Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Печера Кілу (англ. Kilu Cave) — палеоантропологічне місце, розташоване на острові Бука в автономному регіоні Бугенвіль, Папуа Нової Гвінеї. Печера розташована біля основи вапнякової скелі, за 65 м від сучасної берегової лінії, на південно-східному узбережжі острова з координатами 5°20′08″ пд. ш. 154°41′14″ сх. д. / 5.33556° пд. ш. 154.68722° сх. д. (позначка на мапі Стівена Віклера, с. 138, рис. 2: DBE / DJA). Маючи дані про проживання в ній людей, що сягають в глибину віків на 30 000 років, можна зробити висновок, що печера Кілу — це найдавніше відоме місце проживання людини на архіпелазі Соломонових островів. І є доказом того, що люди палеоліту подорожували у відкритому океані, тобто переміщалися без видимої суші. Щоб дістатися від острова Ніссан до Буки, необхідно подолати не менше 60 кілометрів відкритого моря. Таким чином, присутність людей епохи палеоліту на Буці є в той же час свідченням найдавнішої і найтривалішої морської подорожі епохи палеоліту, відомої досі.
| Печера Кілу | |
|---|---|
англ. Kilu Cave | |
| Інша назва | Site DJA |
| Розташування |  Папуа Нова Гвінея, Автономний регіон Бугенвіль |
| Регіон | острів Бука |
| Координати | 5°20′08″ пд. ш. 154°41′14″ сх. д. / 5.33556° пд. ш. 154.68722° сх. д.Координати: 5°20′08″ пд. ш. 154°41′14″ сх. д. / 5.33556° пд. ш. 154.68722° сх. д. |
| Висота місцевості | 8 м |
| Тип | вапнякові скельні укриття |
| Довжина | 17 м |
| Ширина | 33 м |
| Висота | 4 м |
| Історія | |
| Періоди | плейстоцен, голоцен |
| Дослідження | |
| Дати розкопок | 1987 |
| Археологи | Стівен Віклер |
Передумови
До відкриття печери Кілу в 1987 році, найбільш ранніми місцями, що свідчать про проживання людини на архіпелазі Соломонових островів, були ділянки культури Лапіта, які датуються періодом близько 3000 років тому (р.т.). Однак археологи давно вважали, що заселення Соломонових островів відбулося набагато раніше, спираючись на лінгвістичні та антропологічні дані.
Під час найхолоднішої частини останнього льодовикового періоду (28 000–18 000 р.т.) острів Бука був частиною значно більшого острова, Великого Бугенвіля, який з'єднував сучасні острови Бука, Бугенвіль, Шортландські острови, Шуазель, Санта Ізабель та [en] в один великий, суцільний острів; і цей острів був відокремлений від острова Гвадаканал вузькою протокою. По максимуму Великий Бугенвіль мав би загальну площу суші близько 46 400 км².
Щоб досягти печери Кілу, первісній людині потрібно було перетнути лінію Воллеса, дійти до Сахулу та здійснити подальші морські переправи, щоб дістатися до Великого Бугенвіля. Археологічно, люди з Великого Бугенвіля, як видається, живуть у відносній ізоляції після прибуття на острів, причому ізоляція, можливо, переривалася появою ссавців кускуса пухнастого (Phalanger orientalis) та рослин [en] (Canarium indicum). Ця відносна ізоляція закінчилася приходом людей культури Лапіта.
Стратиграфія
Печера Кілу була вперше заселена під час плейстоцену приблизно з 29 000 до 20 000 р.т. Найбільш рання дата радіовуглецю (ANU-5990: 28740 +/- 280 р.т.) була одержана на панцирі морського равлика ([en]) і з використанням південної кривої (SHCAL13) калібрується між 29 850-31 560 р.т. (95 % ймовірності).
А після перерви в кінці плейстоцену, печера більш інтенсивно знову заселялася під час голоцену приблизно з 9000 до 5000 р.т. Перерва в заселенні була найімовірнішою через значне зниження рівня моря, яке залишило печеру далеко від узбережжя. Деякі керамічні вироби після-лапітскої фази острова Бука були також знайдені в печері Кілу в її верхніх культурних шарах приблизно після 2500 р.т.
Фауна
Мешканці печери Кілу використовували в їжу широкий спектр наземних та морських тварин. Більшість кісток тварин, знайдених у печері Кілу, ймовірно, були зумовлені хижацтвом людини. В печері було знайдено велику кількість шкаралупи, рибних кісток та решток наземних тварин. Залишки тварин належать ссавцям та плазунам. У знайдених рештках ссавців переважали гризуни, а потім — кажани. Рештки рептилій належали в основному ящіркам, зміям, а також — черепахам і жабам. Рештки ящірок належали в основному варанам і сцинкам, а також деяким представникам родини агамових.
У печері Кілу були знайдені кістки рифових та пелагічних риб. Хоча основна частина залишків рибної кістки належить рифовим рибам, приблизно 20 % рибних кісток з шару плейстоцену походить від пелагічних риб. Пелагічні рибні кістки походили з родин скумбрієвих, корифенових та ставридових. Найчастіше рибні залишки у печері Кілу належали акулі. З решток раковин переважали [en] та [en].
У печері Кілу було виявлено кілька вимерлих видів. Вимирання і винищення різноманітної фауни птахів і ссавців на острові Бука, мабуть, збіглося з приходом культури Лапіта.
В печері виявлено 77 кісток птахів. Кістки походять від 18 різних видів наземних птахів, 7 з яких не визначені і скоріше за все нині є вимерлими, а 11 із них зникли з острова Бука. Виявлено рештки п'яти видів щурів, ендемічних для Соломонових островів. Два нових видів щурів, Solomys spriggsarum та [en], були ідентифіковані із викопних решток печери Кілу.
Археоботаніка
Печера Кілу на даний момент є єдиним місцем в Меланезії, який має дані про використання рослин первісними мешканцями регіону. На 17-ти кам'яних знаряддях із шару плейстоцену в печері було виявлено наявність зерен крохмалю таро. Два види таро були виявлені в печері: [en] і Алоказія, з 14-ма інструментами, був ідентифікований перший вид рослин, а з 3-ма — другий. Очевидно, що мешканці печери Кілу також використовували горіхи-голіп ([en]: Canarium indicum і Canarium solomonense) та кокос (Cocos nucifera).
Артефакти
Артефактний масив у печері Кілу складається в основному з простих відшарованих інструментів, виготовлених з вулканічної породи (~ 80 % усіх артефактів): кварцу, кальциту, флінту. На місці стоянки було виявлено 214 таких артефактів; більшість цих кам'яних знаряддь (200) походять із плейстоценового шару. На цьому місці також були виявлені інструменти з мушлі молюсків. Артефакти з мушлі, які були виготовлені з молюску [en] були знайдені в шарі плейстоцену, а артефакти з мушлі з [en] і Tridacna — у голоценовому шарі. Перфоровані зуби акули були також виявлені в голоценовому шарі. У верхніх культурних шарах стоянки виявлено 44 черепки глиняного посуду, віднесених до Букинського фази Лапітської культури.
Цитати
- Віклер, 1990, с. 137-138, рис. 2.
- Lilley, 2010.
- Spriggs, 2005.
- Spriggs, 1997.
- Віклер, 1990.
- Віклер, 2001.
- Summerhayes та Ford, 2014.
- Steadman, 2006.
Список літератури
- Lilley, Ian (2010). (PDF). Міжнародна рада з охорони пам'яток та історичних місць. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 18 вересня 2017. Процитовано 9 січня 2021.
- (1997). The Island Melanesians. Wiley-Blackwell. ISBN .
- Spriggs, Matthew (2005). BOUGAINVILLE’S EARLY HISTORY: AN ARCHAEOLOGICAL PERSPECTIVE. У Regan, Anthony; Griffin, Helga (ред.). . Pandanus Books. ISBN . Архів оригіналу за 4 січня 2019. Процитовано 9 січня 2021.
- Steadman, David W. (2006). Extinction and Biogeography of Tropical Pacific Birds. «University of Chicago Press». ISBN .
- Summerhayes, Glenn R.; Ford, Anne (2014). Late Pleistocene Colonisation and Adaptation in New Guinea Implications for Modelling Modern Human Behaviour. У (ред.). Southern Asia, Australia and the Search for Human Origins. Cambridge University Press.
- Віклер, Стівен (1990). (PDF). [en]. 29 (2). Архів оригіналу (PDF) за 21 грудня 2016. Процитовано 9 січня 2021.
- Віклер, Стівен (2001). (PDF). Австралійський національний університет. ISBN . Архів оригіналу (PDF) за 18 березня 2018. Процитовано 9 січня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pechera Kilu angl Kilu Cave paleoantropologichne misce roztashovane na ostrovi Buka v avtonomnomu regioni Bugenvil Papua Novoyi Gvineyi Pechera roztashovana bilya osnovi vapnyakovoyi skeli za 65 m vid suchasnoyi beregovoyi liniyi na pivdenno shidnomu uzberezhzhi ostrova z koordinatami 5 20 08 pd sh 154 41 14 sh d 5 33556 pd sh 154 68722 sh d 5 33556 154 68722 poznachka na mapi Stivena Viklera s 138 ris 2 DBE DJA Mayuchi dani pro prozhivannya v nij lyudej sho syagayut v glibinu vikiv na 30 000 rokiv mozhna zrobiti visnovok sho pechera Kilu ce najdavnishe vidome misce prozhivannya lyudini na arhipelazi Solomonovih ostroviv I ye dokazom togo sho lyudi paleolitu podorozhuvali u vidkritomu okeani tobto peremishalisya bez vidimoyi sushi Shob distatisya vid ostrova Nissan do Buki neobhidno podolati ne menshe 60 kilometriv vidkritogo morya Takim chinom prisutnist lyudej epohi paleolitu na Buci ye v toj zhe chas svidchennyam najdavnishoyi i najtrivalishoyi morskoyi podorozhi epohi paleolitu vidomoyi dosi Pechera Kiluangl Kilu CaveInsha nazvaSite DJARoztashuvannya Papua Nova Gvineya Avtonomnij region BugenvilRegionostriv BukaKoordinati5 20 08 pd sh 154 41 14 sh d 5 33556 pd sh 154 68722 sh d 5 33556 154 68722 Koordinati 5 20 08 pd sh 154 41 14 sh d 5 33556 pd sh 154 68722 sh d 5 33556 154 68722Visota miscevosti8 mTipvapnyakovi skelni ukrittyaDovzhina17 mShirina33 mVisota4 mIstoriyaPeriodiplejstocen golocenDoslidzhennyaDati rozkopok1987ArheologiStiven Vikler Pechera KiluPeredumoviDo vidkrittya pecheri Kilu v 1987 roci najbilsh rannimi miscyami sho svidchat pro prozhivannya lyudini na arhipelazi Solomonovih ostroviv buli dilyanki kulturi Lapita yaki datuyutsya periodom blizko 3000 rokiv tomu r t Odnak arheologi davno vvazhali sho zaselennya Solomonovih ostroviv vidbulosya nabagato ranishe spirayuchis na lingvistichni ta antropologichni dani Pid chas najholodnishoyi chastini ostannogo lodovikovogo periodu 28 000 18 000 r t ostriv Buka buv chastinoyu znachno bilshogo ostrova Velikogo Bugenvilya yakij z yednuvav suchasni ostrovi Buka Bugenvil Shortlandski ostrovi Shuazel Santa Izabel ta en v odin velikij sucilnij ostriv i cej ostriv buv vidokremlenij vid ostrova Gvadakanal vuzkoyu protokoyu Po maksimumu Velikij Bugenvil mav bi zagalnu ploshu sushi blizko 46 400 km Shob dosyagti pecheri Kilu pervisnij lyudini potribno bulo peretnuti liniyu Vollesa dijti do Sahulu ta zdijsniti podalshi morski perepravi shob distatisya do Velikogo Bugenvilya Arheologichno lyudi z Velikogo Bugenvilya yak vidayetsya zhivut u vidnosnij izolyaciyi pislya pributtya na ostriv prichomu izolyaciya mozhlivo pererivalasya poyavoyu ssavciv kuskusa puhnastogo Phalanger orientalis ta roslin en Canarium indicum Cya vidnosna izolyaciya zakinchilasya prihodom lyudej kulturi Lapita StratigrafiyaPechera Kilu bula vpershe zaselena pid chas plejstocenu priblizno z 29 000 do 20 000 r t Najbilsh rannya data radiovuglecyu ANU 5990 28740 280 r t bula oderzhana na panciri morskogo ravlika en i z vikoristannyam pivdennoyi krivoyi SHCAL13 kalibruyetsya mizh 29 850 31 560 r t 95 jmovirnosti A pislya perervi v kinci plejstocenu pechera bilsh intensivno znovu zaselyalasya pid chas golocenu priblizno z 9000 do 5000 r t Pererva v zaselenni bula najimovirnishoyu cherez znachne znizhennya rivnya morya yake zalishilo pecheru daleko vid uzberezhzhya Deyaki keramichni virobi pislya lapitskoyi fazi ostrova Buka buli takozh znajdeni v pecheri Kilu v yiyi verhnih kulturnih sharah priblizno pislya 2500 r t FaunaMeshkanci pecheri Kilu vikoristovuvali v yizhu shirokij spektr nazemnih ta morskih tvarin Bilshist kistok tvarin znajdenih u pecheri Kilu jmovirno buli zumovleni hizhactvom lyudini V pecheri bulo znajdeno veliku kilkist shkaralupi ribnih kistok ta reshtok nazemnih tvarin Zalishki tvarin nalezhat ssavcyam ta plazunam U znajdenih reshtkah ssavciv perevazhali grizuni a potim kazhani Reshtki reptilij nalezhali v osnovnomu yashirkam zmiyam a takozh cherepaham i zhabam Reshtki yashirok nalezhali v osnovnomu varanam i scinkam a takozh deyakim predstavnikam rodini agamovih U pecheri Kilu buli znajdeni kistki rifovih ta pelagichnih rib Hocha osnovna chastina zalishkiv ribnoyi kistki nalezhit rifovim ribam priblizno 20 ribnih kistok z sharu plejstocenu pohodit vid pelagichnih rib Pelagichni ribni kistki pohodili z rodin skumbriyevih korifenovih ta stavridovih Najchastishe ribni zalishki u pecheri Kilu nalezhali akuli Z reshtok rakovin perevazhali en ta en U pecheri Kilu bulo viyavleno kilka vimerlih vidiv Vimirannya i vinishennya riznomanitnoyi fauni ptahiv i ssavciv na ostrovi Buka mabut zbiglosya z prihodom kulturi Lapita V pecheri viyavleno 77 kistok ptahiv Kistki pohodyat vid 18 riznih vidiv nazemnih ptahiv 7 z yakih ne viznacheni i skorishe za vse nini ye vimerlimi a 11 iz nih znikli z ostrova Buka Viyavleno reshtki p yati vidiv shuriv endemichnih dlya Solomonovih ostroviv Dva novih vidiv shuriv Solomys spriggsarum ta en buli identifikovani iz vikopnih reshtok pecheri Kilu ArheobotanikaPechera Kilu na danij moment ye yedinim miscem v Melaneziyi yakij maye dani pro vikoristannya roslin pervisnimi meshkancyami regionu Na 17 ti kam yanih znaryaddyah iz sharu plejstocenu v pecheri bulo viyavleno nayavnist zeren krohmalyu taro Dva vidi taro buli viyavleni v pecheri en i Alokaziya z 14 ma instrumentami buv identifikovanij pershij vid roslin a z 3 ma drugij Ochevidno sho meshkanci pecheri Kilu takozh vikoristovuvali gorihi golip en Canarium indicum i Canarium solomonense ta kokos Cocos nucifera ArtefaktiArtefaktnij masiv u pecheri Kilu skladayetsya v osnovnomu z prostih vidsharovanih instrumentiv vigotovlenih z vulkanichnoyi porodi 80 usih artefaktiv kvarcu kalcitu flintu Na misci stoyanki bulo viyavleno 214 takih artefaktiv bilshist cih kam yanih znaryadd 200 pohodyat iz plejstocenovogo sharu Na comu misci takozh buli viyavleni instrumenti z mushli molyuskiv Artefakti z mushli yaki buli vigotovleni z molyusku en buli znajdeni v shari plejstocenu a artefakti z mushli z en i Tridacna u golocenovomu shari Perforovani zubi akuli buli takozh viyavleni v golocenovomu shari U verhnih kulturnih sharah stoyanki viyavleno 44 cherepki glinyanogo posudu vidnesenih do Bukinskogo fazi Lapitskoyi kulturi CitatiVikler 1990 s 137 138 ris 2 Lilley 2010 Spriggs 2005 Spriggs 1997 Vikler 1990 Vikler 2001 Summerhayes ta Ford 2014 Steadman 2006 Spisok literaturiLilley Ian 2010 PDF Mizhnarodna rada z ohoroni pam yatok ta istorichnih misc ISBN 9782918086055 Arhiv originalu PDF za 18 veresnya 2017 Procitovano 9 sichnya 2021 1997 The Island Melanesians Wiley Blackwell ISBN 9780631167273 Spriggs Matthew 2005 BOUGAINVILLE S EARLY HISTORY AN ARCHAEOLOGICAL PERSPECTIVE U Regan Anthony Griffin Helga red Pandanus Books ISBN 9781921934247 Arhiv originalu za 4 sichnya 2019 Procitovano 9 sichnya 2021 Steadman David W 2006 Extinction and Biogeography of Tropical Pacific Birds University of Chicago Press ISBN 9780226771427 Summerhayes Glenn R Ford Anne 2014 Late Pleistocene Colonisation and Adaptation in New Guinea Implications for Modelling Modern Human Behaviour U red Southern Asia Australia and the Search for Human Origins Cambridge University Press Vikler Stiven 1990 PDF en 29 2 Arhiv originalu PDF za 21 grudnya 2016 Procitovano 9 sichnya 2021 Vikler Stiven 2001 PDF Avstralijskij nacionalnij universitet ISBN 9780731555000 Arhiv originalu PDF za 18 bereznya 2018 Procitovano 9 sichnya 2021