Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інкське право — правова система, що існувала в державі інків Тауантінсую. Вперше була реформована за часи володарювання Сапи Інки Пачакутека. Відбувала державний, релігійний та соціальний розвиток імперії, увібрала в себе особливості традицій андських народів та держав, що були підкорені інками. Водночас, насамперед, підкреслювало панівне становище династії та авторитарний характер Сапа Інки.
Особливості
Право інків брало свої витоки з неписьмового права, що спиралося на звички та традиції. До тепер дійшли лише окремі закони часів імператорів Інків. Разом з цими законами й далі зберігалося неписьмове право.
Починаючи з Пачакутека або його спадкоємця Тупак Юпанкі, закони реєструвалися і «записувалися» окремими чиновниками в кіпу, а іншими чиновниками проголошувалися на Рімаку, одній з площ столиці Куско. В основі юстиції лежали точні і ясні принципи. Так, важливим був принцип, згідно з яким кримінальний злочин, скоєний представником еліти, кваліфікувався як більш серйозний проступок, ніж провина представника «хатун руна», тобто простого народу. Відповідно до іншого принципу: якщо злочин було скоєно не з ініціативи правопорушника, а за намови іншої особи, покаранню підлягав ініціатор порушення закону, а не сам злочинець.
Питання винуватості чи ні вирішував суддя. Проте в інків не було посади судді в сучасному розумінні. У випадку, якщо правопорушення не мало занадто шкідливого для держави характеру, тобто не виходили за рамки того чи іншого селища, в ролі суддів виступали камайокі та місцеві кураки. Більш серйозні кримінальні злочини перебували у віданні «державних інспекторів» (тукуірікуки), що регулярно відвідували усі села держави. Над ними стояв своєрідний трибунал з 12 суддів. Злочини проти безпеки держави, і особливо злочини, вчинені представниками еліти, перебували в компетенції самого Сапа Інки. Він вершив суд за участю кількох інших членів «кримінального сенату». Цей вищий суд засідав у столиці — Куско. Судочинство повинно було здійснюватися протягом 5 діб.
Суддя брав до уваги своєрідний «коефіцієнт інтелігентності» правопорушника, тобто його здатність усвідомити серйозність скоєного. Звідси виносився суворий або більш м'який присуд.
Інкське право не передбачало апеляції. Судовий розгляд відбувалося швидко і майже завжди публічно. Як свідків викликалися тільки чоловіків, оскільки за рішенням імператора Тупак Юпанкі, жінки не можуть бути свідками, оскільки вони від природи брехливі й недостойні довіри.
У випадку тяжкого злочину за наказом Сапа Інки підозрюваного відправляли до в'язниці-санкай, де знаходилися хижі птахи та звірі, отруйні змії та комахи. Тут підозрюваний проводив 48 годин. Якщо він виживав, то вважався невинуватим у злочині та отримав виправдальний вирок та багате винагородження від Інки.
Галузі
В його складі виділяють дві великі галузі: право цивільне і право кримінальне. У Тауантінсую, де ще на моменту приходу іспанців ще не було розвитого інституту приватної власності й були відсутні повноцінна торгівля, не було грошей, відповідно накопичення капіталу, кредитів, лихварства, незрівнянно більше значення мало право кримінальне і відповідно приділялася особлива увага таким поняттям, як «злочин» і «покарання». Автором інкського кримінального «кодексу» став імператор Інка Пачакутек.
Злочином було не лише порушення законів, за нього розглядався також непослух самому Інці, який вважався символом держави, творцем її законів. Відповідно злочин розцінювався як святотатство, наруга над священними засадами суспільства, що трималося на сонячній релігії інків.
Співучасником по кожній кримінальній справі виступав і «камайок», тобто чиновник, який відповідав за десятковий «підрозділ», до якого правопорушник належав. У випадку державних злочинів діяв колективний тип покарання: за 1-го відповідала громада.
Приводом для судового розгляду служила скарга про вчинення кримінального злочину, яку чиновнику імперії, наділеному відповідними судовими повноваженнями, передавав або сам потерпілий, або яка-небудь інша особа. Після цього правопорушника заарештовували й утримували під наглядом до початку судового розгляду у в'язниці (санкай або суанкай).
У тому випадку, якщо злочин скоював малолітній, покаранню піддавався його батько. Коли особливо небезпечний злочин скоював простолюдин, покаранню підлягали всі жителі його селища.
Види злочинів
- державна зрада;
- порушення дому «наречених Сонця», позбавлення останніх незайманості;
- безбожництво, богохульство, невизнання могутності верховного божества інків Сонця;
- вбивства, найжорстокішим з яким вважалося вбивство батьків та рідних дітей;
- зґвалтування;
- перелюбство (за перелюбство серед знаті присуджувалося до страти, серед простого люду — до тортур);
- аборт (за ненародженого хлопчика — смерть, за дівчинку — 200 батогів);
- інцест;
- крадіжка майна;
- підпал державних будівель і умисне заподіяння шкоди цивільним спорудам, перш за все шляхам і мостам;
- неробство, лінощі.
Присуди
Проте переважно за кожне правопорушення відповідно до законів імперії належало присудити злочинця до страти. Смертний вирок приводили у виконання самим різним чином: засуджених забивали камінням, вішали, скидали зі скелі, четвертували. Осіб, які загрожували безпеці держави, укладали у свого роду «камери смерті» з отруйними зміями, комахами та хижаками. Села, в яких мешкали державні злочинці, в покарання зрівнювалися з землею, а їхніх жителів страчували разом зі злочинцем. Тіло державного злочинця перетворювали в «руна-тіня» — «людину-барабан», з кісток робили маленькі флейти.
Чиновники, що недбало чи погано виконували свої обов'язки, засуджувалися до особливого виду покарання — «івайє», сутність якого полягала в тому, що на спину правопорушнику з висоти 1 м скидали величезне каміння. Після «іваї» правопорушник, навіть якщо він виживав, до кінця днів своїх залишався калікою.
Існували також інші види покарання, а саме: вигнання, бичуванню, тортури, інколи справа обмежувалася лише публічним осудом. Водночас був відсутній такий тим покарання, як тюремне ув'язнення. У випадку зґвалтування дівчини злочинець міг уникнути покарання, лише оженившись з нею до судового розгляду.
Результат
Діючи закони та загалом правова система в імперії Інків завдяки своєму суворому характеру тривалий час забезпечували внутрішній спокій та контроль панівної династії над усіма сторонами життя підданців. Перші хроністи Перу одностайно стверджують, що закони інків були дуже ефективні: завдяки своїй крайньої жорстокості вони утримували людей від злочинних діянь.
Див. також
Джерела
- Valla, J‑C La civilisation des Incas Geneve, 1976
- Baudin, Louis. Der sozialistische Staat der Inka. Hamburg, 1956.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Inkske pravo pravova sistema sho isnuvala v derzhavi inkiv Tauantinsuyu Vpershe bula reformovana za chasi volodaryuvannya Sapi Inki Pachakuteka Vidbuvala derzhavnij religijnij ta socialnij rozvitok imperiyi uvibrala v sebe osoblivosti tradicij andskih narodiv ta derzhav sho buli pidkoreni inkami Vodnochas nasampered pidkreslyuvalo panivne stanovishe dinastiyi ta avtoritarnij harakter Sapa Inki OsoblivostiPravo inkiv bralo svoyi vitoki z nepismovogo prava sho spiralosya na zvichki ta tradiciyi Do teper dijshli lishe okremi zakoni chasiv imperatoriv Inkiv Razom z cimi zakonami j dali zberigalosya nepismove pravo Pochinayuchi z Pachakuteka abo jogo spadkoyemcya Tupak Yupanki zakoni reyestruvalisya i zapisuvalisya okremimi chinovnikami v kipu a inshimi chinovnikami progoloshuvalisya na Rimaku odnij z plosh stolici Kusko V osnovi yusticiyi lezhali tochni i yasni principi Tak vazhlivim buv princip zgidno z yakim kriminalnij zlochin skoyenij predstavnikom eliti kvalifikuvavsya yak bilsh serjoznij prostupok nizh provina predstavnika hatun runa tobto prostogo narodu Vidpovidno do inshogo principu yaksho zlochin bulo skoyeno ne z iniciativi pravoporushnika a za namovi inshoyi osobi pokarannyu pidlyagav iniciator porushennya zakonu a ne sam zlochinec Pitannya vinuvatosti chi ni virishuvav suddya Prote v inkiv ne bulo posadi suddi v suchasnomu rozuminni U vipadku yaksho pravoporushennya ne malo zanadto shkidlivogo dlya derzhavi harakteru tobto ne vihodili za ramki togo chi inshogo selisha v roli suddiv vistupali kamajoki ta miscevi kuraki Bilsh serjozni kriminalni zlochini perebuvali u vidanni derzhavnih inspektoriv tukuirikuki sho regulyarno vidviduvali usi sela derzhavi Nad nimi stoyav svoyeridnij tribunal z 12 suddiv Zlochini proti bezpeki derzhavi i osoblivo zlochini vchineni predstavnikami eliti perebuvali v kompetenciyi samogo Sapa Inki Vin vershiv sud za uchastyu kilkoh inshih chleniv kriminalnogo senatu Cej vishij sud zasidav u stolici Kusko Sudochinstvo povinno bulo zdijsnyuvatisya protyagom 5 dib Suddya brav do uvagi svoyeridnij koeficiyent inteligentnosti pravoporushnika tobto jogo zdatnist usvidomiti serjoznist skoyenogo Zvidsi vinosivsya suvorij abo bilsh m yakij prisud Inkske pravo ne peredbachalo apelyaciyi Sudovij rozglyad vidbuvalosya shvidko i majzhe zavzhdi publichno Yak svidkiv viklikalisya tilki cholovikiv oskilki za rishennyam imperatora Tupak Yupanki zhinki ne mozhut buti svidkami oskilki voni vid prirodi brehlivi j nedostojni doviri U vipadku tyazhkogo zlochinu za nakazom Sapa Inki pidozryuvanogo vidpravlyali do v yaznici sankaj de znahodilisya hizhi ptahi ta zviri otrujni zmiyi ta komahi Tut pidozryuvanij provodiv 48 godin Yaksho vin vizhivav to vvazhavsya nevinuvatim u zlochini ta otrimav vipravdalnij virok ta bagate vinagorodzhennya vid Inki GaluziV jogo skladi vidilyayut dvi veliki galuzi pravo civilne i pravo kriminalne U Tauantinsuyu de she na momentu prihodu ispanciv she ne bulo rozvitogo institutu privatnoyi vlasnosti j buli vidsutni povnocinna torgivlya ne bulo groshej vidpovidno nakopichennya kapitalu kreditiv lihvarstva nezrivnyanno bilshe znachennya malo pravo kriminalne i vidpovidno pridilyalasya osobliva uvaga takim ponyattyam yak zlochin i pokarannya Avtorom inkskogo kriminalnogo kodeksu stav imperator Inka Pachakutek Zlochinom bulo ne lishe porushennya zakoniv za nogo rozglyadavsya takozh neposluh samomu Inci yakij vvazhavsya simvolom derzhavi tvorcem yiyi zakoniv Vidpovidno zlochin rozcinyuvavsya yak svyatotatstvo naruga nad svyashennimi zasadami suspilstva sho trimalosya na sonyachnij religiyi inkiv Spivuchasnikom po kozhnij kriminalnij spravi vistupav i kamajok tobto chinovnik yakij vidpovidav za desyatkovij pidrozdil do yakogo pravoporushnik nalezhav U vipadku derzhavnih zlochiniv diyav kolektivnij tip pokarannya za 1 go vidpovidala gromada Privodom dlya sudovogo rozglyadu sluzhila skarga pro vchinennya kriminalnogo zlochinu yaku chinovniku imperiyi nadilenomu vidpovidnimi sudovimi povnovazhennyami peredavav abo sam poterpilij abo yaka nebud insha osoba Pislya cogo pravoporushnika zaareshtovuvali j utrimuvali pid naglyadom do pochatku sudovogo rozglyadu u v yaznici sankaj abo suankaj U tomu vipadku yaksho zlochin skoyuvav malolitnij pokarannyu piddavavsya jogo batko Koli osoblivo nebezpechnij zlochin skoyuvav prostolyudin pokarannyu pidlyagali vsi zhiteli jogo selisha Vidi zlochinivderzhavna zrada porushennya domu narechenih Soncya pozbavlennya ostannih nezajmanosti bezbozhnictvo bogohulstvo neviznannya mogutnosti verhovnogo bozhestva inkiv Soncya vbivstva najzhorstokishim z yakim vvazhalosya vbivstvo batkiv ta ridnih ditej zgvaltuvannya perelyubstvo za perelyubstvo sered znati prisudzhuvalosya do strati sered prostogo lyudu do tortur abort za nenarodzhenogo hlopchika smert za divchinku 200 batogiv incest kradizhka majna pidpal derzhavnih budivel i umisne zapodiyannya shkodi civilnim sporudam persh za vse shlyaham i mostam nerobstvo linoshi PrisudiProte perevazhno za kozhne pravoporushennya vidpovidno do zakoniv imperiyi nalezhalo prisuditi zlochincya do strati Smertnij virok privodili u vikonannya samim riznim chinom zasudzhenih zabivali kaminnyam vishali skidali zi skeli chetvertuvali Osib yaki zagrozhuvali bezpeci derzhavi ukladali u svogo rodu kameri smerti z otrujnimi zmiyami komahami ta hizhakami Sela v yakih meshkali derzhavni zlochinci v pokarannya zrivnyuvalisya z zemleyu a yihnih zhiteliv strachuvali razom zi zlochincem Tilo derzhavnogo zlochincya peretvoryuvali v runa tinya lyudinu baraban z kistok robili malenki flejti Chinovniki sho nedbalo chi pogano vikonuvali svoyi obov yazki zasudzhuvalisya do osoblivogo vidu pokarannya ivajye sutnist yakogo polyagala v tomu sho na spinu pravoporushniku z visoti 1 m skidali velichezne kaminnya Pislya ivayi pravoporushnik navit yaksho vin vizhivav do kincya dniv svoyih zalishavsya kalikoyu Isnuvali takozh inshi vidi pokarannya a same vignannya bichuvannyu torturi inkoli sprava obmezhuvalasya lishe publichnim osudom Vodnochas buv vidsutnij takij tim pokarannya yak tyuremne uv yaznennya U vipadku zgvaltuvannya divchini zlochinec mig uniknuti pokarannya lishe ozhenivshis z neyu do sudovogo rozglyadu RezultatDiyuchi zakoni ta zagalom pravova sistema v imperiyi Inkiv zavdyaki svoyemu suvoromu harakteru trivalij chas zabezpechuvali vnutrishnij spokij ta kontrol panivnoyi dinastiyi nad usima storonami zhittya piddanciv Pershi hronisti Peru odnostajno stverdzhuyut sho zakoni inkiv buli duzhe efektivni zavdyaki svoyij krajnoyi zhorstokosti voni utrimuvali lyudej vid zlochinnih diyan Div takozhUstrij Inkskoyi imperiyi Zoshit Blasa ValeraDzherelaValla J C La civilisation des Incas Geneve 1976 Baudin Louis Der sozialistische Staat der Inka Hamburg 1956