Німецька Нова Гвінея (нім. Deutsch-Neuguinea) — колонія Німеччини у 1884—1915 роках. Площа суші — 242 476 км². Включала такі території у Тихому океані:
Deutsch-Neuguinea Німецька Нова Гвінея | |||||
| |||||
| |||||
Столиця | 1885-1891: Фіншхафен; 1891–1899: Фрідріх-Вільгельм-Хафен; 1899–1910: Хербертсхее; 1910–1914: Рабаул | ||||
Форма правління | монархія | ||||
Кайзер | 1884–1888: Кайзер Вільгельм I; 1888: Кайзер Фрідріх III; 1888–1899: Кайзер Вільгельм II | ||||
Історія | |||||
- Засновано | 1884 | ||||
- Ліквідовано | 1914 | ||||
Населення | |||||
- | бл. 600 000 аборигенів, бл. 400 німців осіб | ||||
Валюта | 1885–1911: Новогвінейська марка, з 1911: Рейхсмарка | ||||
|
Території | Період | Площа | Країна в сучасності |
---|---|---|---|
Земля Кайзера Вільгельма на північному сході острова Нова Гвінея | 1884–1919 | 181,650 км² | Папуа Нова Гвінея |
острови Бісмарка в архіпелазі Бісмарка. Включали острови Нова Померанія (нині Нова Британія) та Новий Мекленбурґ (нині Нова Ірландія) | 1884–1919 | 49,700 км² | Папуа Нова Гвінея |
острів Бука (Північно-західні Соломонові Острови) | 1886–1900 | 492 км² | Соломонові Острови |
острів Бугенвіль (Північно-західні Соломонові Острови) | 1886–1900 | 9,318 км² | Соломонові Острови |
Палау | 1899–1919 | 466 км² | Палау |
Каролінські острови | 1899–1919 | 2150 км² | Федеративні Штати Мікронезії Палау |
Науру | 1899–1919 | 21 км² | Науру |
Маріанські острови (окрім Гуаму) | 1899–1919 | 461 км² | Північні Маріанські Острови |
Маршаллові Острови | 1906–1919 | 181 км² | Маршаллові Острови |
Історія
Рання німецька Південна Тихоокеанська присутність
Першими німцями у Південному Тихому Океані ймовірно були моряки з суден компанії під час першої подорожі Абеля Тасмана
Згодом відома компанія Ганзейський союз стала першою німецькою компанією, яка розмістила свої представництва у Самоа з 1857, завдяки яким, а також торговельній мережі, розгорнутій у південній частині Тихого океану, відбувався наплив німецьких поселенців до цих регіонів. У 1877 інша Гамбурзька фірма, "Хернсхайм і Робертсон", створила німецьку громаду на Острові Матупі, звідки провадила торгові стосунки з Новою Британією, Каролінськими островами та Маршалловими островами. До завершення 1875 один з німецьких торговців повідомив: "З німецькою торгівлею та німецькими суднами можна стикнутись усюди, майже в усіх країнах".
Німецька колоніальна політика часів Бісмарка
Наприкінці 1870-их та на початку 1880-их активна меншість Рейхстагу організувала різноманітні колоніальні товариства на всій території Німеччини, з метою переконати Канцлера Отто фон Бісмарка упровадити колоніальну політику.
24 квітня 1884, Бісмарк змістив акценти у політиці Німеччини, перемістивши торгові інтереси країни у Тихому океані на визначне місце.
German New Guinea Company
Після повернення на батьківщину зі своєї Тихоокеанської експедиції 1879-1882 приєднався до нечисленної, неофіційної групи, зацікавленої у німецькому колоніальному розширенні до Південних Морів на чолі з банкіром Адольфом фон Ханземаном. Фінш спонукав їх до заснування колонії на північно-східному узбережжі Нової Гвінеї та Архіпелагу Бісмарка, навіть якщо це буде пов’язано з великими фінансовими витратами.
3 листопада 1884 під протекцією компанії German New Guinea Company () на Землі Кайзера Вільгельма та на німецьких Соломонових островах було встановлено німецький прапор.
Імперський німецький Протекторат
1899 року німецький уряд погодився заплатити Іспанії 25 000 000 песет за Каролінські острови і Маріанські острови (виключаючи Гуам, яким ті поступились США попереднього року). Ці острови стали протекторатом та керувались з німецької Нової Гвінеї. Маршаллові острови було долучено у 1906.
Перша світова війна
Після спалаху Першої світової війни австралійські війська захопили острів Кайзера Вільгельма та сусідні острови у 1914, у той час як Японія зайняла більшість з решти німецьких володінь у Тихому океані. Єдина істотна битва відбулась 11 вересня 1914 поблизу острова Нова Британія. Австралійці втратили шістьох осіб, ще чотирьох було поранено — перші австралійські воєнні жертви Першої світової війни. Німецька сторона зазнала значніших втрат (загалом: 31 особа загинула, одинадцять – було поранено). 24 вересня всі німецькі сили в колонії склали зброю.
Після Версальського мирного договору 1919 Німеччина втратила всю свою колоніальну власність, включаючи Німецьку Нову Гвінею. Остання увійшла до складу Території Нова Гвінея, а потім стала частиною сучасної Папуа Нової Гвінеї.
Примітки
- . CIA World Fact Book. Архів оригіналу за 9 лютого 2014. Процитовано 12 квітня 2008.
- "Encyclopædia Britannica: Buka Island". Процитовано 22 вересня 2016.
- The Pacific War Online Encyclopedia. Процитовано 22 вересня 2016.
- Gutenberg Австралія.
- [1].
- 'Фінш, Отто (1839 - 1917)'
- [2]
- «German wireless station taken» // «Warwick Examiner and Times», Wednesday 16 September 1914, p. 4 (англ.)
- «Surrender of New Guinea» // «Kalgoorlie Miner», Saturday 26 September 1914, p. 6 (англ.)
Посилання
- Der Bildbestand der Deutschen Kolonialgesellschaft in der Universitätsbibliothek Frankfurt am Main (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nimecka Nova Gvineya nim Deutsch Neuguinea koloniya Nimechchini u 1884 1915 rokah Plosha sushi 242 476 km Vklyuchala taki teritoriyi u Tihomu okeani Deutsch Neuguinea Nimecka Nova Gvineya 1884 1914 Prapor Gerb Papua Novoyi Gvineyi istorichni kordoni na karti Stolicya 1885 1891 Finshhafen 1891 1899 Fridrih Vilgelm Hafen 1899 1910 Herbertshee 1910 1914 Rabaul Forma pravlinnya monarhiya Kajzer 1884 1888 Kajzer Vilgelm I 1888 Kajzer Fridrih III 1888 1899 Kajzer Vilgelm II Istoriya Zasnovano 1884 Likvidovano 1914 Naselennya bl 600 000 aborigeniv bl 400 nimciv osib Valyuta 1885 1911 Novogvinejska marka z 1911 Rejhsmarka Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nimecka Nova Gvineya Teritoriyi Period Plosha Krayina v suchasnosti Zemlya Kajzera Vilgelma na pivnichnomu shodi ostrova Nova Gvineya 1884 1919 181 650 km Papua Nova Gvineya ostrovi Bismarka v arhipelazi Bismarka Vklyuchali ostrovi Nova Pomeraniya nini Nova Britaniya ta Novij Meklenburg nini Nova Irlandiya 1884 1919 49 700 km Papua Nova Gvineya ostriv Buka Pivnichno zahidni Solomonovi Ostrovi 1886 1900 492 km Solomonovi Ostrovi ostriv Bugenvil Pivnichno zahidni Solomonovi Ostrovi 1886 1900 9 318 km Solomonovi Ostrovi Palau 1899 1919 466 km Palau Karolinski ostrovi 1899 1919 2150 km Federativni Shtati Mikroneziyi Palau Nauru 1899 1919 21 km Nauru Marianski ostrovi okrim Guamu 1899 1919 461 km Pivnichni Marianski Ostrovi Marshallovi Ostrovi 1906 1919 181 km Marshallovi OstroviIstoriyaRannya nimecka Pivdenna Tihookeanska prisutnist Pershimi nimcyami u Pivdennomu Tihomu Okeani jmovirno buli moryaki z suden kompaniyi pid chas pershoyi podorozhi Abelya Tasmana Zgodom vidoma kompaniya Ganzejskij soyuz stala pershoyu nimeckoyu kompaniyeyu yaka rozmistila svoyi predstavnictva u Samoa z 1857 zavdyaki yakim a takozh torgovelnij merezhi rozgornutij u pivdennij chastini Tihogo okeanu vidbuvavsya napliv nimeckih poselenciv do cih regioniv U 1877 insha Gamburzka firma Hernshajm i Robertson stvorila nimecku gromadu na Ostrovi Matupi zvidki provadila torgovi stosunki z Novoyu Britaniyeyu Karolinskimi ostrovami ta Marshallovimi ostrovami Do zavershennya 1875 odin z nimeckih torgovciv povidomiv Z nimeckoyu torgivleyu ta nimeckimi sudnami mozhna stiknutis usyudi majzhe v usih krayinah Nimecka kolonialna politika chasiv Bismarka Naprikinci 1870 ih ta na pochatku 1880 ih aktivna menshist Rejhstagu organizuvala riznomanitni kolonialni tovaristva na vsij teritoriyi Nimechchini z metoyu perekonati Kanclera Otto fon Bismarka uprovaditi kolonialnu politiku 24 kvitnya 1884 Bismark zmistiv akcenti u politici Nimechchini peremistivshi torgovi interesi krayini u Tihomu okeani na viznachne misce Vijskovi novobranci pid chas trenuvannya u Nimeckij Novij Gvineyi German New Guinea Company Nimecka koloniya Novoyi Gvineyi 1884 1919 Pislya povernennya na batkivshinu zi svoyeyi Tihookeanskoyi ekspediciyi 1879 1882 priyednavsya do nechislennoyi neoficijnoyi grupi zacikavlenoyi u nimeckomu kolonialnomu rozshirenni do Pivdennih Moriv na choli z bankirom Adolfom fon Hanzemanom Finsh sponukav yih do zasnuvannya koloniyi na pivnichno shidnomu uzberezhzhi Novoyi Gvineyi ta Arhipelagu Bismarka navit yaksho ce bude pov yazano z velikimi finansovimi vitratami 3 listopada 1884 pid protekciyeyu kompaniyi German New Guinea Company na Zemli Kajzera Vilgelma ta na nimeckih Solomonovih ostrovah bulo vstanovleno nimeckij prapor Imperskij nimeckij Protektorat 1899 roku nimeckij uryad pogodivsya zaplatiti Ispaniyi 25 000 000 peset za Karolinski ostrovi i Marianski ostrovi viklyuchayuchi Guam yakim ti postupilis SShA poperednogo roku Ci ostrovi stali protektoratom ta keruvalis z nimeckoyi Novoyi Gvineyi Marshallovi ostrovi bulo dolucheno u 1906 Persha svitova vijna Pislya spalahu Pershoyi svitovoyi vijni avstralijski vijska zahopili ostriv Kajzera Vilgelma ta susidni ostrovi u 1914 u toj chas yak Yaponiya zajnyala bilshist z reshti nimeckih volodin u Tihomu okeani Yedina istotna bitva vidbulas 11 veresnya 1914 poblizu ostrova Nova Britaniya Avstralijci vtratili shistoh osib she chotiroh bulo poraneno pershi avstralijski voyenni zhertvi Pershoyi svitovoyi vijni Nimecka storona zaznala znachnishih vtrat zagalom 31 osoba zaginula odinadcyat bulo poraneno 24 veresnya vsi nimecki sili v koloniyi sklali zbroyu Pislya Versalskogo mirnogo dogovoru 1919 Nimechchina vtratila vsyu svoyu kolonialnu vlasnist vklyuchayuchi Nimecku Novu Gvineyu Ostannya uvijshla do skladu Teritoriyi Nova Gvineya a potim stala chastinoyu suchasnoyi Papua Novoyi Gvineyi Primitki CIA World Fact Book Arhiv originalu za 9 lyutogo 2014 Procitovano 12 kvitnya 2008 Encyclopaedia Britannica Buka Island Procitovano 22 veresnya 2016 The Pacific War Online Encyclopedia Procitovano 22 veresnya 2016 Gutenberg Avstraliya 1 Finsh Otto 1839 1917 2 German wireless station taken Warwick Examiner and Times Wednesday 16 September 1914 p 4 angl Surrender of New Guinea Kalgoorlie Miner Saturday 26 September 1914 p 6 angl PosilannyaDer Bildbestand der Deutschen Kolonialgesellschaft in der Universitatsbibliothek Frankfurt am Main nim