Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Устрій Інкської імперії — адміністративно-політична організація держави інків Тауантінсую. Була централізованою державою на чолі із абсолютним монархом (Сапа Інкою), який водночас асоціювався з сином бога-Сонця, тобто імперія була фактично теократичною державою.
Площа та населення
Держава було розташоване в західній частині Південної Америки. Воно займало площу близько 1 м², розтягнувшись з півночі на південь більш ніж на п'ять тисяч кілометрів. В часи розквіту мало 15-16 млн мешканців.
Столиця
Куско був місцеперебуванням більшості членів еліти Тауантінсую — правлячого роду, що складався майже виключно з членів династії, айлью правлячого Інки і з нащадків раніше померлого Інки, з представників імператорських ліній, що звалася «капак айлью».
Влада
Головою держави, абсолютним монархом був син Сонця — імператор Сапа Інка. Він контролював усі напрямки політичного, соціального, економічного, релігійного життя. Мав монополію на усе майно та багатство імперії.
З родини правлячого Інки завжди призначався Верховний жрець — Уільяк Уму. Його резиденція знаходилася посередині комплексу Храму Сонця в Куско. Сан Верховного жерця був довічним. Основним обов'язком Уільяк Уму було стежити за точним і правильним дотриманням сонячного культу. У його завдання входило також виконання безлічі різних доручень, що безпосередньо стосувалися імператора та його родини. Саме Верховний жрець коронував нового правителя імперії. Крім Уільяк Уму, було ще 10 «атун уільяк» на кшталт «єпископів», які справляли релігійне життя окремих, дуже обширних «єпископатів» Тауантінсую. Усі ці «єпископи» інків мали відбуватися з одного інкського роду, що носив назву Тарпунтай.
До складу верхівки духовенства імперії входили також духовні наставники окремих провінцій імперії, тобто головні жерці, настоятелі місцевих храмів Сонця. На честь священного Інті подібні храми обов'язково повинні були зводитися в кожній з провінцій, а також на захоплених інками територіях. Усе вище духівництво імперії жило на доходи від «сонячної третини» землі імперії і мали безліч спеціальних привілеїв.
Більшість чиновників належали до місцевої або вищої знаті, лише в окремих випадках простолюдини завдяки особистій хоробрості у військових походах могли досягти більш вищих щабель в імперії.
В імперії діяв відповідний контрольний апарат, що було організовано за десятирічною системою. Над 10 платниками податків-міти (пурехами), стежив «чунчакамайок», над 50 — «пічкамайок». Над цими місцевими начальниками стояли кураки — представники нижчого знаті, посади і привілеї яких не були спадковими. З числа цих курак походили «пачакамайоки», що спостерігали за 100 платників податків, потім «пічкапачакакамайок», що стежив за 500 пурех, слідом «уаранкамайоки», що стежили за 1000 платників податків, «пічкауаранкакамайок», що контролювали 5 тис. пурех, «унукамайоки», що наглядали за 10 тис. платників податків. Діяльністю унукамайоків керував «тукуй рікок» («той, хто бачить все»), тобто начальник провінції (уамані), якому підпорядковувались зазвичай 40 тис. пурех.
Чотири «чверті імперії» (сую) Тауантін-суйу керувалися «губернаторами», які переважно були прямими родичами правлячого Інки. Їх називали «Апо» або «Суйуйок Арукуна». Разом з кількома іншими сановниками вони складали Державну раду країни, який міг висловлювати Інке свої пропозиції та ідеї. Остаточні рішення, однак, приймав виключно сам Інка. До цієї ради входило 20 вищих чиновників, зокрема інкап рантин рімарік (на кшталт заступника імператора); особистий секретар, старший кіпукамайок, що відповідав за державний облік; тукуйрікок — «всевидюче око» — головний контролер і виконавець законів Куско; начальник доріг — капак н'ян уаманін; начальник мостів — акос інка.
Адміністративний устрій
Інки дещо змінили і впорядкували підпорядкованість провінційних вождів, ввівши управління на основі десяткової адміністративно-ієрархічної системи. Основною, первинною ланкою суспільства імперії була айлью. До складу кожної громади входило кілька родин. Два найнижчих ступеня (керівники 5 і 10 домогосподарств) були спадковими, і їх займали з числа пурехів. Наступними ланками були 50 («піка») сотня («пачака»), тисяча («уаранга») і десять тисяч («хуну»).
Всі айлью району об'єднувалися у дві «половини», так звані «сайя» (відповідали за кількістю хуну, тобто 10 тис. родин), які складали провінцію («уамані») держави інків. Кілька долин або провінцій (до 20) входили до однією з чотирьох основних частин держави — в одну з чотирьох «чвертей імперії» або «сторін світу» (сую) — Кольасую, Кунтісую, Чинчайсую, Антісую. Найбільшими були Кольасую та Чінчасую. Окремою адміністративною частиною були корінні землі держави Куско разом із столицею імперії — «пупом світу».
Інки засновували провінції та чверті імперії здебільшого на традиційних територіях споконвічних маленьких держав. Кожна уамані у воєнний час спрямовувала до армії мобілізовану «дивізію». У міру того як інки завойовували все більш віддалені землі, межі сую продовжувалися, але зберігали одного разу заданий напрямок.
Правова система
Головним джерелом права та суддею був імператор Сапа Інка. Право інків брало свої витоки з неписьмового права, що спиралося на звички та традиції. До тепер дійшли лише окремі закони часів імператорів Інків. Разом з цими законами продовжувало зберігатися неписьмове право. Основними галузями було кримінальне та цивільне право. Сапа Інка оголошував війну, посилав військо імперії в завойовницькі походи і укладав мир з противником.
Питання винуватості чи ні вирішував суддя. Проте в інків не було посади судді в сучасному розумінні. У випадку, якщо правопорушення не мало занадто шкідливого для держави характеру, тобто не виходили за рамки того чи іншого селища, в ролі суддів виступали камайокі і місцеві кураки. Більш серйозні кримінальні злочини перебували у віданні «державних інспекторів», що регулярно відвідували усі села держави. Злочини проти безпеки держави, і особливо злочини, вчинені представниками еліти, перебували в компетенції самого Сапа Інки. Він вершив суд за участю кількох інших членів «кримінального сенату». Цей вищий суд засідав у столиці — Куско. Судочинство повинно було здійснюватися протягом 5 діб.
Соціальна система
Знать
Імператори майже завжди поєднувалися шлюбом з рідними сестрами і оскільки представники еліти імперії прагнули до того, щоб кількість членів капак айлью росло якомога повільніше, до розряду обраних належало мало людей. На момент прибуття іспанців конкістадорів в усій країні було 567 чоловіків і жінок, які зводили своє походження безпосередньо до одного з інків-володарів. До знаті також належало вище духовенство імперії.
Зовнішнім знаком приналежності до капак айлью, вищої касти аристократії інків були штучно витягнуті в довжину мочки вух. Для цього у вушну раковину вкладали палички або диски. Саме тому мешканці імперії називали цих знатних людей «хатунрінкрійоки» — «великі вуха», або ж «великовухі», іспанці називали їх Orejones. Вони привласнювали собі більшу частину продукції, виробленої населенням імперії.
Вища провінційна знать імперії регулярно брала участь у політичних інтригах, особливо питань, що стосувалися спадковості трону. При цьому не виявляла ознак сепаратизму, не ставлячи під сумів імперську ідею. Синів курака посилали як почесних заручників до Куско, так що до часу Уайна Капак багато представників провінційної знаті встигли підлітками пожити в столиці, засвоїти там кусканський діалект мови кечуа, звичаї та світогляд інків. Курака були зобов'язані і згодом регулярно відвідувати столицю. Якщо курака мав кількох спадкоємців, перевага віддавалася тому, хто пройшла курс навчання в Куско. В результаті правлячий клас у провінціях у культурному відношенні все більше зближувався з власне інками.
Простолюдини
Основне населення складали незнатні люди-пурехи, які переважно займалися сільським господарством, скотарством, різними ремеслами (обробкою металів, ткацтвом, створення ювелірних виробів), добування руди, становили основу війська. Вони було базовим шаром для оподаткування. Це були чоловіки, жінки мали значно нижчий статус.
Інші стани
Було кілька категорій населення, повністю виключеного з общинного сектора — , аклья, камайок і , при цьому приналежність людини до однієї з цих категорій могла поєднуватися з приналежністю до інших.
Янакона були повністю позбавлені засобів виробництва або принаймні втратили ті освячені традицією права на землю, якими мали члени громади. Низка дослідникіх вважає янакона домашніми рабами знаті та імператора. Янакона віддавали також в храмові господарства або призначали для обробки полів, урожай з яких йшов у засіки держави та Сапа Інки. В останніх випадках, правда, перехід в розряд янакона бував масовим і ці люди зберігали общинну організацію.
Близьку до янакона категорію у інків складали аклья (або акльякуна), що являли собою робітниць на службу в будинках «наречених Сонця». З часом аклья також могли стати такими нареченими або наложницями представників провінційної знаті.
Камайоки — це спеціалісти-професіонали в різних галузях: вояк, чиновник, ремісник. Він не залежав від своєї айлью, а мешкав та діяв окремо за наказом імператора або вищих керівників державного апарату. Переважно камайоки знаходилися на державному забезпеченні. У гірських районах їм виділяли ділянки для ведення підсобного господарства, але матеріалами забезпечувалися з державних складів.
Мітмак — переселенці, які як окремий стан утворилися внаслідок політики імператорів. Практика масових депортацій в Тауантінсую визначалася як політичними, так і економічними міркуваннями. Селян з центральних областей переміщали в прикордонні райони, а тільки що завойоване або схильне до заколотів населення — у давно замирені місцевості або на протилежні околиці імперії. Серед інших груп людей мітмак стояли ближче інших до рядових членів громади-пурех.
Державний соціальний захист
Турбота про старих і хворих, вдів і сиріт, про калік й особливо про ветеранів війни брала на себе держава. Той, хто не міг працювати, мав право отримувати все необхідне для життя — основні продукти харчування, одяг, взуття, з фондів імперії, її засіків і комор, розкиданих всюди складів ремісничих виробів. Хворі та інваліди, діди і діти, вдови та сироти — всі отримували порівну з державного фонду соціального забезпечення.
Джерела
- Baudin, Louis. Der sozialistische Staat der Inka. Hamburg, 1956.
- Brundage, В. С. Empire of the Inca. Norman, 1963.
- Mason J. Alden The ancient civilizations of Peru. Harmondsworth, 1978
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ustrij Inkskoyi imperiyi administrativno politichna organizaciya derzhavi inkiv Tauantinsuyu Bula centralizovanoyu derzhavoyu na choli iz absolyutnim monarhom Sapa Inkoyu yakij vodnochas asociyuvavsya z sinom boga Soncya tobto imperiya bula faktichno teokratichnoyu derzhavoyu Prapor TauantinsuyuPlosha ta naselennyaDerzhava bulo roztashovane v zahidnij chastini Pivdennoyi Ameriki Vono zajmalo ploshu blizko 1 m roztyagnuvshis z pivnochi na pivden bilsh nizh na p yat tisyach kilometriv V chasi rozkvitu malo 15 16 mln meshkanciv StolicyaKusko buv misceperebuvannyam bilshosti chleniv eliti Tauantinsuyu pravlyachogo rodu sho skladavsya majzhe viklyuchno z chleniv dinastiyi ajlyu pravlyachogo Inki i z nashadkiv ranishe pomerlogo Inki z predstavnikiv imperatorskih linij sho zvalasya kapak ajlyu VladaGolovoyu derzhavi absolyutnim monarhom buv sin Soncya imperator Sapa Inka Vin kontrolyuvav usi napryamki politichnogo socialnogo ekonomichnogo religijnogo zhittya Mav monopoliyu na use majno ta bagatstvo imperiyi Z rodini pravlyachogo Inki zavzhdi priznachavsya Verhovnij zhrec Uilyak Umu Jogo rezidenciya znahodilasya poseredini kompleksu Hramu Soncya v Kusko San Verhovnogo zhercya buv dovichnim Osnovnim obov yazkom Uilyak Umu bulo stezhiti za tochnim i pravilnim dotrimannyam sonyachnogo kultu U jogo zavdannya vhodilo takozh vikonannya bezlichi riznih doruchen sho bezposeredno stosuvalisya imperatora ta jogo rodini Same Verhovnij zhrec koronuvav novogo pravitelya imperiyi Krim Uilyak Umu bulo she 10 atun uilyak na kshtalt yepiskopiv yaki spravlyali religijne zhittya okremih duzhe obshirnih yepiskopativ Tauantinsuyu Usi ci yepiskopi inkiv mali vidbuvatisya z odnogo inkskogo rodu sho nosiv nazvu Tarpuntaj Do skladu verhivki duhovenstva imperiyi vhodili takozh duhovni nastavniki okremih provincij imperiyi tobto golovni zherci nastoyateli miscevih hramiv Soncya Na chest svyashennogo Inti podibni hrami obov yazkovo povinni buli zvoditisya v kozhnij z provincij a takozh na zahoplenih inkami teritoriyah Use vishe duhivnictvo imperiyi zhilo na dohodi vid sonyachnoyi tretini zemli imperiyi i mali bezlich specialnih privileyiv Bilshist chinovnikiv nalezhali do miscevoyi abo vishoyi znati lishe v okremih vipadkah prostolyudini zavdyaki osobistij horobrosti u vijskovih pohodah mogli dosyagti bilsh vishih shabel v imperiyi V imperiyi diyav vidpovidnij kontrolnij aparat sho bulo organizovano za desyatirichnoyu sistemoyu Nad 10 platnikami podatkiv miti purehami stezhiv chunchakamajok nad 50 pichkamajok Nad cimi miscevimi nachalnikami stoyali kuraki predstavniki nizhchogo znati posadi i privileyi yakih ne buli spadkovimi Z chisla cih kurak pohodili pachakamajoki sho sposterigali za 100 platnikiv podatkiv potim pichkapachakakamajok sho stezhiv za 500 pureh slidom uarankamajoki sho stezhili za 1000 platnikiv podatkiv pichkauarankakamajok sho kontrolyuvali 5 tis pureh unukamajoki sho naglyadali za 10 tis platnikiv podatkiv Diyalnistyu unukamajokiv keruvav tukuj rikok toj hto bachit vse tobto nachalnik provinciyi uamani yakomu pidporyadkovuvalis zazvichaj 40 tis pureh Chotiri chverti imperiyi suyu Tauantin suju keruvalisya gubernatorami yaki perevazhno buli pryamimi rodichami pravlyachogo Inki Yih nazivali Apo abo Sujujok Arukuna Razom z kilkoma inshimi sanovnikami voni skladali Derzhavnu radu krayini yakij mig vislovlyuvati Inke svoyi propoziciyi ta ideyi Ostatochni rishennya odnak prijmav viklyuchno sam Inka Do ciyeyi radi vhodilo 20 vishih chinovnikiv zokrema inkap rantin rimarik na kshtalt zastupnika imperatora osobistij sekretar starshij kipukamajok sho vidpovidav za derzhavnij oblik tukujrikok vsevidyuche oko golovnij kontroler i vikonavec zakoniv Kusko nachalnik dorig kapak n yan uamanin nachalnik mostiv akos inka Administrativnij ustrijInki desho zminili i vporyadkuvali pidporyadkovanist provincijnih vozhdiv vvivshi upravlinnya na osnovi desyatkovoyi administrativno iyerarhichnoyi sistemi Osnovnoyu pervinnoyu lankoyu suspilstva imperiyi bula ajlyu Do skladu kozhnoyi gromadi vhodilo kilka rodin Dva najnizhchih stupenya kerivniki 5 i 10 domogospodarstv buli spadkovimi i yih zajmali z chisla purehiv Nastupnimi lankami buli 50 pika sotnya pachaka tisyacha uaranga i desyat tisyach hunu Vsi ajlyu rajonu ob yednuvalisya u dvi polovini tak zvani sajya vidpovidali za kilkistyu hunu tobto 10 tis rodin yaki skladali provinciyu uamani derzhavi inkiv Kilka dolin abo provincij do 20 vhodili do odniyeyu z chotiroh osnovnih chastin derzhavi v odnu z chotiroh chvertej imperiyi abo storin svitu suyu Kolasuyu Kuntisuyu Chinchajsuyu Antisuyu Najbilshimi buli Kolasuyu ta Chinchasuyu Okremoyu administrativnoyu chastinoyu buli korinni zemli derzhavi Kusko razom iz stoliceyu imperiyi pupom svitu Inki zasnovuvali provinciyi ta chverti imperiyi zdebilshogo na tradicijnih teritoriyah spokonvichnih malenkih derzhav Kozhna uamani u voyennij chas spryamovuvala do armiyi mobilizovanu diviziyu U miru togo yak inki zavojovuvali vse bilsh viddaleni zemli mezhi suyu prodovzhuvalisya ale zberigali odnogo razu zadanij napryamok Pravova sistemaDokladnishe Inkske pravo Golovnim dzherelom prava ta suddeyu buv imperator Sapa Inka Pravo inkiv bralo svoyi vitoki z nepismovogo prava sho spiralosya na zvichki ta tradiciyi Do teper dijshli lishe okremi zakoni chasiv imperatoriv Inkiv Razom z cimi zakonami prodovzhuvalo zberigatisya nepismove pravo Osnovnimi galuzyami bulo kriminalne ta civilne pravo Sapa Inka ogoloshuvav vijnu posilav vijsko imperiyi v zavojovnicki pohodi i ukladav mir z protivnikom Pitannya vinuvatosti chi ni virishuvav suddya Prote v inkiv ne bulo posadi suddi v suchasnomu rozuminni U vipadku yaksho pravoporushennya ne malo zanadto shkidlivogo dlya derzhavi harakteru tobto ne vihodili za ramki togo chi inshogo selisha v roli suddiv vistupali kamajoki i miscevi kuraki Bilsh serjozni kriminalni zlochini perebuvali u vidanni derzhavnih inspektoriv sho regulyarno vidviduvali usi sela derzhavi Zlochini proti bezpeki derzhavi i osoblivo zlochini vchineni predstavnikami eliti perebuvali v kompetenciyi samogo Sapa Inki Vin vershiv sud za uchastyu kilkoh inshih chleniv kriminalnogo senatu Cej vishij sud zasidav u stolici Kusko Sudochinstvo povinno bulo zdijsnyuvatisya protyagom 5 dib Socialna sistemaZnat Imperatori majzhe zavzhdi poyednuvalisya shlyubom z ridnimi sestrami i oskilki predstavniki eliti imperiyi pragnuli do togo shob kilkist chleniv kapak ajlyu roslo yakomoga povilnishe do rozryadu obranih nalezhalo malo lyudej Na moment pributtya ispanciv konkistadoriv v usij krayini bulo 567 cholovikiv i zhinok yaki zvodili svoye pohodzhennya bezposeredno do odnogo z inkiv volodariv Do znati takozh nalezhalo vishe duhovenstvo imperiyi Zovnishnim znakom prinalezhnosti do kapak ajlyu vishoyi kasti aristokratiyi inkiv buli shtuchno vityagnuti v dovzhinu mochki vuh Dlya cogo u vushnu rakovinu vkladali palichki abo diski Same tomu meshkanci imperiyi nazivali cih znatnih lyudej hatunrinkrijoki veliki vuha abo zh velikovuhi ispanci nazivali yih Orejones Voni privlasnyuvali sobi bilshu chastinu produkciyi viroblenoyi naselennyam imperiyi Visha provincijna znat imperiyi regulyarno brala uchast u politichnih intrigah osoblivo pitan sho stosuvalisya spadkovosti tronu Pri comu ne viyavlyala oznak separatizmu ne stavlyachi pid sumiv impersku ideyu Siniv kuraka posilali yak pochesnih zaruchnikiv do Kusko tak sho do chasu Uajna Kapak bagato predstavnikiv provincijnoyi znati vstigli pidlitkami pozhiti v stolici zasvoyiti tam kuskanskij dialekt movi kechua zvichayi ta svitoglyad inkiv Kuraka buli zobov yazani i zgodom regulyarno vidviduvati stolicyu Yaksho kuraka mav kilkoh spadkoyemciv perevaga viddavalasya tomu hto projshla kurs navchannya v Kusko V rezultati pravlyachij klas u provinciyah u kulturnomu vidnoshenni vse bilshe zblizhuvavsya z vlasne inkami Prostolyudini Osnovne naselennya skladali neznatni lyudi purehi yaki perevazhno zajmalisya silskim gospodarstvom skotarstvom riznimi remeslami obrobkoyu metaliv tkactvom stvorennya yuvelirnih virobiv dobuvannya rudi stanovili osnovu vijska Voni bulo bazovim sharom dlya opodatkuvannya Ce buli choloviki zhinki mali znachno nizhchij status Inshi stani Bulo kilka kategorij naselennya povnistyu viklyuchenogo z obshinnogo sektora aklya kamajok i pri comu prinalezhnist lyudini do odniyeyi z cih kategorij mogla poyednuvatisya z prinalezhnistyu do inshih Yanakona buli povnistyu pozbavleni zasobiv virobnictva abo prinajmni vtratili ti osvyacheni tradiciyeyu prava na zemlyu yakimi mali chleni gromadi Nizka doslidnikih vvazhaye yanakona domashnimi rabami znati ta imperatora Yanakona viddavali takozh v hramovi gospodarstva abo priznachali dlya obrobki poliv urozhaj z yakih jshov u zasiki derzhavi ta Sapa Inki V ostannih vipadkah pravda perehid v rozryad yanakona buvav masovim i ci lyudi zberigali obshinnu organizaciyu Blizku do yanakona kategoriyu u inkiv skladali aklya abo aklyakuna sho yavlyali soboyu robitnic na sluzhbu v budinkah narechenih Soncya Z chasom aklya takozh mogli stati takimi narechenimi abo nalozhnicyami predstavnikiv provincijnoyi znati Kamajoki ce specialisti profesionali v riznih galuzyah voyak chinovnik remisnik Vin ne zalezhav vid svoyeyi ajlyu a meshkav ta diyav okremo za nakazom imperatora abo vishih kerivnikiv derzhavnogo aparatu Perevazhno kamajoki znahodilisya na derzhavnomu zabezpechenni U girskih rajonah yim vidilyali dilyanki dlya vedennya pidsobnogo gospodarstva ale materialami zabezpechuvalisya z derzhavnih skladiv Mitmak pereselenci yaki yak okremij stan utvorilisya vnaslidok politiki imperatoriv Praktika masovih deportacij v Tauantinsuyu viznachalasya yak politichnimi tak i ekonomichnimi mirkuvannyami Selyan z centralnih oblastej peremishali v prikordonni rajoni a tilki sho zavojovane abo shilne do zakolotiv naselennya u davno zamireni miscevosti abo na protilezhni okolici imperiyi Sered inshih grup lyudej mitmak stoyali blizhche inshih do ryadovih chleniv gromadi pureh Derzhavnij socialnij zahist Turbota pro starih i hvorih vdiv i sirit pro kalik j osoblivo pro veteraniv vijni brala na sebe derzhava Toj hto ne mig pracyuvati mav pravo otrimuvati vse neobhidne dlya zhittya osnovni produkti harchuvannya odyag vzuttya z fondiv imperiyi yiyi zasikiv i komor rozkidanih vsyudi skladiv remisnichih virobiv Hvori ta invalidi didi i diti vdovi ta siroti vsi otrimuvali porivnu z derzhavnogo fondu socialnogo zabezpechennya DzherelaBaudin Louis Der sozialistische Staat der Inka Hamburg 1956 Brundage V S Empire of the Inca Norman 1963 Mason J Alden The ancient civilizations of Peru Harmondsworth 1978