Перуансько-еквадорська війна (5 — 31 липня 1941) — військовий конфлікт між Перу та Еквадором. Є одним з 3 військових конфліктів, які сталися між Перу та Еквадором у XX столітті.
Перуансько-еквадорська війна | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Перуансько-еквадорський конфлікт | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Перу | Еквадор | ||||||
Командувачі | |||||||
Генерал Елой Урета | Полковник Луїс Родрігес | ||||||
Військові сили | |||||||
5,723 солдатів 11 танків 24 гармати До кінця конфлікту: 68,100 солдатів 24 танків 120 гармат 132,000 ополчення | 5,300 солдатів 8 гармат Резерв у Кіто: 12,000~100,000 солдатів |
Причини війни
Причиною війни став спір між Перу і Еквадором за володіння територіями, велика частина яких лежала в басейні Амазонки між гірською системою Анд і річкою Мараньйон. Початок цього конфлікту був покладений ще у колоніальний період; протягом XIX і XX століть відбулося декілька військових сутичок між Перу і Великою Колумбією, а після розпаду Великої Колумбії — між Перу і Еквадором. Після цього було зроблено декілька спроб мирного врегулювання відносин, але покласти кінець конфлікту не вдалося.
У 1940 році прикордонні сутички почастішали. 11 січня 1941 року президент Перу , стверджуючи, що еквадорці вторглися до перуанської території Сарумільйя, наказав розпочати формування Північного військового угрупування.
Бойові дії
5 липня прикордонні сутички переросли у відкриту війну. Досі ведуться суперечки про те, яка сторона першою почала військові дії; за версією перуанців, еквадорці вторглися на територію провінції Сарумільйя і відкрили вогонь по перуанському патрулю, а за версією еквадорського полковника Родрігеса, саме еквадорський патруль виявив на еквадорській території кілька перуанських цивільних осіб і поліцейського, який першим відкрив вогонь і вбив одного еквадорця.
Співвідношення сил до того часу було таким: Еквадор мав 2 батальйони, розгорнутих вздовж річки Сарумільйя (3 вищих офіцера, 33 офіцера і 743 рядових), крім того, в безпосередній близькості від місця військових дій перебували 4 вищих офіцера, 3 офіцера, 28 солдатів, 93 добровольця і 500 карабінерів; Перу — від 11 500 до 13 000 осіб.
З 5 по 7 липня вздовж висохлого русла Сарумільї велися бої з активним застосуванням артилерії, а з боку Перу також і авіації, після чого на деякий час встановилося затишшя. Це дозволило перуанцям приготуватися до вирішального наступу; 23 липня вони, використовуючи величезну кількісну перевагу і закуплені в Чехословаччині танки, почали наступ в напрямку еквадорського портового міста , з моря блокованого флотом; одночасно перуанська авіація почала бомбардування міст , Аренільяс, Санта-Роса і Мачала. 27 липня Пуерто-Болівар був узятий перуанцями з використанням повітряного десанту (це була перша повітряно-десантна операція в Західній півкулі; усього в ній брали участь 30 десантників). Після 31 липня бойові дії пішли на спад і 21 листопада Перу та Еквадор підписали перемир'я.
Однак і завдяки цьому перемир'ю не вдалося закінчити перуансько-еквадорський конфлікт. Не допоміг також і новий мирний договір, який був укладений 14 червня 1945 року. П'ять днів після того еквадорські солдати знову перейшли кордон. Тільки після рішучої контратаки перуанської армії на ворожій території військові дії були припинені за угодою від 2 жовтня 1945 року.
Підсумок
За підсумками укладеного миру між Перу і Еквадором, який 29 січня був підтверджений , 278 км² еквадорської території у верхній течії Амазонки переходило до Перу; Аргентина, Бразилія, США та Чилі виступили гарантами дотримання цього договору. Однак 78-кілометрову ділянку кордону вздовж річки Сенепи не було демарковано протягом 5 років, що згодом дало привід для нового збройного конфлікту.
У 1960 році президент Еквадору Хосе Марія Веласко Ібарра оголосив про визнання протоколу недійсним, так як був підписаний під час окупації еквадорської території перуанцями. Тим не менш, Перу, Бразилія, Аргентина, Чилі і США продовжували вважати, що договір знаходиться у силі. Протистояння Перу і Еквадору ще двічі виливалося у відкритий військовий конфлікт — у 1981(Війна Пакіша) і у 1995 роках (Війна Сенепа). Остаточний мир між Перу і Еквадором був укладений тільки 26 жовтня 1998 року в Бразиліа (тоді Еквадор визнав перехід спірних територій до Перу).
Див. також
Примітки
Посилання
- Війна в Андах [ 16 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Peruansko ekvadorska vijna 5 31 lipnya 1941 vijskovij konflikt mizh Peru ta Ekvadorom Ye odnim z 3 vijskovih konfliktiv yaki stalisya mizh Peru ta Ekvadorom u XX stolitti Peruansko ekvadorska vijna Peruansko ekvadorskij konflikt Data 5 31 lipnya 1941 Misce Kordon mizh Peru i Ekvadorom Rezultat Perehid spirnih teritorij do Peru Storoni Peru Ekvador Komanduvachi General Eloj Ureta Polkovnik Luyis Rodriges Vijskovi sili 5 723 soldativ 11 tankiv 24 garmati Do kincya konfliktu 68 100 soldativ 24 tankiv 120 garmat 132 000 opolchennya 5 300 soldativ 8 garmat Rezerv u Kito 12 000 100 000 soldativPrichini vijniPrichinoyu vijni stav spir mizh Peru i Ekvadorom za volodinnya teritoriyami velika chastina yakih lezhala v basejni Amazonki mizh girskoyu sistemoyu And i richkoyu Maranjon Pochatok cogo konfliktu buv pokladenij she u kolonialnij period protyagom XIX i XX stolit vidbulosya dekilka vijskovih sutichok mizh Peru i Velikoyu Kolumbiyeyu a pislya rozpadu Velikoyi Kolumbiyi mizh Peru i Ekvadorom Pislya cogo bulo zrobleno dekilka sprob mirnogo vregulyuvannya vidnosin ale poklasti kinec konfliktu ne vdalosya U 1940 roci prikordonni sutichki pochastishali 11 sichnya 1941 roku prezident Peru stverdzhuyuchi sho ekvadorci vtorglisya do peruanskoyi teritoriyi Sarumiljya nakazav rozpochati formuvannya Pivnichnogo vijskovogo ugrupuvannya Bojovi diyi5 lipnya prikordonni sutichki pererosli u vidkritu vijnu Dosi vedutsya superechki pro te yaka storona pershoyu pochala vijskovi diyi za versiyeyu peruanciv ekvadorci vtorglisya na teritoriyu provinciyi Sarumiljya i vidkrili vogon po peruanskomu patrulyu a za versiyeyu ekvadorskogo polkovnika Rodrigesa same ekvadorskij patrul viyaviv na ekvadorskij teritoriyi kilka peruanskih civilnih osib i policejskogo yakij pershim vidkriv vogon i vbiv odnogo ekvadorcya Spivvidnoshennya sil do togo chasu bulo takim Ekvador mav 2 bataljoni rozgornutih vzdovzh richki Sarumiljya 3 vishih oficera 33 oficera i 743 ryadovih krim togo v bezposerednij blizkosti vid miscya vijskovih dij perebuvali 4 vishih oficera 3 oficera 28 soldativ 93 dobrovolcya i 500 karabineriv Peru vid 11 500 do 13 000 osib Z 5 po 7 lipnya vzdovzh visohlogo rusla Sarumilyi velisya boyi z aktivnim zastosuvannyam artileriyi a z boku Peru takozh i aviaciyi pislya chogo na deyakij chas vstanovilosya zatishshya Ce dozvolilo peruancyam prigotuvatisya do virishalnogo nastupu 23 lipnya voni vikoristovuyuchi velicheznu kilkisnu perevagu i zakupleni v Chehoslovachchini tanki pochali nastup v napryamku ekvadorskogo portovogo mista z morya blokovanogo flotom odnochasno peruanska aviaciya pochala bombarduvannya mist Arenilyas Santa Rosa i Machala 27 lipnya Puerto Bolivar buv uzyatij peruancyami z vikoristannyam povitryanogo desantu ce bula persha povitryano desantna operaciya v Zahidnij pivkuli usogo v nij brali uchast 30 desantnikiv Pislya 31 lipnya bojovi diyi pishli na spad i 21 listopada Peru ta Ekvador pidpisali peremir ya Odnak i zavdyaki comu peremir yu ne vdalosya zakinchiti peruansko ekvadorskij konflikt Ne dopomig takozh i novij mirnij dogovir yakij buv ukladenij 14 chervnya 1945 roku P yat dniv pislya togo ekvadorski soldati znovu perejshli kordon Tilki pislya rishuchoyi kontrataki peruanskoyi armiyi na vorozhij teritoriyi vijskovi diyi buli pripineni za ugodoyu vid 2 zhovtnya 1945 roku PidsumokZa pidsumkami ukladenogo miru mizh Peru i Ekvadorom yakij 29 sichnya buv pidtverdzhenij 278 km ekvadorskoyi teritoriyi u verhnij techiyi Amazonki perehodilo do Peru Argentina Braziliya SShA ta Chili vistupili garantami dotrimannya cogo dogovoru Odnak 78 kilometrovu dilyanku kordonu vzdovzh richki Senepi ne bulo demarkovano protyagom 5 rokiv sho zgodom dalo privid dlya novogo zbrojnogo konfliktu U 1960 roci prezident Ekvadoru Hose Mariya Velasko Ibarra ogolosiv pro viznannya protokolu nedijsnim tak yak buv pidpisanij pid chas okupaciyi ekvadorskoyi teritoriyi peruancyami Tim ne mensh Peru Braziliya Argentina Chili i SShA prodovzhuvali vvazhati sho dogovir znahoditsya u sili Protistoyannya Peru i Ekvadoru she dvichi vilivalosya u vidkritij vijskovij konflikt u 1981 Vijna Pakisha i u 1995 rokah Vijna Senepa Ostatochnij mir mizh Peru i Ekvadorom buv ukladenij tilki 26 zhovtnya 1998 roku v Brazilia todi Ekvador viznav perehid spirnih teritorij do Peru Div takozhChakska vijna Peruansko kolumbijska vijnaPrimitkiGavrikov Yu P Peru ot inkov do nashih dnej Moskva Nauka 1977 s 134 ros PosilannyaVijna v Andah 16 travnya 2012 u Wayback Machine ros