Війна Альто-Сенепа (26 січня — 28 лютого 1995 року) — швидкоплинний локальний конфлікт між Еквадором і Перу за контроль над спірним районом на кордоні двох країн. Після війни 1941 року сторони підписали прикордонний договір, але в 1960 році Еквадор оголосив його недійсним. Війна Пакіша 1981 року, яка, незважаючи на військову перемогу Перу, не вирішила спору. У 1995 році він знову переріс у збройний конфлікт. За підсумками війни Альто-Сенепа обидві сторони оголосили себе переможцями, але Аргентина, Бразилія, Чилі і США, які виступили посередниками, сприяли початку переговорів, що в 1998 році завершили найтриваліший територіальний конфлікт Західної півкулі.
Війна Альто-Сенепа | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Розташування еквадорських і перуанських аванпостів в долині Сенепа напередодні конфлікту, січень 1995 року | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Перу | Еквадор | ||||||
Командувачі | |||||||
Президент Альберто Фухіморі Командувач 5-ї піхотної дивізії генерал Владіміро Лопес Т. | Президент Сіксто Дюран Бальєн генерал Пако Монкайо | ||||||
Втрати | |||||||
58 загиблих, 107 поранених, 3 зниклих, 4 полонених | 350 убитих, 80 поранених, 1 зниклий, 5 полонених |
Напередодні війни
Шлях до війни
Велика частина бойових дій протікала навколо постів в басейні річки Сенепа. Ця смуга землі довжиною 78 км залишалася спірною з 1948 року, коли був заморожений процес демаркації кордону. Обидві сторони стверджували, що б'ються на своїй території. Як і війна Пакіша, збройний конфлікт розпочався з обвинувачень обох сторін у інфільтрації військ противника на їх територію і встановлення постів. У липні 1991 року відбувся «пачакутекський інцидент»: напруженість в районі кордону різко зросла за перуанського поста «Пачакутек». Хоча цей форпост знаходився в 60 км північніше спірної зони Кордильєра-дель-Кондор, ця ділянка кордону також була спірною. В ході інциденту Еквадор заснував свій пост Етца прямо навпроти «Пачакутека», і обидві сторони заявляли, що обидва пости знаходяться на їх території. Хоча криза завершилася укладенням джентльменської угоди, звинувачення в порушення попередніх домовленостей продовжували звучати. Зрідка на кордоні лунали постріли, особливо в січні, в річницю підписання протоколу Ріо. Раптово в кінці 1994 р. ситуація різко загострилася.
Згідно з перуанськими джерелами, у листопаді 1994 року перуанський патруль, який просувався до витоків річки Сенепа, був перехоплений еквадорським патрулем. Перуанці були під конвоєм доставлені на форпост «База Сур», де їм були надані припаси для подальшого руху, і вони були відпущені. Однак, незабаром перуанці усвідомили, що «База Сур» знаходиться на їх території. Відбулася зустріч командувачів батальйонами від кожної зі сторін, яка відбулася на «Базі Сур» (за перуанським джерелом 20 грудня, а за еквадорським — 12 грудня). Зустріч офіцерів перетворилася на виклад перуанською стороною ультиматуму, який Еквадор не збирався виконувати. Обидві сторони почали перекидати в зону конфлікту підкріплення, створювати нові мінні поля, готувати тилові бази і посилювати патрулювання.
Мобілізація
В кінці грудня Еквадор різко посилив військову присутність, перекинувши ряд підрозділів, включаючи спецназ і РСЗВ БМ-21 на висоти над долиною Сенепи. Еквадорське угруповання розгорнуло систему ППО, включаючи підрозділи з ПЗРК «Голка» і британськими Блоупайп. Еквадорські ВПС були приведені в стан боєготовності і задіяли аеродроми поблизу зони конфлікту.
Перуанці зіткнулися з багатьма труднощами, головною з яких була відсутність доріг, що ведуть до спірної території. Довелося перекидати війська і техніку по повітрю. Причому, в кілька етапів (з Ліми на авіабазу Багуа, а звідти — на базу «Сіро Алегрія» військово-транспортними літаками, звідки вертольотами Мі-8 і Мі-17 на передові пости).
До третього тижня січня 1995 року обидві сторони стягнули в зону конфлікту 5000 своїх солдатів. Між тим, в ніч з 8 на 9 січня 1995 року еквадорці полонили перуанський патруль у складі 4 солдатів в районі «Бази Сур». Незабаром полонені були повернуті Перу. 11 січня відбулася перестрілка в районі еквадорської позиції «Y». До третього тижня січня керівництво Перу порахувало, що зібрано достатньо військ для успішної операції по очищенню своєї території від еквадорських солдатів.
Бойові дії
- 21 січня 1995 року почався перуанський наступ. Вертольоти здійснювали перші розвідувальні польоти і висадили десанти позаду передових еквадорських позицій.
- 22 січня еквадорці виявили в своєму тилу 20 перуанських солдатів, які будували вертолітний майданчик. У відповідь командувач еквадорською армією, не ставлячи до відома ні президента, ні Національну Раду Безпеки, ухвалив рішення провести рейд спецназу на перуанські позиції. Відсутність відповіді з перуанської сторони було сприйнято як знак підготовки військової операції.
- 23 січня еквадорський командувач попередив свого перуанського колегу, що з наступного дня всі перуанські вертольоти, які будуть пролітати над еквадорськими позиціями будуть збиватися. В той же день спецназ вийшов в рейд.
- 24 січня Еквадор завершив підготовку своїх ВПС до війни.
- 25 січня війська Перу перетнули мілітаризовану смугу в Кондорі, пізніше відому як «База Сур», тим самим провокуючи реакцію еквадорських сил почати війну.
- 26 січня, після трьох днів переходу через джунглі, еквадорський спецназ атакував і захопив перуанський вертолітний майданчик північніше еквадорських передових позицій, що отримала згодом назву «База Норте». З цього почалася повномасштабна війна.
- 27 січня Еквадор і Перу почали загальну мобілізацію. За час війни було мобілізовано 140 тис. осіб з обох сторін. З 27 січня війська почали розгортатися вздовж кордону в зоні узбережжя Тихого океану.
- 28 січня о 07:45 перуанські війська пішли в перший наземний наступ на еквадорські позиції в долині річки Сенепа. В 11:05 атака повторилася за підтримки вертольотів. Один з перуанських вертольотів був збитий. О 12:05 над зоною конфлікту з'явилися перуанські бомбардувальники, але вони ретирувалися без завдавання ударів через те, що в повітрі в цей час перебували еквадорські перехоплювачі.
- З 29 січня перуанські війська почали масовані атаки на еквадорські позиції одночасно з різних напрямків. Зав'язалися бої за форпости. З'явилися перші офіційно підтверджені жертви конфлікту.
- 31 січня обидві сторони відкинули міжнародні зусилля з припинення вогню.
- 1 лютого перуанські ВПС почали завдавати бомбових ударів. Надалі літаки-перехоплювачі ВПС Еквадору знищили кілька перуанських штурмовиків.
- 4 лютого: перуанський Embraer EMB 312 Tucano скидає бомби на еквадорські позиції в долині під час нічного бомбардування.
- 12 лютого: Повітряні операції тривають. Перуанці заявили про знищення однієї A-37B і одного Kfir, Еквадор заперечує обидві втрати.
- Бої з активним використанням авіації обома сторонами тривали до 17 лютого, коли в присутності гарантів «протоколу Ріо» (США, Аргентини, Бразилії та Чилі) заступники міністрів закордонних справ Перу і Еквадору підписали в Бразилії угоду про перемир'я, роз'єднання сторін і демобілізацію.
- 21 лютого миротворці почали прибувати на еквадорські бази, але ще тривали бої і весь цей день.
- 22 лютого стало «чорною середою» для Еквадору: у першій половині дня перуанські війська здійснили потужну атаку біля поста Тівінца, в результаті якої загинуло 14 еквадорських солдатів. Це були найбільші добові втрати для Еквадору. Останній відповів контратаками, і бої тривали до вечора.
- 28 лютого, після днів окремих сутичок, Еквадор і Перу підписали Декларацію Монтевідео, війна була офіційно завершена.
- Окремі інциденти тривали ще протягом кількох місяців.
Післявоєнний період
До початку березня 1995 року миротворці прибули в зону конфлікту і приступили до контролю за розведенням сторін. Згідно з домовленостями, еквадорці почали відводити свої підрозділи на базу Коангос, а перуанці — на PV-1. Звідти війська виводилися за розкладом Місії військових спостерігачів. Виведення військ було завершено 5 травня 1995 року. 4 серпня була встановлена демілітаризована зона. Еквадор і Перу приступили до демаркації кордону. Незважаючи на закінчення війни і присутність військових спостерігачів, в районі кордону ще довгий час відчувалася напруженість. Час від часу відбувалися дрібні інциденти, що супроводжувалися загибеллю військовослужбовців. У серпні 1998 року вони трохи не вилилися в нову війну.
В Еквадорі війна викликала соціальну кризу. Економіці країни було завдано непоправного удару. Знадобилося витратити $0,5 млрд. Реформи президента Дурана, в основі яких лежали принципи жорсткої економії, приватизації і збільшення податків, призвели до масових виступів населення і внутрішніх політичних хвилювань. Індіанці створили Раду корінних народів Еквадору. У Перу внутрішнє становище також було не найкращим.
Остаточне врегулювання
26 жовтня 1998 року в Бразилії президент Еквадору Хаміль Мауад і президент Перу Альберто Фухіморі підписали Президентський акт, який проголосив остаточне рішення територіальної проблеми. Своїми підписами акт також скріпили президенти Бразилії, Аргентини і Чилі, а також особистий представник президента США. Ця угода фактично закріпила перемогу Перу в прикордонному конфлікті: як і наполягали перуанці протягом десятиліть, з 1940-х, межа була проведена по хребті Кордильєра-дель-Кондор. Еквадор був змушений відмовитися від претензій на східні схили хребта і у всієї західної зони верхів'я Сенепи. У відповідь Перу надало в користування Еквадору без права встановлення суверенітету 1 км² своєї території в районі ключової еквадорської бази Тівінца. Остаточна демаркація кордону проведено 13 травня 1999 року.
Див. також
Примітки
- Col. (Peruvian Army) Eduardo Fournier, Tiwinza con Z. Toda la Verdad (Tiwinza with a Z. The Whole Truth.) Col. Eduardo Fournier, Lima, 1995.
- Col. (Ecuadorian Army) Luis Hernandez, La Guerra del Cenepa. Diario de un Comandante (The Cenepa War, Diary of a Commander). Corporación Editora Nacional, Quito, 1997/2000.
- «Перу и Эквадор — общая история и общие войны [ 21 грудня 2010 у Wayback Machine.]» на Latindex.
Література
- Н.М. Весела. Еквадорсько-перуанський збройний конфлікт 1995 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
Посилання
- Tom Cooper. Peru vs. Ecuador; Alto-Cenepa War, 1995 (ACIG.org) [ 4 лютого 2005 у Wayback Machine.]
- «Perú-Ecuador: Historia de 150 Años de Conflicto» [ 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna Alto Senepa 26 sichnya 28 lyutogo 1995 roku shvidkoplinnij lokalnij konflikt mizh Ekvadorom i Peru za kontrol nad spirnim rajonom na kordoni dvoh krayin Pislya vijni 1941 roku storoni pidpisali prikordonnij dogovir ale v 1960 rociEkvador ogolosiv jogo nedijsnim Vijna Pakisha 1981 roku yaka nezvazhayuchi na vijskovu peremogu Peru ne virishila sporu U 1995 roci vin znovu pereris u zbrojnij konflikt Za pidsumkami vijni Alto Senepa obidvi storoni ogolosili sebe peremozhcyami ale Argentina Braziliya Chili i SShA yaki vistupili poserednikami spriyali pochatku peregovoriv sho v 1998 roci zavershili najtrivalishij teritorialnij konflikt Zahidnoyi pivkuli Vijna Alto SenepaRoztashuvannya ekvadorskih i peruanskih avanpostiv v dolini Senepa naperedodni konfliktu sichen 1995 rokuData26 sichnya 28 lyutogo 1995MisceVerhiv ya richki Senepa ekvadorsko peruanskij kordon RezultatObidvi storoni progolosili svoyu peremogu bulo ukladeno peremir ya i pochalisya peregovori yaki priveli do pidpisannya mirnogo dogovoru 26 zhovtnya 1998 rokuStoroniPeruEkvadorKomanduvachiPrezident Alberto Fuhimori Komanduvach 5 yi pihotnoyi diviziyi general Vladimiro Lopes T Prezident Siksto Dyuran Balyen general Pako MonkajoVtrati58 zagiblih 107 poranenih 3 zniklih 4 polonenih350 ubitih 80 poranenih 1 zniklij 5 polonenihNaperedodni vijniShlyah do vijni Velika chastina bojovih dij protikala navkolo postiv v basejni richki Senepa Cya smuga zemli dovzhinoyu 78 km zalishalasya spirnoyu z 1948 roku koli buv zamorozhenij proces demarkaciyi kordonu Obidvi storoni stverdzhuvali sho b yutsya na svoyij teritoriyi Yak i vijna Pakisha zbrojnij konflikt rozpochavsya z obvinuvachen oboh storin u infiltraciyi vijsk protivnika na yih teritoriyu i vstanovlennya postiv U lipni 1991 roku vidbuvsya pachakutekskij incident napruzhenist v rajoni kordonu rizko zrosla za peruanskogo posta Pachakutek Hocha cej forpost znahodivsya v 60 km pivnichnishe spirnoyi zoni Kordilyera del Kondor cya dilyanka kordonu takozh bula spirnoyu V hodi incidentu Ekvador zasnuvav svij post Etca pryamo navproti Pachakuteka i obidvi storoni zayavlyali sho obidva posti znahodyatsya na yih teritoriyi Hocha kriza zavershilasya ukladennyam dzhentlmenskoyi ugodi zvinuvachennya v porushennya poperednih domovlenostej prodovzhuvali zvuchati Zridka na kordoni lunali postrili osoblivo v sichni v richnicyu pidpisannya protokolu Rio Raptovo v kinci 1994 r situaciya rizko zagostrilasya Prolog gruden 1994 Zgidno z peruanskimi dzherelami u listopadi 1994 roku peruanskij patrul yakij prosuvavsya do vitokiv richki Senepa buv perehoplenij ekvadorskim patrulem Peruanci buli pid konvoyem dostavleni na forpost Baza Sur de yim buli nadani pripasi dlya podalshogo ruhu i voni buli vidpusheni Odnak nezabarom peruanci usvidomili sho Baza Sur znahoditsya na yih teritoriyi Vidbulasya zustrich komanduvachiv bataljonami vid kozhnoyi zi storin yaka vidbulasya na Bazi Sur za peruanskim dzherelom 20 grudnya a za ekvadorskim 12 grudnya Zustrich oficeriv peretvorilasya na viklad peruanskoyu storonoyu ultimatumu yakij Ekvador ne zbiravsya vikonuvati Obidvi storoni pochali perekidati v zonu konfliktu pidkriplennya stvoryuvati novi minni polya gotuvati tilovi bazi i posilyuvati patrulyuvannya Mobilizaciya V kinci grudnya Ekvador rizko posiliv vijskovu prisutnist perekinuvshi ryad pidrozdiliv vklyuchayuchi specnaz i RSZV BM 21 na visoti nad dolinoyu Senepi Ekvadorske ugrupovannya rozgornulo sistemu PPO vklyuchayuchi pidrozdili z PZRK Golka i britanskimi Bloupajp Ekvadorski VPS buli privedeni v stan boyegotovnosti i zadiyali aerodromi poblizu zoni konfliktu Peruanci zitknulisya z bagatma trudnoshami golovnoyu z yakih bula vidsutnist dorig sho vedut do spirnoyi teritoriyi Dovelosya perekidati vijska i tehniku po povitryu Prichomu v kilka etapiv z Limi na aviabazu Bagua a zvidti na bazu Siro Alegriya vijskovo transportnimi litakami zvidki vertolotami Mi 8 i Mi 17 na peredovi posti Do tretogo tizhnya sichnya 1995 roku obidvi storoni styagnuli v zonu konfliktu 5000 svoyih soldativ Mizh tim v nich z 8 na 9 sichnya 1995 roku ekvadorci polonili peruanskij patrul u skladi 4 soldativ v rajoni Bazi Sur Nezabarom poloneni buli povernuti Peru 11 sichnya vidbulasya perestrilka v rajoni ekvadorskoyi poziciyi Y Do tretogo tizhnya sichnya kerivnictvo Peru porahuvalo sho zibrano dostatno vijsk dlya uspishnoyi operaciyi po ochishennyu svoyeyi teritoriyi vid ekvadorskih soldativ Bojovi diyi21 sichnya 1995 roku pochavsya peruanskij nastup Vertoloti zdijsnyuvali pershi rozviduvalni poloti i visadili desanti pozadu peredovih ekvadorskih pozicij 22 sichnya ekvadorci viyavili v svoyemu tilu 20 peruanskih soldativ yaki buduvali vertolitnij majdanchik U vidpovid komanduvach ekvadorskoyu armiyeyu ne stavlyachi do vidoma ni prezidenta ni Nacionalnu Radu Bezpeki uhvaliv rishennya provesti rejd specnazu na peruanski poziciyi Vidsutnist vidpovidi z peruanskoyi storoni bulo sprijnyato yak znak pidgotovki vijskovoyi operaciyi 23 sichnya ekvadorskij komanduvach poperediv svogo peruanskogo kolegu sho z nastupnogo dnya vsi peruanski vertoloti yaki budut prolitati nad ekvadorskimi poziciyami budut zbivatisya V toj zhe den specnaz vijshov v rejd 24 sichnya Ekvador zavershiv pidgotovku svoyih VPS do vijni 25 sichnya vijska Peru peretnuli militarizovanu smugu v Kondori piznishe vidomu yak Baza Sur tim samim provokuyuchi reakciyu ekvadorskih sil pochati vijnu 26 sichnya pislya troh dniv perehodu cherez dzhungli ekvadorskij specnaz atakuvav i zahopiv peruanskij vertolitnij majdanchik pivnichnishe ekvadorskih peredovih pozicij sho otrimala zgodom nazvu Baza Norte Z cogo pochalasya povnomasshtabna vijna 27 sichnya Ekvador i Peru pochali zagalnu mobilizaciyu Za chas vijni bulo mobilizovano 140 tis osib z oboh storin Z 27 sichnya vijska pochali rozgortatisya vzdovzh kordonu v zoni uzberezhzhya Tihogo okeanu 28 sichnya o 07 45 peruanski vijska pishli v pershij nazemnij nastup na ekvadorski poziciyi v dolini richki Senepa V 11 05 ataka povtorilasya za pidtrimki vertolotiv Odin z peruanskih vertolotiv buv zbitij O 12 05 nad zonoyu konfliktu z yavilisya peruanski bombarduvalniki ale voni retiruvalisya bez zavdavannya udariv cherez te sho v povitri v cej chas perebuvali ekvadorski perehoplyuvachi Z 29 sichnya peruanski vijska pochali masovani ataki na ekvadorski poziciyi odnochasno z riznih napryamkiv Zav yazalisya boyi za forposti Z yavilisya pershi oficijno pidtverdzheni zhertvi konfliktu 31 sichnya obidvi storoni vidkinuli mizhnarodni zusillya z pripinennya vognyu 1 lyutogo peruanski VPS pochali zavdavati bombovih udariv Nadali litaki perehoplyuvachi VPS Ekvadoru znishili kilka peruanskih shturmovikiv 4 lyutogo peruanskij Embraer EMB 312 Tucano skidaye bombi na ekvadorski poziciyi v dolini pid chas nichnogo bombarduvannya 12 lyutogo Povitryani operaciyi trivayut Peruanci zayavili pro znishennya odniyeyi A 37B i odnogo Kfir Ekvador zaperechuye obidvi vtrati Boyi z aktivnim vikoristannyam aviaciyi oboma storonami trivali do 17 lyutogo koli v prisutnosti garantiv protokolu Rio SShA Argentini Braziliyi ta Chili zastupniki ministriv zakordonnih sprav Peru i Ekvadoru pidpisali v Braziliyi ugodu pro peremir ya roz yednannya storin i demobilizaciyu 21 lyutogo mirotvorci pochali pribuvati na ekvadorski bazi ale she trivali boyi i ves cej den 22 lyutogo stalo chornoyu seredoyu dlya Ekvadoru u pershij polovini dnya peruanski vijska zdijsnili potuzhnu ataku bilya posta Tivinca v rezultati yakoyi zaginulo 14 ekvadorskih soldativ Ce buli najbilshi dobovi vtrati dlya Ekvadoru Ostannij vidpoviv kontratakami i boyi trivali do vechora 28 lyutogo pislya dniv okremih sutichok Ekvador i Peru pidpisali Deklaraciyu Montevideo vijna bula oficijno zavershena Okremi incidenti trivali she protyagom kilkoh misyaciv Pislyavoyennij periodDo pochatku bereznya 1995 roku mirotvorci pribuli v zonu konfliktu i pristupili do kontrolyu za rozvedennyam storin Zgidno z domovlenostyami ekvadorci pochali vidvoditi svoyi pidrozdili na bazu Koangos a peruanci na PV 1 Zvidti vijska vivodilisya za rozkladom Misiyi vijskovih sposterigachiv Vivedennya vijsk bulo zaversheno 5 travnya 1995 roku 4 serpnya bula vstanovlena demilitarizovana zona Ekvador i Peru pristupili do demarkaciyi kordonu Nezvazhayuchi na zakinchennya vijni i prisutnist vijskovih sposterigachiv v rajoni kordonu she dovgij chas vidchuvalasya napruzhenist Chas vid chasu vidbuvalisya dribni incidenti sho suprovodzhuvalisya zagibellyu vijskovosluzhbovciv U serpni 1998 roku voni trohi ne vililisya v novu vijnu V Ekvadori vijna viklikala socialnu krizu Ekonomici krayini bulo zavdano nepopravnogo udaru Znadobilosya vitratiti 0 5 mlrd Reformi prezidenta Durana v osnovi yakih lezhali principi zhorstkoyi ekonomiyi privatizaciyi i zbilshennya podatkiv prizveli do masovih vistupiv naselennya i vnutrishnih politichnih hvilyuvan Indianci stvorili Radu korinnih narodiv Ekvadoru U Peru vnutrishnye stanovishe takozh bulo ne najkrashim Ostatochne vregulyuvannya 26 zhovtnya 1998 roku v Braziliyi prezident Ekvadoru Hamil Mauad i prezident Peru Alberto Fuhimori pidpisali Prezidentskij akt yakij progolosiv ostatochne rishennya teritorialnoyi problemi Svoyimi pidpisami akt takozh skripili prezidenti Braziliyi Argentini i Chili a takozh osobistij predstavnik prezidenta SShA Cya ugoda faktichno zakripila peremogu Peru v prikordonnomu konflikti yak i napolyagali peruanci protyagom desyatilit z 1940 h mezha bula provedena po hrebti Kordilyera del Kondor Ekvador buv zmushenij vidmovitisya vid pretenzij na shidni shili hrebta i u vsiyeyi zahidnoyi zoni verhiv ya Senepi U vidpovid Peru nadalo v koristuvannya Ekvadoru bez prava vstanovlennya suverenitetu 1 km svoyeyi teritoriyi v rajoni klyuchovoyi ekvadorskoyi bazi Tivinca Ostatochna demarkaciya kordonu provedeno 13 travnya 1999 roku Div takozhSpisok vijn XX stolittya Peruansko ekvadorska vijna Prodazh Argentinoyu zbroyi Ekvadoru ta HorvatiyiPrimitkiCol Peruvian Army Eduardo Fournier Tiwinza con Z Toda la Verdad Tiwinza with a Z The Whole Truth Col Eduardo Fournier Lima 1995 Col Ecuadorian Army Luis Hernandez La Guerra del Cenepa Diario de un Comandante The Cenepa War Diary of a Commander Corporacion Editora Nacional Quito 1997 2000 Peru i Ekvador obshaya istoriya i obshie vojny 21 grudnya 2010 u Wayback Machine na Latindex LiteraturaN M Vesela Ekvadorsko peruanskij zbrojnij konflikt 1995 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannyaTom Cooper Peru vs Ecuador Alto Cenepa War 1995 ACIG org 4 lyutogo 2005 u Wayback Machine Peru Ecuador Historia de 150 Anos de Conflicto 29 listopada 2014 u Wayback Machine