Нова́ Гвіне́я (ток-пісін Niugini, індонез. Papua) — другий за величиною острів Землі (після Гренландії) площею 786 тисяч км². Довжина острова становить 2 398 км, ширина — 400 км.
Нова Гвінея | ||||
---|---|---|---|---|
Мапа острова Нова Гвінея | ||||
Карта | ||||
Розташування Нової Гвінеї | ||||
Названий на честь | Гвінея (регіон) | |||
Географія | ||||
5° пд. ш. 140° сх. д. / 5° пд. ш. 140° сх. д.Координати: 5° пд. ш. 140° сх. д. / 5° пд. ш. 140° сх. д. | ||||
Континент | Океанія | |||
Місцерозташування | Західна частина Тихого океану | |||
Акваторія | Арафурське море | |||
Група островів | Австралія | |||
Площа | 786 000 км² (2-ге місце) | |||
Довжина | 2398 км | |||
Ширина | 400 км | |||
Найвища точка | Пунчак-Джая, 4884 м (1-ше місце) | |||
Країна | ||||
Індонезія Папуа Нова Гвінея | ||||
(Адм. одиниця) | Папуа | |||
Населення | 9 760 420 осіб 12,42 осіб/км² (2010) | |||
Нова Гвінея Нова Гвінея (Індонезія) | ||||
Нова Гвінея у Вікісховищі |
Географія
Розташований в західній частині Тихого океану острів Нова Гвінея знаходиться на півночі від Австралії (відокремлений від неї протокою Торреса) і є її сполучною ланкою з Азією. Має материкове походження. Захід острова належить Індонезії, тоді як східна частина острова належить до Океанії і на ній з 1975 розташовується незалежна держава Папуа Нова Гвінея.
У західній частині підноситься гірський масив Маоке, найвищий пік якого Пунчак-Джая досягає 4884 м над рівнем моря. На сході знаходяться гори Бісмарка, чия найвища точка — гора Вільгельм, 4509 м. У західній частині острова вглиб суші глибоко вдаються затоки і , утворюючи півострови Чендравасіх і , південно-східне узбережжя острова омиває затока Папуа. Найбільшими і найдовшими річками острова є річкі Сепік (1126 км), Флай (1120 км), Пулау (674 км), Мамберамо (670 км) і Раму (640 км). Найбільші міста — Порт-Морсбі (Папуа Нова Гвінея) і Джаяпура (Індонезія).
Флора і фауна
Нова Гвінея — тропічний острів, і тому має вельми велику різноманітність видів. На ній мешкають 11 тисяч видів рослин, 600 унікальних видів птахів, понад 400 видів земноводних, 455 видів метеликів і близько ста відомих видів ссавців.
Едемський сад
У 2005 році група американських дослідників виявила в тропічних лісах гірського району Нової Гвінеї місце, назване нею потім «Едемським садом». Цей район, площею близько 300 тисяч гектарів, розташований на схилах в західній частині Нової Гвінеї та ізольований від впливу навколишнього світу. Учені виявили в Едемському саду понад 20 невідомих раніше видів жаб, чотири нових види метеликів, п'ять невідомих науці видів пальм і безліч дивовижних рослин. Виявлено декілька видів рідкісних сумчастих — деревних кенгуру, а також «райський птах» Паротія фойська, що раніше вважався вимерлим видом.
Всі тварини — мешканці нагір'я — не бояться людини, зокрема, рідкісна довгодзьоба проєхидна.
Історія
Рання історія
У давнину Нова Гвінея була сполучена з Австралією. Розділення відбулося в результаті підвищення рівня Світового океану відносно недавно. Цим пояснюється наявність на Новій Гвінеї численних видів сумчастих, що живуть в Австралії. Заселення людиною відбулося 40 тисяч років тому з Азії. Надалі від переселенців утворилося більше тисячі папуасько-меланезійських племен. Відсутність великих, придатних до одомашнення, тварин на острові заважало розвитку рільництва і робило неможливим скотарство. Це сприяло збереженню первісно-общинного ладу на великих територіях Нової Гвінеї аж до сьогодення. Різноманітність мов і безліч племен була зумовлена ізольованістю людей одне від одного через почленований рельєф і брак технічних засобів, що сприяли б спілкуванню і культурному обміну.
Відкриття європейцями
Першими відкривачами Нової Гвінеї були іспанські і португальські мореплавці на початку XVI століття. У 1526 зійшов на сушу на північно-західному березі острова дон Жоржі де Мінезіш. Згідно з легендою, він дав острову назву Папу́а (papuwah), що в індонезійській мові означає .
Це ім'я описувало кучеряве волосся меланезійських аборигенів. У 1545 біля острова пропливав іспанець Іньїго Ортіс де Ретес і назвав його Нова Гвінея, оскільки узбережжя нагадувало йому береги Африканської Гвінеї, які він бачив раніше. Пізніше іспанські купці почали вивозити золото, срібло, кокоси, каучук і дорогоцінні породи дерев.
Епоха колоніалізму
У 1828, перша європейська держава Нідерланди зайняли західний півострів . У 1884 решту острова розділили на частини між собою Нідерланди, Велика Британія і Німеччина. Нідерландам відійшла західна половина Нової Гвінеї, британці отримали південний схід, німці — північний схід, який вони назвали Землею кайзера Вільгельма. Британська частина була віддана Австралії в 1906, а німецька після Першої світової війни стала австралійським мандатом Ліги Націй.
Друга Світова війна
Під час Другої світової війни острів був окупований Японією. Потерпаючи від жахливого ставлення японської армії, папуаси допомагали силам союзників як могли, транспортуючи спорядження і поранених через острів. Після війни за незалежність у 1949 Індонезія заявила претензії на західну частину Нової Гвінеї, яка, проте залишилася під адміністрацією Нідерландів.
Незалежність
З 1957 Нідерланди і Австралія почали будувати плани незалежності об'єднаної Нової Гвінеї в 1970-х. У 1961 в західній частині були проведені вибори і створений парламент. Не бажаючи такого політичного розвитку, Індонезія у відповідь на це ввела свої війська і оголосила про приєднання західної половини острова до Індонезії. Після цього почалися масові депортації папуаського населення, на місце якого прийшли поселенці з острова Ява. Вважається, що в результаті «етнічного чищення» західної Нової Гвінеї загинуло близько 300 тисяч папуасів. У 1975 східній частині Нової Гвінеї Австралія дала незалежність, так утворилася держава Папуа Нова Гвінея.
Зв'язки з Україною
Український письменник в Австралії Дмитро Нитченко (нар. в м. Зіньків) написав книжку «Слідами Миклухи-Маклая». Це науково-художня розвідка про видатного українського мандрівника. Письменник сам проходить маршрутом Миклухи-Маклая, розкриваючи перед україномовним читачем нову, модерну культуру національностей Нової Гвінеї. (Журнал «Український засів», м. Харків, № 7, 1997, С. 91).
У 2016 році у видавництві «Ярославів Вал» про славетного вченого і дослідника вийшов ґрунтовний роман Івана Корсака «Запізніле кохання Миклухо-Маклая».
Див. також
Примітки
- Population growth ‘good for Papua’ [ 24 серпня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- . The World Factbook (англ.). Архів оригіналу за 16-05-2016. Процитовано 04-11-2010.
Посилання
- Що являє собою — Нова Гвінея? [ 9 грудня 2012 у Wayback Machine.]
Джерела
- «Зарубежная Азия. Юго-Восточная Азия» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1979, стр. 187—256, ст. «Индонезия» (рос.)
- «Австралия и Океания. Антарктида» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1981, стр. 138—152, ст. «Папуа Новая Гвинея» (рос.)
- Большой атлас мира, издание четвёртое, The Reader's Digest World Atlas, 2007, , стр. 97 (рос.)
Це незавершена стаття з географії Індонезії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з географії Папуа Нової Гвінеї. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Gvineya Nova Gvine ya tok pisin Niugini indonez Papua drugij za velichinoyu ostriv Zemli pislya Grenlandiyi plosheyu 786 tisyach km Dovzhina ostrova stanovit 2 398 km shirina 400 km Nova GvineyaMapa ostrova Nova GvineyaKarta Roztashuvannya Novoyi GvineyiRoztashuvannya Novoyi GvineyiNazvanij na chest Gvineya region Geografiya5 pd sh 140 sh d 5 pd sh 140 sh d 5 140 Koordinati 5 pd sh 140 sh d 5 pd sh 140 sh d 5 140Kontinent OkeaniyaMisceroztashuvannya Zahidna chastina Tihogo okeanuAkvatoriya Arafurske moreGrupa ostroviv AvstraliyaPlosha 786 000 km 2 ge misce Dovzhina 2398 kmShirina 400 kmNajvisha tochka Punchak Dzhaya 4884 m 1 she misce Krayina Indoneziya Papua Nova GvineyaAdm odinicya PapuaNaselennya 9 760 420 osib 12 42 osib km 2010 Nova GvineyaNova Gvineya Indoneziya Nova Gvineya u VikishovishiPolitichnij rozpodil ostrova Papua Nova Gvineya zelenij IndoneziyaMeshkanci Papua Novoyi GvineyiGeografiyaRoztashovanij v zahidnij chastini Tihogo okeanu ostriv Nova Gvineya znahoditsya na pivnochi vid Avstraliyi vidokremlenij vid neyi protokoyu Torresa i ye yiyi spoluchnoyu lankoyu z Aziyeyu Maye materikove pohodzhennya Zahid ostrova nalezhit Indoneziyi todi yak shidna chastina ostrova nalezhit do Okeaniyi i na nij z 1975 roztashovuyetsya nezalezhna derzhava Papua Nova Gvineya U zahidnij chastini pidnositsya girskij masiv Maoke najvishij pik yakogo Punchak Dzhaya dosyagaye 4884 m nad rivnem morya Na shodi znahodyatsya gori Bismarka chiya najvisha tochka gora Vilgelm 4509 m U zahidnij chastini ostrova vglib sushi gliboko vdayutsya zatoki i utvoryuyuchi pivostrovi Chendravasih i pivdenno shidne uzberezhzhya ostrova omivaye zatoka Papua Najbilshimi i najdovshimi richkami ostrova ye richki Sepik 1126 km Flaj 1120 km Pulau 674 km Mamberamo 670 km i Ramu 640 km Najbilshi mista Port Morsbi Papua Nova Gvineya i Dzhayapura Indoneziya Flora i faunaNova Gvineya tropichnij ostriv i tomu maye velmi veliku riznomanitnist vidiv Na nij meshkayut 11 tisyach vidiv roslin 600 unikalnih vidiv ptahiv ponad 400 vidiv zemnovodnih 455 vidiv metelikiv i blizko sta vidomih vidiv ssavciv Edemskij sadU 2005 roci grupa amerikanskih doslidnikiv viyavila v tropichnih lisah girskogo rajonu Novoyi Gvineyi misce nazvane neyu potim Edemskim sadom Cej rajon plosheyu blizko 300 tisyach gektariv roztashovanij na shilah v zahidnij chastini Novoyi Gvineyi ta izolovanij vid vplivu navkolishnogo svitu Ucheni viyavili v Edemskomu sadu ponad 20 nevidomih ranishe vidiv zhab chotiri novih vidi metelikiv p yat nevidomih nauci vidiv palm i bezlich divovizhnih roslin Viyavleno dekilka vidiv ridkisnih sumchastih derevnih kenguru a takozh rajskij ptah Parotiya fojska sho ranishe vvazhavsya vimerlim vidom Vsi tvarini meshkanci nagir ya ne boyatsya lyudini zokrema ridkisna dovgodzoba proyehidna IstoriyaRannya istoriya U davninu Nova Gvineya bula spoluchena z Avstraliyeyu Rozdilennya vidbulosya v rezultati pidvishennya rivnya Svitovogo okeanu vidnosno nedavno Cim poyasnyuyetsya nayavnist na Novij Gvineyi chislennih vidiv sumchastih sho zhivut v Avstraliyi Zaselennya lyudinoyu vidbulosya 40 tisyach rokiv tomu z Aziyi Nadali vid pereselenciv utvorilosya bilshe tisyachi papuasko melanezijskih plemen Vidsutnist velikih pridatnih do odomashnennya tvarin na ostrovi zavazhalo rozvitku rilnictva i robilo nemozhlivim skotarstvo Ce spriyalo zberezhennyu pervisno obshinnogo ladu na velikih teritoriyah Novoyi Gvineyi azh do sogodennya Riznomanitnist mov i bezlich plemen bula zumovlena izolovanistyu lyudej odne vid odnogo cherez pochlenovanij relyef i brak tehnichnih zasobiv sho spriyali b spilkuvannyu i kulturnomu obminu Vidkrittya yevropejcyami Pershimi vidkrivachami Novoyi Gvineyi buli ispanski i portugalski moreplavci na pochatku XVI stolittya U 1526 zijshov na sushu na pivnichno zahidnomu berezi ostrova don Zhorzhi de Minezish Zgidno z legendoyu vin dav ostrovu nazvu Papu a papuwah sho v indonezijskij movi oznachaye Ce im ya opisuvalo kucheryave volossya melanezijskih aborigeniv U 1545 bilya ostrova proplivav ispanec Inyigo Ortis de Retes i nazvav jogo Nova Gvineya oskilki uzberezhzhya nagaduvalo jomu beregi Afrikanskoyi Gvineyi yaki vin bachiv ranishe Piznishe ispanski kupci pochali vivoziti zoloto sriblo kokosi kauchuk i dorogocinni porodi derev Epoha kolonializmu U 1828 persha yevropejska derzhava Niderlandi zajnyali zahidnij pivostriv U 1884 reshtu ostrova rozdilili na chastini mizh soboyu Niderlandi Velika Britaniya i Nimechchina Niderlandam vidijshla zahidna polovina Novoyi Gvineyi britanci otrimali pivdennij shid nimci pivnichnij shid yakij voni nazvali Zemleyu kajzera Vilgelma Britanska chastina bula viddana Avstraliyi v 1906 a nimecka pislya Pershoyi svitovoyi vijni stala avstralijskim mandatom Ligi Nacij Druga Svitova vijna Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ostriv buv okupovanij Yaponiyeyu Poterpayuchi vid zhahlivogo stavlennya yaponskoyi armiyi papuasi dopomagali silam soyuznikiv yak mogli transportuyuchi sporyadzhennya i poranenih cherez ostriv Pislya vijni za nezalezhnist u 1949 Indoneziya zayavila pretenziyi na zahidnu chastinu Novoyi Gvineyi yaka prote zalishilasya pid administraciyeyu Niderlandiv Nezalezhnist Lyudina plemeni Danu Z 1957 Niderlandi i Avstraliya pochali buduvati plani nezalezhnosti ob yednanoyi Novoyi Gvineyi v 1970 h U 1961 v zahidnij chastini buli provedeni vibori i stvorenij parlament Ne bazhayuchi takogo politichnogo rozvitku Indoneziya u vidpovid na ce vvela svoyi vijska i ogolosila pro priyednannya zahidnoyi polovini ostrova do Indoneziyi Pislya cogo pochalisya masovi deportaciyi papuaskogo naselennya na misce yakogo prijshli poselenci z ostrova Yava Vvazhayetsya sho v rezultati etnichnogo chishennya zahidnoyi Novoyi Gvineyi zaginulo blizko 300 tisyach papuasiv U 1975 shidnij chastini Novoyi Gvineyi Avstraliya dala nezalezhnist tak utvorilasya derzhava Papua Nova Gvineya Zv yazki z UkrayinoyuUkrayinskij pismennik v Avstraliyi Dmitro Nitchenko nar v m Zinkiv napisav knizhku Slidami Mikluhi Maklaya Ce naukovo hudozhnya rozvidka pro vidatnogo ukrayinskogo mandrivnika Pismennik sam prohodit marshrutom Mikluhi Maklaya rozkrivayuchi pered ukrayinomovnim chitachem novu modernu kulturu nacionalnostej Novoyi Gvineyi Zhurnal Ukrayinskij zasiv m Harkiv 7 1997 S 91 U 2016 roci u vidavnictvi Yaroslaviv Val pro slavetnogo vchenogo i doslidnika vijshov gruntovnij roman Ivana Korsaka Zapiznile kohannya Mikluho Maklaya Div takozhGori Novoyi Gvineyi Centralnij hrebetPrimitkiPopulation growth good for Papua 24 serpnya 2010 u Wayback Machine angl The World Factbook angl Arhiv originalu za 16 05 2016 Procitovano 04 11 2010 PosilannyaSho yavlyaye soboyu Nova Gvineya 9 grudnya 2012 u Wayback Machine Dzherela Zarubezhnaya Aziya Yugo Vostochnaya Aziya seriya Strany i narody v 20 tomah Moskva Mysl 1979 str 187 256 st Indoneziya ros Avstraliya i Okeaniya Antarktida seriya Strany i narody v 20 tomah Moskva Mysl 1981 str 138 152 st Papua Novaya Gvineya ros Bolshoj atlas mira izdanie chetvyortoe The Reader s Digest World Atlas 2007 ISBN 978 5 89355 169 3 str 97 ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Indoneziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Papua Novoyi Gvineyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi