Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тідоре (індонез. Pulau Tidore, дослівно — «острів Тідоре») — острів і однойменний архіпелаг на Малукських островах у східній Індонезії, розташований захід від більшого острова Хальмахера. Входить до складу провінції Північне Малуку. У доколоніальну епоху Султанат Тідоре був великою регіональною політичною та економічною силою та постійним суперником сусіднього султанату Тернате, розташованого північніше на острові Тернате.
| Тідоре | |
|---|---|
| індонез. Pulau Tidore | |
 | |
| Географія | |
| 0°41′11″ пн. ш. 127°24′38″ сх. д. / 0.686389000028° пн. ш. 127.41083100002778394° сх. д.Координати: 0°41′11″ пн. ш. 127°24′38″ сх. д. / 0.686389000028° пн. ш. 127.41083100002778394° сх. д. | |
| Акваторія | Молуккське море |
| Група островів | Молуккські острови |
| Площа | 116 км² |
| Найвища точка | 408 м |
| Країна | |
 Індонезія[1] | |
| (Адм. одиниця) | d[1] |
| Населення | |
| Вебсайт | tidorekota.go.id |
  Тідоре Тідоре (Індонезія) | |
 Тідоре у Вікісховищі | |
Географія
Острів Тідоре складається з великого стратовулкану, який піднімається на висоту 1 730 метрів над рівнем моря у вигляді конічної гори Кіе Матубу у південній частині острова. Північна сторона острова містить кальдеру Сабале з двома меншими вулканічними конусами всередині неї.
Соасіо — столиця Тідоре. Він має власний порт, Гото, і розташований на східній околиці острова. Тут є термінал мікроавтобусів і ринок. перебудована Султанського палацу була завершена у 2010 році.
Історія
Тідоре був центром султанату, що виник у XV столітті і жив за рахунок торгівлі прянощами. Більшу частину своєї історії він провів у тіні Тернате, іншого султанату, з яким він мав складні стосунки.
Іслам поширився в Тідоре приблизно наприкінці XV століття, але ісламський вплив у цьому регіоні можна простежити ще до кінця XIV століття.
Султани Тідора правили більшою частиною південної Хальмахери, а іноді контролювали Буру, східний Серам і багато островів біля узбережжя Нової Гвінеї. В XVI столітті Тідор уклав союз з іспанцями, які збудували кілька фортів на острові. Між тідорцями та іспанцями існувала взаємна недовіра, але для тідорців іспанська присутність допомогла протистояти вторгненням супротивників з султанату Тернате та їхніх союзників, голландців, які збудували власний форт на Тернате. Для іспанців підтримка Тідору допомогла зупинити експансію голландців, які загрожували їхнім інтересам в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, забезпечила корисну базу безпосередньо біля центру голландської влади в регіоні та була джерелом спецій для торгівлі.
До відходу Іспанії з Тідора і Тернате в 1663 році, султанат Тідоре, хоча номінально був частиною Іспанської Ост-Індії, утвердився як одна з найсильніших і найнезалежніших держав у регіоні. Після відходу Іспанії вона продовжувала чинити опір прямому контролю голландської Ост-Індської компанії (VOC). Особливо за часів султана Сайфуддіна (1657—1687 рр.) двір Тідора вміло використовував голландську оплату за спеції, щою робити подарунки для зміцнення зв'язків із традиційними периферійними територіями Тідора. Як результат, він користувався широкою повагою серед багатьох місцевих жителів і не мав потреби звертатися до іноземної військової допомоги для управління королівством, на відміну від Тернате, який часто покладався на голландську військову допомогу.
Тідоре довго залишався незалежною державою, хоча й із зростаючим втручанням Голландії, аж до кінця XVIII століття. Як і Тернате, Тідоре дозволив провести голландську програму викорінення прянощів (extirpatie) на своїх територіях. Ця програма, спрямована на зміцнення голландської монополії на прянощі шляхом обмеження виробництва кількома місцями, призвела до зубожіння Тідоре та послаблення його контролю над його периферією.
У 1780 році Тідоре був змушений підписати угоду, згідно з якою він став голландським васалом. Невдоволений принц Нуку покинув Тідоре і проголосив себе султаном Папуаських островів. Це був початок партизанської війни, яка тривала багато років. Папуаси з південно-східної Хальмахери та східного Сераму виступили на боці непокірного принца Нуку. Британці спонсорували Нуку як частину їхньої кампанії проти голландців на Молуккських островах. Капітан Томас Форрест був тісно пов'язаний з Нуку і представляв Британію як посол. Нуку нарешті зміг взяти Тідоре в 1797 році та допоміг британцям підкорити Тернате в 1801 році. Однак його наступник Зейнал Абідін був вигнаний голландськими військами в 1806 році, і Тідоре міцно перейшов під колоніальне правління.
Султанат був скасований в епоху Сукарно та відновлений у 1999 році з 36-м султаном. Тідоре майже не врятувався від міжконфесійного конфлікту 1999 року на Малукських островах.
Адміністрація
Острів разом із двома меншими островами (Майтара та Маре) та прилеглою частиною (званою «Оба») острова Халмахера утворює єдиний муніципалітет (котамад'я) у провінції Північне Малуку. Муніципалітет займає площу 1550 квадратних кілометрів і населення за переписом 2010 року становило 90 530 осіб; перепис 2020 року дав загальну кількість 114 480 осіб.
Він розділений на вісім районів (кекаматан), чотири з яких складають острів Тідоре (включаючи два невеликих острова), а інші чотири складають район Оба на «материку» Хальмахера. Нижче наведено їх площі (у квадратних кілометрах) і населення за даними перепису 2010 року та перепису 2020 року. Таблиця також містить кількість адміністративних сіл (деса та келурахан) у кожному районі та їх поштовий індекс.
| Ім'я | Англійська назва | Площа в км² | Населення Перепис населення 2010 рік | Населення Перепис населення 2020 рік | № сіл | Опублікувати код |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Тідоре | (місто Тидор, або Соасіо) | 36.08 | 18 477 | 22 975 | 13 | 97811 -97813 |
| Тідор Селатан (а) | Південний Тідор | 42.40 | 13,129 | 14 671 | 8 | 97821 |
| Тідоре Утара (b) | Північний Тідор | 37,64 | 14 573 | 17,294 | 14 | 97823 |
| Тідор Тимур | Східний Тидор | 34.00 | 7,657 | 9,608 | 7 | 97822 |
| (разом на о.Тідор) | 150.12 | 53,836 | 64 548 | 42 | ||
| Оба Утара (с) | Північна Оба | 376,00 | 13,331 | 19 552 | 13 | 97827 |
| Оба Тенга | Центральна Оба | 424,00 | 7,659 | 10 096 | 14 | 97826 |
| Оба | Оба | 403,67 | 10,337 | 13 628 | 13 | 97824 |
| Оба Селатан | Південна Оба | 196,58 | 4,892 | 6,656 | 7 | 97825 |
| (разом на о. Халмахера) | 1400,25 | 36,219 | 49,932 | 47 |
Примітки: (a) включаючи острів Маре, на південь від Тідоре. (b) включаючи острів Майтара, на північний захід від Тідоре (та між Тідоре та Тернате). (c) включаючи місто Софіфі, яке з 2010 року є столицею провінції Північне Малуку.
Примітки
- Indonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050-145 of 2022
- Kompas
- Witton, Patrick (2003). Indonesia. Melbourne: Lonely Planet. с. 827–828. ISBN .
- Azra, Azyumardi (2006). Islam in the Indonesian World: An Account of Institutional Formation. Mizan Pustaka. с. 39—40. ISBN .
- Leonard Andaya (1993) The world of Maluku. Honolulu: University of Hawai'i Press, p. 99-110.
- Leonard Andaya (1993), p. 169-74.
- Leonard Andaya (1993), p. 190-2.
- Muridan Widjojo (2009) The revolt of Prince Nuku: Cross-cultural alliance-making in Maluku, c. 1780—1810. Leiden: Brill, p. 33-7.
- Muridan widjojo (2009), p. 55-8.
- Muridan Widjojo (2009), p. 75-88.
- Muridan Widjojo (2009), p. 88-94.
- Biro Pusat Statistik, Jakarta, 2011.
- Андая, Леонард Ю. 1993. Світ Малуку: східна Індонезія в ранній новий період. Гонолулу: University of Hawaii Press. .
- Ханна, Віллард А. і Дес Алві . 1990 рік. Бурхливі часи в минулому в Тернате і Тідоре. Банда Найра: Румах Будая Банда Найра.
Посилання
- Історія іспанської присутності на Молуккських островах (Індонезія): іспанські форти на острові Тідор, Малуку, Індонезія, Марко Рамеріні
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tidore indonez Pulau Tidore doslivno ostriv Tidore ostriv i odnojmennij arhipelag na Malukskih ostrovah u shidnij Indoneziyi roztashovanij zahid vid bilshogo ostrova Halmahera Vhodit do skladu provinciyi Pivnichne Maluku U dokolonialnu epohu Sultanat Tidore buv velikoyu regionalnoyu politichnoyu ta ekonomichnoyu siloyu ta postijnim supernikom susidnogo sultanatu Ternate roztashovanogo pivnichnishe na ostrovi Ternate Tidoreindonez Pulau TidoreGeografiya0 41 11 pn sh 127 24 38 sh d 0 686389000028 pn sh 127 41083100002778394 sh d 0 686389000028 127 41083100002778394 Koordinati 0 41 11 pn sh 127 24 38 sh d 0 686389000028 pn sh 127 41083100002778394 sh d 0 686389000028 127 41083100002778394AkvatoriyaMolukkske moreGrupa ostrovivMolukkski ostroviPlosha116 km Najvisha tochka408 mKrayina Indoneziya 1 Adm odinicyad 1 NaselennyaVebsajttidorekota go idTidoreTidore Indoneziya Tidore u VikishovishiGeografiyaOstriv Tidore skladayetsya z velikogo stratovulkanu yakij pidnimayetsya na visotu 1 730 metriv nad rivnem morya u viglyadi konichnoyi gori Kie Matubu u pivdennij chastini ostrova Pivnichna storona ostrova mistit kalderu Sabale z dvoma menshimi vulkanichnimi konusami vseredini neyi Soasio stolicya Tidore Vin maye vlasnij port Goto i roztashovanij na shidnij okolici ostrova Tut ye terminal mikroavtobusiv i rinok perebudovana Sultanskogo palacu bula zavershena u 2010 roci IstoriyaTidore buv centrom sultanatu sho vinik u XV stolitti i zhiv za rahunok torgivli pryanoshami Bilshu chastinu svoyeyi istoriyi vin proviv u tini Ternate inshogo sultanatu z yakim vin mav skladni stosunki Islam poshirivsya v Tidore priblizno naprikinci XV stolittya ale islamskij vpliv u comu regioni mozhna prostezhiti she do kincya XIV stolittya Sultani Tidora pravili bilshoyu chastinoyu pivdennoyi Halmaheri a inodi kontrolyuvali Buru shidnij Seram i bagato ostroviv bilya uzberezhzhya Novoyi Gvineyi V XVI stolitti Tidor uklav soyuz z ispancyami yaki zbuduvali kilka fortiv na ostrovi Mizh tidorcyami ta ispancyami isnuvala vzayemna nedovira ale dlya tidorciv ispanska prisutnist dopomogla protistoyati vtorgnennyam suprotivnikiv z sultanatu Ternate ta yihnih soyuznikiv gollandciv yaki zbuduvali vlasnij fort na Ternate Dlya ispanciv pidtrimka Tidoru dopomogla zupiniti ekspansiyu gollandciv yaki zagrozhuvali yihnim interesam v Aziatsko Tihookeanskomu regioni zabezpechila korisnu bazu bezposeredno bilya centru gollandskoyi vladi v regioni ta bula dzherelom specij dlya torgivli Do vidhodu Ispaniyi z Tidora i Ternate v 1663 roci sultanat Tidore hocha nominalno buv chastinoyu Ispanskoyi Ost Indiyi utverdivsya yak odna z najsilnishih i najnezalezhnishih derzhav u regioni Pislya vidhodu Ispaniyi vona prodovzhuvala chiniti opir pryamomu kontrolyu gollandskoyi Ost Indskoyi kompaniyi VOC Osoblivo za chasiv sultana Sajfuddina 1657 1687 rr dvir Tidora vmilo vikoristovuvav gollandsku oplatu za speciyi shoyu robiti podarunki dlya zmicnennya zv yazkiv iz tradicijnimi periferijnimi teritoriyami Tidora Yak rezultat vin koristuvavsya shirokoyu povagoyu sered bagatoh miscevih zhiteliv i ne mav potrebi zvertatisya do inozemnoyi vijskovoyi dopomogi dlya upravlinnya korolivstvom na vidminu vid Ternate yakij chasto pokladavsya na gollandsku vijskovu dopomogu Tidore dovgo zalishavsya nezalezhnoyu derzhavoyu hocha j iz zrostayuchim vtruchannyam Gollandiyi azh do kincya XVIII stolittya Yak i Ternate Tidore dozvoliv provesti gollandsku programu vikorinennya pryanoshiv extirpatie na svoyih teritoriyah Cya programa spryamovana na zmicnennya gollandskoyi monopoliyi na pryanoshi shlyahom obmezhennya virobnictva kilkoma miscyami prizvela do zubozhinnya Tidore ta poslablennya jogo kontrolyu nad jogo periferiyeyu U 1780 roci Tidore buv zmushenij pidpisati ugodu zgidno z yakoyu vin stav gollandskim vasalom Nevdovolenij princ Nuku pokinuv Tidore i progolosiv sebe sultanom Papuaskih ostroviv Ce buv pochatok partizanskoyi vijni yaka trivala bagato rokiv Papuasi z pivdenno shidnoyi Halmaheri ta shidnogo Seramu vistupili na boci nepokirnogo princa Nuku Britanci sponsoruvali Nuku yak chastinu yihnoyi kampaniyi proti gollandciv na Molukkskih ostrovah Kapitan Tomas Forrest buv tisno pov yazanij z Nuku i predstavlyav Britaniyu yak posol Nuku nareshti zmig vzyati Tidore v 1797 roci ta dopomig britancyam pidkoriti Ternate v 1801 roci Odnak jogo nastupnik Zejnal Abidin buv vignanij gollandskimi vijskami v 1806 roci i Tidore micno perejshov pid kolonialne pravlinnya Sultanat buv skasovanij v epohu Sukarno ta vidnovlenij u 1999 roci z 36 m sultanom Tidore majzhe ne vryatuvavsya vid mizhkonfesijnogo konfliktu 1999 roku na Malukskih ostrovah AdministraciyaOstriv Tidor zobrazhenij na indonezijskij banknoti v 1000 rupij Ostriv razom iz dvoma menshimi ostrovami Majtara ta Mare ta prilegloyu chastinoyu zvanoyu Oba ostrova Halmahera utvoryuye yedinij municipalitet kotamad ya u provinciyi Pivnichne Maluku Municipalitet zajmaye ploshu 1550 kvadratnih kilometriv i naselennya za perepisom 2010 roku stanovilo 90 530 osib perepis 2020 roku dav zagalnu kilkist 114 480 osib Vin rozdilenij na visim rajoniv kekamatan chotiri z yakih skladayut ostriv Tidore vklyuchayuchi dva nevelikih ostrova a inshi chotiri skladayut rajon Oba na materiku Halmahera Nizhche navedeno yih ploshi u kvadratnih kilometrah i naselennya za danimi perepisu 2010 roku ta perepisu 2020 roku Tablicya takozh mistit kilkist administrativnih sil desa ta kelurahan u kozhnomu rajoni ta yih poshtovij indeks Im ya Anglijska nazva Plosha v km Naselennya Perepis naselennya 2010 rik Naselennya Perepis naselennya 2020 rik sil Opublikuvati kodTidore misto Tidor abo Soasio 36 08 18 477 22 975 13 97811 97813Tidor Selatan a Pivdennij Tidor 42 40 13 129 14 671 8 97821Tidore Utara b Pivnichnij Tidor 37 64 14 573 17 294 14 97823Tidor Timur Shidnij Tidor 34 00 7 657 9 608 7 97822 razom nao Tidor 150 12 53 836 64 548 42Oba Utara s Pivnichna Oba 376 00 13 331 19 552 13 97827Oba Tenga Centralna Oba 424 00 7 659 10 096 14 97826Oba Oba 403 67 10 337 13 628 13 97824Oba Selatan Pivdenna Oba 196 58 4 892 6 656 7 97825 razom na o Halmahera 1400 25 36 219 49 932 47 Primitki a vklyuchayuchi ostriv Mare na pivden vid Tidore b vklyuchayuchi ostriv Majtara na pivnichnij zahid vid Tidore ta mizh Tidore ta Ternate c vklyuchayuchi misto Sofifi yake z 2010 roku ye stoliceyu provinciyi Pivnichne Maluku PrimitkiIndonesian Minister of Home Affairs Decree Number 050 145 of 2022 d Track Q112136164 Kompas Witton Patrick 2003 Indonesia Melbourne Lonely Planet s 827 828 ISBN 1 74059 154 2 Azra Azyumardi 2006 Islam in the Indonesian World An Account of Institutional Formation Mizan Pustaka s 39 40 ISBN 978 979 433 430 0 Leonard Andaya 1993 The world of Maluku Honolulu University of Hawai i Press p 99 110 Leonard Andaya 1993 p 169 74 Leonard Andaya 1993 p 190 2 Muridan Widjojo 2009 The revolt of Prince Nuku Cross cultural alliance making in Maluku c 1780 1810 Leiden Brill p 33 7 Muridan widjojo 2009 p 55 8 Muridan Widjojo 2009 p 75 88 Muridan Widjojo 2009 p 88 94 Biro Pusat Statistik Jakarta 2011 Andaya Leonard Yu 1993 Svit Maluku shidna Indoneziya v rannij novij period Gonolulu University of Hawaii Press ISBN 0 8248 1490 8 Hanna Villard A i Des Alvi 1990 rik Burhlivi chasi v minulomu v Ternate i Tidore Banda Najra Rumah Budaya Banda Najra PosilannyaIstoriya ispanskoyi prisutnosti na Molukkskih ostrovah Indoneziya ispanski forti na ostrovi Tidor Maluku Indoneziya Marko Ramerini