Фризьке королівство (лат. Magna Frisia) — королівство на території Нідерландів та в північній Німеччині, що утворилося приблизно в 500-ті рр. н. е. Фризьке королівство було завойовано Франкською державою після (734 рік).
фриз. Fryske Ryk, лат. Magna Frisia Фризьке королівство | ||||
| ||||
Фризьке королівство | ||||
Столиця | Дорестад, Утрехт та інші | |||
Мови | давньофризька мова | |||
Релігії | Германська міфологія | |||
Форма правління | монархія | |||
Король | ||||
- 678 | Альдгісл | |||
- 680-719 | Радбод | |||
- 719–734 | Поппо | |||
Історія | ||||
- Засновано | 500 | |||
- Ліквідовано | 734 | |||
Валюта | ||||
Велике переселення народів
Під час великого переселення народів фризи влаштувалися на півночі і заході Нижніх земель. До цього періоду відноситься ймовірне правління короля . Фризи складалися з племен з вільними зв'язками, зосередженими на військових формуваннях, але без сильної центральної влади. У другій половині VII століття фризьке королівство досягло свого максимального розширення.
Історія воєн
Титул невідомий. Франкські джерела називають їх герцогами. Інші джерела часто називають їх королями. В письмових джерелах повідомляється тільки про трьох правителів.
Альдгісл
Під час правління короля Альдгісла у фризів зав'язався конфлікт з франкским майордомом Еброїном на старих римських укріплених мурах. Альдгісл міг тримати франків з їх армією на відстані. В 678 році він надав гостинність англосаксонському єпископу Вілфріду Йоркському, який також негативно ставився до франків.
Радбод
За правління Радбода хід розвертався на користь франків: в 690 році франки перемогли в під проводом майордома Піпіна Герістальського. Хоча не всі наслідки цієї битви зрозумілі, Дорестад став знову франкським містом, так само як фортеці Утрехт та . Передбачається, що вплив франків в цей час простягався з півдня Ауде-Рейну до узбережжя, але ці дані можуть бути неточними, тому що вплив фризів в центральних річкових областях не зник повністю. Як мінімум, фризи заснували архієпископство або дієцезію для Вілліброрду, а в 711 році був укладений шлюб між Грімоальдо Молодшим, старшим сином Піпіна Герістальського, і , донькою Радбода.
Після того, як Піпін Герістальський помер в 714 році, Радбод скористався боротьбою за владу серед франків і повернув південну Фризію. Він уклав угоду з майордомом Нейстрії Рагенфредом, згідно якої в 716 році його армія змогла пройти по землі франків до Кельну, де фризи над військом Австразії в битві. Однак в тому ж році військо Радбода і Рагенфреда зазнало від Карла Мартела поразку в . Радбод планував напасти на Франкську державу вдруге й мобілізував чисельну армію, але перш, ніж він зміг це зробити, він захворів і помер восени 719 року.
Немає ясності в питанні, хто був наступником Радбода. Вважається, що визначення нового правителя викликало труднощі, тому що противник фризів франк Карл Мартелл зміг легко вторгнутися у Фризію і завоювати значну частину її території. Опір був настільки слабим, що Карл Мартел не тільки захопив ближню Фризію («ближча» частина Фризії на південь від Рейну), але також перетнув Рейн і захопив «далеку» частина Фризії до берега річки .
Поппо
В 733 році Карл Мартел послав армію проти фризів. Фризька армія була відкинута до . В наступному році сталася . Карл переправив армію через річку разом з флотом, який дозволив йому підпливти до Борни. Фризи були переможені в наступному бої , а їх король Поппо був убитий. Переможці почали грабувати й палити язичницькі храми. Карл Мартел повернувся з великою кількістю трофеїв, зламавши владу назавжди.
Після завоювання франками
Після битви на річці Борн в 734 році франки захопили фризькі землі між річками Влі і . В 785 році, після перемоги Карла Великого над Відукіндом Саксонським, франки завоювали землі на схід від річки Лауерс. При Каролінгах Фризією правил граф (grewan); це слово позначало швидше королівського намісника, ніж феодального володаря. Lex Frisionum, «Кодекс законів фризів», був записаний на латині під час правління Карла Великого.
Примітки
- De eerste koningen van Nederland, стр. 22, Aspekt útjouwerij, стр. 205.
- Halbertsma, H. (1982), Frieslands Oudheid (pdf-file) [ 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.], стор. 792
- Blok, DP (1968), De Franken, hun optreden in het licht der historie , сторінки 32-34
- Liber Pontificalis (Корпус XXXVI 1, сторона 168) Beda Venerabilis' '(Корпус XLVI9, стор. 218)
- Halbertsma, H. (1982), Frieslands Oudheid тисяча дев'ятсот вісімдесят дві / h.halbertsma / Halbertsma.PDF (pdf-file)[недоступне посилання з липня 2019], стр. 794.
- . Архів оригіналу за 8 червня 2009. Процитовано 2 листопада 2017.
- Halbertsma, H. (2000), Het rijk van de Friese Koningen, opkomst en ondergang , стор.90
- Halbertsma, H. (1982), Frieslands Oudheid (pdf-file) [ 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.], стр. 795.
- Homan 1957, стор. 205.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Friziya Frizke korolivstvo lat Magna Frisia korolivstvo na teritoriyi Niderlandiv ta v pivnichnij Nimechchini sho utvorilosya priblizno v 500 ti rr n e Frizke korolivstvo bulo zavojovano Frankskoyu derzhavoyu pislya 734 rik friz Fryske Ryk lat Magna Frisia Frizke korolivstvo 500 734 Frizke korolivstvo istorichni kordoni na kartiFrizke korolivstvo Stolicya Dorestad Utreht ta inshi Movi davnofrizka mova Religiyi Germanska mifologiya Forma pravlinnya monarhiya Korol 678 Aldgisl 680 719 Radbod 719 734 Poppo Istoriya Zasnovano 500 Likvidovano 734 ValyutaVelike pereselennya narodivPid chas velikogo pereselennya narodiv frizi vlashtuvalisya na pivnochi i zahodi Nizhnih zemel Do cogo periodu vidnositsya jmovirne pravlinnya korolya Frizi skladalisya z plemen z vilnimi zv yazkami zoseredzhenimi na vijskovih formuvannyah ale bez silnoyi centralnoyi vladi U drugij polovini VII stolittya frizke korolivstvo dosyaglo svogo maksimalnogo rozshirennya Istoriya voyenDerzhava friziv v 716 roci Dokladnishe Titul nevidomij Frankski dzherela nazivayut yih gercogami Inshi dzherela chasto nazivayut yih korolyami V pismovih dzherelah povidomlyayetsya tilki pro troh praviteliv Aldgisl Pid chas pravlinnya korolya Aldgisla u friziv zav yazavsya konflikt z frankskim majordomom Ebroyinom na starih rimskih ukriplenih murah Aldgisl mig trimati frankiv z yih armiyeyu na vidstani V 678 roci vin nadav gostinnist anglosaksonskomu yepiskopu Vilfridu Jorkskomu yakij takozh negativno stavivsya do frankiv Radbod Frizkij bilya 710 735 r Fibula VII stolittya znajdena v 1935 roci poblizu sela Za pravlinnya Radboda hid rozvertavsya na korist frankiv v 690 roci franki peremogli v pid provodom majordoma Pipina Geristalskogo Hocha ne vsi naslidki ciyeyi bitvi zrozumili Dorestad stav znovu frankskim mistom tak samo yak forteci Utreht ta Peredbachayetsya sho vpliv frankiv v cej chas prostyagavsya z pivdnya Aude Rejnu do uzberezhzhya ale ci dani mozhut buti netochnimi tomu sho vpliv friziv v centralnih richkovih oblastyah ne znik povnistyu Yak minimum frizi zasnuvali arhiyepiskopstvo abo diyeceziyu dlya Villibrordu a v 711 roci buv ukladenij shlyub mizh Grimoaldo Molodshim starshim sinom Pipina Geristalskogo i donkoyu Radboda Pislya togo yak Pipin Geristalskij pomer v 714 roci Radbod skoristavsya borotboyu za vladu sered frankiv i povernuv pivdennu Friziyu Vin uklav ugodu z majordomom Nejstriyi Ragenfredom zgidno yakoyi v 716 roci jogo armiya zmogla projti po zemli frankiv do Kelnu de frizi nad vijskom Avstraziyi v bitvi Odnak v tomu zh roci vijsko Radboda i Ragenfreda zaznalo vid Karla Martela porazku v Radbod planuvav napasti na Franksku derzhavu vdruge j mobilizuvav chiselnu armiyu ale persh nizh vin zmig ce zrobiti vin zahvoriv i pomer voseni 719 roku Nemaye yasnosti v pitanni hto buv nastupnikom Radboda Vvazhayetsya sho viznachennya novogo pravitelya viklikalo trudnoshi tomu sho protivnik friziv frank Karl Martell zmig legko vtorgnutisya u Friziyu i zavoyuvati znachnu chastinu yiyi teritoriyi Opir buv nastilki slabim sho Karl Martel ne tilki zahopiv blizhnyu Friziyu blizhcha chastina Friziyi na pivden vid Rejnu ale takozh peretnuv Rejn i zahopiv daleku chastina Friziyi do berega richki Poppo V 733 roci Karl Martel poslav armiyu proti friziv Frizka armiya bula vidkinuta do V nastupnomu roci stalasya Karl perepraviv armiyu cherez richku razom z flotom yakij dozvoliv jomu pidplivti do Borni Frizi buli peremozheni v nastupnomu boyi a yih korol Poppo buv ubitij Peremozhci pochali grabuvati j paliti yazichnicki hrami Karl Martel povernuvsya z velikoyu kilkistyu trofeyiv zlamavshi vladu nazavzhdi Pislya zavoyuvannya frankamiPislya bitvi na richci Born v 734 roci franki zahopili frizki zemli mizh richkami Vli i V 785 roci pislya peremogi Karla Velikogo nad Vidukindom Saksonskim franki zavoyuvali zemli na shid vid richki Lauers Pri Karolingah Friziyeyu pravil graf grewan ce slovo poznachalo shvidshe korolivskogo namisnika nizh feodalnogo volodarya Lex Frisionum Kodeks zakoniv friziv buv zapisanij na latini pid chas pravlinnya Karla Velikogo PrimitkiDe eerste koningen van Nederland str 22 Aspekt utjouwerij str 205 ISBN 978 90 5911 323 7 Halbertsma H 1982 Frieslands Oudheid pdf file 1 zhovtnya 2013 u Wayback Machine stor 792 Blok DP 1968 De Franken hun optreden in het licht der historie storinki 32 34 Liber Pontificalis Korpus XXXVI 1 storona 168 Beda Venerabilis Korpus XLVI9 stor 218 Halbertsma H 1982 Frieslands Oudheid tisyacha dev yatsot visimdesyat dvi h halbertsma Halbertsma PDF pdf file nedostupne posilannya z lipnya 2019 str 794 Arhiv originalu za 8 chervnya 2009 Procitovano 2 listopada 2017 Halbertsma H 2000 Het rijk van de Friese Koningen opkomst en ondergang stor 90 Halbertsma H 1982 Frieslands Oudheid pdf file 1 zhovtnya 2013 u Wayback Machine str 795 Homan 1957 stor 205