Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Голландсько-португальська війна — збройний конфлікт XVII століття, в якому приватні Голландська Ост-Індійська компанія (VOC) і Голландська Вест-Індійська компанія (WIC) воювали майже по всьому світу проти Португальської імперії. Війна йшла паралельно з Вісімдесятирічною війною в Європі, в якій Нідерланди боролися за свою незалежність від Іспанії (в династичній унії з якою перебувала Португалія), яка однак не може вважатися її частиною, так як тривала і після того, як Португалія в 1640 році відновила свою незалежність і припинила війну з Голландією. У ряді випадків голландцям допомагали англійці.
| Голландсько-португальська війна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 зони бойових дій | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Голландія (VOC, WIC) Підтрика: | Португальське королівство Підтрика: | ||||||
В результаті війни Португалія опинилася переможцем у Південній Америці, а Нідерланди — на Далекому Сході. Англія виграла від довгого протистояння між двома своїми основними торговими суперниками.
Назва
- Голландсько-португальська війна (англ. Dutch-Portuguese war), або нідерландсько-португальська війна (нід. Nederlands-Portugese Oorlog}) — назва у нідерландській історіографії, а також історіографіях країн, які були союзниками або симпатиками Голландії.
- Португальсько-голландська війна (порт. guerra luso-holandesa), або португальсько-нідерландська війна (ісп. guerra luso-neerlandesa) — назва у португаломовній та іспаномовній історіографіях.
- Пряна війна (англ. Spice War) — метафорична назва війни, яка велася за контроль над торгівлею прянощами в Азії.
Передісторія
У 1592 році в ході війни з Іспанією англійці захопили в районі Азорських островів португальську каракку, на якій було близько 900 тонн товарів з Індії та Китаю вартістю в півмільйона фунтів стерлінгів (майже половина національного багатства Англії в той час). Ця подія пробудила інтерес до Сходу.
У тому ж році амстердамські торговці послали в Лісабон Корнеліса де Гаутмана із завданням зібрати якомога більше інформації про «Острови Прянощів». У 1595 році купець і мандрівник Ян Гюйген ван Лінсхотен, який багато подорожував по Індійському океану, опублікував в Амстердамі «Звіт про подорожі в португальських плаваннях на Сході» («Reys-gheschrift vande navigatien der Portugaloysers in Orienten»), що містив інформацію про те, як доплисти від Португалії до Індії та Японії. Ці події спровокували торгову експансію — в 1595 році відбулась перша голландська експедиція в Ост-Індію, у 1598 році за нею прослідувала друга голландська експедиція, в 1600 році була заснована , а в 1602 — Голландська Ост-Індійська компанія.
З 1568 року Республіка Об'єднаних провінцій вела боротьбу за свою незалежність, і контроль над торгівлею прянощами був для неї питанням економічного виживання. Португальські купці використовували Нижні Землі як базу торгівлі прянощами в Північній Європі, проте коли в 1581 році в результаті Іберійської унії Португалія та Іспанія об'єдналися в одну державу, було накладено ембарго на торгівлю з північними провінціями Нижніх земель, які підписали Утрехтську унію. В результаті голландці втратили основного торгового партнера, основне джерело фінансування війни з Іспанією, і позицію монополіста в торгівлі прянощами з Францією, Священною Римською імперією і державами Північної Європи. Коштів від торгівлі рибою з Північного моря і зерном з Балтики для молодої республіки не вистачало.
Надії Республіки Сполучених провінцій воскресли, коли в 1588 році англійці розгромили «Непереможну армаду». Розвиток військово-морських сил отримав найвищий пріоритет.
Індійсько-Тихоокеанський театр військових дій
25 лютого 1603 року три кораблі Нідерландської Ост-Індійської компанії захопили в Малаккській протоці португальську каракку «Santa Catarina». Це був настільки цінний приз, що його продаж подвоїв капітал Компанії. Законність захоплення була сумнівною через неясний юридичний статус Нідерландів, і португальці зажадали повернення вантажу. Скандал призвів до публічного юридичного розгляду і привернув міжнародну громадську увагу. Гуго Гроцій на прохання Компанії став шукати аргументи на користь обґрунтування захоплення, і в результаті в 1609 році опублікував памфлет , в якому проводив концепцію свободи мореплавання, стверджуючи, що море було міжнародною територією і всі народи вільні у використанні його для мореплавної торгівлі. Ця концепція послужила для Нідерландів ідеологічним обґрунтуванням їх зусиль по зламу торгової монополії Португалії.
З 1603 року Гоа, що був столицею Португальської Індії, виявився фактично в блокаді. У 1619 році голландці захопили Джакарту, перейменувавши її в «Батавію», і зробили її своєю базою для операцій проти Гоа. Дві країни розгорнули боротьбу за контроль над шляхами транспортування прянощів, але португальці перебували в позиції тих, хто обороняється. У 1641 році голландці , у 1658 році остаточно вигнали португальців з Цейлону, а в 1663 році (вже після підписання Гаазького договору) захопили Малабарське узбережжя.
Важливі події відбувалися також і в далекосхідних водах. Хоча і закінчилася невдачею, Нідерландам все ж таки вдалося встановити монополію на торгівлю з Японією.
Атлантичний театр військових дій
Заохочена легкими успіхами на Сході, Республіка вирішила швидко використовувати слабкість Португалії в Америці. У 1621 році була створена Голландська Вест-Індійська компанія. Вторгшись до Португальської Америку, голландці захопили ряд важливих міст, включаючи Олінду, а також столицю португальських володінь в Америці — Салвадор. На захоплених територіях була утворена Голландська Бразилія зі столицею в Мауріцстаді.
В цей же час були зроблені дії в Африці. Нідерландськими силами були захоплені Сан-Жоржи-да-Міна та інші торгові пости , і обложена Луанда.
Поворотний момент у війні настав, коли 30 квітня 1625 року в Америку прибув флот з 34 іспанських і 22 португальських кораблів з 12.500 солдатів на борту (3/4 — іспанці, інші — португальці) під командуванням Фадріке Альвареса де Толедо. Вони відбили Салвадор, і почали відвойовувати захоплені голландцями португальські володіння. Португальські поселенці розгорнули партизанську війну проти голландських окупантів. Сили Вест-Індійської компанії виявилися перенапруженими, вони не могли організувати ефективну блокаду португальських портів, і прибуття підкріплень з Португалії призвело до вигнання голландців з Америки і Африки.
У 1638 році голландцям під командуванням Йоганна Мауріца ван Нассау-Зігена вдалося захопити португальську фортецю Сан-Жоржи-да-Міна на Золотому березі в Африці, один з найважливіших пунктів «трикутної торгівлі», а незабаром після цього також відбити у португальців острів Сан-Томе і Луанду, столицю Анголи.
Іспанська участь
Іспанці намагалися перехоплювати голландські кораблі в районі Дюнкерка, і в міру сил намагалися допомагати португальцям (наприклад, на Островах Прянощів вони відбили захоплений голландцями у португальців острів Тернате, заснували форт на Тідоре). Однак Іспанія і так перебувала на межі своїх можливостей, захищаючи свої власні володіння від голландських, французьких і берберських корсарів, а також воюючи з Османською імперією.
Завершення війни
У 1640 році португальці, використовуючи Сегадорське повстання, самі повстали і відновили незалежність своєї країни, після чого Англія відновила англо-португальський союз. Республіка Об'єднаних провінцій спробувала продовжити війну на самоті, але з втратою володінь в Бразилії та Африці віддала перевагу погодитися на мир.
У 1661 році був підписаний Гаазький договір, відповідно до якого Нідерланди визнали приналежність Португалії всієї території Бразилії, а португальці поступилися голландцям своїми правами на Цейлон і Острови прянощів, сплативши на додачу 63 тонни золота.
Хронологія
- 25 лютого 1603: Голландська Східноіндійська компанія (VOC) захопила португальський галеон біля Сингапура.
- 16 червня / 6 жовтня 1606: битва біля мису святого Вікентія (Південна Португалія). Перемога португальсько-іспанських сил.
- 8 травня 1624: (Бразилія). Перемога голландців, які окупувади Салвадор.
- 1 травня 1625: (Бразилія). Перемога португальців, які повернули Салвадор.
- 25 жовтня 1625: (Золотий Берег, Гана). Перемога португальців, які відстояли Елміну.
- 14 лютого — 3 березня 1630: (Бразилія). Перемога голландців, які окупувади Ресіфе.
- 12 вересня 1631: (Бразилія). Перемога португальсько-іспанських сил.
- 24–29 серпня 1637: (Золотий Берег, Гана). Перемога голландців, які окупували Елміну.
- квітень — травень 1638: . Перемога португальців.
- 12—17 січня 1640: (Бразилія). Нічия.
- 2 серпня 1640: початок (Малайзія).
- 14 січня 1641: кінець (Малайзія). Перемога голландців, які окупувади Маллаку.
- 25 серпня 1641: (Ангола). Перемога голландців, які окупувади Луанду.
- 3 серпня 1645: битва біля Тютюнної гори (Бразилія). Перемога португальців, які відстояли Елміну.
- 29 жовтня 1647: (Ангола). Перемога голландсько-ангольських сил, окупація Анголи голландцями.
- 19 квітня 1648: І битва біля Гуарарапів (Бразилія). Перемога португальців.
- 12 липня — 15 серпня 1648: (Ангола). Перемога португальців, які повернули Луанду.
- 19 лютого 1649: (Бразилія). Перемога португальців.
- 28 січня 1654: (Бразилія). Перемога португальців, які повернули Ресіфе.
- 6 серпня 1661: Гаазький договір.
Література
- Boxer, C. R. The Portuguese Seaborne Empire 1415–1825. New York: A.A. Knopf, 1969.
- Cabral de Mello, Evaldo. O Negócio do Brasil - Portugal, os Países Baixos e o Nordeste 1641-1669. Rio de Janeiro: Topbooks, 1998.
- Davies, Kenneth. The North Atlantic World in the Seventeenth Century. University of Minnesota Press, 1974.
- Dodge, Ernest Stanley. Islands and empires: Western impact on the Pacific and east Asia. University of Minnesota Press, 1976.
- Monteiro, Saturnino. Portuguese Sea Battles. 2011, Volume V — VI.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Голландсько-португальська війна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gollandsko portugalska vijna zbrojnij konflikt XVII stolittya v yakomu privatni Gollandska Ost Indijska kompaniya VOC i Gollandska Vest Indijska kompaniya WIC voyuvali majzhe po vsomu svitu proti Portugalskoyi imperiyi Vijna jshla paralelno z Visimdesyatirichnoyu vijnoyu v Yevropi v yakij Niderlandi borolisya za svoyu nezalezhnist vid Ispaniyi v dinastichnij uniyi z yakoyu perebuvala Portugaliya yaka odnak ne mozhe vvazhatisya yiyi chastinoyu tak yak trivala i pislya togo yak Portugaliya v 1640 roci vidnovila svoyu nezalezhnist i pripinila vijnu z Gollandiyeyu U ryadi vipadkiv gollandcyam dopomagali anglijci Gollandsko portugalska vijna zoni bojovih dij zoni bojovih dij Data 1602 1661 Misce Atlantichnij okean Braziliya Zahidna Afrika Pivdenna Afrika Indijskij okean Indiya Ostrovi Pryanoshiv Indokitaj Kitaj Rezultat Gaazkij dogovir Storoni Gollandiya VOC WIC Pidtrika Angliya do 1640 Tayiland Iran Kongo Dzhafna Shri Lanka Kandi Shri Lanka Dzhohor Malajziya Ndongo Angola Portugalske korolivstvo Pidtrika Ispaniya do 1640 Kitaj Kochin Ormuz V rezultati vijni Portugaliya opinilasya peremozhcem u Pivdennij Americi a Niderlandi na Dalekomu Shodi Angliya vigrala vid dovgogo protistoyannya mizh dvoma svoyimi osnovnimi torgovimi supernikami NazvaGollandsko portugalska vijna angl Dutch Portuguese war abo niderlandsko portugalska vijna nid Nederlands Portugese Oorlog nazva u niderlandskij istoriografiyi a takozh istoriografiyah krayin yaki buli soyuznikami abo simpatikami Gollandiyi Portugalsko gollandska vijna port guerra luso holandesa abo portugalsko niderlandska vijna isp guerra luso neerlandesa nazva u portugalomovnij ta ispanomovnij istoriografiyah Pryana vijna angl Spice War metaforichna nazva vijni yaka velasya za kontrol nad torgivleyu pryanoshami v Aziyi PeredistoriyaU 1592 roci v hodi vijni z Ispaniyeyu anglijci zahopili v rajoni Azorskih ostroviv portugalsku karakku na yakij bulo blizko 900 tonn tovariv z Indiyi ta Kitayu vartistyu v pivmiljona funtiv sterlingiv majzhe polovina nacionalnogo bagatstva Angliyi v toj chas Cya podiya probudila interes do Shodu U tomu zh roci amsterdamski torgovci poslali v Lisabon Kornelisa de Gautmana iz zavdannyam zibrati yakomoga bilshe informaciyi pro Ostrovi Pryanoshiv U 1595 roci kupec i mandrivnik Yan Gyujgen van Linshoten yakij bagato podorozhuvav po Indijskomu okeanu opublikuvav v Amsterdami Zvit pro podorozhi v portugalskih plavannyah na Shodi Reys gheschrift vande navigatien der Portugaloysers in Orienten sho mistiv informaciyu pro te yak doplisti vid Portugaliyi do Indiyi ta Yaponiyi Ci podiyi sprovokuvali torgovu ekspansiyu v 1595 roci vidbulas persha gollandska ekspediciya v Ost Indiyu u 1598 roci za neyu prosliduvala druga gollandska ekspediciya v 1600 roci bula zasnovana a v 1602 Gollandska Ost Indijska kompaniya Z 1568 roku Respublika Ob yednanih provincij vela borotbu za svoyu nezalezhnist i kontrol nad torgivleyu pryanoshami buv dlya neyi pitannyam ekonomichnogo vizhivannya Portugalski kupci vikoristovuvali Nizhni Zemli yak bazu torgivli pryanoshami v Pivnichnij Yevropi prote koli v 1581 roci v rezultati Iberijskoyi uniyi Portugaliya ta Ispaniya ob yednalisya v odnu derzhavu bulo nakladeno embargo na torgivlyu z pivnichnimi provinciyami Nizhnih zemel yaki pidpisali Utrehtsku uniyu V rezultati gollandci vtratili osnovnogo torgovogo partnera osnovne dzherelo finansuvannya vijni z Ispaniyeyu i poziciyu monopolista v torgivli pryanoshami z Franciyeyu Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu i derzhavami Pivnichnoyi Yevropi Koshtiv vid torgivli riboyu z Pivnichnogo morya i zernom z Baltiki dlya molodoyi respubliki ne vistachalo Nadiyi Respubliki Spoluchenih provincij voskresli koli v 1588 roci anglijci rozgromili Neperemozhnu armadu Rozvitok vijskovo morskih sil otrimav najvishij prioritet Indijsko Tihookeanskij teatr vijskovih dij25 lyutogo 1603 roku tri korabli Niderlandskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi zahopili v Malakkskij protoci portugalsku karakku Santa Catarina Ce buv nastilki cinnij priz sho jogo prodazh podvoyiv kapital Kompaniyi Zakonnist zahoplennya bula sumnivnoyu cherez neyasnij yuridichnij status Niderlandiv i portugalci zazhadali povernennya vantazhu Skandal prizviv do publichnogo yuridichnogo rozglyadu i privernuv mizhnarodnu gromadsku uvagu Gugo Grocij na prohannya Kompaniyi stav shukati argumenti na korist obgruntuvannya zahoplennya i v rezultati v 1609 roci opublikuvav pamflet v yakomu provodiv koncepciyu svobodi moreplavannya stverdzhuyuchi sho more bulo mizhnarodnoyu teritoriyeyu i vsi narodi vilni u vikoristanni jogo dlya moreplavnoyi torgivli Cya koncepciya posluzhila dlya Niderlandiv ideologichnim obgruntuvannyam yih zusil po zlamu torgovoyi monopoliyi Portugaliyi Z 1603 roku Goa sho buv stoliceyu Portugalskoyi Indiyi viyavivsya faktichno v blokadi U 1619 roci gollandci zahopili Dzhakartu perejmenuvavshi yiyi v Bataviyu i zrobili yiyi svoyeyu bazoyu dlya operacij proti Goa Dvi krayini rozgornuli borotbu za kontrol nad shlyahami transportuvannya pryanoshiv ale portugalci perebuvali v poziciyi tih hto oboronyayetsya U 1641 roci gollandci u 1658 roci ostatochno vignali portugalciv z Cejlonu a v 1663 roci vzhe pislya pidpisannya Gaazkogo dogovoru zahopili Malabarske uzberezhzhya Vazhlivi podiyi vidbuvalisya takozh i v dalekoshidnih vodah Hocha i zakinchilasya nevdacheyu Niderlandam vse zh taki vdalosya vstanoviti monopoliyu na torgivlyu z Yaponiyeyu Atlantichnij teatr vijskovih dijZaohochena legkimi uspihami na Shodi Respublika virishila shvidko vikoristovuvati slabkist Portugaliyi v Americi U 1621 roci bula stvorena Gollandska Vest Indijska kompaniya Vtorgshis do Portugalskoyi Ameriku gollandci zahopili ryad vazhlivih mist vklyuchayuchi Olindu a takozh stolicyu portugalskih volodin v Americi Salvador Na zahoplenih teritoriyah bula utvorena Gollandska Braziliya zi stoliceyu v Mauricstadi V cej zhe chas buli zrobleni diyi v Africi Niderlandskimi silami buli zahopleni San Zhorzhi da Mina ta inshi torgovi posti i oblozhena Luanda Povorotnij moment u vijni nastav koli 30 kvitnya 1625 roku v Ameriku pribuv flot z 34 ispanskih i 22 portugalskih korabliv z 12 500 soldativ na bortu 3 4 ispanci inshi portugalci pid komanduvannyam Fadrike Alvaresa de Toledo Voni vidbili Salvador i pochali vidvojovuvati zahopleni gollandcyami portugalski volodinnya Portugalski poselenci rozgornuli partizansku vijnu proti gollandskih okupantiv Sili Vest Indijskoyi kompaniyi viyavilisya perenapruzhenimi voni ne mogli organizuvati efektivnu blokadu portugalskih portiv i pributtya pidkriplen z Portugaliyi prizvelo do vignannya gollandciv z Ameriki i Afriki U 1638 roci gollandcyam pid komanduvannyam Joganna Maurica van Nassau Zigena vdalosya zahopiti portugalsku fortecyu San Zhorzhi da Mina na Zolotomu berezi v Africi odin z najvazhlivishih punktiv trikutnoyi torgivli a nezabarom pislya cogo takozh vidbiti u portugalciv ostriv San Tome i Luandu stolicyu Angoli Ispanska uchastIspanci namagalisya perehoplyuvati gollandski korabli v rajoni Dyunkerka i v miru sil namagalisya dopomagati portugalcyam napriklad na Ostrovah Pryanoshiv voni vidbili zahoplenij gollandcyami u portugalciv ostriv Ternate zasnuvali fort na Tidore Odnak Ispaniya i tak perebuvala na mezhi svoyih mozhlivostej zahishayuchi svoyi vlasni volodinnya vid gollandskih francuzkih i berberskih korsariv a takozh voyuyuchi z Osmanskoyu imperiyeyu Zavershennya vijniU 1640 roci portugalci vikoristovuyuchi Segadorske povstannya sami povstali i vidnovili nezalezhnist svoyeyi krayini pislya chogo Angliya vidnovila anglo portugalskij soyuz Respublika Ob yednanih provincij sprobuvala prodovzhiti vijnu na samoti ale z vtratoyu volodin v Braziliyi ta Africi viddala perevagu pogoditisya na mir U 1661 roci buv pidpisanij Gaazkij dogovir vidpovidno do yakogo Niderlandi viznali prinalezhnist Portugaliyi vsiyeyi teritoriyi Braziliyi a portugalci postupilisya gollandcyam svoyimi pravami na Cejlon i Ostrovi pryanoshiv splativshi na dodachu 63 tonni zolota Hronologiya25 lyutogo 1603 Gollandska Shidnoindijska kompaniya VOC zahopila portugalskij galeon bilya Singapura 16 chervnya 6 zhovtnya 1606 bitva bilya misu svyatogo Vikentiya Pivdenna Portugaliya Peremoga portugalsko ispanskih sil 8 travnya 1624 Braziliya Peremoga gollandciv yaki okupuvadi Salvador 1 travnya 1625 Braziliya Peremoga portugalciv yaki povernuli Salvador 25 zhovtnya 1625 Zolotij Bereg Gana Peremoga portugalciv yaki vidstoyali Elminu 14 lyutogo 3 bereznya 1630 Braziliya Peremoga gollandciv yaki okupuvadi Resife 12 veresnya 1631 Braziliya Peremoga portugalsko ispanskih sil 24 29 serpnya 1637 Zolotij Bereg Gana Peremoga gollandciv yaki okupuvali Elminu kviten traven 1638 Peremoga portugalciv 12 17 sichnya 1640 Braziliya Nichiya 2 serpnya 1640 pochatok Malajziya 14 sichnya 1641 kinec Malajziya Peremoga gollandciv yaki okupuvadi Mallaku 25 serpnya 1641 Angola Peremoga gollandciv yaki okupuvadi Luandu 3 serpnya 1645 bitva bilya Tyutyunnoyi gori Braziliya Peremoga portugalciv yaki vidstoyali Elminu 29 zhovtnya 1647 Angola Peremoga gollandsko angolskih sil okupaciya Angoli gollandcyami 19 kvitnya 1648 I bitva bilya Guararapiv Braziliya Peremoga portugalciv 12 lipnya 15 serpnya 1648 Angola Peremoga portugalciv yaki povernuli Luandu 19 lyutogo 1649 Braziliya Peremoga portugalciv 28 sichnya 1654 Braziliya Peremoga portugalciv yaki povernuli Resife 6 serpnya 1661 Gaazkij dogovir LiteraturaBoxer C R The Portuguese Seaborne Empire 1415 1825 New York A A Knopf 1969 Cabral de Mello Evaldo O Negocio do Brasil Portugal os Paises Baixos e o Nordeste 1641 1669 Rio de Janeiro Topbooks 1998 Davies Kenneth The North Atlantic World in the Seventeenth Century University of Minnesota Press 1974 Dodge Ernest Stanley Islands and empires Western impact on the Pacific and east Asia University of Minnesota Press 1976 Monteiro Saturnino Portuguese Sea Battles 2011 Volume V VI PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gollandsko portugalska vijna