ГЕС Раму 1 — гідроелектростанція у Папуа Новій Гвінеї, на північному сході головного острова за 125 кілометрів на південь від Маданга. Знаходячись після ГЕС Yonki Toe of Dam (18 МВт), становить нижній ступінь каскаду на річці Раму, яка дренує північний схил гір Бісмарка (починається у хребті Кратке) та впадає до моря Бісмарка. Станом на другу половину 2010-х найпотужніша гідроелектростанція країни, при цьому можливо відзначити, що в подальшому нижче за течією збираються звести ще більшу ГЕС Раму 2.
ГЕС Раму 1 | |
---|---|
6°15′05″ пд. ш. 145°58′48″ сх. д. / 6.251390000027777560° пд. ш. 145.98000000002775778° сх. д.Координати: 6°15′05″ пд. ш. 145°58′48″ сх. д. / 6.251390000027777560° пд. ш. 145.98000000002775778° сх. д. | |
Країна | Папуа Нова Гвінея |
Стан | діюча |
Річка | Раму |
Каскад | каскад на Раму |
Початок будівництва | 1973 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1976 (перша черга), 1990 (друга черга) |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 78 МВт |
Середнє річне виробництво | 261 (2005—2014) млн кВт·год |
Тип ГЕС | з відвідною деривацією |
Розрахований напір | 198,6 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Френсіс |
Кількість та марка турбін | 3 Litostroj (модернізація Boving) + 2 Boving |
Витрата через турбіни | 3х9,8 + 2х8,9 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 3 Koncar по 16,7 МВА + 2 Elin по 18 МВА |
Потужність гідроагрегатів | 3х15 + 2х16,5 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | земляна (Yonki) |
Висота греблі | 60 (Yonki) м |
Довжина греблі | 680 (Yonki) м |
Власник | PNG Power Limited (PPL) |
ГЕС Раму 1 | |
Мапа | |
Ресурс для роботи станції відбирають із річки за допомогою невисокої греблі, яка утримує лише 190 тис. м3 води (достатньо для чотирьох годин роботи Раму 1). В той же час, у 1992-му, за півтора десятки років після введення ГЕС в експлуатацію, на два кілометри вище по течії спорудили греблю Yonki, яка повинна була стабілізувати потік та збільшити виробництво електроенергії. Ця земляна споруда висотою 60 метрів та довжиною 680 метрів потребувала 2,75 млн м3 матеріалу та утворила водосховище з площею поверхні 21,2 км2 та об'ємом 332 млн м3. Завдяки коливанню рівня поверхні в операційному режимі між позначками 1230 та 1258 метрів НРМ корисний об'єм становить 314 млн м3. У 2013 році при цій греблі почала роботу власна станція Yonki Toe of Dam (YTOD).
Водозабірна споруда спрямовує ресурс до напірної шахти висотою 210 метрів з діаметром 3,05 метра, котра переходить у короткий горизонтальний тунель спадаючим діаметром від 3,05 до 2,51 метра. Машинний зал станції споруджений у підземному виконанні та обладнаний п'ятьма турбінами типу Френсіс, які використовують напір у 198,6 метра — три з потужністю по 15 МВт встановили у 1975-му, а ще дві по 16,5 МВт додали в 1989-му. Через викликану останніми кавітацію у 1991-му довелось провести ремонт трьох перших гідроагрегатів із заміною ротора турбін. Втім, станом на середину 2010-х років внаслідок поганого стану відвідного тунелю, який міг пропускати лише 25—30 м3/с замість проектних 47 м3/с, фактична потужність станції не перевищувала 45 МВт (одночасна робота трьох гідроагрегатів), а середньорічне виробництво у 2005—2014 роках становило 261 млн кВт-год електроенергії.
Відпрацьована вода прямує по відвідному тунелю довжиною 2,3 км з перетином 3,4х3,4 метра.
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
GES Ramu 1 gidroelektrostanciya u Papua Novij Gvineyi na pivnichnomu shodi golovnogo ostrova za 125 kilometriv na pivden vid Madanga Znahodyachis pislya GES Yonki Toe of Dam 18 MVt stanovit nizhnij stupin kaskadu na richci Ramu yaka drenuye pivnichnij shil gir Bismarka pochinayetsya u hrebti Kratke ta vpadaye do morya Bismarka Stanom na drugu polovinu 2010 h najpotuzhnisha gidroelektrostanciya krayini pri comu mozhlivo vidznachiti sho v podalshomu nizhche za techiyeyu zbirayutsya zvesti she bilshu GES Ramu 2 GES Ramu 16 15 05 pd sh 145 58 48 sh d 6 251390000027777560 pd sh 145 98000000002775778 sh d 6 251390000027777560 145 98000000002775778 Koordinati 6 15 05 pd sh 145 58 48 sh d 6 251390000027777560 pd sh 145 98000000002775778 sh d 6 251390000027777560 145 98000000002775778Krayina Papua Nova GvineyaStan diyuchaRichka RamuKaskad kaskad na RamuPochatok budivnictva 1973Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ 1976 persha cherga 1990 druga cherga Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist 78 MVtSerednye richne virobnictvo 261 2005 2014 mln kVt godTip GES z vidvidnoyu derivaciyeyuRozrahovanij napir 198 6 mHarakteristiki obladnannyaTip turbin FrensisKilkist ta marka turbin 3 Litostroj modernizaciya Boving 2 BovingVitrata cherez turbini 3h9 8 2h8 9 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv 3 Koncar po 16 7 MVA 2 Elin po 18 MVAPotuzhnist gidroagregativ 3h15 2h16 5 MVtOsnovni sporudiTip grebli zemlyana Yonki Visota grebli 60 Yonki mDovzhina grebli 680 Yonki mVlasnik PNG Power Limited PPL GES Ramu 1Mapa Resurs dlya roboti stanciyi vidbirayut iz richki za dopomogoyu nevisokoyi grebli yaka utrimuye lishe 190 tis m3 vodi dostatno dlya chotiroh godin roboti Ramu 1 V toj zhe chas u 1992 mu za pivtora desyatki rokiv pislya vvedennya GES v ekspluataciyu na dva kilometri vishe po techiyi sporudili greblyu Yonki yaka povinna bula stabilizuvati potik ta zbilshiti virobnictvo elektroenergiyi Cya zemlyana sporuda visotoyu 60 metriv ta dovzhinoyu 680 metriv potrebuvala 2 75 mln m3 materialu ta utvorila vodoshovishe z plosheyu poverhni 21 2 km2 ta ob yemom 332 mln m3 Zavdyaki kolivannyu rivnya poverhni v operacijnomu rezhimi mizh poznachkami 1230 ta 1258 metriv NRM korisnij ob yem stanovit 314 mln m3 U 2013 roci pri cij grebli pochala robotu vlasna stanciya Yonki Toe of Dam YTOD Vodozabirna sporuda spryamovuye resurs do napirnoyi shahti visotoyu 210 metriv z diametrom 3 05 metra kotra perehodit u korotkij gorizontalnij tunel spadayuchim diametrom vid 3 05 do 2 51 metra Mashinnij zal stanciyi sporudzhenij u pidzemnomu vikonanni ta obladnanij p yatma turbinami tipu Frensis yaki vikoristovuyut napir u 198 6 metra tri z potuzhnistyu po 15 MVt vstanovili u 1975 mu a she dvi po 16 5 MVt dodali v 1989 mu Cherez viklikanu ostannimi kavitaciyu u 1991 mu dovelos provesti remont troh pershih gidroagregativ iz zaminoyu rotora turbin Vtim stanom na seredinu 2010 h rokiv vnaslidok poganogo stanu vidvidnogo tunelyu yakij mig propuskati lishe 25 30 m3 s zamist proektnih 47 m3 s faktichna potuzhnist stanciyi ne perevishuvala 45 MVt odnochasna robota troh gidroagregativ a serednorichne virobnictvo u 2005 2014 rokah stanovilo 261 mln kVt god elektroenergiyi Vidpracovana voda pryamuye po vidvidnomu tunelyu dovzhinoyu 2 3 km z peretinom 3 4h3 4 metra Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 3 zhovtnya 2018