Чинчайсую (Chinchay Suyu) — одна з найбільших частин-«чвертей» (сую) імперії інків Тауантінсую. Розташовувалася на північний захід від Куско, мало кордони з племенами племен на північному заході південної Америки, що не були підкорені інками. Символом Чинчайсую був червоний колір. складалася з 44 уамані (провінцій). Сьогодні — це території Перу, Еквадору та Колумбії.
Чинчайсую | |
Прапор | |
Дата зникнення | 1535 |
---|---|
Офіційна мова | кечуа |
Країна | Інки |
Історія
Була утворена у середині XV ст. Сапа Інкою Пачакутеком після підкорення держави Чинча (звідси походить назва цієї сую). На той час обіймала невелику територію. Завдяки походам Капак Юпанкі розширилася на північ включно з територією міста-держави Кахамарка. В часи загарбницьких походів імператорів Тупак Юпанкі та Уайни Капака до її складу увійшли землі держав Чиму, Кіту, Тумбес, племен каньярі, пата, карангі. Зрештою столицею Чинчайсую стало місто Тумебамба.
Чинчайсую сильно постраждала піж час боротьби за владу між братами Атауальпою та Уаскаром, в результаті чого багато міст чверті та сільське населення значно постраждали. В подальшому було місцем спротиву інків на чолі з Руміньяві та Кіскісом проти іспанських загарбників.
Економіка
Стала однією з важливіших «чвертей» імперії: добували різні метали, зокрема платину, срібло. Уславилося майстрами з обробки металів, створення керамічних виробів, цінних тканин. Широко розвитку набуло землеробство й скотарство, а й особливо рибальство. Було важливим шляхом у внутрішній та зовнішній торгівлі. Крім того, розташовувалися відомі лазні та купальні, мінеральні джерела для Сапа Інки.
Уамані
- Атауілью
- Ауавака
- Кахамарка
- Кахатамбо
- Калуа
- Касма
- Чачапоя
- Чанчай
- Чао
- Чикама
- Чилька
- Чимботе
- Чиму
- Чинча
- Чинчайкуча
- Кончуко
- Уакрачуко
- Уамачуко
- Уамалі
- Уамбо
- Уанкабамба
- Уанкауілька
- Уануко
- Уаруко
- Уармей
- Уаура
- Уайльа
- Ламбаєке
- Ліма
- Лурін
- Мала
- Мойобамба
- Непеньа
- Окро
- Олмос
- Пакасмайо
- Пармунка
- Пінко
- Піско
- Пієрія
- Тарма
- Тумбес
- Віру
- Яуйо
Джерела
- Draeger, L. Das Alte Peru. Leipzig, 1964.
- D'Altroy, Terence N. (2005). The Incas. Blackwell Publishing: Malden, p. 42-43, 86-89
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chinchajsuyu Chinchay Suyu odna z najbilshih chastin chvertej suyu imperiyi inkiv Tauantinsuyu Roztashovuvalasya na pivnichnij zahid vid Kusko malo kordoni z plemenami plemen na pivnichnomu zahodi pivdennoyi Ameriki sho ne buli pidkoreni inkami Simvolom Chinchajsuyu buv chervonij kolir skladalasya z 44 uamani provincij Sogodni ce teritoriyi Peru Ekvadoru ta Kolumbiyi ChinchajsuyuPraporData zniknennya1535Oficijna movakechuaKrayina InkiChinchajsuyuIstoriyaBula utvorena u seredini XV st Sapa Inkoyu Pachakutekom pislya pidkorennya derzhavi Chincha zvidsi pohodit nazva ciyeyi suyu Na toj chas obijmala neveliku teritoriyu Zavdyaki pohodam Kapak Yupanki rozshirilasya na pivnich vklyuchno z teritoriyeyu mista derzhavi Kahamarka V chasi zagarbnickih pohodiv imperatoriv Tupak Yupanki ta Uajni Kapaka do yiyi skladu uvijshli zemli derzhav Chimu Kitu Tumbes plemen kanyari pata karangi Zreshtoyu stoliceyu Chinchajsuyu stalo misto Tumebamba Chinchajsuyu silno postrazhdala pizh chas borotbi za vladu mizh bratami Ataualpoyu ta Uaskarom v rezultati chogo bagato mist chverti ta silske naselennya znachno postrazhdali V podalshomu bulo miscem sprotivu inkiv na choli z Ruminyavi ta Kiskisom proti ispanskih zagarbnikiv EkonomikaStala odniyeyu z vazhlivishih chvertej imperiyi dobuvali rizni metali zokrema platinu sriblo Uslavilosya majstrami z obrobki metaliv stvorennya keramichnih virobiv cinnih tkanin Shiroko rozvitku nabulo zemlerobstvo j skotarstvo a j osoblivo ribalstvo Bulo vazhlivim shlyahom u vnutrishnij ta zovnishnij torgivli Krim togo roztashovuvalisya vidomi lazni ta kupalni mineralni dzherela dlya Sapa Inki UamaniAtauilyu Auavaka Kahamarka Kahatambo Kalua Kasma Chachapoya Chanchaj Chao Chikama Chilka Chimbote Chimu Chincha Chinchajkucha Konchuko Uakrachuko Uamachuko Uamali Uambo Uankabamba Uankauilka Uanuko Uaruko Uarmej Uaura Uajla Lambayeke Lima Lurin Mala Mojobamba Nepena Okro Olmos Pakasmajo Parmunka Pinko Pisko Piyeriya Tarma Tumbes Viru YaujoDzherelaDraeger L Das Alte Peru Leipzig 1964 D Altroy Terence N 2005 The Incas Blackwell Publishing Malden p 42 43 86 89