidiv Artibeus jamaicensis Ardops nichollsi Monophyllus plethodon Brachyphylla cavernarum Molossus molossus Tadarida brasiliensis Natalus stramineus Noctilio leporinus yenotiv mangustiv shuriv i mishej Znajdeni reshtki vimerlogo vidu gigantskogo grizuna Amblyrhiza inundata yakij vazhiv 50 200 kg Ptahiv blizko 100 vidiv morskih priberezhnih nazemnih Z reptilij zubchata cherepaha yashirki gekoni 2 vidi nevelikih neotrujnih zmij Z zemnovodnih 2 vidi zhab Yak i skriz na zemli na Sen Marteni ye chlenistonogi vklyuchayuchi komah yakih ye bagato vidiv Najpomitnishi meteliki Takozh ye 4 vidi komariv yaki ye shkidlivimi dlya lyudini i mozhut perenositi hvorobi Takozh ye osi IstoriyaRannya istoriya Tradicijne zhitlo aravakiv Pershi arheologichni znahidki prisutnosti lyudini na Ostrovi Svyatogo Martina datuyutsya priblizno Jmovirno ce buli plemena siboneyi yaki rozmovlyali aravakskoyu movoyu Blizko 800 roku n e z basejna Orinoko v Pivdennij Americi na ostriv migruvala insha grupa aravakiv Voni zhili v selah de buduvali budinki z solom yanimi dahami yaki buli dostatno micnimi shob opiratisya buryam Osnovoyu yih zhittya bulo silske gospodarstvo ta ribalstvo V pivdennij chastini ostrova buli nasharuvannya soli yaku vidobuvali indianci Cherez ce voni nazivali ostriv Sualouiga sho oznachalo sil zemli takozh indianci nazivali ostriv Zemleyu zhinok Zgodom na ostrovi pochali z yavlyatisya indianci z togo zh regionu z yakogo svogo chasu pereselilosya todishnye naselennya Ce buli vojovnichi plemena karibi Voni vinishili cholovikiv aravakiv i zmishalisya z miscevimi zhinkami Zgodom u indianciv bulo dvi movi odna u cholovikiv a insha u zhinok yaka peredavalasya z pokolinnya v pokolinnya Koli yevropejci vidkrili Novij svit karibi majzhe povnistyu vitisnili aravakiv z ostrova Kolonialna era U 1493 roci pid chas drugoyi ekspediciyi Hristofora Kolumba v Novij svit vin vidkriv ostriv i nazvav jogo Ostriv Sen Martin Isla de San Martin tomu sho cej den 11 listopada buv den Svyatogo Martina Turskogo Ale ispanci ne obzhivali ostriv i ne nadavali jomu serjoznogo znachennya Piznishe Franciya ta Niderlandi pochali cikavitisya ostrovom Francuzi hotili kolonizuvati ostrovi mizh Trinidadom i Bermudskimi ostrovami Niderlandci zh znajshli v ostrovi zruchne roztashuvannya na pivdorozi mizh koloniyami Novij Amsterdam ninishnij Nyu Jork i Braziliya Pershe francuzke poselennya viniklo v 1624 roci yake skladalosya z pereselenciv z ostrova Sent Kitts Voni pochali viroshuvati tyutyun U 1626 roci kapitan P yer Belen sye d Esnambyuk za nakazom kardinala Rishelye stvoriv Tovaristvo Svyatogo Hristofora yakomu bulo dorucheno osvoyennya francuzkih kolonij v Karibskomu mori Ekspediciya virushila z Gavra v 1627 roci Sered ekipazhu buv i Klod de Belen kapitan miliciyi ta pershij oficijnij pravitel Sen Martena Koli na Ostrovi Svyatogo Martina nalagodili virobnictvo soli tyutyunu ta inshogo ispanci zacikavilis ostrovom U cej chas v Yevropi viruvala Visimdesyatirichna vijna mizh Niderlandami ta Ispaniyeyu ta inshimi krayinami Ispanci virishili zahopiti ostriv i v 1633 roci visadilis i vzyali kontrol majzhe nad usim ostrovom Voni pobuduvali fort ta zakripilis na ostrovi Gollandci dekilka raziv namagalisya povernutisya na svoyu teritoriyu ta vsi sprobi buli nevdalimi Francuzi zh nezvazhayuchi na perebuvannya na pivdni ostrova ispanciv na shodi prodovzhuvali viroshuvati tyutyun U 1648 roci Ispaniya prograla Visimdesyatirichnu vijnu a ispanskij garnizon zalishiv ostriv Pam yatnij znak na chest 300 littya rozpodilu ostrova Koli ispanci zvilnili ostriv francuzki poselenci z ostrova Sent Kitts pochali zaselyati Ostriv Svyatogo Martina Vodnochas niderlandci z ostrova Sint Estatius takozh pochali pereselyatisya na ostriv Pislya deyakogo pochatkovogo konfliktu obidvi storoni zrozumili sho nihto ne pide na postupki Viddayuchi perevagu uniknennyu novoyi vijni voni virishili mirno podiliti ostriv na dvi chastini Zgidno z legendoyu shob podiliti ostriv predstavniku vid kozhnoyi etnichnoyi gromadi bulo zaproponovano ruhatisya v protilezhni storoni tam de voni zustrinutsya obijshovshi ostriv tam i bude provedena mezha Spritnij francuz projshov bilshe i Franciyi distalosya 3 5 ostrova Ale naspravdi Franciya mala bilshij flot i za ugodoyu 23 travnya 1648 roku yim distalosya bilsha teritoriya 53 km gollandcyam distalosya 34 km Tim ne mensh nadali bulo bagato konfliktiv shodo kordonu dopoki v 1839 roci kordon ne buv ostatochno podilenij i maye takij viglyad donini Z ciyeyi nagodi u 1948 roci na kordoni buv rozmishenij pam yatnij znak pro 300 littya rozpodilu ostrovu Takozh v XVIII XIX na ostriv dekilka raziv visadzhuvalis anglijci ta okupuvali jogo Z novimi rozrobkami viroshuvannya bavovni tyutyunu cukru ta vidobuvannya soli na ostriv bulo zavezeno bagato rabiv Ta 12 lipnya 1848 roku na francuzkij storoni ostrova bulo skasovano rabstvo Postupovo Sen Marten pochav vtrachati svoye vigidne geografichne stanovishe i vtrachav pributki Tomu 11 lyutogo 1850 rada Gvadelupi yakij pidporyadkovuvavsya Sen Marten nadala jomu status vilnogo portu de mitni zbori ne styaguvalisya Suchasna istoriya V 1960 h rokah na Sen Marteni pochavsya rozvitok turizmu Bula provedena elektrifikaciya pobudovanij zavod z oprisnennya vodi v 1972 roci pobuduvali aeroport nalagodili translyaciyu telebachennya ta radio U 1985 roci Sen Marten zrobili zonoyu bezmitnoyi torgivli Investori pochali prihoditi na ostriv ta buduvati goteli kafe magazini tosho 16 grudnya 1989 roku na Sen Marteni vidbulas zustrich prezidentiv Franciyi Fransua Mitterana ta Spoluchenih Shtativ Dzhordzha Busha starshogo 7 grudnya 2003 roku na Sen Marteni buv provedenij referendum 76 17 golosiv progolosuvalo za vidokremlennya vid Gvadelupi v okremu administrativnu odinicyu A 15 lipnya 2007 roku rishennya vstupilo v silu Politichna sistemaNaselennyaVulichnij torgivec Miscevi zhiteli Chiselnist naselennya 30 2 tis ocinka na lipen 2010 roku Etno rasovij sklad kreoli mulati negri Gvadelupskoyi metisi franko indijskogo pohodzhennya bili indijci Movi francuzka oficijna bagato hto takozh volodiye anglijskoyu gollandskoyu patua kreolska na osnovi francuzkoyi ispanskoyu papiamento kreolska na osnovi gollandskoyi Religiyi v osnovnomu katoliki a takozh svidki Yegovi protestanti induyisti EkonomikaGotel Torgovij centr Misceva kuhnya Bazar Gospodarska diyalnist koncentruyetsya na obslugovuvanni turistiv Silske gospodarstvo ne rozvinene cherez vidsutnist dzherel prisnoyi vodi v nevelikih masshtabah vedetsya ribalstvo Praktichno vse prodovolstvo a takozh promislovi tovari ta palivo importuyutsya GalereyaKatolicka cerkva Stolicya Marigo Smitnik bilya morya AptekaPosilannyaSen Marten u sestrinskih Vikiproyektah Portal Geografiya Sen Marten u Vikishovishi fr