Бука (англ. Buka) — острів в архіпелазі Соломонових островів Тихого океану що належить Папуа Новій Гвінеї. Його площа складає 682,3 км². Острів розташований на північний захід від острова Бугенвіля, від якого він відділений вузькою . Острів населений папуасами.
Бука | |
---|---|
Острови Бука та Бугенвіль | |
Географія | |
5°15′ пд. ш. 154°38′ сх. д. / 5.250° пд. ш. 154.633° сх. д.Координати: 5°15′ пд. ш. 154°38′ сх. д. / 5.250° пд. ш. 154.633° сх. д. | |
Місцерозташування | Тихий океан |
Акваторія | Тихий океан |
Група островів | Соломонові острови |
Площа | 682 км² |
Довжина | 52 км |
Ширина | 18 км |
Берегова лінія | 143,4 км |
Найвища точка | 458 м |
Країна | |
ПНГ | |
(Адм. одиниця) | Автономний регіон Бугенвіль |
Населення | 53 986 осіб (2011) |
Бука Бука (Папуа Нова Гвінея) | |
Бука у Вікісховищі |
Історія
Вперше Бука була заселений людьми в період палеоліту, що свідчить дослідження археологів про проживання людей у печері Кілу приблизно 30 000 років тому.
Нинішні жителі розмовляють мовами, які походять від східних індонезійських мов лапітської культури, носії якої прийшли на острів близько 3000-2700 років тому.
Офіційно був відкритий 25 серпня 1767 року британським мореплавцем .
Британські, австралійські та американські китобійні судна відвідували острів у дев'ятнадцятому столітті для поповнення запасів їжі, води та деревини. Першим зареєстрованим візитом був корабель «Еліза» в 1806 році, а останній відомий візит — «Пальметто» в 1881 році.
У 1886 році Німецька імперія подала претензії на острів, приєднавши його до Німецької Нової Гвінеї. З [en] (1899 р.) вимоги Німеччини були підтверджені. У 1914 був окупований Австралією, якій було надано мандат Ліги Націй в 1920 році. Під час Другої світової війни, у 1942—1945 роках, острів був окупований Японією.
На острові існує сильна сепаратистська тенденція, спрямована на відділення острова від Папуа-Нової Гвінеї і на створення незалежної держави разом із сусіднім островом Бугенвіль.
Географія
Бука — відносно рівний острів довжиною близько 52 кілометрів по осі північ-південь і шириною до 18 кілометрів по осі захід-схід. Він відокремлений від острова Бугенвіля протокою Бука, вузьким, глибоким і дуже швидкоплинним припливним каналом шириною близько 200 метрів. Східне узбережжя більшу частину року є навітряною стороною і характеризується прибережними скелями, які підступають близько до берега океану, залишаючи лише вузький і часто кам'янистий пляж. Кораловий риф кільцями оточує весь острів, він вузький на східному узбережжі, яке постійно піддається впливу океанічних вітрів та великих морських хвиль; він поширюється і в лагуни західного узбережжя.
Уздовж західного узбережжя простягся невеликий гірський масив Річард Паркінсон, названий на честь німецького плантатора і дослідника (довжиною 25 км, шириною до 8 км). Найвищий пік у цьому масиві — гора Бей, висота якої становить 458 метрів. Масив пролягає між затокою Нова-Бей (поблизу міста Бука) — на півдні та гаванню [de] — на півночі. Кілька більш-менш великих річок на острові беруть свій початок із витоків у внутрішніх районах хребта. Найбільша — річка Гаган.
Решта острова — це велике підняте вапнякове утворення. Він піднімається на 10 метрів вглиб суші та на 70–100 метрів уздовж скель на східному узбережжі. Скельні утворення є нічим іншим, як рифами стародавньої лагуни.
Морфологія вапняку означає, що поверхневої води на більшій частині острова дуже мало. Це створює проблему для жителів острова, особливо під час сухого сезону, коли жителі поселень змушені збирати воду з джерел «кукубуї» вздовж підніжжя скель.
Клімат острова вологий тропічний. На ньому розташоване місто Бука, що є адміністративним центром Автономного регіону Бугенвіль.
Див. також
Примітки
- United Nations Environment Program, Islands by land area: Buka [Архівовано 2012-07-13 у Archive.is], islands.unep.ch (1988).
- Spriggs, Matthew (2005). BOUGAINVILLE’S EARLY HISTORY: AN ARCHAEOLOGICAL PERSPECTIVE. У Regan, Anthony; Griffin, Helga (ред.). . Pandanus Books. ISBN . Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 10 січня 2021.
- Langdon, Robert (1884) Where the whalers went: an index to the Pacific ports and islands visited by American whalers (and some other ships) in the 19th century, Canberra, Pacific Manuscripts Bureau, p.185.
- Horst Gründer: Die historischen und politischen Voraussetzungen des deutschen Kolonialismus. in: (Hrsg.): Die deutsche Südsee 1884—1914: Ein Handbuch. Schöningh, Paderborn u. a. 2001, S. 27–57, hier: S. 45.
Посилання
- Buka Island during World War II [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Карта островів Бугенвіль і Бука [ 9 травня 2007 у Wayback Machine.]
- United Nations Environment Program, Islands by land area: Buka [Архівовано 22 квітня 2012 у WebCite], islands.unep.ch (1988). (англ.)
Це незавершена стаття з географії Папуа Нової Гвінеї. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Buka Buka angl Buka ostriv v arhipelazi Solomonovih ostroviv Tihogo okeanu sho nalezhit Papua Novij Gvineyi Jogo plosha skladaye 682 3 km Ostriv roztashovanij na pivnichnij zahid vid ostrova Bugenvilya vid yakogo vin viddilenij vuzkoyu Ostriv naselenij papuasami BukaOstrovi Buka ta BugenvilGeografiya5 15 pd sh 154 38 sh d 5 250 pd sh 154 633 sh d 5 250 154 633 Koordinati 5 15 pd sh 154 38 sh d 5 250 pd sh 154 633 sh d 5 250 154 633MisceroztashuvannyaTihij okeanAkvatoriyaTihij okeanGrupa ostrovivSolomonovi ostroviPlosha682 km Dovzhina52 kmShirina18 kmBeregova liniya143 4 kmNajvisha tochka458 mKrayina PNGAdm odinicyaAvtonomnij region BugenvilNaselennya53 986 osib 2011 BukaBuka Papua Nova Gvineya Buka u VikishovishiIstoriyaOstriv Buka z kosmosu Vpershe Buka bula zaselenij lyudmi v period paleolitu sho svidchit doslidzhennya arheologiv pro prozhivannya lyudej u pecheri Kilu priblizno 30 000 rokiv tomu Ninishni zhiteli rozmovlyayut movami yaki pohodyat vid shidnih indonezijskih mov lapitskoyi kulturi nosiyi yakoyi prijshli na ostriv blizko 3000 2700 rokiv tomu Oficijno buv vidkritij 25 serpnya 1767 roku britanskim moreplavcem Britanski avstralijski ta amerikanski kitobijni sudna vidviduvali ostriv u dev yatnadcyatomu stolitti dlya popovnennya zapasiv yizhi vodi ta derevini Pershim zareyestrovanim vizitom buv korabel Eliza v 1806 roci a ostannij vidomij vizit Palmetto v 1881 roci U 1886 roci Nimecka imperiya podala pretenziyi na ostriv priyednavshi jogo do Nimeckoyi Novoyi Gvineyi Z en 1899 r vimogi Nimechchini buli pidtverdzheni U 1914 buv okupovanij Avstraliyeyu yakij bulo nadano mandat Ligi Nacij v 1920 roci Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u 1942 1945 rokah ostriv buv okupovanij Yaponiyeyu Na ostrovi isnuye silna separatistska tendenciya spryamovana na viddilennya ostrova vid Papua Novoyi Gvineyi i na stvorennya nezalezhnoyi derzhavi razom iz susidnim ostrovom Bugenvil GeografiyaBuka vidnosno rivnij ostriv dovzhinoyu blizko 52 kilometriv po osi pivnich pivden i shirinoyu do 18 kilometriv po osi zahid shid Vin vidokremlenij vid ostrova Bugenvilya protokoyu Buka vuzkim glibokim i duzhe shvidkoplinnim priplivnim kanalom shirinoyu blizko 200 metriv Shidne uzberezhzhya bilshu chastinu roku ye navitryanoyu storonoyu i harakterizuyetsya priberezhnimi skelyami yaki pidstupayut blizko do berega okeanu zalishayuchi lishe vuzkij i chasto kam yanistij plyazh Koralovij rif kilcyami otochuye ves ostriv vin vuzkij na shidnomu uzberezhzhi yake postijno piddayetsya vplivu okeanichnih vitriv ta velikih morskih hvil vin poshiryuyetsya i v laguni zahidnogo uzberezhzhya Uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya prostyagsya nevelikij girskij masiv Richard Parkinson nazvanij na chest nimeckogo plantatora i doslidnika dovzhinoyu 25 km shirinoyu do 8 km Najvishij pik u comu masivi gora Bej visota yakoyi stanovit 458 metriv Masiv prolyagaye mizh zatokoyu Nova Bej poblizu mista Buka na pivdni ta gavannyu de na pivnochi Kilka bilsh mensh velikih richok na ostrovi berut svij pochatok iz vitokiv u vnutrishnih rajonah hrebta Najbilsha richka Gagan Reshta ostrova ce velike pidnyate vapnyakove utvorennya Vin pidnimayetsya na 10 metriv vglib sushi ta na 70 100 metriv uzdovzh skel na shidnomu uzberezhzhi Skelni utvorennya ye nichim inshim yak rifami starodavnoyi laguni Morfologiya vapnyaku oznachaye sho poverhnevoyi vodi na bilshij chastini ostrova duzhe malo Ce stvoryuye problemu dlya zhiteliv ostrova osoblivo pid chas suhogo sezonu koli zhiteli poselen zmusheni zbirati vodu z dzherel kukubuyi vzdovzh pidnizhzhya skel Klimat ostrova vologij tropichnij Na nomu roztashovane misto Buka sho ye administrativnim centrom Avtonomnogo regionu Bugenvil Div takozhSpisok ostroviv za plosheyuPrimitkiUnited Nations Environment Program Islands by land area Buka Arhivovano 2012 07 13 u Archive is islands unep ch 1988 Spriggs Matthew 2005 BOUGAINVILLE S EARLY HISTORY AN ARCHAEOLOGICAL PERSPECTIVE U Regan Anthony Griffin Helga red Pandanus Books ISBN 9781921934247 Arhiv originalu za 4 sichnya 2019 Procitovano 10 sichnya 2021 Langdon Robert 1884 Where the whalers went an index to the Pacific ports and islands visited by American whalers and some other ships in the 19th century Canberra Pacific Manuscripts Bureau p 185 ISBN 086784471X Horst Grunder Die historischen und politischen Voraussetzungen des deutschen Kolonialismus in Hrsg Die deutsche Sudsee 1884 1914 Ein Handbuch Schoningh Paderborn u a 2001 S 27 57 hier S 45 PosilannyaBuka Island during World War II 16 sichnya 2021 u Wayback Machine Karta ostroviv Bugenvil i Buka 9 travnya 2007 u Wayback Machine United Nations Environment Program Islands by land area Buka Arhivovano 22 kvitnya 2012 u WebCite islands unep ch 1988 angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Papua Novoyi Gvineyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi