Координати: 5°10′ пд. ш. 145°20′ сх. д. / 5.167° пд. ш. 145.333° сх. д.
Прові́нція Маданг (англ. Madang Province, ток-пісін Madang Provins) — провінція Папуа Нової Гвінеї. Адміністративний центр — місто Маданг (29 339 осіб — дані за 2013).
Провінція Маданг | |||||
---|---|---|---|---|---|
Madang Provins | |||||
| |||||
Лагуна в околицях міста Мадангу | |||||
'Адмін. центр' | Маданг | ||||
Країна | Папуа Нова Гвінея | ||||
Регіон | |||||
| |||||
Райони | , , , , , | ||||
Офіційна мова | ток-пісін, англійська | ||||
Населення | |||||
- повне | ▲493 906 (4-те) 2011 | ||||
- густота | 17,10 осіб/км² | ||||
Площа | |||||
- повна | 28 886 км² (7-ме) | ||||
- ширина | 160 км | ||||
- довжина | 300 км | ||||
- широта | -5.166667° | ||||
- довгота | 145.333333° | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 4509 м (гора Вільгельм) | ||||
Часовий пояс | |||||
Губернатор | Ям Кас (2012-) | ||||
Код ISO 3166-2 | PG-MPM | ||||
Провінція Маданг на мапі Папуа Нової Гвінеї | |||||
|
Історія
Перші люди, ймовірно, з'явилися на острові Нова Гвінея близько 50 000 років тому, хоча наукового підтвердження цьому факту немає. При проведенні археологічних розкопок поблизу сучасного поселення Сімбаї, вчені знайшли свідчення людських поселень, вік яких становить 12 — 15 тисяч років. Близько 6-ти тисяч років тому в регіоні оселилися вихідці із острова Тайвань, які дісталися до Нової Гвінеї морським шляхом. Цей факт залишив помітний слід в розмаїтті австронезійських мов.
Представники папуаських племен ябоб (Yabob) і білбіл (Bilbil), з острова Каркар, здавна користувалися каное для торгівлі своїми гончарними виробами із жителями західної частини сучасної провінції Моробе.
Вперше, з 20 вересня 1871 по 24 грудня 1872 року, узбережжі Маданг було детально досліджено відомим етнографом і мандрівником, вихідцем із старого українського козацького роду, Миколою Миколайовичем Миклухо-Маклаєм. Східна частина морського узбережжя провінції до цього часу зберегла назву — Берег Маклая. У 1884 році в регіоні з'явилися перші німецькі колоністи, які торгували з місцевими жителями або ж влаштовували плантації, на яких вирощували каву, тютюн та бавовну. В кінці XIX — на початку XX століть у Маданзі оселилися християнські місіонери.
У 1914 році німецькі території на Новій Гвінеї перейшов під контроль Австралії, яка з 1921 року керувала ним як частиною підопічної території за мандатом Ліги Націй. У роки Другої світової війни на території провінції велися тяжкі бої австралійських та американських військ з військами Японії. До 1945 року японські війська були повністю розгромлені.
З 1975 року Маданг стає частиною незалежної держави Папуа Нової Гвінеї.
Географія
Провінція розташована в північній частині країни. На півночі — північному сході омивається водами Тихого океану, в тому числі морем Бісмарка. На південному сході межує із провінцією Моробе, на півдні — із провінціями Східний Гайлендс та Сімбу, на південному заході — із провінціями Дживака, Західний Гайлендс та Енґа; на заході межує із провінцією Східний Сепік.
Основна частина провінції розташована на острові Нова Гвінея і простягнулася із заходу на схід майже на 300 км, а з півночі на південь — на 160 км. Крім того, до її складу входять численні прибережні острови (в основному вулканічного походження), в тому числі чотири великих: [en], Каркар та [en] та [en]. Площа провінції становить 28 886 км² (7-ме місце).
Найбільшою річкою, що протікає землями провінції, є річка Раму (640 км), яка тече із південного сходу на північний захід і північ, через усю її територію і впадає у море Бісмарка. Інші, відносно великі річки: Соґерам, права притока Раму, Ґоґол і Малас.
Центральна і північно-західна частина провінції (долина річки Раму та її приток) є рівнинною, із середніми висотами до 100 м (місцями до 200 м). Значну площу рівнин займають болота.
На півдні лежить хребет Бісмарка з висотами, які сягають понад 4000 метрів. Найвищою вершиною, яка розташована на стику провінцій Сімбу, Західний Гайлендс та Маданг, є гора Вільгельм (4509 м), яка є також найвищим піком в Папуа Новій Гвінеї. Крім того, на південному сході, долина річки Раму відокремлює від гір Бісмарка хребет Фіністерре, який лежить на південному сході провінції, висота якого сягає 4000 м. В північно-східній частині провінції, на морському узбережжі лежить хребет [en] з висотами в 1500–1600 м.
Схили гір і прилеглі райони вкриті густими тропічними лісами, у той час як прибережні рівнини є відкритим і усіяні пальмами.
Провінція Маданг отримує достатню кількість опадів (в середньому 3200 мм в рік). Основна кількість дощів випадає з листопада по червень.
Берегова лінія Мадангу лежить уздовж геологічної лінії розлому, тому ця зона є надзвичайно сейсмічно активною. Прибережні острови, що входять до складу провінції, мають, як правило, вулканічне походження. На них досі реєструється вулканічна активність, що супроводжується вулканічними виверженнями.
Населення
За результатами перепису населення у 2000 році чисельність жителів становила 365 106 осіб, що відповідало 3-му місцю серед провінцій країни. За переписом 2011 року населення провінції становило 493 906 осіб, що відповідало 4-му місцю серед всіх провінцій країни.
1980 | 1990 | 2000 | 2011 |
---|---|---|---|
211 069 | ▲253 195 | ▲365 106 | ▲493 906 |
Економіка
Основу місцевої економіки складає сільське господарство. Тут перш за все переважає виробництво какао, копри, вирощування ванілі, а також ямсу, таро, батату. По берегах річки Раму, особливо в нижній її течії переважає вирощування сагової пальми. В гірських районах і на узбережжі ростуть розкішні фруктові сади. У той же час розвивається промисловий сектор і сектор послуг. Клімат морського узбережжя, екзотична фауна і флора, неповторні краєвиди, привабливі піщані пляжі сприяють розвитку туризму. Прибережні води з численними кораловими колоніями, багатим підводним рослинним і тваринним світом є важливою передумовою для розвитку дайвінгу.
Адміністративний поділ
Територія провінції розділена на шість районів. Кожен район має кілька одиниць місцевого самоврядування (LLG). Для зручності виконання перепису, використовується поділ на відділення в кордонах тих же одиниць місцевого самоврядування.
Район | Адміністративний центр | Назва LLG |
---|---|---|
Алмамі (сільська) | ||
Ябу (сільська) | ||
Явар (сільська) | ||
Маданг | Амбеноб (сільська) | |
Маданг (міська) | ||
Трансгогол (сільська) | ||
Арабака (сільська) | ||
Йосепгстаал (сільська) | ||
Сімбаї (сільська) | ||
Астролябе Бай (сільська) | ||
Наго Рава (сільська) | ||
Сайдор (сільська) | ||
Каркар | Каркар (сільська) | |
Сумґілбар (сільська) | ||
Бунді (сільська) | ||
Усіно (сільська) |
Примітки
- Перепис населення в Папуа Новій Гвінеї (2011) Geohive
- «Берег Маклая» (Maclay Coast, Papua New Guinea) на мапі Google [ 29 листопада 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 8 липня 2016.
- Папуа Нова Гвінея. Географія[недоступне посилання з червня 2019]. Процитовано 29-05-2012
- (англійською) . PNG Holidays. Архів оригіналу за 9 липня 2010. Процитовано 31-05-2012.
- . Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 8 липня 2016.
- Local Level Government (LLG) — одиниця місцевого самоврядування.
- . Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 2 червня 2012.
- Райони Папуа Нової Гвінеї [ 9 лютого 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 2 червня 2012.
Посилання
- Madang Province (англ.) Процитовано: 30-05-2012
- Провінція Маданґ [ 19 лютого 2013 у Wayback Machine.] (англ.) Процитовано: 30-05-2012
- (англійською) . Ministry of Inter Government Relations. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 31-05-2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Koordinati 5 10 pd sh 145 20 sh d 5 167 pd sh 145 333 sh d 5 167 145 333 Provi nciya Madang angl Madang Province tok pisin Madang Provins provinciya Papua Novoyi Gvineyi Administrativnij centr misto Madang 29 339 osib dani za 2013 Provinciya MadangMadang ProvinsPraporLaguna v okolicyah mista MadanguLaguna v okolicyah mista Madangu Admin centr MadangKrayina Papua Nova GvineyaRegionMezhuye z susidni adminodiniciMorobe Shidnij Gajlends Simbu Dzhivaka Zahidnij Gajlends Shidnij Sepik Enga Rajoni Oficijna mova tok pisin anglijskaNaselennya povne 493 906 4 te 2011 gustota 17 10 osib km Plosha povna 28 886 km 7 me shirina 160 km dovzhina 300 km shirota 5 166667 dovgota 145 333333 Visota maksimalna 4509 m gora Vilgelm Chasovij poyas UTC 10Gubernator Yam Kas 2012 Kod ISO 3166 2 PG MPMProvinciya Madang na mapi Papua Novoyi GvineyiProvinciya Madang na mapi Papua Novoyi GvineyiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MadangIstoriyaPershi lyudi jmovirno z yavilisya na ostrovi Nova Gvineya blizko 50 000 rokiv tomu hocha naukovogo pidtverdzhennya comu faktu nemaye Pri provedenni arheologichnih rozkopok poblizu suchasnogo poselennya Simbayi vcheni znajshli svidchennya lyudskih poselen vik yakih stanovit 12 15 tisyach rokiv Blizko 6 ti tisyach rokiv tomu v regioni oselilisya vihidci iz ostrova Tajvan yaki distalisya do Novoyi Gvineyi morskim shlyahom Cej fakt zalishiv pomitnij slid v rozmayitti avstronezijskih mov Predstavniki papuaskih plemen yabob Yabob i bilbil Bilbil z ostrova Karkar zdavna koristuvalisya kanoe dlya torgivli svoyimi goncharnimi virobami iz zhitelyami zahidnoyi chastini suchasnoyi provinciyi Morobe Vpershe z 20 veresnya 1871 po 24 grudnya 1872 roku uzberezhzhi Madang bulo detalno doslidzheno vidomim etnografom i mandrivnikom vihidcem iz starogo ukrayinskogo kozackogo rodu Mikoloyu Mikolajovichem Mikluho Maklayem Shidna chastina morskogo uzberezhzhya provinciyi do cogo chasu zberegla nazvu Bereg Maklaya U 1884 roci v regioni z yavilisya pershi nimecki kolonisti yaki torguvali z miscevimi zhitelyami abo zh vlashtovuvali plantaciyi na yakih viroshuvali kavu tyutyun ta bavovnu V kinci XIX na pochatku XX stolit u Madanzi oselilisya hristiyanski misioneri U 1914 roci nimecki teritoriyi na Novij Gvineyi perejshov pid kontrol Avstraliyi yaka z 1921 roku keruvala nim yak chastinoyu pidopichnoyi teritoriyi za mandatom Ligi Nacij U roki Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi provinciyi velisya tyazhki boyi avstralijskih ta amerikanskih vijsk z vijskami Yaponiyi Do 1945 roku yaponski vijska buli povnistyu rozgromleni Z 1975 roku Madang staye chastinoyu nezalezhnoyi derzhavi Papua Novoyi Gvineyi GeografiyaMorskij plyazh v provinciyi MadangMapa chastini provinciyi Madang iz zobrazhennyam rifiv poselen misij dorig 1936 rik Provinciya roztashovana v pivnichnij chastini krayini Na pivnochi pivnichnomu shodi omivayetsya vodami Tihogo okeanu v tomu chisli morem Bismarka Na pivdennomu shodi mezhuye iz provinciyeyu Morobe na pivdni iz provinciyami Shidnij Gajlends ta Simbu na pivdennomu zahodi iz provinciyami Dzhivaka Zahidnij Gajlends ta Enga na zahodi mezhuye iz provinciyeyu Shidnij Sepik Osnovna chastina provinciyi roztashovana na ostrovi Nova Gvineya i prostyagnulasya iz zahodu na shid majzhe na 300 km a z pivnochi na pivden na 160 km Krim togo do yiyi skladu vhodyat chislenni priberezhni ostrovi v osnovnomu vulkanichnogo pohodzhennya v tomu chisli chotiri velikih en Karkar ta en ta en Plosha provinciyi stanovit 28 886 km 7 me misce Najbilshoyu richkoyu sho protikaye zemlyami provinciyi ye richka Ramu 640 km yaka teche iz pivdennogo shodu na pivnichnij zahid i pivnich cherez usyu yiyi teritoriyu i vpadaye u more Bismarka Inshi vidnosno veliki richki Sogeram prava pritoka Ramu Gogol i Malas Centralna i pivnichno zahidna chastina provinciyi dolina richki Ramu ta yiyi pritok ye rivninnoyu iz serednimi visotami do 100 m miscyami do 200 m Znachnu ploshu rivnin zajmayut bolota Na pivdni lezhit hrebet Bismarka z visotami yaki syagayut ponad 4000 metriv Najvishoyu vershinoyu yaka roztashovana na stiku provincij Simbu Zahidnij Gajlends ta Madang ye gora Vilgelm 4509 m yaka ye takozh najvishim pikom v Papua Novij Gvineyi Krim togo na pivdennomu shodi dolina richki Ramu vidokremlyuye vid gir Bismarka hrebet Finisterre yakij lezhit na pivdennomu shodi provinciyi visota yakogo syagaye 4000 m V pivnichno shidnij chastini provinciyi na morskomu uzberezhzhi lezhit hrebet en z visotami v 1500 1600 m Shili gir i prilegli rajoni vkriti gustimi tropichnimi lisami u toj chas yak priberezhni rivnini ye vidkritim i usiyani palmami Provinciya Madang otrimuye dostatnyu kilkist opadiv v serednomu 3200 mm v rik Osnovna kilkist doshiv vipadaye z listopada po cherven Beregova liniya Madangu lezhit uzdovzh geologichnoyi liniyi rozlomu tomu cya zona ye nadzvichajno sejsmichno aktivnoyu Priberezhni ostrovi sho vhodyat do skladu provinciyi mayut yak pravilo vulkanichne pohodzhennya Na nih dosi reyestruyetsya vulkanichna aktivnist sho suprovodzhuyetsya vulkanichnimi viverzhennyami NaselennyaZa rezultatami perepisu naselennya u 2000 roci chiselnist zhiteliv stanovila 365 106 osib sho vidpovidalo 3 mu miscyu sered provincij krayini Za perepisom 2011 roku naselennya provinciyi stanovilo 493 906 osib sho vidpovidalo 4 mu miscyu sered vsih provincij krayini Tablicya demografiyi Dzherelo 1980199020002011211 069 253 195 365 106 493 906EkonomikaOsnovu miscevoyi ekonomiki skladaye silske gospodarstvo Tut persh za vse perevazhaye virobnictvo kakao kopri viroshuvannya vanili a takozh yamsu taro batatu Po beregah richki Ramu osoblivo v nizhnij yiyi techiyi perevazhaye viroshuvannya sagovoyi palmi V girskih rajonah i na uzberezhzhi rostut rozkishni fruktovi sadi U toj zhe chas rozvivayetsya promislovij sektor i sektor poslug Klimat morskogo uzberezhzhya ekzotichna fauna i flora nepovtorni krayevidi privablivi pishani plyazhi spriyayut rozvitku turizmu Priberezhni vodi z chislennimi koralovimi koloniyami bagatim pidvodnim roslinnim i tvarinnim svitom ye vazhlivoyu peredumovoyu dlya rozvitku dajvingu Administrativnij podilTeritoriya provinciyi rozdilena na shist rajoniv Kozhen rajon maye kilka odinic miscevogo samovryaduvannya LLG Dlya zruchnosti vikonannya perepisu vikoristovuyetsya podil na viddilennya v kordonah tih zhe odinic miscevogo samovryaduvannya Rajon Administrativnij centr Nazva LLGAlmami silska Yabu silska Yavar silska Madang Ambenob silska Madang miska Transgogol silska Arabaka silska Josepgstaal silska Simbayi silska Astrolyabe Baj silska Nago Rava silska Sajdor silska Karkar Karkar silska Sumgilbar silska Bundi silska Usino silska PrimitkiPerepis naselennya v Papua Novij Gvineyi 2011 Geohive Bereg Maklaya Maclay Coast Papua New Guinea na mapi Google 29 listopada 2011 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2018 Procitovano 8 lipnya 2016 Papua Nova Gvineya Geografiya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Procitovano 29 05 2012 anglijskoyu PNG Holidays Arhiv originalu za 9 lipnya 2010 Procitovano 31 05 2012 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2019 Procitovano 8 lipnya 2016 Local Level Government LLG odinicya miscevogo samovryaduvannya Arhiv originalu za 2 sichnya 2016 Procitovano 2 chervnya 2012 Rajoni Papua Novoyi Gvineyi 9 lyutogo 2018 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 2 chervnya 2012 PosilannyaMadang Province angl Procitovano 30 05 2012 Provinciya Madang 19 lyutogo 2013 u Wayback Machine angl Procitovano 30 05 2012 anglijskoyu Ministry of Inter Government Relations Arhiv originalu za 16 bereznya 2014 Procitovano 31 05 2012