Німецька Нова Гвінея

Німецька Нова Гвінея (нім. Deutsch-Neuguinea) — колонія Німеччини у 1884—1915 роках. Площа суші — 242 476 км². Включала такі території у Тихому океані:

Deutsch-Neuguinea Німецька Нова Гвінея
1884 – 1914
Прапор Герб
Папуа Нової Гвінеї: історичні кордони на карті
Столиця	1885-1891: Фіншхафен; 1891–1899: Фрідріх-Вільгельм-Хафен; 1899–1910: Хербертсхее; 1910–1914: Рабаул
Форма правління	монархія
Кайзер	1884–1888: Кайзер Вільгельм I; 1888: Кайзер Фрідріх III; 1888–1899: Кайзер Вільгельм II
Історія
- Засновано	1884
- Ліквідовано	1914
Населення
-	бл. 600 000 аборигенів, бл. 400 німців осіб
Валюта	1885–1911: Новогвінейська марка, з 1911: Рейхсмарка
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Німецька Нова Гвінея

Території	Період	Площа	Країна в сучасності
Земля Кайзера Вільгельма на північному сході острова Нова Гвінея	1884–1919	181,650 км²	Папуа Нова Гвінея
острови Бісмарка в архіпелазі Бісмарка. Включали острови Нова Померанія (нині Нова Британія) та Новий Мекленбурґ (нині Нова Ірландія)	1884–1919	49,700 км²	Папуа Нова Гвінея
острів Бука (Північно-західні Соломонові Острови)	1886–1900	492 км²	Соломонові Острови
острів Бугенвіль (Північно-західні Соломонові Острови)	1886–1900	9,318 км²	Соломонові Острови
Палау	1899–1919	466 км²	Палау
Каролінські острови	1899–1919	2150 км²	Федеративні Штати Мікронезії  Палау
Науру	1899–1919	21 км²	Науру
Маріанські острови (окрім Гуаму)	1899–1919	461 км²	Північні Маріанські Острови
Маршаллові Острови	1906–1919	181 км²	Маршаллові Острови

Історія

Рання німецька Південна Тихоокеанська присутність

Першими німцями у Південному Тихому Океані ймовірно були моряки з суден компанії під час першої подорожі Абеля Тасмана

Згодом відома компанія Ганзейський союз стала першою німецькою компанією, яка розмістила свої представництва у Самоа з 1857, завдяки яким, а також торговельній мережі, розгорнутій у південній частині Тихого океану, відбувався наплив німецьких поселенців до цих регіонів. У 1877 інша Гамбурзька фірма, "Хернсхайм і Робертсон", створила німецьку громаду на Острові Матупі, звідки провадила торгові стосунки з Новою Британією, Каролінськими островами та Маршалловими островами. До завершення 1875 один з німецьких торговців повідомив: "З німецькою торгівлею та німецькими суднами можна стикнутись усюди, майже в усіх країнах".

Німецька колоніальна політика часів Бісмарка

Наприкінці 1870-их та на початку 1880-их активна меншість Рейхстагу організувала різноманітні колоніальні товариства на всій території Німеччини, з метою переконати Канцлера Отто фон Бісмарка упровадити колоніальну політику.

24 квітня 1884, Бісмарк змістив акценти у політиці Німеччини, перемістивши торгові інтереси країни у Тихому океані на визначне місце.

Військові новобранці під час тренування у Німецькій Новій Гвінеї

German New Guinea Company

Німецька колонія Нової Гвінеї, 1884-1919

Після повернення на батьківщину зі своєї Тихоокеанської експедиції 1879-1882 приєднався до нечисленної, неофіційної групи, зацікавленої у німецькому колоніальному розширенні до Південних Морів на чолі з банкіром Адольфом фон Ханземаном. Фінш спонукав їх до заснування колонії на північно-східному узбережжі Нової Гвінеї та Архіпелагу Бісмарка, навіть якщо це буде пов’язано з великими фінансовими витратами.

3 листопада 1884 під протекцією компанії German New Guinea Company () на Землі Кайзера Вільгельма та на німецьких Соломонових островах було встановлено німецький прапор.

Імперський німецький Протекторат

1899 року німецький уряд погодився заплатити Іспанії 25 000 000 песет за Каролінські острови і Маріанські острови (виключаючи Гуам, яким ті поступились США попереднього року). Ці острови стали протекторатом та керувались з німецької Нової Гвінеї. Маршаллові острови було долучено у 1906.

Перша світова війна

Після спалаху Першої світової війни австралійські війська захопили острів Кайзера Вільгельма та сусідні острови у 1914, у той час як Японія зайняла більшість з решти німецьких володінь у Тихому океані. Єдина істотна битва відбулась 11 вересня 1914 поблизу острова Нова Британія. Австралійці втратили шістьох осіб, ще чотирьох було поранено — перші австралійські воєнні жертви Першої світової війни. Німецька сторона зазнала значніших втрат (загалом: 31 особа загинула, одинадцять – було поранено). 24 вересня всі німецькі сили в колонії склали зброю.

Після Версальського мирного договору 1919 Німеччина втратила всю свою колоніальну власність, включаючи Німецьку Нову Гвінею. Остання увійшла до складу Території Нова Гвінея, а потім стала частиною сучасної Папуа Нової Гвінеї.

Примітки

1. . CIA World Fact Book. Архів оригіналу за 9 лютого 2014. Процитовано 12 квітня 2008.
2. "Encyclopædia Britannica: Buka Island". Процитовано 22 вересня 2016.
3. The Pacific War Online Encyclopedia. Процитовано 22 вересня 2016.
4. Gutenberg Австралія.
5. [1].
6. 'Фінш, Отто (1839 - 1917)'
7. [2]
8. «German wireless station taken» // «Warwick Examiner and Times», Wednesday 16 September 1914, p. 4 (англ.)
9. «Surrender of New Guinea» // «Kalgoorlie Miner», Saturday 26 September 1914, p. 6 (англ.)

Посилання

• Der Bildbestand der Deutschen Kolonialgesellschaft in der Universitätsbibliothek Frankfurt am Main (нім.)