Англо-іспанська війна 1585—1604 — війна між Англією та Іспанією.
Англо-іспанська війна 1585—1604 років | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Англія | Іспанія | ||||||
Командувачі | |||||||
Військові сили | |||||||
75 військових суден, 57 транспортних суден, 8 000 матросів, 2 000 гребців, 19 000 солдат, 1 000 офіцерів, 300 священиків, 85 лікарів | |||||||
Втрати | |||||||
Майже половина кораблів |
Історія
Наприкінці XVI століття англо-іспанські відносини вкрай загострились. У 1585 році Іспанія приготувала потужний флот — «Велику Армаду». Флот мав висадити на Британських островах армію намісника Голландії Олександра Фарнезе. Щоб підготувати базу на узбережжі Нідерландів, війська Фарнезе захопили порт Сльойс. У той самий час ескадра англійського адмірала Френсіса Дрейка здійснила напад на Кадіс — базу «Великої Армади». Англійці знищили близько 100 кораблів. Завдяки нападу було відтерміновано похід флоту Іспанії до берегів Британії.
У Фландрії будувались невеликі плоскодонні судна. На них планували здійснити перекидання військ на кораблі «Великої Армади». Для цього прорили канал із в Брюгге й поглибили фарватер від Брюгге до Ньївпорта. Ці заходи мали на меті недопущення потрапляння кораблів під вогонь флоту Голландії чи гармат фортеці Фліссінген. З Іспанії, Італії, Німеччини й Бургундії перекидались війська; стікались добровольці, які бажали взяти участь у війні проти Британії.
Фарнезе спостерігав, що гавані Дюнкерка, Ньївпорта і Сльойса, які були у розпорядженні іспанців, дуже мілкі, й тому туди не міг увійти флот «Великої Армади». Намісник Нідерландів вніс пропозицію: перед відправкою кораблів до берегів Британії захопити більш глибоководний порт Фліссінген, але король Філіп поспішав скоріше закріпитись на островах Англії.
20 травня 1588 року «Армада», що складалась із шести ескадр, вийшла у відкрите море з гирла річки Тахо. Разом Іспанія мала у розпорядженні 75 військових і 57 транспортних суден — на їх борту знаходилось 8 000 матросів, 2 000 гребців-невільників, 19 000 солдат, 1 000 офіцерів, 300 священиків та 85 лікарів. Англія ж мала 197 менших за розміром суден — разом на них було 15 000 чоловік. Підготовка англійських моряків була кращою, ніж у іспанських. На «Велику Армаду» постійно нападали більш легкі та маневрені англійські судна під командуванням адмірала Дрейка. Англія розраховувала на перевагу своєї артилерії, а Іспанія, що переважала за піхотою покладалась на абордажний бій. 28 липня поблизу Кале судна Англії атакували флот Іспанії: англійці потопили 16 кораблів, але витратили боєприпаси, через що припинили битву.
6 серпня того самого року «Армада» під командуванням Медіна Сідонья припливла до Кале. Фарнезе зі своєю армією чекав на березі, щоб навантажитись на судна. Однак усі порти Нідерландів заблокував свій же флот, до того ж флот Іспанії через свою надто глибоку осадку не зміг наблизитись до берега. 9 серпня «Армада» повертає на північ. Коли кораблі огинали Англію, почався сильний шторм і майже половина кораблів «Армади» загинула. В Іспанію ж повернулось тільки 10 000 чоловік з 63 кораблями.
Формально війну було припинено вже після смерті королеви Єлизавети I — у 1604 році з підписанням між Іспанією та Англією мирного Лондонського договору, згідно якого король Іспанії був змушений відмовитись від претензій на трон Англії та відновлення в ній католицизму, а Англія відмовлялась від нападів на іспанське трансатлантичне судноплавство і іспанські заморські колонії.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2011. Процитовано 30 листопада 2011.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anglo ispanska vijna 1585 1604 vijna mizh Angliyeyu ta Ispaniyeyu Anglo ispanska vijna 1585 1604 rokivData 1585 1604Misce BritaniyaRezultat Veliki vtrati IspancivStoroniAngliya IspaniyaKomanduvachiVijskovi sili75 vijskovih suden 57 transportnih suden 8 000 matrosiv 2 000 grebciv 19 000 soldat 1 000 oficeriv 300 svyashenikiv 85 likarivVtratiMajzhe polovina korablivIstoriyaNaprikinci XVI stolittya anglo ispanski vidnosini vkraj zagostrilis U 1585 roci Ispaniya prigotuvala potuzhnij flot Veliku Armadu Flot mav visaditi na Britanskih ostrovah armiyu namisnika Gollandiyi Oleksandra Farneze Shob pidgotuvati bazu na uzberezhzhi Niderlandiv vijska Farneze zahopili port Slojs U toj samij chas eskadra anglijskogo admirala Frensisa Drejka zdijsnila napad na Kadis bazu Velikoyi Armadi Anglijci znishili blizko 100 korabliv Zavdyaki napadu bulo vidterminovano pohid flotu Ispaniyi do beregiv Britaniyi U Flandriyi buduvalis neveliki ploskodonni sudna Na nih planuvali zdijsniti perekidannya vijsk na korabli Velikoyi Armadi Dlya cogo prorili kanal iz v Bryugge j poglibili farvater vid Bryugge do Nyivporta Ci zahodi mali na meti nedopushennya potraplyannya korabliv pid vogon flotu Gollandiyi chi garmat forteci Flissingen Z Ispaniyi Italiyi Nimechchini j Burgundiyi perekidalis vijska stikalis dobrovolci yaki bazhali vzyati uchast u vijni proti Britaniyi Farneze sposterigav sho gavani Dyunkerka Nyivporta i Slojsa yaki buli u rozporyadzhenni ispanciv duzhe milki j tomu tudi ne mig uvijti flot Velikoyi Armadi Namisnik Niderlandiv vnis propoziciyu pered vidpravkoyu korabliv do beregiv Britaniyi zahopiti bilsh glibokovodnij port Flissingen ale korol Filip pospishav skorishe zakripitis na ostrovah Angliyi 20 travnya 1588 roku Armada sho skladalas iz shesti eskadr vijshla u vidkrite more z girla richki Taho Razom Ispaniya mala u rozporyadzhenni 75 vijskovih i 57 transportnih suden na yih bortu znahodilos 8 000 matrosiv 2 000 grebciv nevilnikiv 19 000 soldat 1 000 oficeriv 300 svyashenikiv ta 85 likariv Angliya zh mala 197 menshih za rozmirom suden razom na nih bulo 15 000 cholovik Pidgotovka anglijskih moryakiv bula krashoyu nizh u ispanskih Na Veliku Armadu postijno napadali bilsh legki ta manevreni anglijski sudna pid komanduvannyam admirala Drejka Angliya rozrahovuvala na perevagu svoyeyi artileriyi a Ispaniya sho perevazhala za pihotoyu pokladalas na abordazhnij bij 28 lipnya poblizu Kale sudna Angliyi atakuvali flot Ispaniyi anglijci potopili 16 korabliv ale vitratili boyepripasi cherez sho pripinili bitvu 6 serpnya togo samogo roku Armada pid komanduvannyam Medina Sidonya priplivla do Kale Farneze zi svoyeyu armiyeyu chekav na berezi shob navantazhitis na sudna Odnak usi porti Niderlandiv zablokuvav svij zhe flot do togo zh flot Ispaniyi cherez svoyu nadto gliboku osadku ne zmig nablizitis do berega 9 serpnya Armada povertaye na pivnich Koli korabli oginali Angliyu pochavsya silnij shtorm i majzhe polovina korabliv Armadi zaginula V Ispaniyu zh povernulos tilki 10 000 cholovik z 63 korablyami Formalno vijnu bulo pripineno vzhe pislya smerti korolevi Yelizaveti I u 1604 roci z pidpisannyam mizh Ispaniyeyu ta Angliyeyu mirnogo Londonskogo dogovoru zgidno yakogo korol Ispaniyi buv zmushenij vidmovitis vid pretenzij na tron Angliyi ta vidnovlennya v nij katolicizmu a Angliya vidmovlyalas vid napadiv na ispanske transatlantichne sudnoplavstvo i ispanski zamorski koloniyi Div takozhBitva bilya ostrova Floresh 1591 Primitki Arhiv originalu za 14 listopada 2011 Procitovano 30 listopada 2011 Posilannya