Іспанська Армада, або по-іншому Непереможна Армада (ісп. Armada invencible або «велика і славна армада», ісп. Grande y Felicisima Armada) — великий військовий флот, зібраний Філіпом ІІ Іспанським протягом 1586—1588 років для розгрому англійського флоту і завоювання Англії під час англо-іспанської війни (1587—1604). Флот складався зі 130 кораблів. Відплив з Лісабона в 1588 під командуванням .
Похід завершився невдачею — Армада програла морські битви англійцям, а негода та шторми довершили розгром іспанського флоту.
Резюме
Військові дії проти англійського флоту, що складався зі 197 невеликих легких і маневрених кораблів під керівництвом Чарльза Говарда й Френсіса Дрейка почалися у протоці Ла-Манш. У результаті декількох кровопролитних боїв, що тривали більше двох тижнів, іспанський флот зазнав значних втрат, а генеральний бій, що відбувся біля Ґравеліна, довершив розгром. Зазнаючи важких втрат, Армада відступила у відкрите море, але не зуміла перегрупуватися і змушена була піти на північ, відмовившись від планів вторгнення. Причому англійський флот, використовуючи свої переваги в маневреності, докучав їй здалеку, безперешкодно просуваючись вздовж східного узбережжя Англії.
Повернення до Іспанії було важким. Іспанський флот змушений був рухатися через північну Атлантику, вздовж західного узбережжя Ірландії. Але сильні шторми порушили усі плани, і більше 24 кораблів було викинуто на північне і західне узбережжя Ірландії. Ще близько 50 суден не змогли дістатися назад до Іспанії через Атлантику. У результаті зі 130 бойових одиниць іспанського флоту додому повернулося тільки 65 (за іншими даними 67) кораблів, і всього лиш 25 % особового складу.
Мета операції
Суттєві протиріччя між двома потужними державами визрівали давно — майже одразу після подорожей Христофора Колумба, в результаті яких в Іспанію полилися незчисленні багатства американського континенту. Протягом десятків років англійські флібустьєри грабували й топили іспанські кораблі, що прямували до Іспанії з численних колоній. Нерідко така діяльність відбувалася з благословення англійської корони, що суттєво підривало позиції Іспанії, оскільки забезпечувати супровід торгових суден військовими кораблями було дорого і незручно. Одним з найактивніших піратських ватажків був Френсіс Дрейк, який і відіграв вирішальну роль у розгромі Непереможної Армади.
До того ж, королева Англії Єлизавета I підтримала повстання голландців проти іспанського панування, чим відверто кинула виклик найпотужнішій на той час європейській монархії.
Але крім чисто економічних, були також і релігійні причини. Іспанський монарх Філіп II вважав своїм обов'язком допомогти англійським католикам у їхній боротьбі з протестантами. Тому на суднах Непереможної Армади було майже 180 священиків і духівників. Навіть під час вербування кожен солдат і матрос повинен був висповідатися і причаститися. Про релігійні настрої іспанського короля і його підданих можна судити зі слів видатного єзуїтського діяча того часу : «Нас поведе сам Господь Бог, чию справу і найсвятішу віру ми захищаємо, а з таким Капітаном нам нема чого боятися».
Англійці, зі свого боку, теж плекали надію на вирішальну перемогу, яка відкрила б Англії шлях до панування на морях і зламала б монополію Іспанії на торгівлю з Новим світом, а також сприяла б поширенню протестантської думки в Європі.
Похід
План походу
Іспанський король віддав наказ Армаді підійти до протоки Ла-Манш і об'єднатися з герцогом Пармським і його 30-тисячною гвардією, розташованою у голландській провінції Фландрія, якою в той час володіла Іспанія. Ці об'єднані сили повинні були перетнути Ла-Манш, висадитися в графстві Ессекс, після чого маршем піти на Лондон. Філіп II розраховував на те, що англійські католики залишать свою королеву-протестантку і перейдуть на його сторону.
План Філіпа, однак, не був до кінця продуманий. Хоча він і розраховував на Боже провидіння, але не врахував двох найважливіших обставин: міць англійського флоту і мілководдя Ла-Манша, що не дозволило кораблям підійти до берега і взяти на борт війська герцога Парми.
Головним флотоводцем Філіп призначив герцога Алонсо Переса де Гусмана. Хоча герцог не був обізнаний у морехідній справі, зате був умілим організатором, який зумів швидко знайти підхід до досвідчених капітанів. Спільними зусиллями вони створили потужний флот, забезпечили його провізією і оснастили всім необхідним. Вони ретельно розробили систему сигналів, команд і бойового порядку, що об'єднала багатонаціональне військо.
Організація
До складу флоту входило 130 суден, 2430 гармат, 30 500 осіб особового складу, з них 18 973 солдатів, 8050 матросів, 2088 рабів-веслярів, 1389 офіцерів, дворян, священиків і лікарів. Запаси харчування становили мільйони галет, 600 000 фунтів солоної риби і солонини, 400 000 фунтів рису, 300 000 фунтів сиру, 40 000 галонів оливкової олії, 14 000 бочок вина, 6000 мішків бобів. Боєприпаси: 500 000 зарядів пороху, 124 000 ядер.
Головні сили флоту були розділені на 6 ескадр, названих на честь тогочасних іспанських провінцій: Андалусія (під командуванням Педро де Вальдеса), Біскайя (Хуан Мартінес де Рекальдо), Леванте (Мартін де Бертендона), Кастилія (Дієго Флорес де Вальдес), Гіпускоа (Мігель де Окендо) і Португалія (Алонсо Перес де Гусман) з флагманом флоту галеоном .
До складу флоту також входили: 4 неаполітанських галеаси «San Lorenzo», «Zúñiga», «La Girona», «Napolitana» (635 чоловік і 50 гармат на борту) під командуванням Хуго де Монкада, 4 португальських галери (320 осіб, 20 гармат), безліч легких розвідувальних суден і кораблі тилового підкріплення.
Початок походу
29 травня 1588 Армада вийшла з лісабонської гавані. Але шторм загнав її у порт Ла-Корунья, розташований на північно-західному узбережжі Іспанії. Там іспанцям довелося ремонтувати кораблі і поповнювати запаси провізії. Стурбований нестачею продовольства і хворобами серед моряків, герцог Перес де Гусман відверто написав королю, що сумнівається в успіху всього підприємства. Але Філіп наполягав, щоб його адмірал твердо дотримувався плану. І ось, тільки через два місяці після виходу з лісабонської гавані, величезний і неповороткий флот нарешті добрався до Ла-Маншу.
Бойові дії
Коли іспанський флот наблизився до південно-західного узбережжя англійського графства Плімут, його вже чекали англійські військові кораблі. У сторін була однакова кількість суден, але вони суттєво відрізнялися за конструкцією. Іспанський флот складався з високобортних суден з безліччю гармат малої далекобійності. З масивними вежами на носі і кормі, вони нагадували плавучі фортеці, добре пристосовані до абордажного бою і штурмової атаки. Кораблі англійців були нижчими, але значно більш швидкісними і маневреними. Крім того, вони були оснащені великою кількістю далекобійних гармат. Англійці розраховували на те, що не будуть близько підходити до супротивника і знищать його на відстані.
Враховуючи велику маневреність і артилерійську силу англійського флоту, іспанський адмірал для кращого захисту розташував свій флот півмісяцем, поставивши по краях найсильніші військові кораблі з далекобійною артилерією. З якого боку не підійшов би противник, Армада могла розвернутися і відбити атаку.
Сторони вели перестрілку по всьому Ла-Маншу і навіть зав'язалися дві невеликі битви. Зайнята іспанцями оборонна позиція виправдала себе: англійцям за допомогою далекобійної зброї так і не вдалося потопити жодного іспанського корабля. Англійські капітани вирішили будь-що порушити стрій ворога і наблизитися до нього на відстань пострілу. І це вдалося їм тільки 7 серпня.
Виконуючи наказ короля, Медіна-Сідонію скерував Армаду назустріч герцогу Парми і його військам. Очікуючи відповіді від Парми, Медіна-Сідонію наказав флоту встати на якір в Кале, біля узбережжя Франції. Скориставшись вразливим становищем іспанських кораблів, що стояли на якорі, англійці направили до Армади вісім брандерів — підпалених човнів з горючими матеріалами та вибухівкою на борту. Більшість іспанських капітанів гарячково намагалися уникнути небезпеки, а потужний вітер і сильна течія понесли їх на північ. Відсутність віднесеної штормом частини Непереможної Армади виявилася вирішальною, оскільки кораблі забрали з собою значну кількість боєприпасів.
Наступного дня на світанку відбувся вирішальний бій, відомий як бій біля Ґравеліна. З досвіду попередніх боїв англійці зрозуміли, що завдати значної шкоди міцним дубовим корпусам іспанських кораблів можна лише з близької відстані. Тому, вправно ухиляючись від нечисленних (через брак боєприпасів) гарматних атак супротивника, англійці обстрілювали іспанські кораблі зблизька. Щонайменше три судна були знищено і багато кораблів отримали ушкодження. Серед них був флагман флоту . Оскільки в іспанців не вистачало боєприпасів, вони виявилися безпорадними.
Через сильний шторм англійці призупинили атаки. Вранці наступного дня іспанська Армада, маючи зовсім мало боєприпасів, знову вишикувалася у вигляді півмісяця і приготувалася до бою. Не встигли англійці відкрити вогонь, як сильний вітер і морська течія понесли іспанські кораблі на піщані береги голландської провінції Зеландія. Здавалося, катастрофа неминуча. Проте вітер змінив напрямок і погнав Армаду на північ, подалі від небезпечних берегів. Зворотний шлях до Кале перепиняв англійський флот, а вітри продовжували нести побиті іспанські кораблі на північ. Герцогу Медіна-Сідонію нічого не залишалося, як припинити кампанію, щоб врятувати якомога більше кораблів і матросів. Він вирішив повернутися в Іспанію окружним шляхом, обійшовши Шотландію та Ірландію.
Повернення додому
Шлях побитої Армади до Іспанії також був важким. Продовольство закінчувалося, бочки протікали, води не вистачало. У ході боїв з англійцями багато кораблів отримали серйозні пошкодження і ледве трималися на плаву. Біля північно-західних берегів Ірландії флот потрапив у двотижневий шторм, під час якого багато суден або пропали безвісти або розбилися на скелях.
У підсумку, 23 вересня перші кораблі Армади після довгих поневірянь досягли Сантандера, міста на півночі Іспанії. Додому повернулося всього лише близько 60 кораблів і біля третини екіпажу, що вийшов з Лісабона. Тисячі людей потонули. Багато померли від ран і хвороб по дорозі додому.
Промова при Тілбері
8 серпня Єлизавета зібрала в Тілбері, Ессекс, армію на чолі з графом Лестерським для захисту Англії в разі появи католиків з боку гирла Темзи. Одягнена в срібний панцир та білу сукню, верхи на білому коні, королева звернулася до військових з однією зі своїх найвідоміших промов:
Любі мої піддані, мене попередили, що стояти перед такою численною армією є небезпечно через імовірність зради; але запевняю вас, що я не збираюсь жити з недовірою до свого відданого та люблячого народу… Хоч я маю тіло слабкої та немічної жінки, але я маю мужність короля, і навіть короля Англії, і я зневажаю думку про те, що герцог Парми та король Іспанії, чи будь-який інший князь Європи насмілився б вторгнутися у моє королівство.
Історичне значення
Поразка Армади стала могутньою пропагандистською перемогою для Єлизавети та протестантської Англії. Англійці вважали свій порятунок знаком Божої прихильності та незламності країни під проводом королеви-діви. Хоча ця перемога була ключовим моментом війни, сама війна тривала ще довго і часто розгорталась на користь Іспанії. Нідерланди залишалися під іспанським контролем, і загроза вторгнення в Англію ще нависала.
Іспанія так і не оговталася від цієї поразки. Загибель іспанського флоту прискорила закінчення англо-іспанської війни, наблизила звільнення Фландрії від іспанського панування. Іспанія стала здавати домінуючі позиції на морях, поступово поступаючись місцем Англії, яка, в свою чергу, почала перетворюватися на могутню морську державу.
Хоча релігійні війни на цьому не припинилися, поразка Армади вселила впевненість у серця протестантів Північної Європи. Вони вірили, що тріумф над католиками був дарований їм згори.
На честь перемоги в Англії було виготовлено спеціальні медалі, що містили варіації на тему Божого промислу, наприклад «1588. Flavit Jehovah et Dissipati Sunt», тобто «Бог подув і вони розсипались», або «He blew with His winds, and they were scattered», («Він подув своїми вітрами — і вони розсипались»). Міфологізація морської бурі, яка розкидала кораблі Іспанської Армади і суттєво допомогла англійцям, вилилася у те, що її почали називати в Англії . Крім того, на честь перемоги над Іспанською Армадою в Англії було виготовлено багато медалей з насмішкуватими варіантами написів. Це були, наприклад, варіації на тему знаменитої фрази Юлія Цезаря Venit, Vidit, Fugit (Прийшов, Побачив і Утік).
Перемога над Іспанською Армадою була проголошена найбільшим військовим успіхом Англії з часів перемоги у битві під Азенкуром.
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іспанська Армада
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Іспанська Армада |
Джерела
- Corbett, Julian S. Drake and the Tudor Navy: With a History of the Rise of England as a Maritime Power (1898) online edition vol 1 [ 4 червня 2011 у Wayback Machine.]; also online edition vol 2 [ 4 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Cruikshank, Dan: Invasion: Defending Britain from Attack, Boxtree Ltd, 2002
- Fernández-Armesto, Felipe. The Spanish Armada: The Experience of War in 1588. (1988). 336 pp.
- Froude, James Anthony. The Spanish Story of the Armada, and Other Essays (1899), by a leading historian of the 1890s full text online [ 23 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Kilfeather T.P: Ireland: Graveyard of the Spanish Armada, Anvil Books Ltd, 1967
- Knerr, Douglas. «Through the „Golden Mist“: a Brief Overview of Armada Historiography.» American Neptune 1989 49(1): 5–13. Issn: 0003-0155
- Konstam, Angus. The Spanish Armada: The Great Enterprise against England 1588 (2009)
- Lewis, Michael. The Spanish Armada, New York: T.Y. Crowell Co., 1968.
- McDermott, James. England and the Spanish Armada: The Necessary Quarrel (2005) excerpt and text search
- Martin, Colin, and Geoffrey Parker. The Spanish Armada (2nd ed. 2002), 320pp by leading scholars; uses archaeological studies of some of its wrecked ships excerpt and text search [ 20 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Martin, Colin (with appendices by Wignall, Sydney: Full Fathom Five: Wrecks of the Spanish Armada (with appendices by Sydney Wignall), Viking, 1975
- Mattingly, Garrett. The Armada (1959). the classic narrative excerpt and text search [ 8 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Parker, Geoffrey. «Why the Armada Failed.» History Today 1988 38(may): 26–33. Issn: 0018-2753. Summary by leadfing historian.
- Pierson, Peter. Commander of the Armada: The Seventh Duke of Medina Sidonia. (1989). 304 pp.
- Rasor, Eugene L. The Spanish Armada of 1588: Historiography and Annotated Bibliography. (1992). 277 pp.
- Rodger, N. A. M. The Safeguard of the Sea: A Naval History of Britain 660—1649 vol 1 (1999) 691pp; excerpt and text search [ 17 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Rodriguez-Salgado, M. J. and Adams, Simon, eds. England, Spain, and the Gran Armada, 1585—1604 (1991) 308 pp.
- Thompson, I. A. A. «The Appointment of the Duke of Medina Sidonia to the Command of the Spanish Armada», The Historical Journal, Vol. 12, No. 2. (1969), pp. 197–216. in JSTOR
- Alcalá-Zamora, José N. (2004). La empresa de Inglaterra: (la «Armada invencible»: fabulación y realidad). Taravilla: Real Academia de la Historia
Популярні дослідження
- The Confident Hope of a Miracle. The True History of the Spanish Armada, by Neil Hanson, Knopf (2003), .
- . The Oxford Campanion to Military History. Oxford University Press. 2001.
- From Merciless Invaders: The Defeat of the Spanish Armada, Alexander McKee, Souvenir Press, London, 1963. Second edition, Grafton Books, London, 1988.
- The Spanish Armadas, Winston Graham, Dorset Press, New York, 1972.
- Mariner's Mirror, Geoffrey Parker, 'The Dreadnought Revolution of Tudor England', 82 (1996): pp. 269–300.
- The Spanish Armada, Michael Lewis (1960). First published Batsford, 1960 — republished Pan, 1966
- Armada: A Celebration of the Four Hundredth Anniversary of the Defeat of the Spanish Armada, 1588—1988 (1988)
- England and the Spanish Armada (1990)
- The Enterprise of England (1988)
- The Return of the Armadas: the Later Years of the Elizabethan War against Spain, 1595—1603, RB Wernham
- The Voyage of the Armada: The Spanish Story, David Howarth (1981)
- T.P.Kilfeather Ireland: Graveyard of the Spanish Armada (Anvil Books, 1967)
- Winston Graham The Spanish Armadas (1972; reprint 2001)
- Historic Bourne etc., J.J. Davies (1909)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ispanska Armada abo po inshomu Neperemozhna Armada isp Armada invencible abo velika i slavna armada isp Grande y Felicisima Armada velikij vijskovij flot zibranij Filipom II Ispanskim protyagom 1586 1588 rokiv dlya rozgromu anglijskogo flotu i zavoyuvannya Angliyi pid chas anglo ispanskoyi vijni 1587 1604 Flot skladavsya zi 130 korabliv Vidpliv z Lisabona v 1588 pid komanduvannyam Neperemozhna Armada Zapit Armada perenapravlyaye syudi div takozh Armada znachennya Pohid zavershivsya nevdacheyu Armada prograla morski bitvi anglijcyam a negoda ta shtormi dovershili rozgrom ispanskogo flotu RezyumeVijskovi diyi proti anglijskogo flotu sho skladavsya zi 197 nevelikih legkih i manevrenih korabliv pid kerivnictvom Charlza Govarda j Frensisa Drejka pochalisya u protoci La Mansh U rezultati dekilkoh krovoprolitnih boyiv sho trivali bilshe dvoh tizhniv ispanskij flot zaznav znachnih vtrat a generalnij bij sho vidbuvsya bilya Gravelina dovershiv rozgrom Zaznayuchi vazhkih vtrat Armada vidstupila u vidkrite more ale ne zumila peregrupuvatisya i zmushena bula piti na pivnich vidmovivshis vid planiv vtorgnennya Prichomu anglijskij flot vikoristovuyuchi svoyi perevagi v manevrenosti dokuchav yij zdaleku bezpereshkodno prosuvayuchis vzdovzh shidnogo uzberezhzhya Angliyi Povernennya do Ispaniyi bulo vazhkim Ispanskij flot zmushenij buv ruhatisya cherez pivnichnu Atlantiku vzdovzh zahidnogo uzberezhzhya Irlandiyi Ale silni shtormi porushili usi plani i bilshe 24 korabliv bulo vikinuto na pivnichne i zahidne uzberezhzhya Irlandiyi She blizko 50 suden ne zmogli distatisya nazad do Ispaniyi cherez Atlantiku U rezultati zi 130 bojovih odinic ispanskogo flotu dodomu povernulosya tilki 65 za inshimi danimi 67 korabliv i vsogo lish 25 osobovogo skladu Meta operaciyiFilip II Gabsburg korol Ispaniyi Yelizaveta I koroleva Angliyi Suttyevi protirichchya mizh dvoma potuzhnimi derzhavami vizrivali davno majzhe odrazu pislya podorozhej Hristofora Kolumba v rezultati yakih v Ispaniyu polilisya nezchislenni bagatstva amerikanskogo kontinentu Protyagom desyatkiv rokiv anglijski flibustyeri grabuvali j topili ispanski korabli sho pryamuvali do Ispaniyi z chislennih kolonij Neridko taka diyalnist vidbuvalasya z blagoslovennya anglijskoyi koroni sho suttyevo pidrivalo poziciyi Ispaniyi oskilki zabezpechuvati suprovid torgovih suden vijskovimi korablyami bulo dorogo i nezruchno Odnim z najaktivnishih piratskih vatazhkiv buv Frensis Drejk yakij i vidigrav virishalnu rol u rozgromi Neperemozhnoyi Armadi Do togo zh koroleva Angliyi Yelizaveta I pidtrimala povstannya gollandciv proti ispanskogo panuvannya chim vidverto kinula viklik najpotuzhnishij na toj chas yevropejskij monarhiyi Ale krim chisto ekonomichnih buli takozh i religijni prichini Ispanskij monarh Filip II vvazhav svoyim obov yazkom dopomogti anglijskim katolikam u yihnij borotbi z protestantami Tomu na sudnah Neperemozhnoyi Armadi bulo majzhe 180 svyashenikiv i duhivnikiv Navit pid chas verbuvannya kozhen soldat i matros povinen buv vispovidatisya i prichastitisya Pro religijni nastroyi ispanskogo korolya i jogo piddanih mozhna suditi zi sliv vidatnogo yezuyitskogo diyacha togo chasu Nas povede sam Gospod Bog chiyu spravu i najsvyatishu viru mi zahishayemo a z takim Kapitanom nam nema chogo boyatisya Anglijci zi svogo boku tezh plekali nadiyu na virishalnu peremogu yaka vidkrila b Angliyi shlyah do panuvannya na moryah i zlamala b monopoliyu Ispaniyi na torgivlyu z Novim svitom a takozh spriyala b poshirennyu protestantskoyi dumki v Yevropi PohidPlan pohodu Ispanskij korol viddav nakaz Armadi pidijti do protoki La Mansh i ob yednatisya z gercogom Parmskim i jogo 30 tisyachnoyu gvardiyeyu roztashovanoyu u gollandskij provinciyi Flandriya yakoyu v toj chas volodila Ispaniya Ci ob yednani sili povinni buli peretnuti La Mansh visaditisya v grafstvi Esseks pislya chogo marshem piti na London Filip II rozrahovuvav na te sho anglijski katoliki zalishat svoyu korolevu protestantku i perejdut na jogo storonu Shlyah pohodu Neperemozhnoyi Armadi Plan Filipa odnak ne buv do kincya produmanij Hocha vin i rozrahovuvav na Bozhe providinnya ale ne vrahuvav dvoh najvazhlivishih obstavin mic anglijskogo flotu i milkovoddya La Mansha sho ne dozvolilo korablyam pidijti do berega i vzyati na bort vijska gercoga Parmi Golovnim flotovodcem Filip priznachiv gercoga Alonso Peresa de Gusmana Hocha gercog ne buv obiznanij u morehidnij spravi zate buv umilim organizatorom yakij zumiv shvidko znajti pidhid do dosvidchenih kapitaniv Spilnimi zusillyami voni stvorili potuzhnij flot zabezpechili jogo proviziyeyu i osnastili vsim neobhidnim Voni retelno rozrobili sistemu signaliv komand i bojovogo poryadku sho ob yednala bagatonacionalne vijsko Organizaciya Dokladnishe Perelik golovnih sil Neperemozhnoyi Armadi Do skladu flotu vhodilo 130 suden 2430 garmat 30 500 osib osobovogo skladu z nih 18 973 soldativ 8050 matrosiv 2088 rabiv veslyariv 1389 oficeriv dvoryan svyashenikiv i likariv Zapasi harchuvannya stanovili miljoni galet 600 000 funtiv solonoyi ribi i solonini 400 000 funtiv risu 300 000 funtiv siru 40 000 galoniv olivkovoyi oliyi 14 000 bochok vina 6000 mishkiv bobiv Boyepripasi 500 000 zaryadiv porohu 124 000 yader Golovni sili flotu buli rozdileni na 6 eskadr nazvanih na chest togochasnih ispanskih provincij Andalusiya pid komanduvannyam Pedro de Valdesa Biskajya Huan Martines de Rekaldo Levante Martin de Bertendona Kastiliya Diyego Flores de Valdes Gipuskoa Migel de Okendo i Portugaliya Alonso Peres de Gusman z flagmanom flotu galeonom San Martin Do skladu flotu takozh vhodili 4 neapolitanskih galeasi San Lorenzo Zuniga La Girona Napolitana 635 cholovik i 50 garmat na bortu pid komanduvannyam Hugo de Monkada 4 portugalskih galeri 320 osib 20 garmat bezlich legkih rozviduvalnih suden i korabli tilovogo pidkriplennya Pochatok pohodu 29 travnya 1588 Armada vijshla z lisabonskoyi gavani Ale shtorm zagnav yiyi u port La Korunya roztashovanij na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Ispaniyi Tam ispancyam dovelosya remontuvati korabli i popovnyuvati zapasi proviziyi Sturbovanij nestacheyu prodovolstva i hvorobami sered moryakiv gercog Peres de Gusman vidverto napisav korolyu sho sumnivayetsya v uspihu vsogo pidpriyemstva Ale Filip napolyagav shob jogo admiral tverdo dotrimuvavsya planu I os tilki cherez dva misyaci pislya vihodu z lisabonskoyi gavani velicheznij i nepovorotkij flot nareshti dobravsya do La Manshu Bojovi diyi Koli ispanskij flot nablizivsya do pivdenno zahidnogo uzberezhzhya anglijskogo grafstva Plimut jogo vzhe chekali anglijski vijskovi korabli U storin bula odnakova kilkist suden ale voni suttyevo vidriznyalisya za konstrukciyeyu Ispanskij flot skladavsya z visokobortnih suden z bezlichchyu garmat maloyi dalekobijnosti Z masivnimi vezhami na nosi i kormi voni nagaduvali plavuchi forteci dobre pristosovani do abordazhnogo boyu i shturmovoyi ataki Korabli anglijciv buli nizhchimi ale znachno bilsh shvidkisnimi i manevrenimi Krim togo voni buli osnasheni velikoyu kilkistyu dalekobijnih garmat Anglijci rozrahovuvali na te sho ne budut blizko pidhoditi do suprotivnika i znishat jogo na vidstani Vrahovuyuchi veliku manevrenist i artilerijsku silu anglijskogo flotu ispanskij admiral dlya krashogo zahistu roztashuvav svij flot pivmisyacem postavivshi po krayah najsilnishi vijskovi korabli z dalekobijnoyu artileriyeyu Z yakogo boku ne pidijshov bi protivnik Armada mogla rozvernutisya i vidbiti ataku Storoni veli perestrilku po vsomu La Manshu i navit zav yazalisya dvi neveliki bitvi Zajnyata ispancyami oboronna poziciya vipravdala sebe anglijcyam za dopomogoyu dalekobijnoyi zbroyi tak i ne vdalosya potopiti zhodnogo ispanskogo korablya Anglijski kapitani virishili bud sho porushiti strij voroga i nablizitisya do nogo na vidstan postrilu I ce vdalosya yim tilki 7 serpnya Vikonuyuchi nakaz korolya Medina Sidoniyu skeruvav Armadu nazustrich gercogu Parmi i jogo vijskam Ochikuyuchi vidpovidi vid Parmi Medina Sidoniyu nakazav flotu vstati na yakir v Kale bilya uzberezhzhya Franciyi Skoristavshis vrazlivim stanovishem ispanskih korabliv sho stoyali na yakori anglijci napravili do Armadi visim branderiv pidpalenih chovniv z goryuchimi materialami ta vibuhivkoyu na bortu Bilshist ispanskih kapitaniv garyachkovo namagalisya uniknuti nebezpeki a potuzhnij viter i silna techiya ponesli yih na pivnich Vidsutnist vidnesenoyi shtormom chastini Neperemozhnoyi Armadi viyavilasya virishalnoyu oskilki korabli zabrali z soboyu znachnu kilkist boyepripasiv Nastupnogo dnya na svitanku vidbuvsya virishalnij bij vidomij yak bij bilya Gravelina Z dosvidu poperednih boyiv anglijci zrozumili sho zavdati znachnoyi shkodi micnim dubovim korpusam ispanskih korabliv mozhna lishe z blizkoyi vidstani Tomu vpravno uhilyayuchis vid nechislennih cherez brak boyepripasiv garmatnih atak suprotivnika anglijci obstrilyuvali ispanski korabli zblizka Shonajmenshe tri sudna buli znisheno i bagato korabliv otrimali ushkodzhennya Sered nih buv flagman flotu San Martin Oskilki v ispanciv ne vistachalo boyepripasiv voni viyavilisya bezporadnimi Cherez silnij shtorm anglijci prizupinili ataki Vranci nastupnogo dnya ispanska Armada mayuchi zovsim malo boyepripasiv znovu vishikuvalasya u viglyadi pivmisyacya i prigotuvalasya do boyu Ne vstigli anglijci vidkriti vogon yak silnij viter i morska techiya ponesli ispanski korabli na pishani beregi gollandskoyi provinciyi Zelandiya Zdavalosya katastrofa neminucha Prote viter zminiv napryamok i pognav Armadu na pivnich podali vid nebezpechnih beregiv Zvorotnij shlyah do Kale perepinyav anglijskij flot a vitri prodovzhuvali nesti pobiti ispanski korabli na pivnich Gercogu Medina Sidoniyu nichogo ne zalishalosya yak pripiniti kampaniyu shob vryatuvati yakomoga bilshe korabliv i matrosiv Vin virishiv povernutisya v Ispaniyu okruzhnim shlyahom obijshovshi Shotlandiyu ta Irlandiyu Povernennya dodomu Shlyah pobitoyi Armadi do Ispaniyi takozh buv vazhkim Prodovolstvo zakinchuvalosya bochki protikali vodi ne vistachalo U hodi boyiv z anglijcyami bagato korabliv otrimali serjozni poshkodzhennya i ledve trimalisya na plavu Bilya pivnichno zahidnih beregiv Irlandiyi flot potrapiv u dvotizhnevij shtorm pid chas yakogo bagato suden abo propali bezvisti abo rozbilisya na skelyah U pidsumku 23 veresnya pershi korabli Armadi pislya dovgih poneviryan dosyagli Santandera mista na pivnochi Ispaniyi Dodomu povernulosya vsogo lishe blizko 60 korabliv i bilya tretini ekipazhu sho vijshov z Lisabona Tisyachi lyudej potonuli Bagato pomerli vid ran i hvorob po dorozi dodomu Promova pri TilberiYelizaveta I 8 serpnya Yelizaveta zibrala v Tilberi Esseks armiyu na choli z grafom Lesterskim dlya zahistu Angliyi v razi poyavi katolikiv z boku girla Temzi Odyagnena v sribnij pancir ta bilu suknyu verhi na bilomu koni koroleva zvernulasya do vijskovih z odniyeyu zi svoyih najvidomishih promov Lyubi moyi piddani mene poperedili sho stoyati pered takoyu chislennoyu armiyeyu ye nebezpechno cherez imovirnist zradi ale zapevnyayu vas sho ya ne zbirayus zhiti z nedoviroyu do svogo viddanogo ta lyublyachogo narodu Hoch ya mayu tilo slabkoyi ta nemichnoyi zhinki ale ya mayu muzhnist korolya i navit korolya Angliyi i ya znevazhayu dumku pro te sho gercog Parmi ta korol Ispaniyi chi bud yakij inshij knyaz Yevropi nasmilivsya b vtorgnutisya u moye korolivstvo Istorichne znachennyaPorazka Armadi stala mogutnoyu propagandistskoyu peremogoyu dlya Yelizaveti ta protestantskoyi Angliyi Anglijci vvazhali svij poryatunok znakom Bozhoyi prihilnosti ta nezlamnosti krayini pid provodom korolevi divi Hocha cya peremoga bula klyuchovim momentom vijni sama vijna trivala she dovgo i chasto rozgortalas na korist Ispaniyi Niderlandi zalishalisya pid ispanskim kontrolem i zagroza vtorgnennya v Angliyu she navisala Ispaniya tak i ne ogovtalasya vid ciyeyi porazki Zagibel ispanskogo flotu priskorila zakinchennya anglo ispanskoyi vijni nablizila zvilnennya Flandriyi vid ispanskogo panuvannya Ispaniya stala zdavati dominuyuchi poziciyi na moryah postupovo postupayuchis miscem Angliyi yaka v svoyu chergu pochala peretvoryuvatisya na mogutnyu morsku derzhavu Hocha religijni vijni na comu ne pripinilisya porazka Armadi vselila vpevnenist u sercya protestantiv Pivnichnoyi Yevropi Voni virili sho triumf nad katolikami buv darovanij yim zgori Na chest peremogi v Angliyi bulo vigotovleno specialni medali sho mistili variaciyi na temu Bozhogo promislu napriklad 1588 Flavit Jehovah et Dissipati Sunt tobto Bog poduv i voni rozsipalis abo He blew with His winds and they were scattered Vin poduv svoyimi vitrami i voni rozsipalis Mifologizaciya morskoyi buri yaka rozkidala korabli Ispanskoyi Armadi i suttyevo dopomogla anglijcyam vililasya u te sho yiyi pochali nazivati v Angliyi Krim togo na chest peremogi nad Ispanskoyu Armadoyu v Angliyi bulo vigotovleno bagato medalej z nasmishkuvatimi variantami napisiv Ce buli napriklad variaciyi na temu znamenitoyi frazi Yuliya Cezarya Venit Vidit Fugit Prijshov Pobachiv i Utik Peremoga nad Ispanskoyu Armadoyu bula progoloshena najbilshim vijskovim uspihom Angliyi z chasiv peremogi u bitvi pid Azenkurom Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ispanska Armada Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Ispanska Armada Yelizavetinska epoha Tyudori Yelizaveta I koroleva Angliyi Frensis Drejk Filip II Gabsburg Respublika Ob yednanih provincij La Girona 1588 San Martin 1580 DzherelaCorbett Julian S Drake and the Tudor Navy With a History of the Rise of England as a Maritime Power 1898 online edition vol 1 4 chervnya 2011 u Wayback Machine also online edition vol 2 4 chervnya 2011 u Wayback Machine Cruikshank Dan Invasion Defending Britain from Attack Boxtree Ltd 2002 ISBN 0 7522 2029 1 Fernandez Armesto Felipe The Spanish Armada The Experience of War in 1588 1988 336 pp Froude James Anthony The Spanish Story of the Armada and Other Essays 1899 by a leading historian of the 1890s full text online 23 bereznya 2017 u Wayback Machine Kilfeather T P Ireland Graveyard of the Spanish Armada Anvil Books Ltd 1967 Knerr Douglas Through the Golden Mist a Brief Overview of Armada Historiography American Neptune 1989 49 1 5 13 Issn 0003 0155 Konstam Angus The Spanish Armada The Great Enterprise against England 1588 2009 Lewis Michael The Spanish Armada New York T Y Crowell Co 1968 McDermott James England and the Spanish Armada The Necessary Quarrel 2005 excerpt and text search Martin Colin and Geoffrey Parker The Spanish Armada 2nd ed 2002 320pp by leading scholars uses archaeological studies of some of its wrecked ships excerpt and text search 20 serpnya 2020 u Wayback Machine Martin Colin with appendices by Wignall Sydney Full Fathom Five Wrecks of the Spanish Armada with appendices by Sydney Wignall Viking 1975 Mattingly Garrett The Armada 1959 the classic narrative excerpt and text search 8 bereznya 2021 u Wayback Machine Parker Geoffrey Why the Armada Failed History Today 1988 38 may 26 33 Issn 0018 2753 Summary by leadfing historian Pierson Peter Commander of the Armada The Seventh Duke of Medina Sidonia 1989 304 pp Rasor Eugene L The Spanish Armada of 1588 Historiography and Annotated Bibliography 1992 277 pp Rodger N A M The Safeguard of the Sea A Naval History of Britain 660 1649 vol 1 1999 691pp excerpt and text search 17 bereznya 2021 u Wayback Machine Rodriguez Salgado M J and Adams Simon eds England Spain and the Gran Armada 1585 1604 1991 308 pp Thompson I A A The Appointment of the Duke of Medina Sidonia to the Command of the Spanish Armada The Historical Journal Vol 12 No 2 1969 pp 197 216 in JSTOR Alcala Zamora Jose N 2004 La empresa de Inglaterra la Armada invencible fabulacion y realidad Taravilla Real Academia de la Historia ISBN 978 84 95983 37 4 Populyarni doslidzhennya The Confident Hope of a Miracle The True History of the Spanish Armada by Neil Hanson Knopf 2003 ISBN 1 4000 4294 1 The Oxford Campanion to Military History Oxford University Press 2001 ISBN 978 0 19 860696 3 From Merciless Invaders The Defeat of the Spanish Armada Alexander McKee Souvenir Press London 1963 Second edition Grafton Books London 1988 The Spanish Armadas Winston Graham Dorset Press New York 1972 Mariner s Mirror Geoffrey Parker The Dreadnought Revolution of Tudor England 82 1996 pp 269 300 The Spanish Armada Michael Lewis 1960 First published Batsford 1960 republished Pan 1966 Armada A Celebration of the Four Hundredth Anniversary of the Defeat of the Spanish Armada 1588 1988 1988 ISBN 0 575 03729 6 England and the Spanish Armada 1990 ISBN 0 7317 0127 5 The Enterprise of England 1988 ISBN 0 86299 476 4 The Return of the Armadas the Later Years of the Elizabethan War against Spain 1595 1603 RB Wernham ISBN 0 19 820443 4 The Voyage of the Armada The Spanish Story David Howarth 1981 ISBN 0 00 211575 1 T P Kilfeather Ireland Graveyard of the Spanish Armada Anvil Books 1967 Winston Graham The Spanish Armadas 1972 reprint 2001 ISBN 0 14 139020 4 Historic Bourne etc J J Davies 1909