Австразія | Фризія бл. 600–734 | |||
Імперія Каролінгів (800–843) | ||||
графство Фландрія IX століття – 1384 | Лотарингія, потім Нижня Лотарингія 855–954–977 рр. | |||
Князівство-єпископство Льєж + Князівство Stavelot- Malmedy + Герцогство Бульйонське X століття – 1795 | Інші феодальні держави | Графство Люксембург 963–1384 | X–XIV століття | |
Бургундські Нідерланди | Герцогство Люксембург 1384–1443 | 1384–1482 | ||
Габсбурзькі Нідерланди 1482–1795 (Сімнадцять провінцій, ) | ||||
Іспанські (Південні) Нідерланди 1549–1713 | ||||
Голландська республіка 1581–1795 | ||||
Австрійські Нідерланди 1713–95 | ||||
єпископство Льєж (революція) 1789–92 | Бельгійські сполучені штати 1790 | |||
Перша французька республіка 1795–1804 | Батавська республіка 1795–1806 | |||
Перша Французька імперія 1804–15 | ||||
Королівство Нідерланди 1806–10 | ||||
Об’єднане королівство Нідерланди (з 1815 року) | ||||
Королівство Бельгія з 1830 року | Люксембург з 1839 року | Нідерланди |
У період Римської імперії південна частина нинішніх Нідерландів була окупована римлянами і стала частиною провінції Белгіка (лат. Gallia Belgica), а пізніше — провінцією Нижня Німеччина (лат. Germania Inferior). У цей час країна була населена різними німецькими племенами, а на її півдні жили кельти, які змішалися з переселенцями з інших німецьких племен під час переселення народів, що відбулося з падінням Римської імперії.
Територія Нідерландів знаходиться на невеликій висоті над рівнем моря і впродовж Середньовіччя морські шторми та повені з регулярною частотою спричинювали величезні матеріальні збитки та навіть змінювали місцевий ландшафт. Так, наприклад, в сер.XII — кін.XIII ст. процеси ерозії прибережної смуги та катастрофічні повінь Всіх святих 1170 року та повінь Святої Люсії 1287 року зруйнували сухопутний бар'єр між Північним морем та внутрішніми озерами, внаслідок чого прісноводне озеро Флево на 700 років перетворилося на солоний морський лиман Зейдерзее. І лише в XX столітті з винайденням нових інженерних технологій країна відвоювала у моря велику кількість нових територій в ході однойменного проєкту Зейдерзе, перетворивши морську затоку на прісноводне озеро Ейсселмер.
У 1477 в результаті шлюбу Марії Бургундської територія Нідерландів увійшла до складу Священної Римської імперії. У 1556 в результаті династичного розділу Священної Римської імперії територія Нідерландів опинилася під владою Іспанії. Спроба введення іспанських порядків натрапила на опір місцевого населення. Розгорнулася антиіспанська боротьба під прапором кальвінізму. 26 липня 1581 року була проголошена незалежність країни, яка була офіційно визнана іншими країнами після Вісімдесятирічної війни (1568–1648).
У роки війни також почалася золота доба республіканських Нідерландів, період економічного і культурного процвітання, що зайняла все XVII століття.
У 1815 за рішенням Віденського конгресу території Сполучених Провінцій і Бельгії були об'єднані в королівство Нідерланди під владою дому Оранських. Однак під тиском ліберальних політиків країна в 1848 була перетворена в парламентську демократію з конституційним монархом. Такий політичний стрій зберігся і до нинішнього дня, з короткою перервою під час фашистської окупації.
Зараз Нідерланди є високоіндустріалізованою країною і значним експортером сільськогосподарської продукції. Міжнародна торгівля завжди займала центральне місце в нідерландській економіці (також впливаючи на культуру), і була однією з основних причин боротьби за незалежність, а потім і зростання багатства країни.
Хронологія
Давні часи
1000 рр. до н. е. — на території країни жили племена кельтів.
300 рр. до н. е. — кельтів витиснули германські племена фризів і батавів.
І ст. до н. е. — частина території країни завойована римлянами.
ІІІ ст. — поселення на південному-сході Нідерландів франків і саксів.
V ст. — у складі Франкської держави.
870 р. — територія Голландії ввійшла у Східного Франкського королівства.
XI ст. — країна розпалася на ряд феодальних володінь. Утворення графства Голландія.
1433 р. — під владою бургундських герцогів.
1482 р. — у підпорядкуванні в австрійських Габсбургів.
1548 р. — склався комплекс земель з 17 провінцій під загальною назвою Нідерланди.
1556 р. — початок іспанського панування.
1566–1578 р. — визвольна війна проти іспанців і буржуазна революція.
1579 р. — Утрехтська унія — утворення першої у світі буржуазної держави.
1609 р. — Іспанія підписала з Нідерландами перемир'я,що фактично означало визнання незалежності північної провінції(Республіка Сполучених Провінцій),а південні провінції перебували у володіннях іспанського короля.
1648 р. —Іспанія офіційно визнала Республіку Сполучених Провінцій незалежною.
XVII ст. — захоплення нідерландців[]
1914 — 1918 р. — нейтралітет Нідерландів в І світовій війні.
1940 — 1945 р. — німецька окупація країни в ході ІІ світової війни.
1945 — 1947 р. — колоніальна війна в Індонезії і втрата цієї колонії.
1949 р. — вступ країни до НАТО.
1951 р. — утворення союзу Бенілюкс (Бельгія, Нідерланди, Люксембург).
1957 р. — Нідерланди — один із засновників Загального ринку (ЄЕС).
1980 — королева Юліана відреклася від престолу на користь своєї дочки Беатрикс. У 1980-х виник рух проти розміщення на території країни.
Доісторичний час
Римський період
У 50-х роках 1-го ст. до н.е. південь сучасних Нідерландів на південь від р.Рейн завоювала Римська держава.
Середньовіччя
В результаті розпаду Римської імперії в 5 ст. південні та східні райони сучасних Нідерландів увійшли до складу держави салічних франків, які стали засновниками Франкської держави. Північні та західні райони Нідерландів увійшли в державу фризів Фризія. Наприкінці 7 - початку 8 ст. франки завоювали державу фризів. Серед них почали запровадження християнства. Для цього папа римський створив Утрехтське єпископство. У 9 ст. територія Нідерландів зазнавала постійних нападів данських вікінгів. 850 року імператор франків Лотар навіть був змушений віддати їм частину території в обмін на визнання ними себе васалами франків. Вождь вікінгів Рорик заснував своє графство в гирлі Рейну. У 869 р. після смерті короля Лотара II територію сучасних Нідерландів приєднало до себе Східне Франкське королівство (Німеччина). 885 року після вбивства останнього норманського володаря Нідерланди звільнились з-під влади вікінгів. На звільнених від норманів землях утворилось графство Західна Фрисландія, яке в 11 ст. перейшло на нову назву - Голландія. 1024 року Утрехтський єпископ отримав від імператора Священної Римської імперії права світського володаря в землях Утрехт, Оверейсел та Дренте, створивши фактично власну державу. Наприкінці 11 ст. у південно-східній частині Нідерландів утворилось графство Гельдерн, яке 1339 р. підвищило свій статус до герцогства. Повінь всіх святих 1170 р. та повінь Святої Люсії 1287 р. затопили північні території Нідерландів водами Північного моря, утворивши затоку Зейдерзе.
Бургундські Нідерланди (1384—1482)
Велика частина нинішніх Нідерландів і Бельгії була об'єднана герцогом Бургундії в 1433 році. До союзу з Бургундією жителі цих земель визначали себе по місту проживання або своєму графству, або ж ідентифікували себе як підданих Священної Римської імперії. Бургундський період поклав початок формуванню нідерландської нації.
Підкорення графства Голландія бургундським герцогом Філіпом Добрим було дивною подією. Місцева аристократія Голландії запросила герцога підкорити Голландію, хоч у нього і не було історичних прав на цю країну. На думку деяких істориків, це сталося через бажання правлячого класу Голландії об'єднати країну з Фламандською економічною системою і прийняти фламандську систему права. У XIV—XV століттях багато європейських країн були знекровлені війнами, в той час як Фландрія жила в мирі і відносному достатку.
Після декількох років конфлікту бургундські герцоги замінили графиню Голландії як правителі країни. Голландська торгівля стала швидко розвиватися, особливо в області перевезення вантажів і транспорту. Нові правителі захищали голландські торговельні інтереси. Флот Голландії кілька разів перемагав флоти Ганзейського союзу. Амстердам виріс і в XV столітті його порт став основним місцем ввезення в Європу зерна з Балтійського регіону. Амстердам розподіляв зерно в основні міста Фландрії, Північної Франції та Англії. Ця торгівля була важливою для населення Голландії, тому що Голландія вже не могла прогодувати себе власним зерном. Через осушення земель, торф колишніх боліт опустився до такого рівня, що його вже не можна було утримувати сухим.
Герцогство Гелре чинило опір впливу Бургундії. Страждаючи від нестачі коштів в XVI столітті, Гелре не платила своїм солдатам, а змушувала їх грабувати територію сусідніх країн. Ці солдати становили велику небезпеку для бургундських Нідерландів. Серйозною подією було розграбування ними Гааги. Гелре перебувала в союзі з Англією, Францією і Данією, які прагнули покласти край багатства Фландрії і Антверпена і влади Бургундії в Нижніх країнах.
Після загибелі в 1482 році Марії Бургундської, дочки останнього герцога Бургундії Карла Сміливого, велика частина її володінь перейшла до її сина Філіпа I Красивого Габсбурга, одруженого з Хуаною, спадкоємицею іспанських монархів Фердинанда Арагонського та Ізабелли Кастільської. Після смерті Філіпа I його син Карл V не тільки отримав у спадок Нижні Землі, а й домігся від кортесів Арагона і Кастилії визнання себе королем Іспанії.
Нідерланди під владою Габсбургів (1482—1581)
Докладніше: Габсбургзькі Нідерланди
Сукупні володіння Карла V були настільки величезні, що усвідомлюючи скрутність управління ними, він в 1522 році відписав спадкові (австрійські) землі Габсбургів своєму молодшому братові Фердинанду I, залишивши за собою все інше. Ці володіння, разом з іспанською короною, в 1558 році в порядку спадкування перейшли від Карла V до його сина Філіпа II. Таким чином, Нідерланди стали частиною володінь старшої — іспанської — гілки Габсбургського дому.
Схід Нідерландів був приєднаний до володінь Габсбургського дому всього за кілька десятиліть до початку боротьби за незалежність. Однак, в 1548 році, за вісім років до свого зречення від трону, імператор дарував сімнадцяти провінціям Нідерландів статус, незалежний і від імперії, і від Франції. Це ще не була незалежність, лише значна автономія. Кожна провінція мала свій власний уряд і суд, контрольовані місцевою знаттю, а також свої власні традиції і права. Точно так же численні міста мали свої законні права та місцеві органи влади, що, як правило, знаходились під контролем торговців.
Тим часом, після відкриття Америки торговельні шляхи перемістилися з Середземного моря в Атлантичний океан. При цьому, в силу свого вигідного, з точки зору торгівлі, географічного положення Нідерланди, а не власне Іспанія були морськими воротами Габсбургів, і саме нідерландські купці накопичували в своїх руках основні доходи від трансатлантичної торгівлі. Нідерланди стали стрімко багатіти. Вулицями Антверпена щодня проїжджали тисячі фургонів. У гавані приходили сотні кораблів. У цьому місті мали свої представництва португальські, іспанські, італійські і навіть турецькі торгові компанії.
Боротьба за незалежність
Основна стаття: Нідерландська революція
Голландська боротьба за незалежність від Іспанії призвела до Вісімдесятирічної війни (1568—1648 роки). Для наведення порядку Філіп призначив намісником Нідерландів герцога Альбу, який почав суто жорсткі репресії, заснувавши так звану «Криваву раду». Однак репресії Альби лише викликали ще більшу жорстокість населення, і вже через кілька років Альба був змушений покинути Нідерланди, не досягнувши успіху.
Сім бунтівних провінцій утворили в Утрехті в 1579 році Республіку Семи Об'єднаних Провінцій, також відому як «Об'єднані Провінції». Вільгельм I Оранський, аристократ, нащадками якого були всі наступні нідерландські монархи, очолив перший період війни. Кілька перших років були успішними для іспанських військ. Однак потім перевага поступово перейшла до нідерландських військ, які успішно витримували облогу іспанців. Одним з переломних моментів у війні було захоплення Антверпена бунтівними іспанськими солдатами, які вбили 10 тисяч мирних жителів. Це призвело до втечі на північ багатьох жителів фламандських міст (наприклад, з Антверпена, Брюгге і Гента) і посилення опору проти іспанської окупації. Після цього військові дії періодично поновлювалися протягом ще 60 років, але результат війни був уже вирішений. Вестфальський мир, укладений 30 січня 1648 року підтвердив незалежність Об'єднаних Провінцій від Іспанії і Німеччини. Нідерландці не вважали себе німцями вже з XV століття. Вестфальський мир юридично оформив їх незалежність від Німеччини і послужив подальшому формуванню національної ідентичності. Проте, спроби затвердити німецьку мову як державну мову Нідерландів робилися аж до середини XIX століття. Проблемі становлення нідерландської етнічної ідентичності та відділення їх від німців присвятив ряд своїх ранніх робіт Карл Маркс.
Республіка Сполучених провінцій (1581—1795)
Основна стаття: Республіка Об'єднаних провінцій
Республіка була конфедерацією семи провінцій (Голландія, Зеландія, Утрехт, Гронінген, Гельдерн, Оверейсел, Фрисландія), і Генеральних земель, керованих безпосередньо — Генеральними Штатами. Першим Штатгальтером був призначений Вільгельм I Оранський. На цій території була оголошена релігійна свобода, власний уряд, торгова і дипломатична діяльність, система оподаткування і збройні сили.
Іспанські Нідерланди (1581—1795)
Основна стаття: Іспанські Нідерланди
Іспанські Нідерланди — південні провінції Нідерландів (Графство Ено, Графство Артуа, Лілль, Дуе і Орші (Фландрія), Архиєпархія Камбре, Графство Намюр, Графство Люксембург, Герцогство Лімбург), які, внаслідок Араської унії, залишилися підданими іспанського короля Філіпа II. Карл V і сам по материнській лінії був іспанцем, і одружений був з представницею одного з іспанських королівських будинків. Його син Філіп II і народився, і виріс в Іспанії. Більш того, Карл V цілеспрямовано виховував свого сина саме як майбутнього іспанського короля. Внаслідок цього Філіп II не мав особливої прихильності до Нідерландів (він прожив там всього 4 роки) і свої нідерландські володіння розглядав лише як ресурсну базу Іспанії, джерело податкових надходжень в її скарбницю — фактично Нідерланди були в положенні іспанської колонії. Голландська аристократія ставилася до Філіпа з недовірою.
Будучи переконаним католиком, Філіп нетерпимо ставився до Реформації в Нижніх країнах, де з'являлося дедалі більше кальвіністів. Його переслідування протестантів, податковий гніт, спроби централізувати адміністрацію, суди привели до повстання жителів Нідерландів.
Золота доба Нідерландів
Докладніше: Золота доба Нідерландів
У період Вісімдесятирічної війни Нідерланди замінили Фландрію як основний торговий центр Північної Європи. Нідерландці торгували спеціями в Індії та Індонезії і заснували колонії в Бразилії, Північній Америці, Південній Африці та Карибському регіоні. Нова нація переживала економічний і культурний розквіт. Спекуляція тюльпанами призвела до обвалу на біржі в 1637 році, але економічна криза була незабаром подолана. Завдяки всім цим досягненням XVII століття називають золотим століттям Нідерландів. Оскільки Нідерланди були республікою, нею керував не король, а аристократія міських торговців, які називаються регентами. Кожне місто і провінція володіли власними законами і значним ступенем автономії. Губернаторів окремих провінцій називали штатгальтерами. Зазвичай одна людина обіймала посаду штатгальтера відразу кількох провінцій.
У 1650 році штатгальтер Вільгельм II, принц Оранський, раптово помер; його син, майбутній штатгальтер Вільгельм III, що став також королем Англії, народився через вісім днів. В результаті країна на 22 роки залишилася без правителя. Основним політиком і дипломатом в цей час був видатний діяч Ян де Вітте. В цей період йшла активна боротьба між «регентами» і «оранжистами», тобто прихильниками Дому Оранських. Регентів переважно підтримувала буржуазія, а оранжистів — прості громадяни. Принци Оранські знову стали спадковими правителями в 1672, а потім в 1748 році. Таким чином, Нідерланди були справжньою республікою тільки в періоди 1650—1672 і 1702—1748 років. Ці періоди називаються Першою та Другою Епохами без штатгальтера.
У 1651 році Англія ввела в дію , який серйозно пошкодив голландській торгівлі, перешкоджаючи перевезення вантажів по Європі голландськими кораблями. Цей акт призвів до Першої Англо-Голландської Війни (1652—1654). Війна була закінчена мирною угодою в Вестмінстері (1654), що залишила в силі «Акт про Навігацію».
Багатство Нідерландів збільшувалося за допомогою работоргівлі. В 1619 голландці почали перевезення рабів між Африкою та Америкою, ставши до 1650 року головною работоргуючою країною в Європі (близько 1700 це звання перейшло до Британії). Порт Амстердама став європейською столицею работоргівлі. Порт використовували до 10 тисяч кораблів, які перевозили рабів і для багатьох сусідніх європейських країн.
1672 рік відомий в Нідерландах як «Рік лих» («Rampjaar»). Англія оголосила країні війну, до якої приєдналися Франція, Мюнстер і Кельн. Сталося вторгнення військ Франції, Мюнстера і Кельна. «Козлами відпущення» в даній ситуації були зроблені досвідчені дипломати Ян де Вітт і його брат Корнель, які намагалися запобігти війні. Вони були страчені, а штатгальтером призначений принц Оранський Вільгельм III. Англо-французька спроба висадитися з моря на голландське узбережжя була відбита в трьох запеклих морських битвах, якими керував видатний адмірал Михайло де Рюйтер. Просування французьких військ з півдня вдалося зупинити тільки руйнуванням річкових дамб, що викликало затоплення власних земель. За допомогою дружніх німецьких принців нідерландці відбили атаку Мюнстера і Кельна, і з цими двома державами було укладено мир, в результаті якого назавжди були втрачені деякі землі на сході. За цим уклали мирні угоди з Англією в 1674 році і з Францією в 1678 році.
У 1688 році, після того, як три англо-голландські війни не виявили переможця, у відносинах з Англією знову виникла криза. Штатгальтер Вільгельм III зробив превентивне вторгнення в Англію, яке несподівано призвело до повного успіху. В Англії сталася «Славна Революція», в результаті якої король Яків II був скинутий. На престол зійшла його дочка Марія II, дружина Вільгельма III, який став її співправителем. Після смерті дружини він став одноосібним монархом і правив до своєї смерті в 1702 році. Цей період був вершиною міжнародної і морської могутності Нідерландів.
Голландські юристи славилися знаннями в галузі міжнародного морського права та комерційного права. Гуго Гроцій (1583—1645) грав провідну роль у створенні міжнародного права. Через голландський клімат толерантності, книговидавці процвітали. Багато релігійних, філософських та наукових книг, які могли б вважатися спірними за кордоном, були надруковані в Нідерландах і таємно експортувалися в інші країни.
Християн Гюйгенс (1629—1695) був відомим астрономом, фізиком і математиком. Він винайшов маятниковий годинник, що можна вважати важливим кроком вперед в напрямку точного хронометражу. Він зробив внесок в області оптики. Найвідоміший голландський вчений в області оптики, звичайно, Левенгук, який винайшов або значно поліпшив мікроскоп (думки розходяться) і був першим вченим, що методично вивчав мікроскопічне життя, тим самим закладаючи основи мікробіології.
Художнє мистецтво було домінуючою формою мистецтва в 17 столітті в Голландії. Золота доба голландського живопису була лідером в розробці предметів натюрморту, пейзажу і жанрового живопису. Також був поширений портретний живопис. Сьогодні найвідомішими художниками голландської Золотої доби є: найбільш домінуюча персона цього періоду — Рембрандт, майстер побутового живопису Ян Вермер, інноваційний пейзажист Якоб ван Рейсдал і Франс Галс, який вдихнув нове життя в портретний живопис.
Завдяки бурхливому зростанню економіки, міста значно розширилися. Були побудовані нові міські зали і склади. Навколо багатьох міст були вириті канали для оборонних і транспортних цілей. У сільській місцевості було побудовано багато нових замків і величних будинків. Більшість з них не збереглися. Найвідомішими голландськими архітекторами 17-го століття були Якоб ван Кампен, Пітер Пост, Лівен де Кей, Гендрік де Кейзер. В цілому, голландська архітектура, що, як правило, є поєднанням традиційних архітектурних стилів з деякими іноземними елементами, не розвинулася до рівня живопису.
Золота доба була також важливим часом для розвитку літератури. Деякими з основних фігур цього період були Гербранд Андріас Бредеро, Якоб Катс, Пітер Хофт і Вондел. Позаяк латина була універсальною мовою освіти, відносно небагато людей могли говорити, писати і читати голландською.
Музика не розвивалася в Нідерландах, бо кальвіністи вважали її занадто екстравагантною. Органна музика була заборонена на реформатських богослужіннях.
У XVII і XVIII століттях в міста Голландії приїжджало багато іммігрантів, особливо з протестантських областей Німеччини. В Амстердамі в XVII і XVIII століттях близько 50 % населення були іммігрантами першого покоління, що народилися поза Нідерландами. З урахуванням іммігрантів другого і третього поколінь, а також мігрантів з сільської місцевості, можна сказати, що в той період населення Амстердама переважно складалося з іммігрантів. Амстердам був відносно багатий в порівнянні з рештою Європи, і в ньому було легко знайти роботу. До мігрантів ставилися терпимо, тому що вони були потрібні для розвитку економіки, і поліція їх не турбувала. Нідерланди також взяли багато біженців, включаючи фламандських протестантів, португальських і німецьких євреїв, а також французьких протестантів (гугенотів). Декарт не був біженцем, але все ж провів основний період життя в Нідерландах, тому що його приваблювала терпимість в інтелектуальних питаннях.
В економіці все XVIII століття спостерігалася стагнація. Позиція Нідерландів як торгового центру північної Європи була ослаблена. Амстердам був найбільшим фінансовим центром Європи, але поступово ця роль перейшла до Лондону.
Після набуття незалежності в 1648 році, Нідерланди намагалися зменшити вплив Франції, яка замінила Іспанію в ролі наймогутнішої країни Європи. Кінець Війни за іспанську спадщину (1713) призвів до втрати Нідерландами статусу наддержави. У XVIII столітті вона лише намагалася зберегти свою незалежність, спираючись на політику нейтралітету. Французькі вторгнення в 1672, 1701 і 1748 році призводили до заміни уряду.
Період політичної нестабільності
Батавська революція
Докладніше: Батавська революція
Наприкінці XVIII століття в Нідерландах посилювалася політична нестабільність. Мав місце конфлікт між оранжистами, які прагнули до збільшення влади штатгальтера Віллема V Оранського, і «патріотами», які під впливом американської і французької революцій хотіли більш демократичну форму правління. Після того, як Нідерланди стали другою країною, яка визнала незалежність США, Британія оголосила війну. Ця принесла важкі збитки Нідерландам, особливо економіці, і мирна угода було принизливою для країни. 1785 року «патріоти» організували збройне повстання з метою захисту муніципальної демократії в декількох містах. Ця революція проходила під гаслом «свободи» і носила досить хаотичний характер. Дім Оранских за підтримки Британії закликав родинних прусських принців допомогти в придушенні революції. За допомогою Пруссії оранжисти розгромили повстання і встановили суворі репресії: були страти, мери багатьох міст були замінені, і в країні розташувалися прусські війська, що виживали за рахунок грабунків. Ніхто не смів з'являтися на публіці без помаранчевих кокард, і до 40 тисяч патріотів були змушені втекти в Брабант або до Франції.
Батавська республіка (1795—1806)
Основна стаття: Батавська республіка
Корумпований і репресивний режим Оранских не користувався популярністю в країні. Тому не дивно, що коли французька армія окупувала Нідерланди в 1795 році, вона майже не зустріла опору. Віллем V Оранський втік до Англії. «Патріоти» проголосили «Батавську Республіку», але вона виявилася недовговічною.
Королівство Голландія (1806—1810)
Основна стаття: Королівство Голландія
У 1806 році Наполеон перетворив Нідерланди (з додаванням невеликої частини нинішньої Німеччини) в «Королівство Голландію», королем якого став його брат Людовик Бонапарт. Це королівство теж існувало недовго.
Нідерланди в складі Першої Французької імперії (1810—1815)
Основна стаття: Перша Французька імперія
Наполеон вирішив, що Людовик ставить нідерландські інтереси вище французьких і включив Нідерланди до складу Французької імперії в 1810 році. Французька окупація закінчилася в 1813 році з розгромом Наполеона. У перемозі над Наполеоном відіграв велику роль Віллем VI Оранський.
30 листопада 1813 року Віллем VI Оранський висадився на берег в Схевенінгені і був зустрінутий як національний герой. Його негайно проголосили Суверенним Принцом Об'єднаних Нідерландів.
В період наполеонівської окупації Дім Оранских підписав угоду з Англією, в якій їй передавався «тимчасовий контроль» над усіма голландськими колоніями. По суті, це означало кінець нідерландської колоніальної імперії. Гаяна і Цейлон ніколи не повернулися під владу Нідерландів, як і Капська колонія на півдні нинішньої ПАР. Інші колонії, включаючи нинішню Індонезію, повернулися до Нідерландів після англо-голландської угоди 1814 року.
Об'єднане Королівство Нідерландів (1815—1839)
Основна стаття: Об'єднане Королівство Нідерландів
Після наполеонівської епохи Нідерланди повернули собі статус незалежної країни.
У 1815 було утворено Об'єднане Королівство Нідерландів, до якого також увійшли «Австрійські Нідерланди» (тобто нинішня Бельгія). Принц Оранський Віллем VI став королем цього об'єднаного королівства Виллемом I, таким чином, остаточно встановивши монархічний лад в Нідерландах.
Віденський конгрес затвердив утворення єдиної держави з Нідерландів, Бельгії та Люксембургу з двома столицями Амстердам і Брюссель. Франкомовні жителі півдня Бельгії відчували, що в новій державі вони обмежені в правах. Між північчю і півднем були і інші відмінності: на півдні розвивалася індустрія, в той час як північ переважно займалися торгівлею; південь був католицьким, а північ протестантською. Ці відмінності призвели до зростання сепаратизму на півдні і до повстання 1830 року. Бельгія оголосила незалежність від Нідерландів, і після короткої війни Віллем I змушений був примиритися з нею, з огляду на також можливе військове втручання Франції на стороні Бельгії. Нідерланди формально визнали незалежність Бельгії лише в 1839 році.
Новітній час
У 1848 р. Нідерланди перейшли до парламентської форми правління в конституційній монархії. В результаті компромісу з Британією у 1871 Нідерландам вдалося зберегти свої колоніяльні володіння - Індонезію, Суринам та Антіли, віддавши володіння в Гані. Під час 1-ї світової війни країна оголосила нейтралітет.
Друга світова війна
Докладніше: Нідерланди в Другій світовій війні
Під час 2-ї світової Нідерланди зазнали нападу нацистської Німеччини та були нею окуповані (1940-1945). Уряд та королівський двір втекли до В.Британії, продовживши боротьбу в складі антигітлерівської коаліції. У 1944-1945 рр. країна була звільнена військами В.Британії і Канади.
Післявоєнна історія
1957 країна була однією з держав-засновниць ЄС.
1949 Нідерланди погодились з незалежністю Індонезії, 1975 - з незалежністю Суринаму.
Література
- І.І.Дахно. Країни світу: енциклопедичний довідник. Київ. «МАПА». 2004. - 608с. с.351-352.
- М. Г. Капітоненко. Англійсько-голландські війни XVII ст. // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Nizhnih ZemelprAvstraziya Friziya bl 600 734Imperiya Karolingiv 800 843 grafstvo Flandriya IX stolittya 1384 Lotaringiya potim Nizhnya Lotaringiya 855 954 977 rr Knyazivstvo yepiskopstvo Lyezh Knyazivstvo Stavelot Malmedy Gercogstvo Buljonske X stolittya 1795 Inshi feodalni derzhavi Grafstvo Lyuksemburg 963 1384 X XIV stolittyaBurgundski Niderlandi Gercogstvo Lyuksemburg 1384 1443 1384 1482 Gabsburzki Niderlandi 1482 1795 Simnadcyat provincij Ispanski Pivdenni Niderlandi 1549 1713 Gollandska respublika 1581 1795Avstrijski Niderlandi 1713 95yepiskopstvo Lyezh revolyuciya 1789 92 Belgijski spolucheni shtati 1790 Persha francuzka respublika 1795 1804 Batavska respublika 1795 1806Persha Francuzka imperiya 1804 15Korolivstvo Niderlandi 1806 10 Ob yednane korolivstvo Niderlandi z 1815 roku Korolivstvo Belgiya z 1830 roku Lyuksemburg z 1839 roku Niderlandi U period Rimskoyi imperiyi pivdenna chastina ninishnih Niderlandiv bula okupovana rimlyanami i stala chastinoyu provinciyi Belgika lat Gallia Belgica a piznishe provinciyeyu Nizhnya Nimechchina lat Germania Inferior U cej chas krayina bula naselena riznimi nimeckimi plemenami a na yiyi pivdni zhili kelti yaki zmishalisya z pereselencyami z inshih nimeckih plemen pid chas pereselennya narodiv sho vidbulosya z padinnyam Rimskoyi imperiyi Teritoriya Niderlandiv znahoditsya na nevelikij visoti nad rivnem morya i vprodovzh Serednovichchya morski shtormi ta poveni z regulyarnoyu chastotoyu sprichinyuvali velichezni materialni zbitki ta navit zminyuvali miscevij landshaft Tak napriklad v ser XII kin XIII st procesi eroziyi priberezhnoyi smugi ta katastrofichni povin Vsih svyatih 1170 roku ta povin Svyatoyi Lyusiyi 1287 roku zrujnuvali suhoputnij bar yer mizh Pivnichnim morem ta vnutrishnimi ozerami vnaslidok chogo prisnovodne ozero Flevo na 700 rokiv peretvorilosya na solonij morskij liman Zejderzee I lishe v XX stolitti z vinajdennyam novih inzhenernih tehnologij krayina vidvoyuvala u morya veliku kilkist novih teritorij v hodi odnojmennogo proyektu Zejderze peretvorivshi morsku zatoku na prisnovodne ozero Ejsselmer U 1477 v rezultati shlyubu Mariyi Burgundskoyi teritoriya Niderlandiv uvijshla do skladu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi U 1556 v rezultati dinastichnogo rozdilu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi teritoriya Niderlandiv opinilasya pid vladoyu Ispaniyi Sproba vvedennya ispanskih poryadkiv natrapila na opir miscevogo naselennya Rozgornulasya antiispanska borotba pid praporom kalvinizmu 26 lipnya 1581 roku bula progoloshena nezalezhnist krayini yaka bula oficijno viznana inshimi krayinami pislya Visimdesyatirichnoyi vijni 1568 1648 U roki vijni takozh pochalasya zolota doba respublikanskih Niderlandiv period ekonomichnogo i kulturnogo procvitannya sho zajnyala vse XVII stolittya U 1815 za rishennyam Videnskogo kongresu teritoriyi Spoluchenih Provincij i Belgiyi buli ob yednani v korolivstvo Niderlandi pid vladoyu domu Oranskih Odnak pid tiskom liberalnih politikiv krayina v 1848 bula peretvorena v parlamentsku demokratiyu z konstitucijnim monarhom Takij politichnij strij zberigsya i do ninishnogo dnya z korotkoyu perervoyu pid chas fashistskoyi okupaciyi Zaraz Niderlandi ye visokoindustrializovanoyu krayinoyu i znachnim eksporterom silskogospodarskoyi produkciyi Mizhnarodna torgivlya zavzhdi zajmala centralne misce v niderlandskij ekonomici takozh vplivayuchi na kulturu i bula odniyeyu z osnovnih prichin borotbi za nezalezhnist a potim i zrostannya bagatstva krayini HronologiyaDavni chasi 1000 rr do n e na teritoriyi krayini zhili plemena keltiv 300 rr do n e keltiv vitisnuli germanski plemena friziv i bataviv I st do n e chastina teritoriyi krayini zavojovana rimlyanami III st poselennya na pivdennomu shodi Niderlandiv frankiv i saksiv Serednovichchya V st u skladi Frankskoyi derzhavi 870 r teritoriya Gollandiyi vvijshla u Shidnogo Frankskogo korolivstva XI st krayina rozpalasya na ryad feodalnih volodin Utvorennya grafstva Gollandiya 1433 r pid vladoyu burgundskih gercogiv 1482 r u pidporyadkuvanni v avstrijskih Gabsburgiv 1548 r sklavsya kompleks zemel z 17 provincij pid zagalnoyu nazvoyu Niderlandi 1556 r pochatok ispanskogo panuvannya 1566 1578 r vizvolna vijna proti ispanciv i burzhuazna revolyuciya 1579 r Utrehtska uniya utvorennya pershoyi u sviti burzhuaznoyi derzhavi 1609 r Ispaniya pidpisala z Niderlandami peremir ya sho faktichno oznachalo viznannya nezalezhnosti pivnichnoyi provinciyi Respublika Spoluchenih Provincij a pivdenni provinciyi perebuvali u volodinnyah ispanskogo korolya 1648 r Ispaniya oficijno viznala Respubliku Spoluchenih Provincij nezalezhnoyu Novij chas XVII st zahoplennya niderlandciv kim XX stolittya 1914 1918 r nejtralitet Niderlandiv v I svitovij vijni 1940 1945 r nimecka okupaciya krayini v hodi II svitovoyi vijni 1945 1947 r kolonialna vijna v Indoneziyi i vtrata ciyeyi koloniyi 1949 r vstup krayini do NATO 1951 r utvorennya soyuzu Benilyuks Belgiya Niderlandi Lyuksemburg 1957 r Niderlandi odin iz zasnovnikiv Zagalnogo rinku YeES 1980 koroleva Yuliana vidreklasya vid prestolu na korist svoyeyi dochki Beatriks U 1980 h vinik ruh proti rozmishennya na teritoriyi krayini Doistorichnij chasRimskij periodU 50 h rokah 1 go st do n e pivden suchasnih Niderlandiv na pivden vid r Rejn zavoyuvala Rimska derzhava SerednovichchyaV rezultati rozpadu Rimskoyi imperiyi v 5 st pivdenni ta shidni rajoni suchasnih Niderlandiv uvijshli do skladu derzhavi salichnih frankiv yaki stali zasnovnikami Frankskoyi derzhavi Pivnichni ta zahidni rajoni Niderlandiv uvijshli v derzhavu friziv Friziya Naprikinci 7 pochatku 8 st franki zavoyuvali derzhavu friziv Sered nih pochali zaprovadzhennya hristiyanstva Dlya cogo papa rimskij stvoriv Utrehtske yepiskopstvo U 9 st teritoriya Niderlandiv zaznavala postijnih napadiv danskih vikingiv 850 roku imperator frankiv Lotar navit buv zmushenij viddati yim chastinu teritoriyi v obmin na viznannya nimi sebe vasalami frankiv Vozhd vikingiv Rorik zasnuvav svoye grafstvo v girli Rejnu U 869 r pislya smerti korolya Lotara II teritoriyu suchasnih Niderlandiv priyednalo do sebe Shidne Frankske korolivstvo Nimechchina 885 roku pislya vbivstva ostannogo normanskogo volodarya Niderlandi zvilnilis z pid vladi vikingiv Na zvilnenih vid normaniv zemlyah utvorilos grafstvo Zahidna Frislandiya yake v 11 st perejshlo na novu nazvu Gollandiya 1024 roku Utrehtskij yepiskop otrimav vid imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi prava svitskogo volodarya v zemlyah Utreht Overejsel ta Drente stvorivshi faktichno vlasnu derzhavu Naprikinci 11 st u pivdenno shidnij chastini Niderlandiv utvorilos grafstvo Geldern yake 1339 r pidvishilo svij status do gercogstva Povin vsih svyatih 1170 r ta povin Svyatoyi Lyusiyi 1287 r zatopili pivnichni teritoriyi Niderlandiv vodami Pivnichnogo morya utvorivshi zatoku Zejderze Burgundski Niderlandi 1384 1482 Velika chastina ninishnih Niderlandiv i Belgiyi bula ob yednana gercogom Burgundiyi v 1433 roci Do soyuzu z Burgundiyeyu zhiteli cih zemel viznachali sebe po mistu prozhivannya abo svoyemu grafstvu abo zh identifikuvali sebe yak piddanih Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Burgundskij period poklav pochatok formuvannyu niderlandskoyi naciyi Pidkorennya grafstva Gollandiya burgundskim gercogom Filipom Dobrim bulo divnoyu podiyeyu Misceva aristokratiya Gollandiyi zaprosila gercoga pidkoriti Gollandiyu hoch u nogo i ne bulo istorichnih prav na cyu krayinu Na dumku deyakih istorikiv ce stalosya cherez bazhannya pravlyachogo klasu Gollandiyi ob yednati krayinu z Flamandskoyu ekonomichnoyu sistemoyu i prijnyati flamandsku sistemu prava U XIV XV stolittyah bagato yevropejskih krayin buli znekrovleni vijnami v toj chas yak Flandriya zhila v miri i vidnosnomu dostatku Pislya dekilkoh rokiv konfliktu burgundski gercogi zaminili grafinyu Gollandiyi yak praviteli krayini Gollandska torgivlya stala shvidko rozvivatisya osoblivo v oblasti perevezennya vantazhiv i transportu Novi praviteli zahishali gollandski torgovelni interesi Flot Gollandiyi kilka raziv peremagav floti Ganzejskogo soyuzu Amsterdam viris i v XV stolitti jogo port stav osnovnim miscem vvezennya v Yevropu zerna z Baltijskogo regionu Amsterdam rozpodilyav zerno v osnovni mista Flandriyi Pivnichnoyi Franciyi ta Angliyi Cya torgivlya bula vazhlivoyu dlya naselennya Gollandiyi tomu sho Gollandiya vzhe ne mogla progoduvati sebe vlasnim zernom Cherez osushennya zemel torf kolishnih bolit opustivsya do takogo rivnya sho jogo vzhe ne mozhna bulo utrimuvati suhim Gercogstvo Gelre chinilo opir vplivu Burgundiyi Strazhdayuchi vid nestachi koshtiv v XVI stolitti Gelre ne platila svoyim soldatam a zmushuvala yih grabuvati teritoriyu susidnih krayin Ci soldati stanovili veliku nebezpeku dlya burgundskih Niderlandiv Serjoznoyu podiyeyu bulo rozgrabuvannya nimi Gaagi Gelre perebuvala v soyuzi z Angliyeyu Franciyeyu i Daniyeyu yaki pragnuli poklasti kraj bagatstva Flandriyi i Antverpena i vladi Burgundiyi v Nizhnih krayinah Pislya zagibeli v 1482 roci Mariyi Burgundskoyi dochki ostannogo gercoga Burgundiyi Karla Smilivogo velika chastina yiyi volodin perejshla do yiyi sina Filipa I Krasivogo Gabsburga odruzhenogo z Huanoyu spadkoyemiceyu ispanskih monarhiv Ferdinanda Aragonskogo ta Izabelli Kastilskoyi Pislya smerti Filipa I jogo sin Karl V ne tilki otrimav u spadok Nizhni Zemli a j domigsya vid kortesiv Aragona i Kastiliyi viznannya sebe korolem Ispaniyi Niderlandi pid vladoyu Gabsburgiv 1482 1581 Dokladnishe Gabsburgzki Niderlandi Sukupni volodinnya Karla V buli nastilki velichezni sho usvidomlyuyuchi skrutnist upravlinnya nimi vin v 1522 roci vidpisav spadkovi avstrijski zemli Gabsburgiv svoyemu molodshomu bratovi Ferdinandu I zalishivshi za soboyu vse inshe Ci volodinnya razom z ispanskoyu koronoyu v 1558 roci v poryadku spadkuvannya perejshli vid Karla V do jogo sina Filipa II Takim chinom Niderlandi stali chastinoyu volodin starshoyi ispanskoyi gilki Gabsburgskogo domu Shid Niderlandiv buv priyednanij do volodin Gabsburgskogo domu vsogo za kilka desyatilit do pochatku borotbi za nezalezhnist Odnak v 1548 roci za visim rokiv do svogo zrechennya vid tronu imperator daruvav simnadcyati provinciyam Niderlandiv status nezalezhnij i vid imperiyi i vid Franciyi Ce she ne bula nezalezhnist lishe znachna avtonomiya Kozhna provinciya mala svij vlasnij uryad i sud kontrolovani miscevoyu znattyu a takozh svoyi vlasni tradiciyi i prava Tochno tak zhe chislenni mista mali svoyi zakonni prava ta miscevi organi vladi sho yak pravilo znahodilis pid kontrolem torgovciv Tim chasom pislya vidkrittya Ameriki torgovelni shlyahi peremistilisya z Seredzemnogo morya v Atlantichnij okean Pri comu v silu svogo vigidnogo z tochki zoru torgivli geografichnogo polozhennya Niderlandi a ne vlasne Ispaniya buli morskimi vorotami Gabsburgiv i same niderlandski kupci nakopichuvali v svoyih rukah osnovni dohodi vid transatlantichnoyi torgivli Niderlandi stali strimko bagatiti Vulicyami Antverpena shodnya proyizhdzhali tisyachi furgoniv U gavani prihodili sotni korabliv U comu misti mali svoyi predstavnictva portugalski ispanski italijski i navit turecki torgovi kompaniyi Borotba za nezalezhnistOsnovna stattya Niderlandska revolyuciya Gollandska borotba za nezalezhnist vid Ispaniyi prizvela do Visimdesyatirichnoyi vijni 1568 1648 roki Dlya navedennya poryadku Filip priznachiv namisnikom Niderlandiv gercoga Albu yakij pochav suto zhorstki represiyi zasnuvavshi tak zvanu Krivavu radu Odnak represiyi Albi lishe viklikali she bilshu zhorstokist naselennya i vzhe cherez kilka rokiv Alba buv zmushenij pokinuti Niderlandi ne dosyagnuvshi uspihu Sim buntivnih provincij utvorili v Utrehti v 1579 roci Respubliku Semi Ob yednanih Provincij takozh vidomu yak Ob yednani Provinciyi Vilgelm I Oranskij aristokrat nashadkami yakogo buli vsi nastupni niderlandski monarhi ocholiv pershij period vijni Kilka pershih rokiv buli uspishnimi dlya ispanskih vijsk Odnak potim perevaga postupovo perejshla do niderlandskih vijsk yaki uspishno vitrimuvali oblogu ispanciv Odnim z perelomnih momentiv u vijni bulo zahoplennya Antverpena buntivnimi ispanskimi soldatami yaki vbili 10 tisyach mirnih zhiteliv Ce prizvelo do vtechi na pivnich bagatoh zhiteliv flamandskih mist napriklad z Antverpena Bryugge i Genta i posilennya oporu proti ispanskoyi okupaciyi Pislya cogo vijskovi diyi periodichno ponovlyuvalisya protyagom she 60 rokiv ale rezultat vijni buv uzhe virishenij Vestfalskij mir ukladenij 30 sichnya 1648 roku pidtverdiv nezalezhnist Ob yednanih Provincij vid Ispaniyi i Nimechchini Niderlandci ne vvazhali sebe nimcyami vzhe z XV stolittya Vestfalskij mir yuridichno oformiv yih nezalezhnist vid Nimechchini i posluzhiv podalshomu formuvannyu nacionalnoyi identichnosti Prote sprobi zatverditi nimecku movu yak derzhavnu movu Niderlandiv robilisya azh do seredini XIX stolittya Problemi stanovlennya niderlandskoyi etnichnoyi identichnosti ta viddilennya yih vid nimciv prisvyativ ryad svoyih rannih robit Karl Marks Respublika Spoluchenih provincij 1581 1795 Osnovna stattya Respublika Ob yednanih provincij Respublika bula konfederaciyeyu semi provincij Gollandiya Zelandiya Utreht Groningen Geldern Overejsel Frislandiya i Generalnih zemel kerovanih bezposeredno Generalnimi Shtatami Pershim Shtatgalterom buv priznachenij Vilgelm I Oranskij Na cij teritoriyi bula ogoloshena religijna svoboda vlasnij uryad torgova i diplomatichna diyalnist sistema opodatkuvannya i zbrojni sili Ispanski Niderlandi 1581 1795 Osnovna stattya Ispanski Niderlandi Ispanski Niderlandi pivdenni provinciyi Niderlandiv Grafstvo Eno Grafstvo Artua Lill Due i Orshi Flandriya Arhiyeparhiya Kambre Grafstvo Namyur Grafstvo Lyuksemburg Gercogstvo Limburg yaki vnaslidok Araskoyi uniyi zalishilisya piddanimi ispanskogo korolya Filipa II Karl V i sam po materinskij liniyi buv ispancem i odruzhenij buv z predstavniceyu odnogo z ispanskih korolivskih budinkiv Jogo sin Filip II i narodivsya i viris v Ispaniyi Bilsh togo Karl V cilespryamovano vihovuvav svogo sina same yak majbutnogo ispanskogo korolya Vnaslidok cogo Filip II ne mav osoblivoyi prihilnosti do Niderlandiv vin prozhiv tam vsogo 4 roki i svoyi niderlandski volodinnya rozglyadav lishe yak resursnu bazu Ispaniyi dzherelo podatkovih nadhodzhen v yiyi skarbnicyu faktichno Niderlandi buli v polozhenni ispanskoyi koloniyi Gollandska aristokratiya stavilasya do Filipa z nedoviroyu Buduchi perekonanim katolikom Filip neterpimo stavivsya do Reformaciyi v Nizhnih krayinah de z yavlyalosya dedali bilshe kalvinistiv Jogo peresliduvannya protestantiv podatkovij gnit sprobi centralizuvati administraciyu sudi priveli do povstannya zhiteliv Niderlandiv Zolota doba NiderlandivDokladnishe Zolota doba Niderlandiv U period Visimdesyatirichnoyi vijni Niderlandi zaminili Flandriyu yak osnovnij torgovij centr Pivnichnoyi Yevropi Niderlandci torguvali speciyami v Indiyi ta Indoneziyi i zasnuvali koloniyi v Braziliyi Pivnichnij Americi Pivdennij Africi ta Karibskomu regioni Nova naciya perezhivala ekonomichnij i kulturnij rozkvit Spekulyaciya tyulpanami prizvela do obvalu na birzhi v 1637 roci ale ekonomichna kriza bula nezabarom podolana Zavdyaki vsim cim dosyagnennyam XVII stolittya nazivayut zolotim stolittyam Niderlandiv Oskilki Niderlandi buli respublikoyu neyu keruvav ne korol a aristokratiya miskih torgovciv yaki nazivayutsya regentami Kozhne misto i provinciya volodili vlasnimi zakonami i znachnim stupenem avtonomiyi Gubernatoriv okremih provincij nazivali shtatgalterami Zazvichaj odna lyudina obijmala posadu shtatgaltera vidrazu kilkoh provincij U 1650 roci shtatgalter Vilgelm II princ Oranskij raptovo pomer jogo sin majbutnij shtatgalter Vilgelm III sho stav takozh korolem Angliyi narodivsya cherez visim dniv V rezultati krayina na 22 roki zalishilasya bez pravitelya Osnovnim politikom i diplomatom v cej chas buv vidatnij diyach Yan de Vitte V cej period jshla aktivna borotba mizh regentami i oranzhistami tobto prihilnikami Domu Oranskih Regentiv perevazhno pidtrimuvala burzhuaziya a oranzhistiv prosti gromadyani Princi Oranski znovu stali spadkovimi pravitelyami v 1672 a potim v 1748 roci Takim chinom Niderlandi buli spravzhnoyu respublikoyu tilki v periodi 1650 1672 i 1702 1748 rokiv Ci periodi nazivayutsya Pershoyu ta Drugoyu Epohami bez shtatgaltera U 1651 roci Angliya vvela v diyu yakij serjozno poshkodiv gollandskij torgivli pereshkodzhayuchi perevezennya vantazhiv po Yevropi gollandskimi korablyami Cej akt prizviv do Pershoyi Anglo Gollandskoyi Vijni 1652 1654 Vijna bula zakinchena mirnoyu ugodoyu v Vestminsteri 1654 sho zalishila v sili Akt pro Navigaciyu Bagatstvo Niderlandiv zbilshuvalosya za dopomogoyu rabotorgivli V 1619 gollandci pochali perevezennya rabiv mizh Afrikoyu ta Amerikoyu stavshi do 1650 roku golovnoyu rabotorguyuchoyu krayinoyu v Yevropi blizko 1700 ce zvannya perejshlo do Britaniyi Port Amsterdama stav yevropejskoyu stoliceyu rabotorgivli Port vikoristovuvali do 10 tisyach korabliv yaki perevozili rabiv i dlya bagatoh susidnih yevropejskih krayin 1672 rik vidomij v Niderlandah yak Rik lih Rampjaar Angliya ogolosila krayini vijnu do yakoyi priyednalisya Franciya Myunster i Keln Stalosya vtorgnennya vijsk Franciyi Myunstera i Kelna Kozlami vidpushennya v danij situaciyi buli zrobleni dosvidcheni diplomati Yan de Vitt i jogo brat Kornel yaki namagalisya zapobigti vijni Voni buli stracheni a shtatgalterom priznachenij princ Oranskij Vilgelm III Anglo francuzka sproba visaditisya z morya na gollandske uzberezhzhya bula vidbita v troh zapeklih morskih bitvah yakimi keruvav vidatnij admiral Mihajlo de Ryujter Prosuvannya francuzkih vijsk z pivdnya vdalosya zupiniti tilki rujnuvannyam richkovih damb sho viklikalo zatoplennya vlasnih zemel Za dopomogoyu druzhnih nimeckih princiv niderlandci vidbili ataku Myunstera i Kelna i z cimi dvoma derzhavami bulo ukladeno mir v rezultati yakogo nazavzhdi buli vtracheni deyaki zemli na shodi Za cim uklali mirni ugodi z Angliyeyu v 1674 roci i z Franciyeyu v 1678 roci U 1688 roci pislya togo yak tri anglo gollandski vijni ne viyavili peremozhcya u vidnosinah z Angliyeyu znovu vinikla kriza Shtatgalter Vilgelm III zrobiv preventivne vtorgnennya v Angliyu yake nespodivano prizvelo do povnogo uspihu V Angliyi stalasya Slavna Revolyuciya v rezultati yakoyi korol Yakiv II buv skinutij Na prestol zijshla jogo dochka Mariya II druzhina Vilgelma III yakij stav yiyi spivpravitelem Pislya smerti druzhini vin stav odnoosibnim monarhom i praviv do svoyeyi smerti v 1702 roci Cej period buv vershinoyu mizhnarodnoyi i morskoyi mogutnosti Niderlandiv Gollandski yuristi slavilisya znannyami v galuzi mizhnarodnogo morskogo prava ta komercijnogo prava Gugo Grocij 1583 1645 grav providnu rol u stvorenni mizhnarodnogo prava Cherez gollandskij klimat tolerantnosti knigovidavci procvitali Bagato religijnih filosofskih ta naukovih knig yaki mogli b vvazhatisya spirnimi za kordonom buli nadrukovani v Niderlandah i tayemno eksportuvalisya v inshi krayini Hristiyan Gyujgens 1629 1695 buv vidomim astronomom fizikom i matematikom Vin vinajshov mayatnikovij godinnik sho mozhna vvazhati vazhlivim krokom vpered v napryamku tochnogo hronometrazhu Vin zrobiv vnesok v oblasti optiki Najvidomishij gollandskij vchenij v oblasti optiki zvichajno Levenguk yakij vinajshov abo znachno polipshiv mikroskop dumki rozhodyatsya i buv pershim vchenim sho metodichno vivchav mikroskopichne zhittya tim samim zakladayuchi osnovi mikrobiologiyi Hudozhnye mistectvo bulo dominuyuchoyu formoyu mistectva v 17 stolitti v Gollandiyi Zolota doba gollandskogo zhivopisu bula liderom v rozrobci predmetiv natyurmortu pejzazhu i zhanrovogo zhivopisu Takozh buv poshirenij portretnij zhivopis Sogodni najvidomishimi hudozhnikami gollandskoyi Zolotoyi dobi ye najbilsh dominuyucha persona cogo periodu Rembrandt majster pobutovogo zhivopisu Yan Vermer innovacijnij pejzazhist Yakob van Rejsdal i Frans Gals yakij vdihnuv nove zhittya v portretnij zhivopis Zavdyaki burhlivomu zrostannyu ekonomiki mista znachno rozshirilisya Buli pobudovani novi miski zali i skladi Navkolo bagatoh mist buli viriti kanali dlya oboronnih i transportnih cilej U silskij miscevosti bulo pobudovano bagato novih zamkiv i velichnih budinkiv Bilshist z nih ne zbereglisya Najvidomishimi gollandskimi arhitektorami 17 go stolittya buli Yakob van Kampen Piter Post Liven de Kej Gendrik de Kejzer V cilomu gollandska arhitektura sho yak pravilo ye poyednannyam tradicijnih arhitekturnih stiliv z deyakimi inozemnimi elementami ne rozvinulasya do rivnya zhivopisu Zolota doba bula takozh vazhlivim chasom dlya rozvitku literaturi Deyakimi z osnovnih figur cogo period buli Gerbrand Andrias Bredero Yakob Kats Piter Hoft i Vondel Pozayak latina bula universalnoyu movoyu osviti vidnosno nebagato lyudej mogli govoriti pisati i chitati gollandskoyu Muzika ne rozvivalasya v Niderlandah bo kalvinisti vvazhali yiyi zanadto ekstravagantnoyu Organna muzika bula zaboronena na reformatskih bogosluzhinnyah U XVII i XVIII stolittyah v mista Gollandiyi priyizhdzhalo bagato immigrantiv osoblivo z protestantskih oblastej Nimechchini V Amsterdami v XVII i XVIII stolittyah blizko 50 naselennya buli immigrantami pershogo pokolinnya sho narodilisya poza Niderlandami Z urahuvannyam immigrantiv drugogo i tretogo pokolin a takozh migrantiv z silskoyi miscevosti mozhna skazati sho v toj period naselennya Amsterdama perevazhno skladalosya z immigrantiv Amsterdam buv vidnosno bagatij v porivnyanni z reshtoyu Yevropi i v nomu bulo legko znajti robotu Do migrantiv stavilisya terpimo tomu sho voni buli potribni dlya rozvitku ekonomiki i policiya yih ne turbuvala Niderlandi takozh vzyali bagato bizhenciv vklyuchayuchi flamandskih protestantiv portugalskih i nimeckih yevreyiv a takozh francuzkih protestantiv gugenotiv Dekart ne buv bizhencem ale vse zh proviv osnovnij period zhittya v Niderlandah tomu sho jogo privablyuvala terpimist v intelektualnih pitannyah V ekonomici vse XVIII stolittya sposterigalasya stagnaciya Poziciya Niderlandiv yak torgovogo centru pivnichnoyi Yevropi bula oslablena Amsterdam buv najbilshim finansovim centrom Yevropi ale postupovo cya rol perejshla do Londonu Pislya nabuttya nezalezhnosti v 1648 roci Niderlandi namagalisya zmenshiti vpliv Franciyi yaka zaminila Ispaniyu v roli najmogutnishoyi krayini Yevropi Kinec Vijni za ispansku spadshinu 1713 prizviv do vtrati Niderlandami statusu nadderzhavi U XVIII stolitti vona lishe namagalasya zberegti svoyu nezalezhnist spirayuchis na politiku nejtralitetu Francuzki vtorgnennya v 1672 1701 i 1748 roci prizvodili do zamini uryadu Period politichnoyi nestabilnostiBatavska revolyuciya Dokladnishe Batavska revolyuciya Naprikinci XVIII stolittya v Niderlandah posilyuvalasya politichna nestabilnist Mav misce konflikt mizh oranzhistami yaki pragnuli do zbilshennya vladi shtatgaltera Villema V Oranskogo i patriotami yaki pid vplivom amerikanskoyi i francuzkoyi revolyucij hotili bilsh demokratichnu formu pravlinnya Pislya togo yak Niderlandi stali drugoyu krayinoyu yaka viznala nezalezhnist SShA Britaniya ogolosila vijnu Cya prinesla vazhki zbitki Niderlandam osoblivo ekonomici i mirna ugoda bulo prinizlivoyu dlya krayini 1785 roku patrioti organizuvali zbrojne povstannya z metoyu zahistu municipalnoyi demokratiyi v dekilkoh mistah Cya revolyuciya prohodila pid gaslom svobodi i nosila dosit haotichnij harakter Dim Oranskih za pidtrimki Britaniyi zaklikav rodinnih prusskih princiv dopomogti v pridushenni revolyuciyi Za dopomogoyu Prussiyi oranzhisti rozgromili povstannya i vstanovili suvori represiyi buli strati meri bagatoh mist buli zamineni i v krayini roztashuvalisya prusski vijska sho vizhivali za rahunok grabunkiv Nihto ne smiv z yavlyatisya na publici bez pomaranchevih kokard i do 40 tisyach patriotiv buli zmusheni vtekti v Brabant abo do Franciyi Batavska respublika 1795 1806 Osnovna stattya Batavska respublika Korumpovanij i represivnij rezhim Oranskih ne koristuvavsya populyarnistyu v krayini Tomu ne divno sho koli francuzka armiya okupuvala Niderlandi v 1795 roci vona majzhe ne zustrila oporu Villem V Oranskij vtik do Angliyi Patrioti progolosili Batavsku Respubliku ale vona viyavilasya nedovgovichnoyu Korolivstvo Gollandiya 1806 1810 Osnovna stattya Korolivstvo Gollandiya U 1806 roci Napoleon peretvoriv Niderlandi z dodavannyam nevelikoyi chastini ninishnoyi Nimechchini v Korolivstvo Gollandiyu korolem yakogo stav jogo brat Lyudovik Bonapart Ce korolivstvo tezh isnuvalo nedovgo Niderlandi v skladi Pershoyi Francuzkoyi imperiyi 1810 1815 Osnovna stattya Persha Francuzka imperiya Napoleon virishiv sho Lyudovik stavit niderlandski interesi vishe francuzkih i vklyuchiv Niderlandi do skladu Francuzkoyi imperiyi v 1810 roci Francuzka okupaciya zakinchilasya v 1813 roci z rozgromom Napoleona U peremozi nad Napoleonom vidigrav veliku rol Villem VI Oranskij 30 listopada 1813 roku Villem VI Oranskij visadivsya na bereg v Sheveningeni i buv zustrinutij yak nacionalnij geroj Jogo negajno progolosili Suverennim Princom Ob yednanih Niderlandiv V period napoleonivskoyi okupaciyi Dim Oranskih pidpisav ugodu z Angliyeyu v yakij yij peredavavsya timchasovij kontrol nad usima gollandskimi koloniyami Po suti ce oznachalo kinec niderlandskoyi kolonialnoyi imperiyi Gayana i Cejlon nikoli ne povernulisya pid vladu Niderlandiv yak i Kapska koloniya na pivdni ninishnoyi PAR Inshi koloniyi vklyuchayuchi ninishnyu Indoneziyu povernulisya do Niderlandiv pislya anglo gollandskoyi ugodi 1814 roku Ob yednane Korolivstvo Niderlandiv 1815 1839 Osnovna stattya Ob yednane Korolivstvo Niderlandiv Pislya napoleonivskoyi epohi Niderlandi povernuli sobi status nezalezhnoyi krayini U 1815 bulo utvoreno Ob yednane Korolivstvo Niderlandiv do yakogo takozh uvijshli Avstrijski Niderlandi tobto ninishnya Belgiya Princ Oranskij Villem VI stav korolem cogo ob yednanogo korolivstva Villemom I takim chinom ostatochno vstanovivshi monarhichnij lad v Niderlandah Videnskij kongres zatverdiv utvorennya yedinoyi derzhavi z Niderlandiv Belgiyi ta Lyuksemburgu z dvoma stolicyami Amsterdam i Bryussel Frankomovni zhiteli pivdnya Belgiyi vidchuvali sho v novij derzhavi voni obmezheni v pravah Mizh pivnichchyu i pivdnem buli i inshi vidminnosti na pivdni rozvivalasya industriya v toj chas yak pivnich perevazhno zajmalisya torgivleyu pivden buv katolickim a pivnich protestantskoyu Ci vidminnosti prizveli do zrostannya separatizmu na pivdni i do povstannya 1830 roku Belgiya ogolosila nezalezhnist vid Niderlandiv i pislya korotkoyi vijni Villem I zmushenij buv primiritisya z neyu z oglyadu na takozh mozhlive vijskove vtruchannya Franciyi na storoni Belgiyi Niderlandi formalno viznali nezalezhnist Belgiyi lishe v 1839 roci Novitnij chasU 1848 r Niderlandi perejshli do parlamentskoyi formi pravlinnya v konstitucijnij monarhiyi V rezultati kompromisu z Britaniyeyu u 1871 Niderlandam vdalosya zberegti svoyi koloniyalni volodinnya Indoneziyu Surinam ta Antili viddavshi volodinnya v Gani Pid chas 1 yi svitovoyi vijni krayina ogolosila nejtralitet Druga svitova vijna Dokladnishe Niderlandi v Drugij svitovij vijni Pid chas 2 yi svitovoyi Niderlandi zaznali napadu nacistskoyi Nimechchini ta buli neyu okupovani 1940 1945 Uryad ta korolivskij dvir vtekli do V Britaniyi prodovzhivshi borotbu v skladi antigitlerivskoyi koaliciyi U 1944 1945 rr krayina bula zvilnena vijskami V Britaniyi i Kanadi Pislyavoyenna istoriya 1957 krayina bula odniyeyu z derzhav zasnovnic YeS 1949 Niderlandi pogodilis z nezalezhnistyu Indoneziyi 1975 z nezalezhnistyu Surinamu LiteraturaI I Dahno Krayini svitu enciklopedichnij dovidnik Kiyiv MAPA 2004 608s s 351 352 M G Kapitonenko Anglijsko gollandski vijni XVII st Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 X