Отто Аросемена Гомес (19 липня 1925, Ґуаякіль, Еквадор — 20 квітня 1984, там само) — еквадорський політик, президент країни з листопада 1966 до кінця серпня 1968 року.
Отто Аросемена ісп. Otto Arosemena | |||
| |||
---|---|---|---|
16 листопада 1966 — 31 серпня 1968 року | |||
Попередник: | Клементе Єрові | ||
Наступник: | Хосе Марія Веласко Ібарра | ||
Народження: | 19 липня 1925[1] Ґуаякіль, Еквадор | ||
Смерть: | 20 квітня 1984 (58 років) Ґуаякіль, Еквадор | ||
Причина смерті: | інфаркт міокарда | ||
Поховання: | d | ||
Країна: | Еквадор | ||
Релігія: | католицька церква | ||
Освіта: | d | ||
Батько: | Луїс Альберто Аросемена Тола | ||
Мати: | Мерседес Гомес Сантістеван | ||
Шлюб: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Ранні роки
Походив з відомої ґуаякільської родини, його двоюрідний брат і дядько раніше були президентами Еквадору. Початкову та вищу освіту здобував у рідному місті. 1955 року закінчив місцевий університет, отримавши ступінь з права. Під час навчання він почав перейматись громадськими справами: 1951 став членом виборчого трибуналу провінції Гуаяс, який пізніше очолив.
Починаючи з 1954 року його політична кар'єра розвивалась дуже стрімко. 1954 він був обраний депутатом від провінції Гуаяс до Національного конгресу, 1956 — переобраний. 1957 року отримав пост голови Палати депутатів, а 1960 виборов місце у Сенаті, а також став членом Валютної ради, яку очолив 1961, того ж року став заступником голови Сенату. Боровся проти військової хунти, що захопила владу у липні 1963 року, усунувши з посту президента його кузена Карлоса Хуліо Аросемену Монроя. 1965 року, коли країна поринула до однієї з найбільших політичних, соціальних та економічних криз, що стала результатом діяльності диктаторського режиму, він заснував нову політичну партію у Кіто — Демократичну інституціоналістську коаліцію (Coalición Institucionalista Demócrata, CID). За рік був обраний членом Конституційної асамблеї на чолі з Клементе Єрові. Ця ж асамблея обрала Аросемену на пост глави держави.
Президентство
Прихід Аросемени до влади ще більше зміцнив позиції Еквадору у світі — почався приток інвестицій, що привело до зростання економіки. Він призначив колишнього президента Гало Пласу послом до Вашингтона.
У той час еквадорці вірили, що повернення конституційного режиму принесло удачу їхній країні. На початку березня 1967 року було винайдено нове нафтове родовище на північному сході країни.
Того ж року Аросемена брав участь у зустрічі президентів американських держав у Пунта-дель-Есте, Уругвай. Під час зустрічі він висловив свої думки на підтримку політики США щодо Латинської Америки. Він став єдиним учасником зустрічі, хто відмовився поставити свій підпис під Декларацією американських президентів, оскільки вважав це недостатнім і не вбачав у тому документі особливого практичного сенсу.
Серед основних досягнень кабінету Аросемени було створення міністерства охорони здоров'я, будівництво мосту Національної єдності (нині має назву мосту Рафаеля Мендоси Авільї), розширення морського порту Манта, реконструкція автошляхів Амбато-Ріобамба та Ель-Емпальме-Кеведо, електрифікація Манабі й півострова Санта-Елена, відновлення залізничної лінії Кіто-Ґуаякіль. Також він піклувався будівництвом шкіл, в результаті чого на піку того процесу в Еквадорі будувалось 1,7 школи на день. Його уряд забезпечив економічний розвиток країни, а також зміцнив демократичні інституції.
Інша діяльність
Був професором історії та політичної географії у різних вищих школах й університетах.
Після виходу у відставку з посту глави держави продовжував політичну діяльність як член Конгресу до самої своєї смерті від серцевого нападу 1984 року.
Примітки
- Munzinger Personen
Джерела
- (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Otto Arosemena Gomes 19 lipnya 1925 Guayakil Ekvador 20 kvitnya 1984 tam samo ekvadorskij politik prezident krayini z listopada 1966 do kincya serpnya 1968 roku Otto Arosemena isp Otto Arosemena Prapor 41 j Prezident Ekvadoru 16 listopada 1966 31 serpnya 1968 roku Poperednik Klemente Yerovi Nastupnik Hose Mariya Velasko Ibarra Narodzhennya 19 lipnya 1925 1925 07 19 1 Guayakil EkvadorSmert 20 kvitnya 1984 1984 04 20 58 rokiv Guayakil EkvadorPrichina smerti infarkt miokardaPohovannya dKrayina EkvadorReligiya katolicka cerkvaOsvita dBatko Luyis Alberto Arosemena TolaMati Mersedes Gomes SantistevanShlyub d Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiPohodiv z vidomoyi guayakilskoyi rodini jogo dvoyuridnij brat i dyadko ranishe buli prezidentami Ekvadoru Pochatkovu ta vishu osvitu zdobuvav u ridnomu misti 1955 roku zakinchiv miscevij universitet otrimavshi stupin z prava Pid chas navchannya vin pochav perejmatis gromadskimi spravami 1951 stav chlenom viborchogo tribunalu provinciyi Guayas yakij piznishe ocholiv Pochinayuchi z 1954 roku jogo politichna kar yera rozvivalas duzhe strimko 1954 vin buv obranij deputatom vid provinciyi Guayas do Nacionalnogo kongresu 1956 pereobranij 1957 roku otrimav post golovi Palati deputativ a 1960 viborov misce u Senati a takozh stav chlenom Valyutnoyi radi yaku ocholiv 1961 togo zh roku stav zastupnikom golovi Senatu Borovsya proti vijskovoyi hunti sho zahopila vladu u lipni 1963 roku usunuvshi z postu prezidenta jogo kuzena Karlosa Hulio Arosemenu Monroya 1965 roku koli krayina porinula do odniyeyi z najbilshih politichnih socialnih ta ekonomichnih kriz sho stala rezultatom diyalnosti diktatorskogo rezhimu vin zasnuvav novu politichnu partiyu u Kito Demokratichnu institucionalistsku koaliciyu Coalicion Institucionalista Democrata CID Za rik buv obranij chlenom Konstitucijnoyi asambleyi na choli z Klemente Yerovi Cya zh asambleya obrala Arosemenu na post glavi derzhavi PrezidentstvoPrihid Arosemeni do vladi she bilshe zmicniv poziciyi Ekvadoru u sviti pochavsya pritok investicij sho privelo do zrostannya ekonomiki Vin priznachiv kolishnogo prezidenta Galo Plasu poslom do Vashingtona U toj chas ekvadorci virili sho povernennya konstitucijnogo rezhimu prineslo udachu yihnij krayini Na pochatku bereznya 1967 roku bulo vinajdeno nove naftove rodovishe na pivnichnomu shodi krayini Togo zh roku Arosemena brav uchast u zustrichi prezidentiv amerikanskih derzhav u Punta del Este Urugvaj Pid chas zustrichi vin visloviv svoyi dumki na pidtrimku politiki SShA shodo Latinskoyi Ameriki Vin stav yedinim uchasnikom zustrichi hto vidmovivsya postaviti svij pidpis pid Deklaraciyeyu amerikanskih prezidentiv oskilki vvazhav ce nedostatnim i ne vbachav u tomu dokumenti osoblivogo praktichnogo sensu Sered osnovnih dosyagnen kabinetu Arosemeni bulo stvorennya ministerstva ohoroni zdorov ya budivnictvo mostu Nacionalnoyi yednosti nini maye nazvu mostu Rafaelya Mendosi Avilyi rozshirennya morskogo portu Manta rekonstrukciya avtoshlyahiv Ambato Riobamba ta El Empalme Kevedo elektrifikaciya Manabi j pivostrova Santa Elena vidnovlennya zaliznichnoyi liniyi Kito Guayakil Takozh vin pikluvavsya budivnictvom shkil v rezultati chogo na piku togo procesu v Ekvadori buduvalos 1 7 shkoli na den Jogo uryad zabezpechiv ekonomichnij rozvitok krayini a takozh zmicniv demokratichni instituciyi Insha diyalnistBuv profesorom istoriyi ta politichnoyi geografiyi u riznih vishih shkolah j universitetah Pislya vihodu u vidstavku z postu glavi derzhavi prodovzhuvav politichnu diyalnist yak chlen Kongresu do samoyi svoyeyi smerti vid sercevogo napadu 1984 roku PrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683Dzherela isp