Раму | |
---|---|
Річка Раму в Папуа Новій Гвінеї | |
Річка Раму на мапі Папуа Нової Гвінеї | |
4°01′ пд. ш. 144°40′ сх. д. / 4.017° пд. ш. 144.667° сх. д. | |
Витік | [de] |
• висота, м | ~1300 м |
Гирло | Море Бісмарка |
• координати | 4°01′00″ пд. ш. 144°39′59″ сх. д. / 4.01667° пд. ш. 144.66639° сх. д. |
• висота, м | 0 м |
Похил, м/км | 2,3 м/км |
Басейн | Море Бісмарка → Тихий океан |
Країни: | Папуа Нова Гвінея |
Регіон | Маданг |
Довжина | 640 км |
Середньорічний стік | 1500 м³/с |
Притоки: | права: |
Медіафайли у Вікісховищі |
Раму (англ. Ramu River) — річка на острові Нова Гвінея, протікає територією провінції Маданг в Папуа Новій Гвінеї. Третя за довжиною річка країни, після річок Сепік та Флай, — має довжину 640 км.
Географія
Річка Раму починає свій витік в горах [en], в східній частині острова Нова Гвінея. У верхній і середній частині тече в північно-західному, а нижній течії — в північному напрямку і впадає у море Бісмарка (Новогвінейське море), за 32 км на південний схід від гирла річки Сепік. Річка має численну кількість невеликих приток, які починаються у горах Бісмарка — на півдні, та хребтах [en] і Фіністерре — на півночі. Найбільша із них, права притока [en]. У сезон дощів річки Раму і Сепік, в нижній течії, зливаються, утворюючи загальну заплавну рівнину.
У верхів'ї Раму працюють гідроелектростанції Раму 1 (станом на другу половину 2010-х найпотужніша ГЕС країни) та Yonki Toe of Dam (YTOD, 18 МВт).
Історія
Місцеві жителі жили вздовж річки протягом багатьох тисячоліть і річка служила їм основою всього життєвого циклу (харчування, транспорт, культові відправлення).
Німецький період
Територія, якою протікає річка Раму, була частиною , яка входила до складу Німецької Нової Гвінеї, що була заснована Німеччиною в 1884 році. Німецькі колоністи швидко дослідили нову територію, і вже в 1886 році віце-адмірал Фрайхерр фон Шлайнц, повертаючись до міста Фіншхафен із експедиції до річки Сепік, відкрив гирло річки Раму, яку він назвав в честь свого судна — Оттілієн (нім. Ottilien).
Русло річки було вперше відкрито тільки через десять років, в 1896 році, ботаніком Карлом Лаутербахом, який очолював експедицію, організовану Німецькою Новогвінейською компанією, яка шукала витоки річки Маркем. Після перетину гір Ортцен, які розташовані біля затоки Астролябія на південь від міста Маданг, експедиція замість витоку річки Маркем, виявила невідому річку, що текла в північно-західному напрямку. Члени експедиції пропливли на каное невелику відстань по річці, але після закінчення продуктових припасів, вимушені були повернутися назад, на узбережжя.
В 1898 році, інший німецький мандрівник, Ернст Таппенбек, який раніше супроводжував Лаутербаха, очолив нову експедицію на пароплаві «Герцог Йоганн Альбрехт», основною метою якої було підняття по руслу річки Раму. Іншою метою експедиції, була необхідність з'ясувати, чи була річка Оттілієн, відкрита у 1886 році, тією ж самою річкою, яку відкрив Лаутербах. Після п'яти днів плавання вгору по річці Раму, коли рівень води в ній почав падати, Таппенбек покинув своїх товаришів і залишився в одному з облаштованих таборів. Через чотири з половиною місяці, він знову повернувся вже на іншому пароплаві «Герцогиня Елізабет», піднявшись на ньому вгору за течією на 310 км, після чого продовжив плавання на каное. До кінці 1898 року експедиція заснувала на річці невелике поселення, склала карту річки Раму та її численних приток, а також зібрала велику ботанічну колекцію місцевої флори.
Подальші дослідження річки вели інші німецькі дослідники, які займалися пошуками золота і нових ботанічних зразків. У 1902 році Ганс Клінк і Дж. Шленціг заснували нове поселення на річці, яке згодом було з'єднана з протилежним берегом канатним мостом. У тому ж 1902 році д-р Р. Шлектер очолив іншу експедицію в пошуках [ru]. А в 1907 році австрійський дослідник Вільгельм Даммкелер очолив експедицію вверх, до початку долини річки Маркем і відкрив, що обидві річки беруть початок в одній і тій же місцевості, тільки Раму тече на північний захід, а Маркем — на південний схід.
Австралійське управління та Друга світова війна
Після Першої світової війни, німецька Нова Гвінея перейшла під австралійське управління і стала називатися Територія Нова Гвінея. В цей же час річка Раму набула своєї сучасної назви.
У 1936 році британець, Лорд Мойн, під час експедиції в Індонезію і вглиб острова Нова Гвінея, піднявся вгору по річці Раму. Експедиція виявила карликове плем'я, яке населяло регіон в середній течії Раму, приблизно за 270 км від гирла річки, у передгір'ях Айоме.
Під час Другої світової війни в 1942 році японські війська окупували Територію Нову Гвінею, відбивши її у австралійців. В 1943—1944 роках долина Раму стала місцями великих боїв між японською імператорською армією і австралійською та американською арміями. До 1945 року ця територія була визволена і повернута австралійській адміністрації.
Див. також
Примітки
- За даними карти Google, річка починається в горах Фіністерре (5°48′35″ пд. ш. 146°08′46″ сх. д. / 5.80972° пд. ш. 146.146250° сх. д.)
- Fragmentation and Flow Regulation of the World’s Major River Systems [ 30 березня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Souter, Gavin (1963). New Guinea p. 73
- Souter, Gavin (1963). New Guinea p. 77
- Souter, Gavin (1963). New Guinea p. 78
- Souter, Gavin (1963). New Guinea p. 111—112
- Lord Moyne; (Jul - Dec 1936). The Pygmies of the Aiome Mountains, Mandated Territory of New Guinea. The Journal of the Royal Anthropological Institute of Great Britain and Ireland. The Journal of the Royal Anthropological Institute of Great Britain and Ireland, Vol. 66. 66: 269—290. doi:10.2307/2844082. JSTOR 2844082.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|abbr=
()
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Річка Раму |
- The Sepik–Ramu System (англ.)
- Souter, Gavin (1963). New Guinea: The Last Unknown. Angus & Robertson. ISBN .
- Ramu River в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
originalna nazva RamuRichka Ramu v Papua Novij GvineyiRichka Ramu na mapi Papua Novoyi Gvineyi4 01 pd sh 144 40 sh d 4 017 pd sh 144 667 sh d 4 017 144 667Vitik de visota m 1300 mGirlo More Bismarka koordinati 4 01 00 pd sh 144 39 59 sh d 4 01667 pd sh 144 66639 sh d 4 01667 144 66639 visota m 0 mPohil m km 2 3 m kmBasejn More Bismarka Tihij okeanKrayini Papua Nova GvineyaRegion MadangDovzhina 640 kmSerednorichnij stik 1500 m sPritoki prava Mediafajli u Vikishovishi Ramu angl Ramu River richka na ostrovi Nova Gvineya protikaye teritoriyeyu provinciyi Madang v Papua Novij Gvineyi Tretya za dovzhinoyu richka krayini pislya richok Sepik ta Flaj maye dovzhinu 640 km GeografiyaRichka Ramu pochinaye svij vitik v gorah en v shidnij chastini ostrova Nova Gvineya U verhnij i serednij chastini teche v pivnichno zahidnomu a nizhnij techiyi v pivnichnomu napryamku i vpadaye u more Bismarka Novogvinejske more za 32 km na pivdennij shid vid girla richki Sepik Richka maye chislennu kilkist nevelikih pritok yaki pochinayutsya u gorah Bismarka na pivdni ta hrebtah en i Finisterre na pivnochi Najbilsha iz nih prava pritoka en U sezon doshiv richki Ramu i Sepik v nizhnij techiyi zlivayutsya utvoryuyuchi zagalnu zaplavnu rivninu U verhiv yi Ramu pracyuyut gidroelektrostanciyi Ramu 1 stanom na drugu polovinu 2010 h najpotuzhnisha GES krayini ta Yonki Toe of Dam YTOD 18 MVt IstoriyaMiscevi zhiteli zhili vzdovzh richki protyagom bagatoh tisyacholit i richka sluzhila yim osnovoyu vsogo zhittyevogo ciklu harchuvannya transport kultovi vidpravlennya Nimeckij period Teritoriya yakoyu protikaye richka Ramu bula chastinoyu yaka vhodila do skladu Nimeckoyi Novoyi Gvineyi sho bula zasnovana Nimechchinoyu v 1884 roci Nimecki kolonisti shvidko doslidili novu teritoriyu i vzhe v 1886 roci vice admiral Frajherr fon Shlajnc povertayuchis do mista Finshhafen iz ekspediciyi do richki Sepik vidkriv girlo richki Ramu yaku vin nazvav v chest svogo sudna Ottiliyen nim Ottilien Zhiteli richki Ramu spoglyadayut fotokameru avstralijskoyi ekspediciyi v 1930 roci Ruslo richki bulo vpershe vidkrito tilki cherez desyat rokiv v 1896 roci botanikom Karlom Lauterbahom yakij ocholyuvav ekspediciyu organizovanu Nimeckoyu Novogvinejskoyu kompaniyeyu yaka shukala vitoki richki Markem Pislya peretinu gir Ortcen yaki roztashovani bilya zatoki Astrolyabiya na pivden vid mista Madang ekspediciya zamist vitoku richki Markem viyavila nevidomu richku sho tekla v pivnichno zahidnomu napryamku Chleni ekspediciyi proplivli na kanoe neveliku vidstan po richci ale pislya zakinchennya produktovih pripasiv vimusheni buli povernutisya nazad na uzberezhzhya V 1898 roci inshij nimeckij mandrivnik Ernst Tappenbek yakij ranishe suprovodzhuvav Lauterbaha ocholiv novu ekspediciyu na paroplavi Gercog Jogann Albreht osnovnoyu metoyu yakoyi bulo pidnyattya po ruslu richki Ramu Inshoyu metoyu ekspediciyi bula neobhidnist z yasuvati chi bula richka Ottiliyen vidkrita u 1886 roci tiyeyu zh samoyu richkoyu yaku vidkriv Lauterbah Pislya p yati dniv plavannya vgoru po richci Ramu koli riven vodi v nij pochav padati Tappenbek pokinuv svoyih tovarishiv i zalishivsya v odnomu z oblashtovanih taboriv Cherez chotiri z polovinoyu misyaci vin znovu povernuvsya vzhe na inshomu paroplavi Gercoginya Elizabet pidnyavshis na nomu vgoru za techiyeyu na 310 km pislya chogo prodovzhiv plavannya na kanoe Do kinci 1898 roku ekspediciya zasnuvala na richci nevelike poselennya sklala kartu richki Ramu ta yiyi chislennih pritok a takozh zibrala veliku botanichnu kolekciyu miscevoyi flori Podalshi doslidzhennya richki veli inshi nimecki doslidniki yaki zajmalisya poshukami zolota i novih botanichnih zrazkiv U 1902 roci Gans Klink i Dzh Shlencig zasnuvali nove poselennya na richci yake zgodom bulo z yednana z protilezhnim beregom kanatnim mostom U tomu zh 1902 roci d r R Shlekter ocholiv inshu ekspediciyu v poshukah ru A v 1907 roci avstrijskij doslidnik Vilgelm Dammkeler ocholiv ekspediciyu vverh do pochatku dolini richki Markem i vidkriv sho obidvi richki berut pochatok v odnij i tij zhe miscevosti tilki Ramu teche na pivnichnij zahid a Markem na pivdennij shid Avstralijske upravlinnya ta Druga svitova vijna Pislya Pershoyi svitovoyi vijni nimecka Nova Gvineya perejshla pid avstralijske upravlinnya i stala nazivatisya Teritoriya Nova Gvineya V cej zhe chas richka Ramu nabula svoyeyi suchasnoyi nazvi U 1936 roci britanec Lord Mojn pid chas ekspediciyi v Indoneziyu i vglib ostrova Nova Gvineya pidnyavsya vgoru po richci Ramu Ekspediciya viyavila karlikove plem ya yake naselyalo region v serednij techiyi Ramu priblizno za 270 km vid girla richki u peredgir yah Ajome Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v 1942 roci yaponski vijska okupuvali Teritoriyu Novu Gvineyu vidbivshi yiyi u avstralijciv V 1943 1944 rokah dolina Ramu stala miscyami velikih boyiv mizh yaponskoyu imperatorskoyu armiyeyu i avstralijskoyu ta amerikanskoyu armiyami Do 1945 roku cya teritoriya bula vizvolena i povernuta avstralijskij administraciyi Div takozhRichki Papua Novoyi GvineyiPrimitkiZa danimi karti Google richka pochinayetsya v gorah Finisterre 5 48 35 pd sh 146 08 46 sh d 5 80972 pd sh 146 146250 sh d 5 80972 146 146250 Fragmentation and Flow Regulation of the World s Major River Systems 30 bereznya 2012 u Wayback Machine angl Souter Gavin 1963 New Guinea p 73 Souter Gavin 1963 New Guinea p 77 Souter Gavin 1963 New Guinea p 78 Souter Gavin 1963 New Guinea p 111 112 Lord Moyne Jul Dec 1936 The Pygmies of the Aiome Mountains Mandated Territory of New Guinea The Journal of the Royal Anthropological Institute of Great Britain and Ireland The Journal of the Royal Anthropological Institute of Great Britain and Ireland Vol 66 66 269 290 doi 10 2307 2844082 JSTOR 2844082 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Cite maye pustij nevidomij parametr abbr dovidka PosilannyaPortal Geografiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Richka Ramu The Sepik Ramu System angl Souter Gavin 1963 New Guinea The Last Unknown Angus amp Robertson ISBN 0 207 94627 2 Ramu River v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica angl