Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хосе Марія Веласко Ібарра (ісп. José María Velasco Ibarra; 19 березня 1893 — 30 березня 1979) — еквадорський політичний і державний діяч, п'ять разів обіймав посаду президента країни. Лише один термін із п'яти (1952—1956) він відпрацював цілком, решта разів його усували від влади військовики через його спроби встановлення особистої диктатури.
Життєпис
Ранні роки
Його батько був активістом Консервативної партії за часів диктатури Елоя Альфаро. Хосе Марія не відвідував школу, а отримав домашню освіту від своєї матері. Його батько помер, коли Веласко було 16 років. Навчався у школі Святого Гавриїла, а потім — у Центральному університеті Еквадору, де отримав ступінь доктора права. Згодом продовжив освіту у Сорбонні. Був відомим письменником й опублікував кілька книжок, в тому числі Conciencia y Barbarie («Обізнаність і варварство»), а також писав для газети El Comercio.
Першою суспільною посадою Веласко Ібаррри був пост у муніципальному уряді Кіто — він контролював громадські роботи. Був державним радником і прокурором міста Кіто. Його політична кар'єра почалась, коли його було обрано депутатом парламенту. Одразу ж він став заступником голови Конгресу, а за кілька днів, — його головою.
Президент Еквадору
1-й президентський термін
1933 року він висунув свою кандидатуру на президентських виборах і здобув 80 % голосів виборців, що стало найвищим результатом в історії Еквадору. Веласко Ібарра відвідав кілька країн Латинської Америки, в тому числі Перу, й відновив міжнародні позиції своєї країни. Його перший термін розпочався 1 вересня 1934 року, але вже у серпні 1935 року його усунули військовики. Після цього він виїхав до Колумбії, де працював у школі Сантандера, яку було визнано найкращою в країні. Потім переїхав до Буенос-Айреса, де був професором місцевого університету.
1939 року знову брав участь у президентських виборах та з невеликим відривом програв кандидату від Ліберальної партії Карлосу Арройо дель Ріо. Останньому, втім, не вистачало популярності Веласко Ібарри, що свідчило про фальсифікації під час виборів. Разом із пілотами бази ВПС Салінас Веласко Ібарра планував переворот. Однак, до того як план було здійснено, він був заарештований та знову висланий з країни.
2-й президентський термін
У травні 1944 року, в результаті «Славної революції» 28 травня, був проголошений верховним главою республіки, а потім Установчі збори обрали його конституційним президентом. 31 травня він сформував коаліційний уряд, до якого, серед інших, увійшли й комуністи. 2 лютого 1945 року Еквадор оголосив війну Німеччині, а 9 лютого — Японії. 16 червня 1945 Еквадор установив дипломатичні відносини з СРСР. У березні 1946 року президент скасував конституцію та розпустив Конгрес. У серпні 1947 його знову усунули військовики, після чого Веласко Ібарра втік до Аргентини. Змову проти нього планували три військових міністри, один з яких — Манчено, згодом замінив його на посту президента.
3-й президентський термін
1952 року прибічники Веласко Ібарри з різних шарів населення об'єднались у «Національну федерацію веласкістів» (ісп. Federacion Nacional Velasquista; з 1968 року — політична партія). Того ж року він знову здобув перемогу на президентських виборах, і з 1 вересня 1952 року розпочався його черговий президентський термін. Того разу він відпрацював термін цілком, до 1 вересня 1956 року. Той термін відзначився розвитком країни. Президент провадив політику реформ, скоротив управлінський апарат, запровадив контроль над цінами, допомагав промисловості й сільському господарству, запровадив громадські роботи: було збудовано 311 шкіл і закладено ще 104. Було збудовано понад 1359 км автошляхів і ще 1057 км було реконструйовано.
Веласко Ібарра був видатним оратором. Під час своїх передвиборчих поїздок містами він захоплював людей своїм красномовством, став істинним лідером мас. Одного разу Веласко Ібарра сказав: «Дайте мені балкон, і я стану президентом».
4-й президентський термін
У серпні 1956 року програв вибори, утім 1960 був обраний на пост глави держави вчетверте, а 7 листопада 1961 року був повалений. 1960 він денонсував протокол Ріо-де-Жанейро, що призвело до конфліктів з Перу, які вилились у війни Пакіша 1981 й Альто-Сенепа 1995 року.
5-й президентський термін
1968 був обраний президентом уп'яте. 1970 року під час спроби підвищення податків Веласко Ібарра стикнувся зі значною протидією ділових кіл. Проти нього виступали також студенти лівацького спрямування, часто справа доходила до відкритих сутичок з поліцією. У червні того ж року за підтримки армії скасував чинну конституцію (відновивши основний закон 1946 року), розпустив Конгрес і встановив диктаторський режим. Його повноваження було припинено 15 лютого 1972 року, коли його вкотре було усунуто від влади військовиками в результаті безкровного перевороту, що привів до президентства генерала Гільєрмо Родрігеса Лару. Загалом Веласко Ібарра правив близько 13 років, що є найтривалішим терміном президентських повноважень в історії Еквадору. Події, що супроводжували закінчення його п'ятого президентства, змальовано у книзі CIA Diary (Щоденник ЦРУ).
Не існує єдиної думки у питанні, чи слід розглядати його політику як популізм. Слідом за Агустіном Куевою деякі автори стверджують, що Веласко Ібарра прийшов до влади за умов загальної кризи, завдяки голосам люмпен-пролетаріату і селян з узбережжя, які мігрували до міст через занепад виробництва какао. Відповідно до такої точки зору харизматична постать Веласко Ібарри емоційно захопила маси своєю обіцянкою списання боргів. Інші автори, серед яких Рафаель Кінтеро, вважають, що за перемогою Веласко (принаймні, у 1930-их роках) стояла традиційна землевласницька еліта з центральних районів країни, оскільки еліта узбережжя була послаблена через закінчення буму какао.
Діяльність
Веласко Ібарра завжди приділяв особливу увагу розвитку інфраструктури. За його правління проводилось безліч громадських робіт, в тому числі будівництво доріг, мостів, лікарень. Він виступив ініціатором таких інституцій як Верховний виборчий трибунал (ісп. Tribunal Supremo Electoral) й Еквадорська шляхова мережа.
8 лютого 1935 року він відтворив Політехнічну школу, тим самим підтримавши військовиків. За його президентства було утворено кілька нових кантонів, у тому числі Чунчі, Бібліан і Гуамоте. Він видав указ про вихідні дні для робітників, розпочав будівництво іригаційних каналів, освітньої інфраструктури, аеропортів і шосейних доріг.
Смерть
Дружина Веласко Ібарри, Коріна Парраль, померла в Буенос-Айресі після падіння з автобуса. Це прискорило смерть самого Веласко Ібарри, який після повернення до Еквадору сказав: «Я приїхав міркувати й померти». За кілька днів, 30 березня 1979 року, він помер у Кіто.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Encyclopædia Universalis — Encyclopædia Britannica.
- Czech National Authority Database
- Веласко Ибарра Хосе Мария // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Енциклопедія Брокгауз
- Munzinger Personen
- Author, Unknown (12 квітня 2006). . The Economist. Архів оригіналу за 13 червня 2008. Процитовано 7 лютого 2015.
Література
- Хосе Марія Веласко Ібарра (Люди й події) // Новое время. — М., 1960. — № 48. — С. 7.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Velasko a druge materine prizvishe Ibarra Hose Mariya Velasko Ibarra isp Jose Maria Velasco Ibarra 19 bereznya 1893 30 bereznya 1979 ekvadorskij politichnij i derzhavnij diyach p yat raziv obijmav posadu prezidenta krayini Lishe odin termin iz p yati 1952 1956 vin vidpracyuvav cilkom reshta raziv jogo usuvali vid vladi vijskoviki cherez jogo sprobi vstanovlennya osobistoyi diktaturi Hose Mariya Velasko Ibarra isp Jose Maria Velasco Ibarra Hose Mariya Velasko Ibarra Prapor 30 j Prezident Ekvadoru 1 veresnya 1934 21 serpnya 1935 roku Poperednik Abelardo Montalvo Nastupnik Antonio Pons Prapor 33 j Prezident Ekvadoru 1 chervnya 1944 23 serpnya 1947 roku Poperednik Karlos Alberto Arrojo del Rio Nastupnik Karlos Hulio Arosemena Tola Prapor 36 j Prezident Ekvadoru 1 veresnya 1952 31 serpnya 1956 roku Poperednik Galo Plasa Nastupnik Kamilo Pons Enrikes Prapor 38 j Prezident Ekvadoru 1 veresnya 1960 7 listopada 1961 roku Poperednik Kamilo Pons Enrikes Nastupnik Karlos Hulio Arosemena Monroj Prapor 42 j Prezident Ekvadoru 1 veresnya 1968 15 lyutogo 1972 roku Poperednik Otto Arosemena Nastupnik Gilyermo Rodriges Lara Narodzhennya 19 bereznya 1893 1893 03 19 1 2 abo 1893 4 Kito Ekvador 5 Smert 30 bereznya 1979 1979 03 30 2 6 7 Kito EkvadorPohovannya dKrayina EkvadorReligiya hristiyaniOsvita Centralnij universitet EkvadoruPartiya d 1933 Batko Alehandrino VelaskoMati Deliya IbarraShlyub d Avtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiZhittyepisRanni roki Jogo batko buv aktivistom Konservativnoyi partiyi za chasiv diktaturi Eloya Alfaro Hose Mariya ne vidviduvav shkolu a otrimav domashnyu osvitu vid svoyeyi materi Jogo batko pomer koli Velasko bulo 16 rokiv Navchavsya u shkoli Svyatogo Gavriyila a potim u Centralnomu universiteti Ekvadoru de otrimav stupin doktora prava Zgodom prodovzhiv osvitu u Sorbonni Buv vidomim pismennikom j opublikuvav kilka knizhok v tomu chisli Conciencia y Barbarie Obiznanist i varvarstvo a takozh pisav dlya gazeti El Comercio Pershoyu suspilnoyu posadoyu Velasko Ibarrri buv post u municipalnomu uryadi Kito vin kontrolyuvav gromadski roboti Buv derzhavnim radnikom i prokurorom mista Kito Jogo politichna kar yera pochalas koli jogo bulo obrano deputatom parlamentu Odrazu zh vin stav zastupnikom golovi Kongresu a za kilka dniv jogo golovoyu Prezident Ekvadoru 1 j prezidentskij termin 1933 roku vin visunuv svoyu kandidaturu na prezidentskih viborah i zdobuv 80 golosiv viborciv sho stalo najvishim rezultatom v istoriyi Ekvadoru Velasko Ibarra vidvidav kilka krayin Latinskoyi Ameriki v tomu chisli Peru j vidnoviv mizhnarodni poziciyi svoyeyi krayini Jogo pershij termin rozpochavsya 1 veresnya 1934 roku ale vzhe u serpni 1935 roku jogo usunuli vijskoviki Pislya cogo vin viyihav do Kolumbiyi de pracyuvav u shkoli Santandera yaku bulo viznano najkrashoyu v krayini Potim pereyihav do Buenos Ajresa de buv profesorom miscevogo universitetu 1939 roku znovu brav uchast u prezidentskih viborah ta z nevelikim vidrivom prograv kandidatu vid Liberalnoyi partiyi Karlosu Arrojo del Rio Ostannomu vtim ne vistachalo populyarnosti Velasko Ibarri sho svidchilo pro falsifikaciyi pid chas viboriv Razom iz pilotami bazi VPS Salinas Velasko Ibarra planuvav perevorot Odnak do togo yak plan bulo zdijsneno vin buv zaareshtovanij ta znovu vislanij z krayini 2 j prezidentskij termin U travni 1944 roku v rezultati Slavnoyi revolyuciyi 28 travnya buv progoloshenij verhovnim glavoyu respubliki a potim Ustanovchi zbori obrali jogo konstitucijnim prezidentom 31 travnya vin sformuvav koalicijnij uryad do yakogo sered inshih uvijshli j komunisti 2 lyutogo 1945 roku Ekvador ogolosiv vijnu Nimechchini a 9 lyutogo Yaponiyi 16 chervnya 1945 Ekvador ustanoviv diplomatichni vidnosini z SRSR U berezni 1946 roku prezident skasuvav konstituciyu ta rozpustiv Kongres U serpni 1947 jogo znovu usunuli vijskoviki pislya chogo Velasko Ibarra vtik do Argentini Zmovu proti nogo planuvali tri vijskovih ministri odin z yakih Mancheno zgodom zaminiv jogo na postu prezidenta 3 j prezidentskij termin 1952 roku pribichniki Velasko Ibarri z riznih shariv naselennya ob yednalis u Nacionalnu federaciyu velaskistiv isp Federacion Nacional Velasquista z 1968 roku politichna partiya Togo zh roku vin znovu zdobuv peremogu na prezidentskih viborah i z 1 veresnya 1952 roku rozpochavsya jogo chergovij prezidentskij termin Togo razu vin vidpracyuvav termin cilkom do 1 veresnya 1956 roku Toj termin vidznachivsya rozvitkom krayini Prezident provadiv politiku reform skorotiv upravlinskij aparat zaprovadiv kontrol nad cinami dopomagav promislovosti j silskomu gospodarstvu zaprovadiv gromadski roboti bulo zbudovano 311 shkil i zakladeno she 104 Bulo zbudovano ponad 1359 km avtoshlyahiv i she 1057 km bulo rekonstrujovano Velasko Ibarra buv vidatnim oratorom Pid chas svoyih peredviborchih poyizdok mistami vin zahoplyuvav lyudej svoyim krasnomovstvom stav istinnim liderom mas Odnogo razu Velasko Ibarra skazav Dajte meni balkon i ya stanu prezidentom 4 j prezidentskij termin U serpni 1956 roku prograv vibori utim 1960 buv obranij na post glavi derzhavi vchetverte a 7 listopada 1961 roku buv povalenij 1960 vin denonsuvav protokol Rio de Zhanejro sho prizvelo do konfliktiv z Peru yaki vililis u vijni Pakisha 1981 j Alto Senepa 1995 roku 5 j prezidentskij termin 1968 buv obranij prezidentom up yate 1970 roku pid chas sprobi pidvishennya podatkiv Velasko Ibarra stiknuvsya zi znachnoyu protidiyeyu dilovih kil Proti nogo vistupali takozh studenti livackogo spryamuvannya chasto sprava dohodila do vidkritih sutichok z policiyeyu U chervni togo zh roku za pidtrimki armiyi skasuvav chinnu konstituciyu vidnovivshi osnovnij zakon 1946 roku rozpustiv Kongres i vstanoviv diktatorskij rezhim Jogo povnovazhennya bulo pripineno 15 lyutogo 1972 roku koli jogo vkotre bulo usunuto vid vladi vijskovikami v rezultati bezkrovnogo perevorotu sho priviv do prezidentstva generala Gilyermo Rodrigesa Laru Zagalom Velasko Ibarra praviv blizko 13 rokiv sho ye najtrivalishim terminom prezidentskih povnovazhen v istoriyi Ekvadoru Podiyi sho suprovodzhuvali zakinchennya jogo p yatogo prezidentstva zmalovano u knizi CIA Diary Shodennik CRU Ne isnuye yedinoyi dumki u pitanni chi slid rozglyadati jogo politiku yak populizm Slidom za Agustinom Kuevoyu deyaki avtori stverdzhuyut sho Velasko Ibarra prijshov do vladi za umov zagalnoyi krizi zavdyaki golosam lyumpen proletariatu i selyan z uzberezhzhya yaki migruvali do mist cherez zanepad virobnictva kakao Vidpovidno do takoyi tochki zoru harizmatichna postat Velasko Ibarri emocijno zahopila masi svoyeyu obicyankoyu spisannya borgiv Inshi avtori sered yakih Rafael Kintero vvazhayut sho za peremogoyu Velasko prinajmni u 1930 ih rokah stoyala tradicijna zemlevlasnicka elita z centralnih rajoniv krayini oskilki elita uzberezhzhya bula poslablena cherez zakinchennya bumu kakao Diyalnist Velasko Ibarra zavzhdi pridilyav osoblivu uvagu rozvitku infrastrukturi Za jogo pravlinnya provodilos bezlich gromadskih robit v tomu chisli budivnictvo dorig mostiv likaren Vin vistupiv iniciatorom takih institucij yak Verhovnij viborchij tribunal isp Tribunal Supremo Electoral j Ekvadorska shlyahova merezha 8 lyutogo 1935 roku vin vidtvoriv Politehnichnu shkolu tim samim pidtrimavshi vijskovikiv Za jogo prezidentstva bulo utvoreno kilka novih kantoniv u tomu chisli Chunchi Biblian i Guamote Vin vidav ukaz pro vihidni dni dlya robitnikiv rozpochav budivnictvo irigacijnih kanaliv osvitnoyi infrastrukturi aeroportiv i shosejnih dorig Smert Druzhina Velasko Ibarri Korina Parral pomerla v Buenos Ajresi pislya padinnya z avtobusa Ce priskorilo smert samogo Velasko Ibarri yakij pislya povernennya do Ekvadoru skazav Ya priyihav mirkuvati j pomerti Za kilka dniv 30 bereznya 1979 roku vin pomer u Kito PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Encyclopaedia Universalis Encyclopaedia Britannica d Track Q2743906d Track Q1340194 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Velasko Ibarra Hose Mariya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Munzinger Personen d Track Q107343683 Author Unknown 12 kvitnya 2006 The Economist Arhiv originalu za 13 chervnya 2008 Procitovano 7 lyutogo 2015 LiteraturaHose Mariya Velasko Ibarra Lyudi j podiyi Novoe vremya M 1960 48 S 7